118 272
“Все не так просто”
Анотація до книги "Кохане стерво "
– Гарна помада, – зупиняє погляд на моїх вустах. – Який це колір? Стигла вишня? Бургундське вино? – робить припущення, торкаючись моєї нижньої губи.
– Це колір “Прибери від мене свої клешні”, – їдко зауважую, відштовхуючи його руку. – Завжди користуюсь ним, коли є натяк на зустріч з такими як ти.
– З такими як я - це якими?
– Навіть якби ти був єдиним чоловіком на планеті, я б краще померла, а ніж дозволила б тобі доторкнутись до себе бодай мізинцем.
Зіштовхнувшись із власником місцевого нічного клубу в один із найгірших днів в моєму житті, я не добирала слів - хотіла сказати все, що про нього думаю, сподіваючись, що це буде наша перша й остання зустріч. Але доля мала інші плани, зіштовхуючи нас знову і знову. Хоча, якщо чесно, я вже починаю підозрювати, що доля тут ні до чого.
– Це колір “Прибери від мене свої клешні”, – їдко зауважую, відштовхуючи його руку. – Завжди користуюсь ним, коли є натяк на зустріч з такими як ти.
– З такими як я - це якими?
– Навіть якби ти був єдиним чоловіком на планеті, я б краще померла, а ніж дозволила б тобі доторкнутись до себе бодай мізинцем.
Зіштовхнувшись із власником місцевого нічного клубу в один із найгірших днів в моєму житті, я не добирала слів - хотіла сказати все, що про нього думаю, сподіваючись, що це буде наша перша й остання зустріч. Але доля мала інші плани, зіштовхуючи нас знову і знову. Хоча, якщо чесно, я вже починаю підозрювати, що доля тут ні до чого.
“Вона влаштувала розгром в його клубі, не підозрюючи, чим все це може обернутись. Тепер її офіс завалений квітами, смачною їжею, а сам чоловік постійно мозолить око. Та ще й на додачу попросився переночувати.”
“Вибухова гра характерів, де кожне слово — як іскра, що підпалює повітря. Але що буде, коли цей феєрверк нарешті рване? Чи зможуть вони не згоріти в цьому полум’ї — і втримати одне одного?”
Зміст книги: 66 глав
420 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНАГАДУЮ!! Якщо ви давно додали книгу до бібліотеки, але читаєте тільки зараз, видаліть її з бібліотеки та додайте знову. Так синхронізується система і книга оновиться до останньої версії.
Сподіваюсь, що парочка Антона і Каті збадьорить вас своєю енергією.
П.С. Нагадую, що наша Катя, це та сама сестра Аліни з книги "Вихор почуттів". Історії можна читати окремо.
Також запрошую вас до свого тг каналу https://t.me/strilec_books_life
Чудова історія. Обидві книги цієї дилогії дуже сподобалися. Дякую Вам за такі емоції та задоволення.
Світлана Матюша, дякую Вам! Я дуже рада, що обидві історії прийшлись Вам до душі .
Дякуюююю! Окремо дякую за сильну, розумну і зрілу, харизматичну героїню!
Христина Ґут, дякую за Вашу підтримку❤️ і дякую, що підмітили це❤️ навіть сильні ламаються, але легше вставати на ноги, коли відчуваєш підтримку❤️
Дякую за чудову книгу!
Світлана Корх, дякую Вам, що прожили цю історію разом з нами❤️
дякую Ксеніє, за неймовірну історію. в ній є все:і радість, і гумор, і сльози та найважливіше кохання. Не хочу відпускати героїв. бо вони стали рідними.І ще хочу відмітити , що фінал прекрасний, щаслива що вони мають хлопчика і маленький сюрприз дівчинку)))з нетерпінням чекаю на нові Ваші книги
Svitlana, безмежно вдячна за Ваші коментарі, переживання і підтримку❤️ обіймаю❤️
круто ?
Валентина Лизун, дякую❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️
Вітаю з завершенням книги❤️Успіхів та натхнення ❤️
Мартіна Зоріна, дякую моє сонечко❤️
❤️❤️❤️ Дякую вам за неймовірно класну історію.
Таня Ярошук, безмежно вдячна за Вашу підтримку❤️
Дякую за чудовий фінал! Карма в дії по відношенню до Наталки, Олег теж своє отримав. Емоційні гойдалки були до останнього, тому тепер я можу вже спокійно перечитувати улюблені моменти книги без валеріанки. Творчої наснаги і чекаємо на нові шедеври!
Очеретяна Кішка, дякую моя кішечка, за твою підтримку❤️ дякую за побажання❤️
Як гарно все в цій сім'ї все владналося.Родина стала великою ,дружньою і щасливою.А Антон має свого Ангела охоронця.☀️❤️❤️
Lydmila, дякую Вам моя люба, що проживали кожен день з нашими героями❤️ янгол охоронець тепер для всієї родини❤️
Дякую за цю неймовірну історію просочену болем,надією,коханням та щастям.Змусили ви нас добряче понервувати,періодично вмиватися сльозами,але і сміялись ми разом з нашими героями, розділяли радість та щастя,сумніви ,протиріччя і безмежне кохання про яке мало говорять,але яке відчувається в кожному вчинку.
Шкода тільки одне-що історію Андрія так довго чекати,але що за літо без сільського вайбу)).Тому чекаю з нетерпінням нову історію.Дякую!
Tanya, дякую Вам за такі приємні слова❤️ радію, що історія відгукнулась у Вашому серці❤️
Вітаю з завершенням, киця!) Вдячна тобі за таку шалену історію!)
"Коли розвіються у порох ті ілюзії,
Коли набридне прикидатися і все…
Тобі затісно стане в колі поміж друзів,
І ти признаєшся - задівши за живе.
Ти просто скажеш, що для тебе небайдужа,
І у відносинах багато протиріч,
Що ти від ревнощів згораєш вкотре, дуже,
Коли хтось інший доторкається до пліч.
І правду кажучи - це буде неминуче,
Багато слів, для нас, відкладено в житті,
Але мабУть, у тОбі більше є рішучості,
Аби розставити всі крапочки над "І".
Коли розвіються у порох ті ілюзії,
Ажурним тілом розіллється духота,
Тобі затісно стане в колі серед друзів…
І ніжним дотиком ввірвешся у вуста."
*Rada Nikolaienko
Віра Вікторівна, дякую моя люба, за твою підтримку і такі прекрасні вірші❤️
Я теж безмежно вдячна вам за таку цікаву розповідь:)
З нетерпінням чекаю на нові історії,а вам бажаю сил і натхнення!!!
Lana, величезне дякую, що читали і за побажання❤️
Дякую за цю історію! Це було бомбезно та емоційно ❤️❤️❤️
Наталія Ковач, дякую Вам за підтримку і за емоції❤️
чекатиму з нетерпінням про Львову і не тільки ,вдачі Вам ,наснаги.
Наталья Свиржевская, Дякую Вам, що знайшли час написати слова підтримки ❤️це дуже цінною для мене❤️дякую, що залишались з героями до кінця❤️
Дуже гарна історія, не хочеться прощатися з героями, вони чудові. Буду чекати на наступні романи. Успіхів)))❤️?
Tanya Radionova, Дякую величезне за Вашу підтримку ❤️ дякую, що прожили цю історію разом зі мною❤️ Нехай Ваш день буде щасливим ❤️
Яка різниця між ,,друзями''Антон досяг всього сам,хоча виріс в дитбудинку,а Олег в родині ,вчилися в інституті разом ,так чого ж той Олег вище бармена не піднявся.Заздрісне ледаче підле чмо одержало по заслузі ,жорстоко,так ,але з тюрми він вийшов би ще підлішим .☀️❤️❤️
Ксенія Стрілець, Я ще в першій книзі хотіла його взагалі каструвати ☀️❤️❤️
Навіть і не могла подумати , що цей Олег виявиться таким мстивим і слизьким гадом . Він заслуговує на покарання. Підняти руку на жінку,ще й вагітну, це ниций вчинок для чоловіка (
Дякую за розділ, чекаю продовження ♥️♥️♥️
Таня Ярошук, дякую за Ваші емоції та підтримку♥️
Да, нема меж людській ницості і заздрощам. Антон ще не розібрався з батьком, а тут ще один мерзотник.
Tanya Radionova, дякую, за Ваші емоції та коментар❤️
Який жах, яка жорстока правда.Яке ж чудовисько Антон вважав своїм другом(
Яка в них дружна велика родина.Тримаємо кулачки за Аліну і малюків.
Tanya, дякую за Вашу підтримку ❤️
Ура, Катя та
Антон стали одним цілим, сім'єю і тепер і в горі , і в радості завжди разом.Ці страшні події з Аліною і народженням дітей , як згадаю аж мурахи по тіл бррр .. А ще хотіла запитати чи плануєте книгу про Андрія ?
Svitlana, дякую❤️ так, книгу про Антона планую взимку. Вирішила перемішувати драматичні історії і веселі) наступна буде весела з літнім сільським вайбом) не дарма ж я всі свої літні канікули проводила в селі у бабусі) а потім вже і до Андрія випробування доберуться)) я йому таку козу-дерезу вигадала)не солодко йому буде) але і старих героїв ми там пару разів зустрінемо. Дякую, що читаєте та цікавитесь❤️
Як гарно ,ви моя родина ,а ти мій всесвіті нарешті Катя з Антоном щаслива сім'я.
Lydmila, дякую ❤️
Співпадіння? Не думаю...
Макс не міг не втрутитись... не міг лишити її останнього бажання...
Як я радію за них, їм обом потрібен цей шанс на щасливо і довго.
"Ти бачиш? Скажи, ти знаєш?...
Ти в погляді і в думках....
Ти в душу мою вростаєш,
Живеш у молитвах й снах....
Ти чуєш мене? Ти знаєш?...
Ти - ліки від самоти,
Ти ,,в небі моїм літаєш",
В житті моїм тільки ТИ...
ТИ віриш мені? Ти знаєш?
Я -- тільки тобі, твоя...
Мов книгу мене читаєш,
Відкрита для тебе я...
Розібрана по-детально,
Розкладена, мов пасьянс...
Ти бачиш усе... все знаєш,
ЩО скажеш мені ПРО НАС?!"
Дякую, сонечко
Віра Вікторівна, дякую тобі, моя люба❤️
чекала моменту коли Антон не витримає Катіних розмов і прокинеться ))))не хочу прощатися з героями ...
Svitlana, майже не витримав❤️ дякуюююю❤️
Нарешті Катя повністю відпустила Макса,і дозволила собі рухатися далі,і бути щасливою.І Антон теж заслуговує на її кохання
☀️❤️❤️
Lydmila, дякую Вам, люба моя❤️
Не хочеться прощатися з Антоном та Катею ❤️❤️❤️ чекаю на щасливий кінець їхньої історії.
Таня Ярошук, дякую❤️ ми ще прощаємось❤️ ще трошки побудемо разом ❤️
Такий емоційний розділ❤️
Наталія Ковач, дякую❤️
Хто не прокинеться після історії про перевертнів в Катіній інтерпритації)))От і Антон не витримав)),а це вона ще Люсю не залучила))))
Дуже важко відпускати,але завдяки Антону Катя змогла.Радію за них
Tanya, дякую ❤️ насмішили❤️ Точно! Треба було їй Люсю брати до лікарні))))
Як кажуть ті,хто зміг вийти з того стану -вони все чули і відчували.Сподіваюсь іу Антона так.В очі Катя навряд чи колись би таке сказала чи йому чи навіть психологу,а тут така сповідь...і виливання душі,яка може тривати декілька днів,можливо тижнів,але не залишить ніяких недомовок...Це біль і шанс.Це дозвіл собі залишити минуле в минулому,стати щасливою,коханою і кохати.
Дякую за такі щемливі,болючі і щирі одкровення від Каті
Tanya, дякую Вам, що ділитесь своїми переживаннями❤️❤️❤️
мммм, так мило...дякую, авторе!
Христина Ґут, в закріпленому коментарі є посилання на телеграм групу букнеткнига, там будуть візуали) якщо Ви ще не в групі, то переходьте за посиланням) або ж слідкуйте за блогами, на наступному тижні історія буде завершена і я зроблю візуали, як я бачу героїв. Не роблю це в процесі, щоб кожен уявив героїв по своєму)
Читаю і плачу... плачу і читаю... Я думаю, що він її чує. Можливо навіть не приходить в себе саме для того, щоб вона сама ''прийняла'' той факт...
"Я все можу без тебе
Давно,
я достатньо доросла,
У мене усе по поличках,
Я сама собі чай…
І глінтвейн, і шампанське, й вино.
Все в житті під контролем, розмірено, просто і чисто.
Я сама обійму й заспокою,
Й сама залюблю.
Незалежна й пряма.
Самостійна й вродлива панянка,
Чия здатність кохати дорівнює майже нулю.
Не бажає ні дня,
жить без Тебе…
Й пуста іі склянка…"
*Марічка Мудра*
Дякую, сонечко
Віра Вікторівна, дякую люба, за твої емоції❤️завжди дивуюсь, скільки неймовірних віршів у тебе в запасі і які вони завжди влучні❤️ обіймаю❤️
сповідь Катерини дуже емоційна(сьогодні я вмилася сльозами ) тепер більш зрозуміла її поведінка та різні дивацтва р.s я вже повернулась, ото в мене розділів підзбиралось)))
Svitlana, як Ви влучно сказали) я сама називаю цей розділ сповіддю❤️ часто дуже важко зрозуміти поведінку людини, бо ми не знаємо, що насправді приховано за натягнутою посмішкою❤️Дякую❤️
❤️❤️❤️
Таня Ярошук, дякую ❤️ ❤️❤️
Дуже динамічний початок!❤️
Анжеліка Вереск, дякую)
Як важко визнати свої помилки,свої страхи,а ще важче їх усвідомити сприйняти ,пробачити себе.Ктя нарешті дозволила собі бути щасливою поряд з Антоном,бути коханою і кохати.☀️❤️❤️
Lydmila, дякую ❤️
Я надіюсь, що у них буде шанс на повну сім'ю з малюком...
Lana, дякую Вам ❤️
ну от Катя визнала що не зможе відпустити Антона тепер залишилось вилікувати його та дізнатись хто посмів зробити замах (приходить на думку його батечко)
Svitlana, вітаю. Я вже засумувала за Вашими коментарями) Ніякого зеленого бриліантового не вистачить, щоб лікувати його то після бійки, то після аварії ))
Ну знову сльози,що ж таке...Після таких зізнань Антон просто зобов'язаний прокинутись,а тепер черга Каті укутати його в свою любов і турботу
Tanya, Витираємо сльозки... все буде добре... нам ще Антона до тями треба привести, потім помститися і можна відпочивати. Тримаємось❤️
Жахливо, що сталося з Антоном. Тепер Катя зрозуміє як він їй не обхідний,і як вона його шаленно кохає...
Lana, Дякую❤️думаю, вона і так це розуміла, але... обставини роблять свою справу❤️
48глава- закохані були у Львові, а потім 49 прокинулися в Одесі.
Чи то вони вже повернулися?
Дуже ніжні розділи, романтичні!
Halyna Shchyrba, вітаю ) так, то вони вже повернулись і тому починається все з нового розділу. Кожен крок не пропишеш, але дякую , що сказали про це. Подумаю, як плавно відправити їх додому )
Як я співчуваю тепер Антону,бо Люся точно може за день довести його до гикавки.Катя навіть не здогадувалася ,що даруючи такий подарунок ,вона дарує велику проблему Антону.Вже пора їм миритися,бо ж дуже вже довго обоє сумують один за одним.☀️❤️❤️
Lydmila, якщо після завтрашньої проди мене почнуть бити, я скажу, що це Ви винні, і підштовхували мене)
Ох,Кіті-ти його щастя,яке береже,про яке дбає.І йому без тебе так само важко,як і тобі без нього,але він чекає...і це ще один прояв його кохання...Дозволь вам бути щасливими разом..
Tanya, ❤️дякую Вам Таня за слова підтримки для нашої Каті❤️
Його щастя, тільки поряд з тобою! Невже ти ще не зрозуміла, про що говорять... ні, кричать, оруть, волають, його вчинки? Ех, струснула б я тебе...
Віра Вікторівна, ❤️дякую за твою підтримку❤️ я вже потрусила її❤️
Боже Катя, навіщо мучаєш Антона, довго будеш відштовхувати від себе???
Lana, дякую за Вашу підтримку❤️
Як важко сприйняти саму себе,не ховатися за образом ,,я сильна жінка бути просто звичайною молодою жінкою ,яка хоче ,щоб її і кохали і оберігали і кохали ,і самій кохати.Дозволити собі бути слабкою ,вразливою,залежною від когось і прийняти кохання Антона .☀️❤️❤️
Lydmila, дякую❤️
Правильне рішення...
Непросто воно далось...
Віра Вікторівна, .... ти права ❤️ дякую сонечко.
Макс дуже любив свою Кіті ,,знав її,як ніхто інший,знав її силу і вразливість ,знав яка вона талановита і скромна,і цей патент тому підтвердження .Але життя таке непередбачуване,і доля має такі сюрпризи ,такі повороти ,що ах.
Lydmila, так, Ви маєте рацію, життя непередбачуване. І навіть добрі наміри, в майбутньому можуть зіграти злий жарт. Дякую❤️
Може, нарешті, Катя попрощається з минулим. У всякому разі дозволила собі бути не залізною леді. а просто жінкою, яка хоче виплакати своє горе. Надто довго вона все в собі носила.
Очеретяна Кішка, дякую тобі сонечко, за підтримку❤️ і мене і Каті❤️
Фух) щиро радію що мої деякі таргани про Макса не підтвердились і він хоч і був непередбачуваний, але все ж дуже любив свою Кітті) ще багато питань до нього, але все ж він стає для мене потрошки позитивним персонажем, але подивимось що далі…) дякую за дуже неочікувані повороти) дійсно, читаєш і не знаєш що ж далі)
Ольга, дякую Вам за коментар❤️ і що ділитесь емоціями від прочитання❤️ я Вам скажу по секрету, навіть я не знаю, що буде далі ;-) А ще цікаво, які ще питання у Вас залишились до Макса?
Макс розчулив своїм листом...Отакий він був непередбачуваний,турботливий і люблячий...
Радію,що в Кіті в житті з'явилась Рая і що вона готова до змін
Дякую за такий сльозливий ,щемливий розділ
Tanya, дякую Вам за такі щирі емоції❤️
Так хочеться, щоб після цього ''останнього слова'', Катя зібралася з думками і зрозуміла та прийняла нарешті той факт, що Макс вже в минулому... не в її житті... не для неї.
А ось те, що дійсно цінне та важливе... те, що змогло повернути її, хоч на якийсь час, до життя... той, хто готовий ризикнути всим заради її безпеки та щастя... він поряд... і нічого не просить натомість, просто... ЧЕКАЄ...
Дякуююю)
Віра Вікторівна, дякую тобі люба, за такі слова❤️ кожній Каті потрібна підтримка і сподіваюсь вона її отримає❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати