958 891
“Час кохати”
Анотація до книги "Час пробачати"
— Іншого місця для роботи не знайшла? — ріже кожну клітинку моєї зраненої душі.
— Я не знала, що це твоя фірма, — відповідаю тихо.
— Не знала, що я співвласник? — дивується. — Це відкрита інформація.
— Я можу піти, — тримаюся, щоб не опустити погляд. — Це не проблема.
— Достатньо того, що ти знову з’явилася, — хмикає. Переді мною абсолютно чужий чоловік. Байдужий. Холодний. Тільки зовнішність нагадує мені того, ким він колись був.
— Якщо не згадувати минуле, воно не набридатиме.
— А ти можеш не згадувати, Са-ш-шо? — шипить крізь зуби.
— Так, — у голосі тремтіння, але киваю впевнено.
— Гаразд, — підводиться. — Працюй, — виходить, залишивши мене варитися у спогадах…
Мабуть, вони ніколи не забудуться. Ніколи я не зможу дихати вільно. Ніколи не злечу на крилах, які він зламав…
— Я не знала, що це твоя фірма, — відповідаю тихо.
— Не знала, що я співвласник? — дивується. — Це відкрита інформація.
— Я можу піти, — тримаюся, щоб не опустити погляд. — Це не проблема.
— Достатньо того, що ти знову з’явилася, — хмикає. Переді мною абсолютно чужий чоловік. Байдужий. Холодний. Тільки зовнішність нагадує мені того, ким він колись був.
— Якщо не згадувати минуле, воно не набридатиме.
— А ти можеш не згадувати, Са-ш-шо? — шипить крізь зуби.
— Так, — у голосі тремтіння, але киваю впевнено.
— Гаразд, — підводиться. — Працюй, — виходить, залишивши мене варитися у спогадах…
Мабуть, вони ніколи не забудуться. Ніколи я не зможу дихати вільно. Ніколи не злечу на крилах, які він зламав…
Зміст книги: 40 глав
1 404 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНеймовірна історія кохання, обіцяла собі що не читатиму не дописані книги, але тут без варіантів. Натхнення вам, невичерпної музи, а нам терпіння кожного разу коли чекатимемо на продовження, але воно того варте. Дякую
Юлія Тимченко, І як же приємно, що ви змінили думку))) Тим паче оновлення регулярні, довго чекати не доведеться) Дуже вам дякую!
Ось і омріяна колись зустріч, але чи потрібна вона їм. Здається, спокою не буде
Виктория Зёма, Думаю, потрібна))
Вітаю автора！П'ять років минуло, але всеж нічого не минуло, якби Саша з собою не боролася.
Виктория Зёма, Саме так, не минуло... Боротьба триває. Дякую!
Він, здається що більше на себе сердиться,на свій вибір,свою поведінку,свої почуття та своє життя...а ще весь час сумнівається чи зробив правильний вибір та став нещасним...але сильні почуття рано чи пізно перемагають
..а ще завжди треба говорити,питати ,а не накручувати себе..і тільки на погане..віра ніколи не має вмирати!!!❤️
Olesya Stetsenko-Popil, Так, він гнівається на себе і на саму ситуацію, що вони знову зустрілися. Він хотів забути, відпустити спогади... Одним словом, мучив себе... Дякую!
Емоційна розмова вийшла після довгої розлуки... За всі ці роки Олександр не хотів зустріти Сашу хоч раз? Носив в собі агресію весь час? Чи це така захисна реакція від спогадів? А ота фраза: "Достатньо того, що ти з'явилася знов", мабуть, тому підтвердження. То чому ж не розшукав, не поцікавився її життям? Не схожий він на бездіяльну людину, яка пливе за течією. Цікаво буде послухати його думки. Дякую, Ерінко!
Оксана, Бо через певний час у голові були зовсім інші думки та хвилювання.
О, так, Олександр же всі ці п'ять років як сир в маслі купався. Що аж на обличчі написано... У тієї ситуації п'ять років тому взагалі не було вірного рішення!! Навіть якби він тоді відсунув вагітну Ольгу і залишився із Сашкою. Але впевнена, що не пробачив би собі, коли з тією дитиною щось сталось на тлі його правильного вибору. А судячи з усього сталось щось непоправне, на жаль((( Та він себе поїдом поїв би так само(( Впевнена, що б і на їхньому щасті з Олександрою це відобразилось би. Але вірю, що те, що маємо зараз, якраз і врятувало їхнє майбутнє. Врятувало дорогою гіркою ціною!! Ціною їхніх помилок. В яких також і сама Сашка була винна в рівній долі. Тож абсолютно не вважаю, що відгребла тільки вона за ці п'ять років... Фууух, а то за Олександра вже образливо стало до неможливості!!) Собі заберу))) На якийсь час))) Дякую, моя бубочко))) Криє вже на перших главах))) Обіймаю і заціловую усю))❤️❤️❤️
Ерін Кас, (͡°‿ ͡°)
Ерін, як же ви вмієте...вести за героями. Дійсно переживаємо, гніваємось, костеримо, потім пробачаємо( після шалених зусиль бяки героя). Вигадуємо що, а як би так, а не інакше. Одним словом : ДЯКУЮ.Дякую вам і музу. Чекаю проду, і, через терції до зірок. натхнення
Tatyana Aleksa, Ми тут в обговореннях вже тисячу нових сюжетів придумали, треба записувати, бо поки черга))) Дякую, Тетянко, дуже приємно читати такі слова)) Обіймаю))
Ох, а хтось теж намагався забути всі ці роки, але ж де там. Ця зустріч розбурхала обох. Що ж там думає Олександр? Що ховається за цим холодом і суворістю?
ToriKa Reader, Бо ти мазохістка. Така ж як і я)))
(*^.^*)(*^.^*)(*^.^*)
❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️
Тільки перше місце
в рейтингу!!!
Обіймаю міцноміцно.
Галина Рихлівська, Моя безмежна подяка, дорога Галинко! Обіймаю міцно))
супер щиро дякую
Mariia Malets, Дякую! Приємно)
Час пробачити Саші Олександра,чи Олександру Сашу?за те,що полюбила,спокусила,віддалився,а він забув про захист,за те,що розкопав,плюнув в душу,не розібрався,покинув,не поцікавився,як жила,хто витягнув з цієї ями?І зараз зустрів,як ворога,не пішов на контакт.Серце Саші в рубцях,які не лікуються і болять при спогадах.Жаль,що Саша не змінила ставлення до Мирона,який не залишив в тяжку хвилину і є батьком її донечки,бо виховує її.Цю біль не можна вилікувати і забути.Вийшло емоційно.Дякую.
Марія Дзік, Скажу по секрету (одразу усім) що пробачати будуть усі. А конкретніше дізнаємося у процесі, до фіналу знайдеться за що, навіть якщо не було й натяку. Про Олександра промовчу, хочу дочекатися хоча б одного розділу від нього)) Дякую!
Ну що ж. От і зустрілися. Який би Олександр не був жорстокий, колючий, та почуття нікуди не дінеш, навіть, через стільки років. А Сашка удає, що немає кохання, а в самої тільки думки про нього. Все дуже емоційно. Ви найкраща! Чекаю з нетерпінням продовження! Миру і спокою!
Алла Огнівко, Сашка ще довго буде удавати байдужість, а Олександр - злість. Хоча вдаватиметься дуже погано)) Дякую! Мені дуже приємні ваші слова))
Мирного вечора!
Про Сашку ми все знаємо
А як складалося життя Олександра у цей час? Цікаво, вони з Ольгою одружилися?
Людмила Азорская, Він про все розкаже у вівторок. Багато всього сталося) Дякую!
дуже цікаво пишете.
Olga Pr, Щиро дякую!
Ох, читала і не дихала...ну чому він такий холодний, невже йому не болить??? Не вірю!!! Але слова, що Саша зможе не згадувати таки зачепили! Значить не все так просто, не зміг Олександр її забути, бо дуже кохав, таке не забувається, просто з роками трохи притупляється! А от те, що донька любить татка, однозначно, та неможу того самого сказати про татка. А ще цікаво, чому за п'ять років у Саші з Мироном немає спільної дитини??! Обоє не хотіли, чи хтось один з них??!)) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую тобі, моя квіточко, за сьогоднішню продочку. Люблю тебе, моя хороша, і обіймаю міцно. Цьом.))))
Анна Багирова, Болить, тому й холодний. Навчився вміло ховати почуття. Думає, що викинув їх із серця. Жив собі спокійно, допоки знову не побачив її, а тоді зрозумів, що все дарма. Ну, це я так хочу. А взагалі варто дочекатися розділу від Олександра)) Дякую, сонечко! Люблю і міцно обіймаю))
Таки не помилилась - він тут!!! В цій фірмі!!!… Це ж треба…!!! Доля ще та… мадам!!!
Дякую за проду!!!•~• Ох з нетерпінням чекаю його одкровень!!!)))
Олена Гушпит, Тільки Саша розслабилася, з'являється головна проблема. Тепер тікати треба)) Дякую!
Зустрілись.Сашка скриває свої почуття.а Олександр не може забути.згадує.Подивимось як будуть працювати поруч.Гарної неділі
Станіслава Барабошко, Будуть працювати емоційно))) Поговорити все-таки доведеться) Дякую!
Ох, як його вибісили слова про не згадувати))) Він, мабуть, після зустрічі в ліфті і не спав, думав про неї. А тут тобі ще й працює тепер на нього. І спокійна наче таке. Ух, зараз когось просто розірве)))
ToriKa Reader, Сидить уся така красива і спокійна, ще й не згадує, а він на нервах))) Ох і Сашки))) Дякую, кицю!
Мабуть не від щасливого життя Олександр виглядає таким похмурим і холодно- байдужим?....... Не легко йому бачити Сашу, це факт..... Причина в тому, що сталося в минулому, чи є, ще щось більш вагоме, те що збереглося в серці в супереч усьому..... Дуже хочеться почути роздуми від Олександра!!! Дякую люба моя за такий емоційний, хвилюючий початок другої книги, відчуваю, що будемо хвилюватися ще не один раз! Бажаю наснаги і натхнення, музу бути невтомним і у всьому підтримувати авторку ну а книзі успіху і багато вдячних читачів ❤️❤️❤️❤️❤️
Лариса, Щиро дякую, дорога Ларисочко! Приємно))
О, хвилюватися нам справді доведеться, але й солодкого буде достатньо. Ця історія ще не раз зверне в інший бік, але у підсумку планується щасливий фінал)) Обіймаю))
З неймовірним продовженням історії! Натхнення та вдячних читачів! Обіймаю, квіточко!
Ольга Сова, Дякую, сонечко! Обіймаю)
Вітаю! Життя дивна штука. Працюючи у юридичному відділі, Саша не мала би жодного шансу зустріти Олександра. А як особиста помічниця - дууже навіть обов'язково. Це точно такий виверт долі. Наближається час, коли Сашки зможуть зрозуміти себе і один одного, почуття, прагнення, очікування. Інший час та інші потреби. Сподіваюся нова зустріч принесе полегшення і розуміння. Вони зможуть або остаточно викреслити один одного із життя або всеж бути щасливими разом назавжди. Особисто я триматиму кулачки за другий варіант!!!
Людмила Азорская, Вітаю!
Дуже приємно. Ваш другий варіант мені також подобається) Зорі стали так, що ці двоє знову зустрілися. Доля дає шанс перепросити та щось змінити. Побачимо, чи скористаються ним герої) Дякую!
Чого ж він такий жорстокий? Мабуть він думає ,що це Саша винна що їх малюк не народився? Так і хочеться назвати його не хорошим словом. Дякую, дуже чекаю главу від Олександрв.
Тамара Миронова, Не хотілося йому згадувати минуле, але тепер нікуди не дінеться)) Дякую!
Цікаво буде почитати про думки Олександра і цікаво чому ж дитини немає. Думаю відчуття у нього будуть двоякі:з однієї сторони радий, що вона є поряд, а з іншої може бути ображений на неї, що пихнула, але це ж не так. то Це все припущення, чекаємо з нетерпінням продовження)
Antonina Koval, Його думки тепер кружляють з неймовірною швидкістю. Він в шоці від зустрічі))) Дякую! Скоро продовжимо))
він її досі звинувачує?Якийсь непорядний,і розстались погано,і зустрілись теж не найкраще
Галина Ткачук, Поки невідомо, скоро дізнаємося) Дякую!
Як дочекатися вівторка? Що ж нам розповість наш тато? Чи буде хоч крапля каяття у свої невірних рішеннях? А мамі Саші спокій тільки сниться! Ніхто нічого не забув! Тільки спогади тепер на поверхні, розгулюють по оголених нервах. Гарного вихідного. З нетерпінням чекаю продовження.
Наталія Силенко, Треба якось дочекатися, хоча я сама не знаю як))) Спокою не буде для обох)) Дякую!
Цікаво що ж буде далі... Дуже шкода Сашу. Сподіваюся, вона зможе все витерпіти і стати щасливою
Антоніна Щітко, Вона обов'язково стане щасливою) Дякую!
Ох, не вірю, що все забулося. Тільки у Саші тепер статус заміжньої дівчини та ще й матусі. І треба ж, в перший робочий день відбулася зустріч. Тепер тільки й чекатиму продовження. Дякую за проду. Мирного дня.
Лета Евгения, Це тільки перша зустріч, а ми всі на емоціях, наступні будуть ще смачнішими)) Дякую!
Мирного вечора!
Дякую! Ой тікай Сашо, тікай... тепер тобі спокій тільки сниться. А Полінці потрібна психічноврівноважена мама.
Valentina, З таким керівником її всю тіпатиме))) Дякую!
А може, керівника тіпатиме, ще невідомо))
Сонечко, з продовженням чудової історії кохання ♥️ Люблю твої книги про Боса ✨✨✨ Павло відразу впізнав Сашу. Цікаво, як жив і живе тепер Олександр? З нетерпінням чекаю продовження від нього. Безмежного тобі натхнення та багато надихаючих читачів. Обіймаю ❤️
(Ivanka), Дякую! Наш бос дуже вередливий, але ми знайдемо на нього управу))) Олександра почуємо у вівторок)) Обіймаю, люба!
Я думала, що він з Павлом компаньйон... Ну тоді їй вірно відповіли!) Адже серед працівників Олександра немає, а про керівників вона не питала!) Якщо чоловік жінку вранці перед виходом з дому, того чи іншого, не цілує... то щось тут не так! Це суб'єктивно моя думка! Просто я по-іншому не уявляю! Я все ж не втримаюсь і скажу... думаю, що Павло її сюди влаштував! А йому цього не сказав!) Я дуже сумніваюсь, що тільки за її диплом фахівця телефонували повторно! Зазвичай неявка на співбесіду, це проблема того, хто її шукає!)
''Не ходи! Не підходь! Не Треба!
Ні навшпиньки, ні просто так.
Ніби впало між нами небо.
То є Бога таємний знак .
Не ходи! Не підходь! Не пробачу !
Перейшов ти давно межу.
Тільки небо над нами плаче.
Різні долі__одне "люблю".
Не підходь! Не приходь! Прощаюсь''. (Херсонська Пташка)
Дякую за продочку, киця!) Мирної неділі!
Вера, Одне люблю... Це правда. Гарні слова, в тему до нашої історії) Павло справді нічого не знає, просто так співпало і він зрозумів, що потрібно брати Сашу на роботу))) Дякую, люба! Обіймаю))
Доброго ранку! От навіщо так шипіти? Василіск знайшовся...Сам був на емоційних гойдалка: "кохаю одну, а одружуся на іншій". Тепер ще й Сашу ненавидить. Він випалений? Буває...До речі, сподіваюсь він вже Сашу не звинувачує, що в нього немає дитини? Або Ольга народила і з дитиною пішла?
Tatyana Aleksa, А він і сам не знає, просто зі щемом згадує той період. Впевнена, що він вже сто разів пожалкував про свій вибір... На ваші питання будуть відповіді у вівторок. Дякую, люба!
Не знаю, що й сказати чи написати, натрапила на ось такі рядки:
"А часом буває, що зламані крила
Хоча, ще здаватися зовсім не час,
Моментами думаєш, зовсім безсила,
Та потім, ти пробуєш ще один раз…
І важко, коли найрідніші у спину,
Штовхають і б’ють, незважаючи на…
Вважала, що поруч – це рідна людина,
А як з’ясувалася, що не твоя…
Не треба нічого, словам вже не вірю
Бо тільки у вчинках уся людська суть,
Десь глибоко в серці, маленька надія,
Все зміниться з часом, погане забудь.
Тримайся за мрію, роби свою справу
І серце потрохи своє відкривай,
Не буде світ завжди до тебе ласкавим,
Він різним буває, доросла, звикай,
А вогник у серці нехай завжди сяє,
Любові до світу тобі додає,
Найбільша гроза і негода, минають,
І час для веселки тоді настає…
Марія Скочиліс
Оля Пасічник, Прекрасні рядки! І додати нічого. У нас є і мрія, і вогник, і почуття. Десь глибоко у серці, але все-таки не згасли)) Дякую!
Ну, от і зустрися, не пройшло і п'яти років... Суворий, холодний, різкий, з претензією)) поблажливо дозволив працювати (хоча для Сашки ця робота буде каторгою! невже вона не поцікавилася хто власник фірми хоча б коли вже зустрілася з Павлом? чи між Павлом і Олександром вже була домовленість, щоб взяти її на роботу? Тоді це цікаво!?). Невже ці роки він не думав про неї?)) Якщо не думав, тоді то було не кохання, а тільки спокуса. Але, знаю що моя думка не вірна -
він думав і часто! Бо кохання було і сильне, і вза'ємне! Цікаво послухати Олександра. Що ж там сталося з Ольгою, з дитиною? Не буду вигадувати, повністю довіряю Автору. Дякую і чекаю вівторка...
Любов Трохимчук, Саша уважно все читала, просто цієї інформації ніде не було. Вона ретельно перевіряла, старанно оминаючи пропозиції в тому районі, де знаходиться фірма Олександра. Павло теж не в курсі, просто зірки стали в правильний ряд)) Дякую за довіру!
В житті не буває випадкових зустрічей. Буду чекати на продовження. Цікаво дізнатись як жив весь цей час Олександр . Мирної та чудової неділі.
Анастасия Степанюк, Не буває)) Олександр готується поділитися з нами своїми думками)) Дякую!
доброго раночку ,яка зустріч двох закоханних ,кохання їхне не куди не поділося ,воно почне розгаратись з кожним поглядом
Наталья Свиржевская, Вітаю! Іскри літатимуть на повну, пожежа буде масштабною))) Дякую!
Знову хвилювання для Саші, серце не на місці. Зламані крила обов‘язково заживуть.
Ніна Серветник, А може, навіть злетять))) Дякую!
Дуже чекаю на продовження, дякую за вашу працю.
Валентина Гордієнко, Щиро дякую!
Так, буде цікаво почути думки Олександра! Такий агресивний(((( видно не солодко йому прийшлось(((( І в Саші тільки й відради що донечка, мамине сонечко!!!! Дякую!!!!!!!
Svetlana Mischenko, Тут можна навіть сказати, що він не на Сашу злий, а на самого себе, бо ж всередині щемить... Дякую! Чекаємо))
Ось і відбулася ця неприємна розмова ! Майже на початку ! Що ж там ще буде ? Саша
ж залишиться на роботі ? Хоча б із принципу . Нема щоб привітати з початком роботи , зразу знервував дівчину , йому бачте важко , а їй як ? Ох , скоріше б вівторок , хоч щось дізнаємося про Олександра ! Аж тремчу від передчуття ! Дякую !!! З нетерпінням чекаю !!!
Olga Mykhailytsia, Ваше тремтіння правильне)) Попереду багацько цікавого, а емоцій цілий вагон)) На роботі Саша залишиться і нова зустріч вже скоро))) Дякую, люба! Чекаємо разом)) Обіймаю)
Ох, розбурхали апетит...чекаю з нетерпінням продовження!!!)
Наталя Хитра, Щиро дякую! Приємно))
Початок,дійсно, смачний!!!!
Так хочеться добра Сашуні,але розумію,що зробимо боляче Мирону,хоча зовсім його не знаю,але його почуття заслуговують на повагу!!!!!!
Дякую, дякую, дякую!!!!!!!
Ерін Кас, Давайте почекаємо!!!!!!!!!!!
Неймовірно гарно написано,чекаю продовження
Natalia Stasyshyn, Дякую! Дуже приємно)
вітаю з відкриттям реанімації для Олександра!))) натхнення тобі та гарних відгуків і нехай доба збільшиться хоч на годинку)*
Nata, О, це кращий спосіб)))
Щиро рада нашій новій зустрічі, МИЛА ЕРІН, на сторінках Вашої нової книги!!!
Все, що виходить з - під Вашого пера, завжди читаю і перечитую з величезним задоволенням...
З новинкою всіх нас !!!
В добрий час !!!
Впевнена, що буде цікаво і гаряче, як зазвичай...
УДАЧІ ВАМ І НАТХНЕННЯ , МИРНОГО НЕБА НАД ГОЛОВОЮ І ВДЯЧНИХ ЧИТАЧІВ , МОЯ ХОРОША !!!!!!!!!!!!!!!!
З нетерпінням чекаю нових прод...
Анна Казімірова, Вітаю, люба Анночко! Дуже радію, що ви завітали у коментарі. Щиро дякую за привітання. Готуємося до шалених емоцій) Обіймаю))
Вітаю з продовженням) Який Паша молодець, як гарно підвів її до прийняття правильного рішення. Зустріч буде і не раз, так що Саша види хай, а ми готуймося. Натхнення вам)
Antonina Koval, Нам справді потрібно підготуватися до завтрашнього розділу) Буде нервово трішки)) Щиро дякую вам!
Таки припущення були вірними))))) Ох і закрутиться!!!!! Дякую!!!!!!! Жаль, що проспала))))
Svetlana Mischenko, Тримаймось міцно, бо гойдатиме сильно)) Дякую, люба!
Вітаю з новою історією! Нехай продовження роботи приносить Музі та автору задоволення! І радість читачам, ясна річ!
Горова Ольга, Щиро дякую, Олю!
Вітаю з продовженням !!! Ох як багато цікавого ,аж розпирає , хочеться все й одразу!! Дякую тобі , моє рідне Сонечко !!!! Наснаги і творчих успіхів !!! Чекаю , як завжди , далі !!!!❤️❤️❤️❤️❤️❤️
Olga Mykhailytsia, Олечко, як мені приємно)) Щиро дякую вам! Обіймаю)
Дякую за продовження. Інтригуючий анонс.
Що Олександру не так? Видно, що йому болить... минуле)) ну і нехай, заслужив, не розібравшись і не поговоривши.
Любов Трохимчук, Він просто шокований, що знову зустрів Сашу)) Дякую! Далі буде ух!
Доброго ранку! Вітаю з продовженням! Легкого пера. Сподіваюсь, Ольга не стала його дружиною? Або стала і їх життя вкрито скловатою
Tatyana Aleksa, Сміюсь)))
Дякую, моя дорога! Скоро про все дізнаємося))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати