713 472
“Час кохати”
Анотація до книги "Час пробачати"
— Іншого місця для роботи не знайшла? — ріже кожну клітинку моєї зраненої душі.
— Я не знала, що це твоя фірма, — відповідаю тихо.
— Не знала, що я співвласник? — дивується. — Це відкрита інформація.
— Я можу піти, — тримаюся, щоб не опустити погляд. — Це не проблема.
— Достатньо того, що ти знову з’явилася, — хмикає. Переді мною абсолютно чужий чоловік. Байдужий. Холодний. Тільки зовнішність нагадує мені того, ким він колись був.
— Якщо не згадувати минуле, воно не набридатиме.
— А ти можеш не згадувати, Са-ш-шо? — шипить крізь зуби.
— Так, — у голосі тремтіння, але киваю впевнено.
— Гаразд, — підводиться. — Працюй, — виходить, залишивши мене варитися у спогадах…
Мабуть, вони ніколи не забудуться. Ніколи я не зможу дихати вільно. Ніколи не злечу на крилах, які він зламав…
— Я не знала, що це твоя фірма, — відповідаю тихо.
— Не знала, що я співвласник? — дивується. — Це відкрита інформація.
— Я можу піти, — тримаюся, щоб не опустити погляд. — Це не проблема.
— Достатньо того, що ти знову з’явилася, — хмикає. Переді мною абсолютно чужий чоловік. Байдужий. Холодний. Тільки зовнішність нагадує мені того, ким він колись був.
— Якщо не згадувати минуле, воно не набридатиме.
— А ти можеш не згадувати, Са-ш-шо? — шипить крізь зуби.
— Так, — у голосі тремтіння, але киваю впевнено.
— Гаразд, — підводиться. — Працюй, — виходить, залишивши мене варитися у спогадах…
Мабуть, вони ніколи не забудуться. Ніколи я не зможу дихати вільно. Ніколи не злечу на крилах, які він зламав…
Зміст книги: 40 глав
1 376 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМіж нашими Сашами вічне кохання ♥️ Як же їм хочеться того тепла та ніжності, але.... Саша вчасно зупинилась. Все-таки вона заміжня. Дякую, моя люба за проду. Натхнення тобі та здоров'ячка. Обіймаю ❤️
(Ivanka), Як виявилося, ніхто нічого не забув, хоча обоє старалися)) Така їхня доля - кохати одне одного)) Дякую, сонечко! Обіймаю міцно))
Це знущання!!!!! Над собою, над обома і нарешті над нами!!!)))))) Нічого не пройшло, потяг такий, що аж іскри летять, ну і як стримуватися, як тримати при собі всі почуття????? Дякую!!!!!
Svetlana Mischenko, Триматися не вийде, колись бар'єр прорве)) Робимо ставки? Хто першим не витримає?)) Дякую, люба!
Коментар видалено
Ох, спалилась Сашка, спалилась) З такою реакцією, важко далі гнути лінію, що вона нічого не згадую. Цікаво, Олександр наздожене її чи буде чекати слушного моменту, щоб все ж поговорити? Бо є підозра, що тепер він не зупиниться, поки вони не поговорять)) Дякую за це шаленство❤️
Наталія Барвінок, )))
До зустрічі!!!!!
Iryna H, До зустрічі)
Якби не Полінка, то в Саші не життя, а якесь існування в замороженому стані. Мені здається, що вона не доклала і краплі зусилля для створення нормальних сімейних стосунків. Своїми дивними умовами викликала вогонь на себе Миронових батьків, та й "оголосила" всім оточуючим, що Мирон не батько її дитини. Якби не істерика Сашиних батьків свого часу, вона була б щасливішою мамою-одиначкою, ніж в такому шлюбі. Скоріше б вже закінчувався цей сірий період її життя. Дякую, Ерінко! Роби вже з цим що-небудь)).
Оксана, Так, якби не наполегливість батька, то Сашка в жодному разі не прийняла б пропозицію Мирона. Змогла б поставити дитину на ноги, не відчуваючи провини перед ним. А так маємо нещасливу родину... Дякую, Оксанко!
Та кому ж тут легше?! Обоє мучаться стільки років(( Перше кохання не вирвеш з серця, а особливо коли кожного дня обіймаєш його плід....їхню донечку) яка для Саші стала стимулом.....
Дякую, зірочко, за продочку ♥ Спокійної ночі! Обіймаю)
Reader Lana, Полінка витягнула Сашку з депресії, можна сказати, вдихнула заново життя. От би ще татко був поряд і не збирався її забрати) Дякую, люба! Обіймаю)
чи дійсно Ольга була вагітна, не думаю, щоб спеціально падала, ризикуючи дитиною, а потім зробила вигляд, що знов викидень і маніпуляції почуттям провини, все надто складно і боляче, а Сашунні краще перебратися в бабусіну квартиру і розлучатися, бо й дитина нічого доброго від "татка" не бачить.., дякую
Ira, Ольга була вагітна, але падала не спеціально. Вона сама не очікувала, що так станеться. А за Сашку згодна, треба щось міняти) Дякую!
Ось нарешті сталося! Хоч доля вирішить за них! Якщо вони такі впертюхи! Ніхто нічого не забув, якби не старалися! Хоч би швидше вже та поїздка до Києва, яка розтопить лід у захованих почуттях! А Мирон бува не в коханки? Ну а що йому робити? Він знав на що погоджувався, але ж фізіологія чоловіка бере своє! Та мені якось за нього і не цікаво. Не було б Мирона, Саша і сама б впоралася! Дякую за проду. Чекаю спільну поїздку! Обіймаю))). Гарного вечора.
Наталія Силенко, Згодна, без Мирона Саша впоралася б, але якби ж хоча б її батьки були з мізками і підтримали. А так вона просто не знала, куди себе діти і наробила дурниць. Дякую! Обіймаю)
На рахунок Мирона, однозначно в нього зараз вже хтось є, але на початку не було. Бо хоч Саша і картає себе за холодність до нього. Але на жаль, дива не сталося, почуття не прийшли. Є тільки вдячність, звичка і тепло, як до рідної людини, але не кохання. З Мироном вони стали скоріш партнерами, а не подружжям. Саша часто згадує день, коли дала згоду. Зараз їй здається, що змогла б вистояти без його допомоги, а тоді чомусь не бачила іншого виходу. Та й одружилися тільки після народження Полі (така була її умова!). Чому, чекала на Олександра? Саша не Віка! (зі Смаків), не змогла сама, але в кожного свій шлях... Але живе вона заради своє донечки - хоче подарувати їй щасливе дитинство, бо зі свого пам'ятає тільки постійні заборони...
Якщо піти від Мирона, то куди, тим більш без роботи? Знову до батьків? Яких і батьками назвати не можна((
Любов Трохимчук, Будь ласка, не переказуйте сюжет. Тільки ваші емоції від розділу. Якими вони не були б, мені завжди цікаво.
До батьків Саша не піде, бо це ще гірше, ніж жити з Мироном. Дуже дякую)
Які пристрасті!!! Саша шокована, але чому? Нічого ж такого не побачила. Олександр стояв і курив біля вікна, а секретарка якось там стояла біля стола в безсоромній позі (якій позі? хіба було щось до куріння? хоча таке робити, тим паче на роботі, я так думаю що він так не може зробити)). Але Сашці серце знову нагадало про відчуття розчарування. На рахунок поговорити вона відмовляється: краще нам не помічати один одного. Кому краще? Нічого ж не минуло. Як би вона не старалася, не намагалася, але їй не вдається до кінця випалити у собі почуття до Олександра. От Павло і організує їм поїздку до Києва, тоді і поговорять.
Любов Трохимчук, Саша не бажає згадувати і повертатися до поганого минулого. Боїться знову пережити біль та розчарування. Тому поки уникає Олександра і розмов із ним) Дякую!
Я не розумію,для чого Саші був цей шлюб?Дитину народила поза шлюбом,всім довела,що Мирон не батько,нажила собі недругів в лиці Миронових батьків,Мирона не змогла полюбити,спільних дітей не хотіла.Сама не щаслива і Мирон біля неї.Не дивно,що не зміг полюбити дитину жінки,яка його не любить.Хочеться,щоб Мирон знайшов своє щастя,а Саша ще натерпиться від Олександра.дякую.Розумію,що в історії буде ХЕ,але це не про життя
Марія Дзік, Якби я взяла реальну історію, яка вже давно проситься, то було б ще більш заплутано. У реальному житті трапляються такі випадки, що й повірити складно. І щасливі фінали бувають, але довілі рідко, на жаль. Олександрі не давали вибору. Їй потрібно було або тікати, або все могло завершитися плачевно, вона цього не допустила. Дякую!
Цікаво, про що хоче говорити Олександр? Почуття в обидвох нікуди не ділись один до одного. А Мирон...можливо і справді когось має, не отримує від дружини ніжності, тепла та ласки, тому і така думка. Дякую, моя дорогенька ♥️ Обожнюю твої книги. Нехай легко пишеться.
(Ivanka), Дякую, сонечко! Їм є про що говорити, головне, щоб Олександра погодилася)) Обіймаю))
Мирон,Саша, Олександр -ВОНИ всі знали на що йшли, тільки не знають,що тепер з цим робити,єдина кого шкода-Полінка,ні люблячого татка, ні обожнюючих дідуся з бабусею.
Светлана Шевчук, Дуже шкода, але є шанс, що вона таки з ними познайомиться)) Дякую!
Дякую! Правельно, говорити слід було 5 років назад, коли Саша прохала, а зараз про що?
Звісно, що у Мирона хтось є. Який йому зиск з усього, гроші, бізнес? Бо Саша, намагалася зробити одне, вберегти дитину. Цікаво, а він записаний у свідоцтві, як батько, чи там прочерк.
Valentina, Дуже цікаве питання, невдовзі буде відповідь)) Сашка зараз на роздоріжжі, поняття не має, що робити далі. А завтра заплутається ще більше)) Дякую!
Охохо!!!!!!
Ситуація неоднозначна!!!!!!
Дивна поведінка Олександра!!
Невже за п'ять років не хотілося побачити,почути,взнати щось за Сашу????А тепер хапає за руку???
Як мінімум дивно!!!
Мирону непозаздриш.Може чекає від Саші поступків для розриву????
Гарного дня !!!!!
Iryna H, Хотілося. Навіть дуже. Та не шукав. Чому? Колись розкаже нам))
Мирон знав, що так буде, але все одно вирішив по-своєму)) Дякую!
І що ж такого прямо вона побачила? Як якась дівиця на столі намагалась своїми принадами спокусити Олександра? Так він, на хвилиночку, стояв в той момент осторонь) Та якби і так... у нього життя продовжується! Рівно, як і у неї! У Мирона стопудово хтось є... і тут взагалі немає чому дивуватись! На нього повісили досить багато умов! Ні спільної дитини... ні нормального сексу, хіба що на свята (як він сказав)... Думаю, що поїздка станеться... Павло постарається!) Надто він задоволений тим, що відбувається між цими двома!) А розмова відбудеться... тільки не зараз! Дякую за продочку, киця!) Чекаю далі!) Обіймаю-цьомаю!) Мирного дня!
Вера, Так хотів собі Сашку, що, мабуть, погано подумав)
Ого, які пристрасті вирують навколо Сашка! А що ж він, бере те, що пропонують?! Саша шокована, в серці защеміло... почуття не зникли, тому й боляче!) Ну, а Мирона шкода, бо розраховував, що Саша все-таки покохає його та нажаль цього не сталося! Я думаю, що у нього хтось є, бо він чоловік і, звісно ж, фізіологія потребує свого, а де шукати розрядки, якщо дружина весь час "втомлена", залишається лише йти туди, де не відмовляють! Як я раніше й писала, вони просто сусіди по квартирі...)) Думаю, що поїздка до Києва розставить всі крапки!)) Дякую тобі, моє сонечко, за сьогоднішню продочку. З нетерпінням буду чекати на продовження. Люблю тебе, квіточко, і обіймаю. Цьомаю.))))
Анна Багирова, Не бере, він сам не очікував цього повороту. А тут ще й Сашка прийшла)) Ото вже комусь потім перепаде))) Поїздка вже завтра, тому тримаємо кулачки))) Дякую, моя хороша! Обіймаю міцно)) Люблю! Цьом))
Не злюбилося....тільки стерпілося...!!! З Мироном... Просто живуть...поряд...
Павло,хитрюга!!! Ага,"Документи не підписав"...!!!
Колишня практикантка...??? Ну-ну...!!! А говорити раніше треба було...,хоча...нічого не минуло...!!! У неї принаймні...
Дякую за проду!!! ❤❤❤
Олена Гушпит, Треба було раніше, але так вже сталося. Він хоче зараз, але Сашка тікає)) Олександру потрібно запастися наполегливістю та терпінням)) Дякую!
Не очікувала, що в Саші з Мироном зовсім ніякі стосунки, живуть як партнери(… і що це за життя? Зате яка реакція на Олександра. Відчуваю, що будуть ще ті гойдалки. Дякую за проду. Мирного дня.
Лета Евгения, Дуже яскрава реакція на Олександра. Таке воно - кохання))) Дякую, люба! Ваші відчуття правильні))
Мирного дня!
Ось і знову спалахнула іскра між цими двома. Олександр не шукав зустрічей з нашою дівчинкою, але вона була у його серці і вирвати її звідти йому так і не вдалося! Але у долі були другі плани на цих двох закоханих. Вони зустрілися і, на мою думку, ця зустріч буде вирішальною у їхніх стосунках надалі. Буде важко та, мабуть, їм прийдеться пройти нелегкий шлях, щоб бути разом. З нетерпінням чекаю на продовження! Ви найкраща! Мирного дня! Спокою нам і хотілось би якнайшвидшої перемого!
Алла Огнівко, Шлях буде тернистим, але воно того варте. Іскрить вже на повну, невдовзі вогнище палатиме)) Ви маєте рацію, ця зустріч вирішальна. Якщо зараз не вийде нічого, то більше зустрічей не буде) Дякую!
Як можна забути і не любити батька своєї дитини, що кожен день нагадує про кохання до нього. І як не злилась та не хотіла,а думки завжди вели до нього. Мирона жаль і тому радію,якщо він покохав другу жінку,бо хочеться йому щастя, тепла і жіночої ласки.
Павло вперто зводить Саш, придумує різні варіанти їхніх робочих зустрічей. А сьогоднішнє підписання документів ошелешило їх обох. Почуття живі, бо викликають емоції. Поговорити потрібно,але не зараз, не на емоціях. Можливо поїздка до Києва дасть змогу порозумітися.
Дякую та чекаю на продовження!❤️
Наталья Русанова, Павло і сам того не розуміє)) Зараз йому просто цікаво за ними спостерігати))
Емоцій справді багато, легко не буде, але вони мають впоратися)) Дякую, Наталочко!
Всі хочуть котика. Стою, курю, нікого не чіпаю, а ці дівки як показилися!! Сашо, не вір очам своїм. Якщо, звичайно, хочеться вірити у щось інше) А хочеться ж)) А на рахунок правильного вибору... Буду стервом, але скажу, що Сашка пішла шляхом найменших втрат, бо був й інший вибір. Інша героїня змогла його зробити і пройти цей важкий шлях сама, без Миронів і батьків. Теж з нуля і в чужому місті. З найкращою подругою, але вони справилися на всі сто. І Сашку, думаю, б не покинули її подружки. Ні Ліза, яка про це натякала, ні Аліна... Але маємо те, що маємо. Переплетений вузол доль з багатьма умовами... Хто зна, хто і як би би поступив на її місці. Але до Києва все одно доведеться їхати разом)))) Сподіваюсь, мурррр))) Дякую, моє серденько)) Дууууже чекаю далі!! Ніжно цьомаю))) Солоденького Муза і смачної кави)) ❤️❤️❤️
Аля, Згодна, Віку можна ставити у приклад. Вона не здалася і приховувала до останнього, хоча й не варто було. Її батьки точно так не вчинили б.
Збирайся на конференцію. Бери подругу і бігом подивитися на Сашок))) Дякую, кицю! Цьомаю))
Ну, я так відчуваю, що тепер Павлу, не дуже то і старатися прийдеться, щоб відправити Олександра замість себе..... Сашу зачепило побачене, ожили ревнощі..... Дякую люба Еріночко!!!❤️❤️❤️ Чекаю на продовження!!! Натхнення, миру і затишку!!!
Лариса, Без дозволу ожили, вона ледве приховує своє почуття, що нікуди не зникло) Павлу цікаво за ними спостерігати, а Олександру вже кортить забрати Сашку до себе)) Дякую, люба! Обіймаю))
Бентежно і сумно. Двоє не можуть забути одне одного. Поговорити не вдається, бо цього не хоче Олександра. Та й про що говорити, якщо нічого вже не повернути? Хоча сімейне життя з Мироном теж навіває смуток... Чи довго так може тривати? Те, що Саша вирішила знайти роботу, вселяє надію на початок змін у її житті. Надіюся, що поїздка на конференцію буде особливою)). Дякую, Ерінко! Хочеться вже позитивних емоцій для Сашок)).
Оксана, Поїздка буде дуже особливою, подраконимо трішки Олександра, щоб не думав, що може все))) Дякую, сонечко! Відповіді вже близько))
Дійсно легше....але не краще...Час поговорити. Недомовленості з*їдають зсередини. Сашко хоче зробити крок вперед і це добре. Мирон...страшно жити з людиною і грубо кажучи хотіти, щоб у нього хтось був. Рівень байдужості зашкалює і руйнує обох. Хіба це сім*я? Для мене ні...сусіди. І це було зрозуміло з самого початку,що окрім вдячності не буде нічого. Мирон з*явився за довго до Олександра і якби щось йокнуло в його бік,то не було б цього всього. Дякую моя хороша)
Маріана Сорбало, Мирон думав, що він всесильний, але не сталося так, як йому хотілося. Сашка не кинулася у його обійми, бо попереджала про байдужість, і не один раз) Кожен із них зробив свій вибір, і жоден не щасливий... Час щось міняти)) Дякую, сонечко!
Емоції, емоції,емоції! Напруга між ними аж іскрить. Дуже шкода Олександру ,їм варто всеж поговорити.Щось мені підказує , що до Києва поїдуть Саші.
Ніна Серветник, І палатиме нестримне полум'я))) Дякую, люба!
Емоції бурлять..напруга...,ніби відчуваю себе на місці Саші.
Дякую люба,за доторки,якими змусила відгукнутись струнам душі.
Кайфую❤️❤️❤️
Візуалізація - вогонь!!!
Галина Рихлівська, І я кайфую, що герої не відпускають)) Щиро дякую!
Приємноооо))
Здається,у Мирона хтось з'явився .А Олександрам ,напевно,прийдеться пройти не легкий шлях перш,ніж вони зможуть почати говорити,бо старі образи занадто вже в них в'їлися
Тетяна Маркова, Шлях буде тернистим, але є почуття. Вони допоможуть)) Дякую!
ох,тяжко важко, вам, Олександрам буде....адже у обох нічого не минуло.
Юлия Скубченко, Дуже тяжко, але немає нічого неможливого)) Дякую!
Візуалізація героїв це щось!! особливо Олександр, мушу визнати цей брюнет просто вогонь, хоч я прихильниця блондинів!))))
Юлия Скубченко, Ох, він вогонь! Я причарована))) Дякую!
Нічого не зникло.Почуття далі існують і їх тягне до себе.Сашу зачепило побачене але ж нічого не було.Олександр хоче поговорити і поговорити треба.Зникнення Мирона наводить на думку.що в нього хтось є але Саша про це не знає.Дякую зв проду .
Станіслава Барабошко, Розмова неминуча, їм доведеться озвучити претензії одне одному) Дякую!
Дякую за цікаву проду
Nadya, Дякую!
Яка іронія долі , вони одружилися після народження Полі , в той час Олександр вже був самотній ... Дуже ще багато таких якби ... Але не було б роману ! Дуже закручений сюжет , Ерін в цьому майстер !!!!
Olga Mykhailytsia, Щиро дякую, Олечко!
Здається мені , що в Мирона є коханка , що й не дивно .Чому Саша поставила таку умову ? Може ще надіялася що Олександр повернеться ? ?? Щодо Олександра .... я так зрозуміла там нічого не було ? Та секретарка його хотіла спокусити ? ??Але з'явилася Саша і світ навколо зник ! Кохають одне одного ще й досі , нічого не минуло !!! Цікаво що там далі ? І чи відбудеться спільна поїздка ? Ох питань море ! Дякую , Сонечко !!! Гарного , тихого дня !!!♥️♥️♥️
Olga Mykhailytsia, Спільна поїздка? Звісно! Вже завтра! Смачний, великий розділ чекатиме о п'ятій ранку)) У вас так багато питань, але я поки не можу дати відповіді. Ось прийде час... Тоді емоцій буде вагон)) Дякую, люба! Обіймаю))
Господи, її життя і так немало било, а ще й таке треба побачити...
Татьяна Пивторак, Вона себе гарно накрутила)) Дякую!
Біль.... це відчуття залишилося в обох Саш, а поговорити все рівно рано чи пізно а прийдеться ((( Дякую!!!!!
Svetlana Mischenko, Без розмови діла не буде) Згодна. Дякую!
Кохання неможливо забути !!!❤️❤️❤️
Olesya Stetsenko-Popil, Як не намагайся)) Дякую!
Мда....якщо не жив з Ольгою, то невже не цікаво було дізнатися про життя Саші, чи то я щось пропустила?
Ага-ага, рідше він буде навідувати Павла) собі най бреше, але не нам))) та тепер ще більше буде тягнути, щоб побачити ту, яка і досі в його серденьку❤️
Дякую, зіронько, за продочку) Обіймаю міцно-міцно) Спокійного вечора та Мирної ночі!
Reader Lana, Ні, не пропустила, він не шукав. І не збирався. Чому? Скоро розкаже))
Побачимо скільки він витримає, щоб не приїжджати до Павла))
Дякую, люба! Обіймаю міцно)) Затишного вечора, тихої ночі!
Буде платна?
Людмила Бусел, Може бути
Болить....того і шипить. Я добре пам'ятаю його розмову з Павлом. Він був вщент розбитий від болі,від безвиході. Його боліло дуже ситуація. Це не ненависть,це злість на себе за втрачені роки,можливості. Чого його всі звинувачують...Так цікаво,Мирон класний бо взяв дівчину з дитиною і допоміг,Саша поганий, бо обрав свою дитину і не залишився з вагітною Олександрою про яку навіть не знав цю інформацію!!! А чи такий офігенний Мирон,який скористався ситуацією і отримав бажане та ще й умови ставив? У Олександри був шанс також підійти до куратора і попросити польський номер Олександра і все розповісти. І разом мені скажуть,вона зробила все,що могла,вона не хотіла нав'язуватися. Ок. І знову винен Олександр,адже саме його чортів український номер був вимкнений в Польщі і він не передбачив, що може бути дзвінок від вагітної Саші,про яку він не знав.. Чому чоловік винен тілько тому,що він чоловік?(слова моєї подруги впали в душу). Накипіло,болить,рве!!! Дякую Ірусь) Обіймаю!)))
Коментар видалено
Олександра зачепило. Невже він думав, що ніколи більше не зустріне Сашу? Тільки ж навіщо грубити? Щоб заховати свою вразливість перед нею? Ну,те, що він неодружений, вселяє нам надію на відновлення солодких стосунків. Хоча, думаю, шлях до них буде не близьким... Дякую, ЗІрочко! З нетерпінням чекаю далі!
Оксана, Можна вважати, що то не грубість, а звичайна його манера спілкуватися. Все-таки п'ять років минуло, він змінився. І наша Саша також стала іншою. Надія є, але шлях справді буде важким) Дякую, сонечко!
Олександр злиться, бо йому болить... треба до Каті на прийом, щоб усвідомити свої реальні почуття, а не те, що він собі напридумував! ... Запишете)))
Inna, Обіймаю))
Супер, чекаю продовження...
Natalia Kaminska, Щиро дякую!
То Олександр, мабуть, не встиг і одружитися з Ольгою?! Адже вона втратила дитину через місяць. А як заділо, що Саша заміжня...ото й вся його ненависть це він себе переконує, що ненавидить, а насправді нічого не забуто!) Ох, так цікаво, що ж буде відбуватися далі. Він обіцяв собі, що до Павла буде їздити ще рідше. Ага, так я й повірила!)) Дякую тобі, моя квіточко, за сьогоднішню продочку та чекатиму на продовження з нетерпінням.)) Люблю тебе, зірочко, і обіймаю. Цьомаю.))))
Кристина Дегтярева, Книга зараз в процесі.
Зляться ,ображаються один на одного ,вдають ,що знати не хочуть ,а насправді приховують свої справжні почуття і ускладнюють собі життя.Олександр сьогодні упустив гарну нагоду подивитися в особову справу Саші,яка б поміняла кардинально стан справ .Але де там- принципи не дали.Ну тепер нехай злиться сам на себе.Дякую,Ерін.
Оксана Кіс, Намагаються не думати, але не виходить. Так, він спеціально не дивився. Та чи довго витримає? Думаю, що ні) Дякую, Оксанко!
Дякую! Хмм, таке... Звичайно краще когось винити, за свої невдачі. Ніби дорослий, а образи дитячі. Йому до Саші ще братися і братися. Бо коли кохаєш, то не ненавидиш. В те, що від *кохання до ненависті... і навпаки*, я не вірю, то вже клініка. Кохання то самопожертва, на що і пішла Саша.
Valentina, Це правда)) Але в книзі можна її хоч трохи відкрити)
Три роки вже живе Олександр в Україні і не шукав Сашу,не цікавився,як вона,як склалася її доля?Якщо б дійсно кохав,то шукав би.Зараз побачив і злиться,що така молода і гарна,тільки не знає про донечку і зранену душу Саші.Мужику 37років і не може спокійно поговорити з Сашою,а зразу пре,як танк.
Ерін Кас, Так, писала. Мабуть так склалися для них зірки: кохати, але не бути готовим, щоб бути разом)) Але планета Земля круга! І так сталося, що вони знову зустрілися. Тільки б Сашко зняв свою маску, поговорив би з Сашкою. Треба розмовляти))) Надіюсь на його зрілість і на його кохання до Сашки. Чекаю...
Пані автор! Я дякую за цю історію кохання. Мені подобається, як ви розвиваєте стосунки між головними героями. Мені подобаються наші Олександри і маю надію, що наша дівчинка Поля буде мати люблячих батьків, які люблять свою донечку та щасливі разом. Адже зрозуміло, що Мирон з прохолодою до дівчинки відноситься "не його".
Людмила Мищенко, Щиро вдячна вам! Мирон колись так хотів Сашу собі, що не подумав про можливі наслідки. Саша невдовзі розкаже, як їм жилося разом усі п'ять років)
Можливо, це лише моє бачення, але я не відчуваю з його боку прям ненависть чи образу на Сашу. Скоріше на саму ситуацію. Чому не шукав? Ну мабуть, відповідь в його думках: сімʼї не вийшло, більше пробувати не хочу. Адже ми забуваємо, що він втратив другу дитину, це вже не вперше з ним. Він ще в першій книзі ділився, наскільки йому було боляче вперше. Так чи інакше, він повʼязав події в голові - кохання до Саші і втрата дитини. Тому ці спогади болючі, тому їх немає бажання ворушити. Я не закликаю його жаліти. Скоріше хочу сказати, що немає ідеальних людей. Немає однозначно вірних рішень. І він розплачується за свої вчинки не менше ніж сама Саша. Доля вирішила їх знову звести. Він правий, все ж ця зустріч була неминуча. Але обоє виявилися не готові до неї. А його гарчання і самому недовподоби, просто інакше не виходить. Якось так))
ToriKa Reader, Буде)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати