953 260
“Час кохати”
Анотація до книги "Час пробачати"
— Іншого місця для роботи не знайшла? — ріже кожну клітинку моєї зраненої душі.
— Я не знала, що це твоя фірма, — відповідаю тихо.
— Не знала, що я співвласник? — дивується. — Це відкрита інформація.
— Я можу піти, — тримаюся, щоб не опустити погляд. — Це не проблема.
— Достатньо того, що ти знову з’явилася, — хмикає. Переді мною абсолютно чужий чоловік. Байдужий. Холодний. Тільки зовнішність нагадує мені того, ким він колись був.
— Якщо не згадувати минуле, воно не набридатиме.
— А ти можеш не згадувати, Са-ш-шо? — шипить крізь зуби.
— Так, — у голосі тремтіння, але киваю впевнено.
— Гаразд, — підводиться. — Працюй, — виходить, залишивши мене варитися у спогадах…
Мабуть, вони ніколи не забудуться. Ніколи я не зможу дихати вільно. Ніколи не злечу на крилах, які він зламав…
— Я не знала, що це твоя фірма, — відповідаю тихо.
— Не знала, що я співвласник? — дивується. — Це відкрита інформація.
— Я можу піти, — тримаюся, щоб не опустити погляд. — Це не проблема.
— Достатньо того, що ти знову з’явилася, — хмикає. Переді мною абсолютно чужий чоловік. Байдужий. Холодний. Тільки зовнішність нагадує мені того, ким він колись був.
— Якщо не згадувати минуле, воно не набридатиме.
— А ти можеш не згадувати, Са-ш-шо? — шипить крізь зуби.
— Так, — у голосі тремтіння, але киваю впевнено.
— Гаразд, — підводиться. — Працюй, — виходить, залишивши мене варитися у спогадах…
Мабуть, вони ніколи не забудуться. Ніколи я не зможу дихати вільно. Ніколи не злечу на крилах, які він зламав…
Зміст книги: 40 глав
1 404 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВсі хочуть котика. Стою, курю, нікого не чіпаю, а ці дівки як показилися!! Сашо, не вір очам своїм. Якщо, звичайно, хочеться вірити у щось інше) А хочеться ж)) А на рахунок правильного вибору... Буду стервом, але скажу, що Сашка пішла шляхом найменших втрат, бо був й інший вибір. Інша героїня змогла його зробити і пройти цей важкий шлях сама, без Миронів і батьків. Теж з нуля і в чужому місті. З найкращою подругою, але вони справилися на всі сто. І Сашку, думаю, б не покинули її подружки. Ні Ліза, яка про це натякала, ні Аліна... Але маємо те, що маємо. Переплетений вузол доль з багатьма умовами... Хто зна, хто і як би би поступив на її місці. Але до Києва все одно доведеться їхати разом)))) Сподіваюсь, мурррр))) Дякую, моє серденько)) Дууууже чекаю далі!! Ніжно цьомаю))) Солоденького Муза і смачної кави)) ❤️❤️❤️
Аля, Згодна, Віку можна ставити у приклад. Вона не здалася і приховувала до останнього, хоча й не варто було. Її батьки точно так не вчинили б.
Збирайся на конференцію. Бери подругу і бігом подивитися на Сашок))) Дякую, кицю! Цьомаю))
Ну, я так відчуваю, що тепер Павлу, не дуже то і старатися прийдеться, щоб відправити Олександра замість себе..... Сашу зачепило побачене, ожили ревнощі..... Дякую люба Еріночко!!!❤️❤️❤️ Чекаю на продовження!!! Натхнення, миру і затишку!!!
Лариса, Без дозволу ожили, вона ледве приховує своє почуття, що нікуди не зникло) Павлу цікаво за ними спостерігати, а Олександру вже кортить забрати Сашку до себе)) Дякую, люба! Обіймаю))
Бентежно і сумно. Двоє не можуть забути одне одного. Поговорити не вдається, бо цього не хоче Олександра. Та й про що говорити, якщо нічого вже не повернути? Хоча сімейне життя з Мироном теж навіває смуток... Чи довго так може тривати? Те, що Саша вирішила знайти роботу, вселяє надію на початок змін у її житті. Надіюся, що поїздка на конференцію буде особливою)). Дякую, Ерінко! Хочеться вже позитивних емоцій для Сашок)).
Оксана, Поїздка буде дуже особливою, подраконимо трішки Олександра, щоб не думав, що може все))) Дякую, сонечко! Відповіді вже близько))
Дійсно легше....але не краще...Час поговорити. Недомовленості з*їдають зсередини. Сашко хоче зробити крок вперед і це добре. Мирон...страшно жити з людиною і грубо кажучи хотіти, щоб у нього хтось був. Рівень байдужості зашкалює і руйнує обох. Хіба це сім*я? Для мене ні...сусіди. І це було зрозуміло з самого початку,що окрім вдячності не буде нічого. Мирон з*явився за довго до Олександра і якби щось йокнуло в його бік,то не було б цього всього. Дякую моя хороша)
Маріана Сорбало, Мирон думав, що він всесильний, але не сталося так, як йому хотілося. Сашка не кинулася у його обійми, бо попереджала про байдужість, і не один раз) Кожен із них зробив свій вибір, і жоден не щасливий... Час щось міняти)) Дякую, сонечко!
Емоції, емоції,емоції! Напруга між ними аж іскрить. Дуже шкода Олександру ,їм варто всеж поговорити.Щось мені підказує , що до Києва поїдуть Саші.
Ніна Серветник, І палатиме нестримне полум'я))) Дякую, люба!
Емоції бурлять..напруга...,ніби відчуваю себе на місці Саші.
Дякую люба,за доторки,якими змусила відгукнутись струнам душі.
Кайфую❤️❤️❤️
Візуалізація - вогонь!!!
Галина Рихлівська, І я кайфую, що герої не відпускають)) Щиро дякую!
Приємноооо))
Здається,у Мирона хтось з'явився .А Олександрам ,напевно,прийдеться пройти не легкий шлях перш,ніж вони зможуть почати говорити,бо старі образи занадто вже в них в'їлися
Тетяна Маркова, Шлях буде тернистим, але є почуття. Вони допоможуть)) Дякую!
ох,тяжко важко, вам, Олександрам буде....адже у обох нічого не минуло.
Юлия Скубченко, Дуже тяжко, але немає нічого неможливого)) Дякую!
Візуалізація героїв це щось!! особливо Олександр, мушу визнати цей брюнет просто вогонь, хоч я прихильниця блондинів!))))
Юлия Скубченко, Ох, він вогонь! Я причарована))) Дякую!
Нічого не зникло.Почуття далі існують і їх тягне до себе.Сашу зачепило побачене але ж нічого не було.Олександр хоче поговорити і поговорити треба.Зникнення Мирона наводить на думку.що в нього хтось є але Саша про це не знає.Дякую зв проду .
Станіслава Барабошко, Розмова неминуча, їм доведеться озвучити претензії одне одному) Дякую!
Дякую за цікаву проду
Nadya, Дякую!
Яка іронія долі , вони одружилися після народження Полі , в той час Олександр вже був самотній ... Дуже ще багато таких якби ... Але не було б роману ! Дуже закручений сюжет , Ерін в цьому майстер !!!!
Olga Mykhailytsia, Щиро дякую, Олечко!
Здається мені , що в Мирона є коханка , що й не дивно .Чому Саша поставила таку умову ? Може ще надіялася що Олександр повернеться ? ?? Щодо Олександра .... я так зрозуміла там нічого не було ? Та секретарка його хотіла спокусити ? ??Але з'явилася Саша і світ навколо зник ! Кохають одне одного ще й досі , нічого не минуло !!! Цікаво що там далі ? І чи відбудеться спільна поїздка ? Ох питань море ! Дякую , Сонечко !!! Гарного , тихого дня !!!♥️♥️♥️
Olga Mykhailytsia, Спільна поїздка? Звісно! Вже завтра! Смачний, великий розділ чекатиме о п'ятій ранку)) У вас так багато питань, але я поки не можу дати відповіді. Ось прийде час... Тоді емоцій буде вагон)) Дякую, люба! Обіймаю))
Господи, її життя і так немало било, а ще й таке треба побачити...
Татьяна Пивторак, Вона себе гарно накрутила)) Дякую!
Біль.... це відчуття залишилося в обох Саш, а поговорити все рівно рано чи пізно а прийдеться ((( Дякую!!!!!
Svetlana Mischenko, Без розмови діла не буде) Згодна. Дякую!
Кохання неможливо забути !!!❤️❤️❤️
Olesya Stetsenko-Popil, Як не намагайся)) Дякую!
Мда....якщо не жив з Ольгою, то невже не цікаво було дізнатися про життя Саші, чи то я щось пропустила?
Ага-ага, рідше він буде навідувати Павла) собі най бреше, але не нам))) та тепер ще більше буде тягнути, щоб побачити ту, яка і досі в його серденьку❤️
Дякую, зіронько, за продочку) Обіймаю міцно-міцно) Спокійного вечора та Мирної ночі!
Reader Lana, Ні, не пропустила, він не шукав. І не збирався. Чому? Скоро розкаже))
Побачимо скільки він витримає, щоб не приїжджати до Павла))
Дякую, люба! Обіймаю міцно)) Затишного вечора, тихої ночі!
Буде платна?
Людмила Бусел, Може бути
Болить....того і шипить. Я добре пам'ятаю його розмову з Павлом. Він був вщент розбитий від болі,від безвиході. Його боліло дуже ситуація. Це не ненависть,це злість на себе за втрачені роки,можливості. Чого його всі звинувачують...Так цікаво,Мирон класний бо взяв дівчину з дитиною і допоміг,Саша поганий, бо обрав свою дитину і не залишився з вагітною Олександрою про яку навіть не знав цю інформацію!!! А чи такий офігенний Мирон,який скористався ситуацією і отримав бажане та ще й умови ставив? У Олександри був шанс також підійти до куратора і попросити польський номер Олександра і все розповісти. І разом мені скажуть,вона зробила все,що могла,вона не хотіла нав'язуватися. Ок. І знову винен Олександр,адже саме його чортів український номер був вимкнений в Польщі і він не передбачив, що може бути дзвінок від вагітної Саші,про яку він не знав.. Чому чоловік винен тілько тому,що він чоловік?(слова моєї подруги впали в душу). Накипіло,болить,рве!!! Дякую Ірусь) Обіймаю!)))
Коментар видалено
Олександра зачепило. Невже він думав, що ніколи більше не зустріне Сашу? Тільки ж навіщо грубити? Щоб заховати свою вразливість перед нею? Ну,те, що він неодружений, вселяє нам надію на відновлення солодких стосунків. Хоча, думаю, шлях до них буде не близьким... Дякую, ЗІрочко! З нетерпінням чекаю далі!
Оксана, Можна вважати, що то не грубість, а звичайна його манера спілкуватися. Все-таки п'ять років минуло, він змінився. І наша Саша також стала іншою. Надія є, але шлях справді буде важким) Дякую, сонечко!
Олександр злиться, бо йому болить... треба до Каті на прийом, щоб усвідомити свої реальні почуття, а не те, що він собі напридумував! ... Запишете)))
Inna, Обіймаю))
Супер, чекаю продовження...
Natalia Kaminska, Щиро дякую!
То Олександр, мабуть, не встиг і одружитися з Ольгою?! Адже вона втратила дитину через місяць. А як заділо, що Саша заміжня...ото й вся його ненависть це він себе переконує, що ненавидить, а насправді нічого не забуто!) Ох, так цікаво, що ж буде відбуватися далі. Він обіцяв собі, що до Павла буде їздити ще рідше. Ага, так я й повірила!)) Дякую тобі, моя квіточко, за сьогоднішню продочку та чекатиму на продовження з нетерпінням.)) Люблю тебе, зірочко, і обіймаю. Цьомаю.))))
Кристина Дегтярева, Книга зараз в процесі.
Зляться ,ображаються один на одного ,вдають ,що знати не хочуть ,а насправді приховують свої справжні почуття і ускладнюють собі життя.Олександр сьогодні упустив гарну нагоду подивитися в особову справу Саші,яка б поміняла кардинально стан справ .Але де там- принципи не дали.Ну тепер нехай злиться сам на себе.Дякую,Ерін.
Оксана Кіс, Намагаються не думати, але не виходить. Так, він спеціально не дивився. Та чи довго витримає? Думаю, що ні) Дякую, Оксанко!
Дякую! Хмм, таке... Звичайно краще когось винити, за свої невдачі. Ніби дорослий, а образи дитячі. Йому до Саші ще братися і братися. Бо коли кохаєш, то не ненавидиш. В те, що від *кохання до ненависті... і навпаки*, я не вірю, то вже клініка. Кохання то самопожертва, на що і пішла Саша.
Valentina, Це правда)) Але в книзі можна її хоч трохи відкрити)
Три роки вже живе Олександр в Україні і не шукав Сашу,не цікавився,як вона,як склалася її доля?Якщо б дійсно кохав,то шукав би.Зараз побачив і злиться,що така молода і гарна,тільки не знає про донечку і зранену душу Саші.Мужику 37років і не може спокійно поговорити з Сашою,а зразу пре,як танк.
Ерін Кас, Так, писала. Мабуть так склалися для них зірки: кохати, але не бути готовим, щоб бути разом)) Але планета Земля круга! І так сталося, що вони знову зустрілися. Тільки б Сашко зняв свою маску, поговорив би з Сашкою. Треба розмовляти))) Надіюсь на його зрілість і на його кохання до Сашки. Чекаю...
Пані автор! Я дякую за цю історію кохання. Мені подобається, як ви розвиваєте стосунки між головними героями. Мені подобаються наші Олександри і маю надію, що наша дівчинка Поля буде мати люблячих батьків, які люблять свою донечку та щасливі разом. Адже зрозуміло, що Мирон з прохолодою до дівчинки відноситься "не його".
Людмила Мищенко, Щиро вдячна вам! Мирон колись так хотів Сашу собі, що не подумав про можливі наслідки. Саша невдовзі розкаже, як їм жилося разом усі п'ять років)
Можливо, це лише моє бачення, але я не відчуваю з його боку прям ненависть чи образу на Сашу. Скоріше на саму ситуацію. Чому не шукав? Ну мабуть, відповідь в його думках: сімʼї не вийшло, більше пробувати не хочу. Адже ми забуваємо, що він втратив другу дитину, це вже не вперше з ним. Він ще в першій книзі ділився, наскільки йому було боляче вперше. Так чи інакше, він повʼязав події в голові - кохання до Саші і втрата дитини. Тому ці спогади болючі, тому їх немає бажання ворушити. Я не закликаю його жаліти. Скоріше хочу сказати, що немає ідеальних людей. Немає однозначно вірних рішень. І він розплачується за свої вчинки не менше ніж сама Саша. Доля вирішила їх знову звести. Він правий, все ж ця зустріч була неминуча. Але обоє виявилися не готові до неї. А його гарчання і самому недовподоби, просто інакше не виходить. Якось так))
ToriKa Reader, Буде)
Незрозуміла злість Олександра на Сашу. Заміжня , так, а як мало бути. Сам пішов одружуватись нічого обговорювати не хотів і Саша мала п'ять років сидіти понад вікном( Та,навіть, якби вона і не була вагітна
Виктория Зёма, Та ні, не мала, він про це ж не говорить. А злість то не тільки на Сашу, він на себе гарчати готовий. Дякую!
Ось і знову всі на емоціях. Звичайно, всі люди не ідеальні. Але ось доля вносить свої корективи. Просто Олександр, хоч і зрілий і успішний чоловік, але розгубився, з однієї сторони дитина, а з другої кохана дівчина. Я думаю, що він тоді вже не кохав Ольгу, але чому не повірив Саші, хоча знав, що Ольга підступна. Чому не вислухав? Хоча Саша ніби втрутилась в їх життя, та вона була молода закохана, тому таке і дозволила. Та дорослому чоловікові треба було думати, коли вступив з нею в контакт. Знав, що у нього незакінчені стосунки. От і сталося те, що сталося. В цій ситуації мені більше всього жаль нашу Сашку. Вона піднялася, родила дитину від коханого, та щастя в особистому житті не знайшла, так як і Олександр. Надіюсь все таки, що любов переможе. Кожний раз з нетерпінням чекаю продовження! Ваша муза і ви стараєтесь вкласти весь свій талант в цей роман. Гарного дня, миру і спокою!
Алла Огнівко, Він все знав, але люди слабкі, контроль не вдався. Він справді покохав Сашу, але на той момент обрав вагітну Ольгу, бо боявся втратити ще одну дитину. Перший випадок дуже підкосив нервову систему. На жаль, він не дізнався про вагітність Саші. Тут можна звинувачувати всіх трьох, але краще почекати розвитку подій)) Дякую щиро! Кохання обов'язково переможе)
От же, кохання заховано за ненавистю, а значить не пройшло....... Щось мені здається, що тепер, його буде тягнути туди як магнітом, хоч і обіцяв Павлу не з'являтися і не дивлячись на те, що заміжня...... Дякую люба! Чекаю продовження з нетерпінням!!! Мирного дня
Лариса, Він так довго себе стримував, що зараз ніякий чоловік не стане на заваді)) Але на все у нього були свої причини, тому будемо чекати його думок)) Дякую, моя люба! Обіймаю))
Ага!!! Завжди й в усьому винна ...жінка!!! Сашко,чого казишся...??? Ненависть і байдужість...??? Ха!!! Твої почуття іншим словом називаються!!!...))) Просто подумай...!!!
Дякую за проду!!! ❤❤❤ Візуалізація бомбезна!!! Тільки..,Олександра я уявляла...трошки іншим!!! В цьому немає...тієї харизми,яка "запалила" Сашу...!!! Але це суто моя думка!!!))) Не кидайтеся тапками...!!!
Олена Гушпит, Ця харизма запалила навіть мене, але у нас доволено вмикати уяву, тому ваша може намалювати його іншим)) Головне, щоб історія смакувала)) Дякую, люба!
Якщо чоловік в тій ситуації обрав сторону дитини, а не жодної з жінок, то забити його за це як мамонта?! Сашка була впевнена, що зможе легко і вільно увійти у світ дорослих? Не тільки як у світ насолоди, безмежних почуттів і кохання. А жорсткої відповідальності, стресу, важких рішень і, найголовніше, обов'язків! А спокуситись і спокусити це виявилось найлегшим... і як виявилося ще й безвідповідальним до самої себе. Вина за ту ситуацію лежить на всіх трьох! Тож і наслідки не могли не вдарити по кожному з них. Але чомусь Сашка ще зняла з Олександра відповідальність за їхню власну спільну дитину. Можливостей зараз на це хоч відбавляй. Просто повідомити, не очікуючи зірок з небес. А далі б то було виключно на його совісті... А Олександр навіть не спромігся знайти за ці п'ять років когось зручного для себе. Давайте і за це його заб'ємо як мамонта. Робота-дім-робота. Як він міг розшукувати Сашку після того всього (примітка, про власну дитину він знав), якщо їхні стосунки були побудовані безвідповідально і не на чистому тлі ?! Для нього було неможливим продовжувати їх на тій основі знов. Ось і сталися ці п'ять років провини, болю і спокути... А у "поганки" долі ще й свої плани)) Дякую, мо
Аля, Я не можу сварити Олександра за те, що обрав дитину. Тим паче після одного плачевного випадку. Якби ж він знав про вагітність Саші... От тоді усе було б інакше. Абсолютно! Він мав повернутися до розмови з Сашею і перепросити за грубі слова. Та я не впевнена, що навіть тоді вона зізналася б йому, що вагітна. Думка про Ольгу не дала б)) Це я так думаю, як читачка, а Муза робить своє)) Дякую, сонечко! Обіймаю))
Знову в житті Саші з'явився Олександр злий і ображений на неї. Я не розумію і не підтримую тих,хто звинувачує її в ситуації,що тоді
склалася. Так, вона його спокусила так він був не маленьким, а старшим набагато від неї і з досвідом. Коли він її,не вислухавши, звинуватив, образивши її та і після її дзвінка грубо відповів, то як жінка розумію і підтримую її. Є жіноча гордість,яка не дозволила впасти ще нижче, більше не дзвонити, нічого про нього не розпитувати,а зберегти дитину від коханого та виховати її гарною людиною. Вона своє жіноче щастя сховала глибоко в душі. І от ,при зустрічі з ним, вона не буде принижуватися, вона горда і нехай Олександр, якщо її кохає, просить вибачення знову і знову та завойовує їх любов. Нарешті стане дорослим чоловіком, готовим до серйозних відносин з усією відповідальністю та захищати своїх дівчаток від усіх і всього
Дякую, Ерін за продовження! Чекаю на нову главу з нетерпінням! Мирного дня та натхнення!❤️
Наталья Русанова, Якби герої були реальними, ми почули б ще кілька цікавих версій, а так мусимо здогадуватися. Від самого початку винними були усі троє. У кожного своя провина. Але Саша на емоціях вчинив помилку, яку не повернувся виправити. Мабуть, у нього були причини, він про це ще згадає. Вдячна вам, що підтримуєте Олександру, вона заслуговує)) Дякую, Наталочко!
В Олександра образа на Сашку як у підлітка. Ользі повірив, Сашку викинув з пам'яті, не хоче глянути правді в очі. Звинувачив, що Сашка штовхнула Ольгу, що є не правдою. Ольга зробила скандал, бо її так хотілось. Щасливе життя не вийшло....
Невже йому не хотілось хоч щось дізнатись
про Сашку? Дві жінки вагітні, одну пригорнув, а другій заборонив навіть дзвонити. Ну не знав, що вагітна, а Сашка сама має вирішувати проблему. Не дзонила
більше, як і він сказав. Несла і несе на своїх
плечах своє жіноче життя з некоханим чоловіком. Не солодко їй. А він ходить як примара. Не розумію його злість на Сашку. Якесь дивне у нього кохання. Ситуація надважка, як для мене. А Павлу - респект.
Можливо Сашка хоч трішки переключиться на тему роботи, зміна завжди корисна. Надіюсь вона буде справедливою.
Валенсія, Звинуватив він п'ять років тому, до того ж на емоціях. Не думаю, що він справді вірив у це, але мав зробити вибір. Щоб не передумати, він більше не повертався до Саші. До того ж йому на мозок активно капали, не забуваймо про вагітну (на той час) Ольгу. Просто Сашу шкода, я розумію. Дякую!
Зрозуміло було ще тоді, що з Ольгою вони не будуть разом. На емоціях Олександр був дуже злий, тільки Саша страждала набагато більше та ще й вагітна. Зрозуміти Олександра можу, а ось жаліти - поки що ні. Запхнув почуття подалі, то нехай вони там і сидять. Дякую за проду. Мирного дня.
Лета Евгения, Ну, перший крок є. Розуміння на дорозі не валяється)) А жаліти й не потрібно, він же хлопчик, має впоратися)) До того ж зараз у нього з'явився шанс)) Дякую!
Мирного дня!
Я бачу, що тут багато хто хоче Олександра скрутити і задушити... а я так не вважаю! Я ж баба вперта!) Після всього, що відбулось, коли вважала винними всіх трьох... Так, їй довелось не просто, але... її ніхто під п'яного мужика не клав! Сама миленька, все сама! І якби хотіла, то знайшла б спосіб донести цю інфу до нього! А він їй по телефону, коли відповідав ще не знав про дитину!!! І болить, вірю! Просто... все не просто!
''Не забув я тебе. Не забув.
І забути я сили не маю.
Бо з тобою щасливим я був.
До хвилини усе пам'ятаю.
Пам'ятаю ці ночі п'янкі.
Пам'ятаю слова твої, руки.
Ми обоє щасливі такі
І не має між нами розлуки.
І немає ще твого "прощай",
Що, як кулею, вдарило в груди...
Не забув я тебе, так і знай,
І ніколи тебе не забуду...''
*О. Побережний* Дякую за продочку, кицюня!) Чекаю далі!) Обіймаю до хрускоту!) Мирного дня!
Вера, І Саша це сама розуміє. В одному з розділів вона чітко каже про те, що втрутилася у чужі стосунки. Ось у цьому вони з Олександром однаково винні. А стосовно його різких слів... Так, не витримав емоцій, і щоб не дати собі передумати, обрубав боляче все, що могло бути з Сашею. Якось так. Дякую, кицю. Обіймаю)
Ну, ви гляньте на нього)) болить йому! Звичайно ж боліло і болить!!! Але ж чомусь, хоча б відколи повернувся в Україну, не поцікавився де і як вона?! Якщо боліло і досі болить! А чи було кохання??? Мама вірно підмітила - ти давно сам, але твоє серце зайняте. То чому ж такий упертюх?))) І не треба винити Сашку, що промовчала і не сказала про дитину! Вона йому дзвонила! І після тих слів, що він їй сказав закрилася в собі і стійко відстоювала (перед своїми батьками!) право народити СВОЮ дитину!!! І його також)))
В котре пишу: я Олександра не розумію від слова зовсім! Дорослий, самодостатній, успішний чоловік!!! А веде себе, як пацан і тоді в минулому, і тепер. Бачите, він дозволив їй працювати: залишайся!
Вибачаюсь, але щось він мені знову не подобається (це легко сказано!!!). Про Мирона, то взагалі окрема тема: як, чому і навіщо???))) Щось мене "несе" сьогодні)) все! Дякую за проди від обох: Сашки і Сашка. А там побачимо...
Любов Трохимчук, Емоції бурлять))
Він не шукав і не збирався, бо п'ять років тому обрубав по живому і залишив в минулому. До неприємних спогадів важко повертатися. Чоловіки також вміють страждати і переживати. Життя Олександра не було легким. Він втратив не тільки кохану, але й дитину. Можна сказати, життя розвалилося. Звісно, тут є його вина, але дівчата також винні, кожна по-своєму. Та у нас є друга частина, тому все можливо)) Дякую!
дивне в Сашка кохання: Ольга звинуватила Сашу-він повірив,три роки в країні -не дізнається де вона,єдине що для мене зрозуміле,це його роздратування заміжжям Саші -ревнує.
Светлана Шевчук, І ревнує, і кохає, але не шукав... Чому? Бо неприємні спогади змусили йти далі, не озираючись... Дякую!
Хотів як краще...вийшов поганим. Він знав,що життя з Ольгою не буде,але вперто думав, що так буде краще. Згадую початок і розумію,один дзвінок від Ольги і всього цього могло не бути. Просто варто було сказати "я вагітна". Немає гарантії,що дитина було б жива,але життя 4-х людей точно склалася б краще. Якщо б ненавидів,то і язик повертався би щоб звільнити...А так панове,маємо сомообман і він в нього вірить. Обіймаю зірочка)))
Маріана Сорбало, Самообман на обличчя)))
Я десь писала у першій частині, що цей дзвінок взагалі змінив би хід усього. Олександр не дозволив би собі зайти так далеко, хоч і мав почуття. Хоча гадати можна вічно. Як ми бачимо, думок мільйон) Дякую, сонце! Обіймаю)
герої неймовірні
Таня Александрова, Щиро дякую!
Все забуваю запитати - яку умову поставила Саша Мирону, коли погодилася на заміжжя?
Дякую за цікаву главу, тепер більше знаємо про Олександра. Щось мені підказує, що в тому офісі він буде з'являтися не рідше, а частіше чи взагалі облаштує там кабінет)
Yulia, Я ще не писала про умову. Ми її дізнаємося трішки пізніше) Дивлячись на те, як він гнівається зараз, в офісі він буде жити))) Дякую!
О, Господи! Та скільки ж злості в одуванчику Саші! Пройшло 5 років! А він ще злиться, бо кохає! Оце нутро чоловіків! Хто б мені що не говорив! А поговорити! А Саші потрібно було сказати прямо в лоб: " У мене минуле нікуди й не дівалося! Бо спочатку носила під серцем, а тепер живе поряд зі мною! " А крила Саша ще розправиш і будеш літати від кохання! Тільки ж як вони зараз зламані болять... Та ще й ці зустрічі ятрять рани на серці... Я вже не можу дочекатися, коли вони поговорять, і Саша кусатиме ліктики, що був таким упертюхом! Дякую, сонечко, за продочку. Гарного дня! Чекаю продовження!
Наталія Силенко, І вся ця злість спрямована на нього самого, бо так і не зміг забути. І не шукав, намагався не згадувати, але доля вирішила за них обох. Тепер точно поговорять, вже не втечуть. Дякую!
Вдалого дня!
Візуали гарні.підходять.Жем в грудях.Це добре.Значить забути не може.Павло молодець.Зрозумів тугу Олександра і вирішив допомогти.Влаштував зустріч закоханих.А тепер все від них залежить.Дякую за проду
Станіслава Барабошко, Дякую! Не забув він Олександру, але були причини не шукати. Скоро дізнаємося)
Візуали дуже класні ! Може ще Полінку підшукаєте ? ♥️♥️♥️
Olga Mykhailytsia, Так, обов'язково покажу пізніше) Дякую!
Як багато часу втрачено ! Виявляється він вже давно сам ! Розминулися ! Але так довго ненавидіти , не поцікавитися її життям ! Кажучи юридичними термінами приговорив і засудив ! Він навіть не знав що Сашка одружена . От так і буває в житті ! Ну що ж чекаємо що буде далі ! Кажеш рідше будете бачитися , ага , першим полетиш , бо тягнеться до неї серце , попри все ! Дякую Сонечко , тепер багато чого прояснилося !! Дуже чекаю продовження , ох , так далеко той четвер ! Гарного мирного дня , міцно обіймаю ! Тримаймося усі !!!♥️
Olga Mykhailytsia, Не шукав, бо до минулого з неприємними спогадами важко повертатися. Знову переживати ті моменти, які хочеться забути... Олександр вирішив, що краще все лишити як є, але доля вирішила інакше. Дякую, Олечко! Обіймаю))
Приєднається доня?) Важкі думки, тяжке життя, але це його свідомий вибір(, але Павло не упустив можливість зробити друга щасливим)))) Дякую!!!!!!!
Svetlana Mischenko, Вони обоє зробили свій вибір) Дякую! Так, Полінка теж буде)) Як же ми без такої красуні?)))
Ну нарешті, зустрілися!І що буде з нашими Сашками. Нелегко, але думаю, що кохання переможе. Напевно усі чекають продовження з нетерпінням, хочеться щоб скоріше настав ранок. Ой умієте ви, Ерінко, заінтригувати. Ви чудовий автор, успіхів вам.
It It, Нелегко буде обом, хоча більшість зараз зі мною не погодиться, бо не вірять у внутрішнє хвилювання Олександра. Дякую! Йдемо далі))
Вітаю з продовженням))) Натхнення)))
Стефанія Лін, Щиро дякую!
Ох, та в мене від його холодного тону аж волосся дибки стало, чесне слово!) Неначе це мене так відчитав, а не Сашку) Ой і важкенько буде їй працюватися.....але і тікати не треба! Хай бачить, яка Сашка сильна дівчинка і може дивитися йому у вічі, не відводячи погляду! *адже може?
Дякую, зіронько, за продочку!) Обіймаю) Гарного початку тижня і позитивних емоції!)
Reader Lana, Сильна, поки не було наступних зустрічей. І в очі сміливо може дивитися, але недовго))) Важко Сашці, але ми ж не знаємо як Олександрові. Ось завтра буде можливість)) Дякую, сонце! Обіймаю)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати