-20%
660 016
“Час кохати”
Анотація до книги "Час пробачати"
— Іншого місця для роботи не знайшла? — ріже кожну клітинку моєї зраненої душі.
— Я не знала, що це твоя фірма, — відповідаю тихо.
— Не знала, що я співвласник? — дивується. — Це відкрита інформація.
— Я можу піти, — тримаюся, щоб не опустити погляд. — Це не проблема.
— Достатньо того, що ти знову з’явилася, — хмикає. Переді мною абсолютно чужий чоловік. Байдужий. Холодний. Тільки зовнішність нагадує мені того, ким він колись був.
— Якщо не згадувати минуле, воно не набридатиме.
— А ти можеш не згадувати, Са-ш-шо? — шипить крізь зуби.
— Так, — у голосі тремтіння, але киваю впевнено.
— Гаразд, — підводиться. — Працюй, — виходить, залишивши мене варитися у спогадах…
Мабуть, вони ніколи не забудуться. Ніколи я не зможу дихати вільно. Ніколи не злечу на крилах, які він зламав…
— Я не знала, що це твоя фірма, — відповідаю тихо.
— Не знала, що я співвласник? — дивується. — Це відкрита інформація.
— Я можу піти, — тримаюся, щоб не опустити погляд. — Це не проблема.
— Достатньо того, що ти знову з’явилася, — хмикає. Переді мною абсолютно чужий чоловік. Байдужий. Холодний. Тільки зовнішність нагадує мені того, ким він колись був.
— Якщо не згадувати минуле, воно не набридатиме.
— А ти можеш не згадувати, Са-ш-шо? — шипить крізь зуби.
— Так, — у голосі тремтіння, але киваю впевнено.
— Гаразд, — підводиться. — Працюй, — виходить, залишивши мене варитися у спогадах…
Мабуть, вони ніколи не забудуться. Ніколи я не зможу дихати вільно. Ніколи не злечу на крилах, які він зламав…
Зміст книги: 40 глав
1 370 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗнову в житті Саші з'явився Олександр злий і ображений на неї. Я не розумію і не підтримую тих,хто звинувачує її в ситуації,що тоді
склалася. Так, вона його спокусила так він був не маленьким, а старшим набагато від неї і з досвідом. Коли він її,не вислухавши, звинуватив, образивши її та і після її дзвінка грубо відповів, то як жінка розумію і підтримую її. Є жіноча гордість,яка не дозволила впасти ще нижче, більше не дзвонити, нічого про нього не розпитувати,а зберегти дитину від коханого та виховати її гарною людиною. Вона своє жіноче щастя сховала глибоко в душі. І от ,при зустрічі з ним, вона не буде принижуватися, вона горда і нехай Олександр, якщо її кохає, просить вибачення знову і знову та завойовує їх любов. Нарешті стане дорослим чоловіком, готовим до серйозних відносин з усією відповідальністю та захищати своїх дівчаток від усіх і всього
Дякую, Ерін за продовження! Чекаю на нову главу з нетерпінням! Мирного дня та натхнення!❤️
Наталья Русанова, Якби герої були реальними, ми почули б ще кілька цікавих версій, а так мусимо здогадуватися. Від самого початку винними були усі троє. У кожного своя провина. Але Саша на емоціях вчинив помилку, яку не повернувся виправити. Мабуть, у нього були причини, він про це ще згадає. Вдячна вам, що підтримуєте Олександру, вона заслуговує)) Дякую, Наталочко!
В Олександра образа на Сашку як у підлітка. Ользі повірив, Сашку викинув з пам'яті, не хоче глянути правді в очі. Звинувачив, що Сашка штовхнула Ольгу, що є не правдою. Ольга зробила скандал, бо її так хотілось. Щасливе життя не вийшло....
Невже йому не хотілось хоч щось дізнатись
про Сашку? Дві жінки вагітні, одну пригорнув, а другій заборонив навіть дзвонити. Ну не знав, що вагітна, а Сашка сама має вирішувати проблему. Не дзонила
більше, як і він сказав. Несла і несе на своїх
плечах своє жіноче життя з некоханим чоловіком. Не солодко їй. А він ходить як примара. Не розумію його злість на Сашку. Якесь дивне у нього кохання. Ситуація надважка, як для мене. А Павлу - респект.
Можливо Сашка хоч трішки переключиться на тему роботи, зміна завжди корисна. Надіюсь вона буде справедливою.
Валенсія, Звинуватив він п'ять років тому, до того ж на емоціях. Не думаю, що він справді вірив у це, але мав зробити вибір. Щоб не передумати, він більше не повертався до Саші. До того ж йому на мозок активно капали, не забуваймо про вагітну (на той час) Ольгу. Просто Сашу шкода, я розумію. Дякую!
Зрозуміло було ще тоді, що з Ольгою вони не будуть разом. На емоціях Олександр був дуже злий, тільки Саша страждала набагато більше та ще й вагітна. Зрозуміти Олександра можу, а ось жаліти - поки що ні. Запхнув почуття подалі, то нехай вони там і сидять. Дякую за проду. Мирного дня.
Лета Евгения, Ну, перший крок є. Розуміння на дорозі не валяється)) А жаліти й не потрібно, він же хлопчик, має впоратися)) До того ж зараз у нього з'явився шанс)) Дякую!
Мирного дня!
Я бачу, що тут багато хто хоче Олександра скрутити і задушити... а я так не вважаю! Я ж баба вперта!) Після всього, що відбулось, коли вважала винними всіх трьох... Так, їй довелось не просто, але... її ніхто під п'яного мужика не клав! Сама миленька, все сама! І якби хотіла, то знайшла б спосіб донести цю інфу до нього! А він їй по телефону, коли відповідав ще не знав про дитину!!! І болить, вірю! Просто... все не просто!
''Не забув я тебе. Не забув.
І забути я сили не маю.
Бо з тобою щасливим я був.
До хвилини усе пам'ятаю.
Пам'ятаю ці ночі п'янкі.
Пам'ятаю слова твої, руки.
Ми обоє щасливі такі
І не має між нами розлуки.
І немає ще твого "прощай",
Що, як кулею, вдарило в груди...
Не забув я тебе, так і знай,
І ніколи тебе не забуду...''
*О. Побережний* Дякую за продочку, кицюня!) Чекаю далі!) Обіймаю до хрускоту!) Мирного дня!
Вера, І Саша це сама розуміє. В одному з розділів вона чітко каже про те, що втрутилася у чужі стосунки. Ось у цьому вони з Олександром однаково винні. А стосовно його різких слів... Так, не витримав емоцій, і щоб не дати собі передумати, обрубав боляче все, що могло бути з Сашею. Якось так. Дякую, кицю. Обіймаю)
Ну, ви гляньте на нього)) болить йому! Звичайно ж боліло і болить!!! Але ж чомусь, хоча б відколи повернувся в Україну, не поцікавився де і як вона?! Якщо боліло і досі болить! А чи було кохання??? Мама вірно підмітила - ти давно сам, але твоє серце зайняте. То чому ж такий упертюх?))) І не треба винити Сашку, що промовчала і не сказала про дитину! Вона йому дзвонила! І після тих слів, що він їй сказав закрилася в собі і стійко відстоювала (перед своїми батьками!) право народити СВОЮ дитину!!! І його також)))
В котре пишу: я Олександра не розумію від слова зовсім! Дорослий, самодостатній, успішний чоловік!!! А веде себе, як пацан і тоді в минулому, і тепер. Бачите, він дозволив їй працювати: залишайся!
Вибачаюсь, але щось він мені знову не подобається (це легко сказано!!!). Про Мирона, то взагалі окрема тема: як, чому і навіщо???))) Щось мене "несе" сьогодні)) все! Дякую за проди від обох: Сашки і Сашка. А там побачимо...
Любов Трохимчук, Емоції бурлять))
Він не шукав і не збирався, бо п'ять років тому обрубав по живому і залишив в минулому. До неприємних спогадів важко повертатися. Чоловіки також вміють страждати і переживати. Життя Олександра не було легким. Він втратив не тільки кохану, але й дитину. Можна сказати, життя розвалилося. Звісно, тут є його вина, але дівчата також винні, кожна по-своєму. Та у нас є друга частина, тому все можливо)) Дякую!
дивне в Сашка кохання: Ольга звинуватила Сашу-він повірив,три роки в країні -не дізнається де вона,єдине що для мене зрозуміле,це його роздратування заміжжям Саші -ревнує.
Светлана Шевчук, І ревнує, і кохає, але не шукав... Чому? Бо неприємні спогади змусили йти далі, не озираючись... Дякую!
Хотів як краще...вийшов поганим. Він знав,що життя з Ольгою не буде,але вперто думав, що так буде краще. Згадую початок і розумію,один дзвінок від Ольги і всього цього могло не бути. Просто варто було сказати "я вагітна". Немає гарантії,що дитина було б жива,але життя 4-х людей точно склалася б краще. Якщо б ненавидів,то і язик повертався би щоб звільнити...А так панове,маємо сомообман і він в нього вірить. Обіймаю зірочка)))
Маріана Сорбало, Самообман на обличчя)))
Я десь писала у першій частині, що цей дзвінок взагалі змінив би хід усього. Олександр не дозволив би собі зайти так далеко, хоч і мав почуття. Хоча гадати можна вічно. Як ми бачимо, думок мільйон) Дякую, сонце! Обіймаю)
герої неймовірні
Таня Александрова, Щиро дякую!
Все забуваю запитати - яку умову поставила Саша Мирону, коли погодилася на заміжжя?
Дякую за цікаву главу, тепер більше знаємо про Олександра. Щось мені підказує, що в тому офісі він буде з'являтися не рідше, а частіше чи взагалі облаштує там кабінет)
Yulia, Я ще не писала про умову. Ми її дізнаємося трішки пізніше) Дивлячись на те, як він гнівається зараз, в офісі він буде жити))) Дякую!
О, Господи! Та скільки ж злості в одуванчику Саші! Пройшло 5 років! А він ще злиться, бо кохає! Оце нутро чоловіків! Хто б мені що не говорив! А поговорити! А Саші потрібно було сказати прямо в лоб: " У мене минуле нікуди й не дівалося! Бо спочатку носила під серцем, а тепер живе поряд зі мною! " А крила Саша ще розправиш і будеш літати від кохання! Тільки ж як вони зараз зламані болять... Та ще й ці зустрічі ятрять рани на серці... Я вже не можу дочекатися, коли вони поговорять, і Саша кусатиме ліктики, що був таким упертюхом! Дякую, сонечко, за продочку. Гарного дня! Чекаю продовження!
Наталія Силенко, І вся ця злість спрямована на нього самого, бо так і не зміг забути. І не шукав, намагався не згадувати, але доля вирішила за них обох. Тепер точно поговорять, вже не втечуть. Дякую!
Вдалого дня!
Візуали гарні.підходять.Жем в грудях.Це добре.Значить забути не може.Павло молодець.Зрозумів тугу Олександра і вирішив допомогти.Влаштував зустріч закоханих.А тепер все від них залежить.Дякую за проду
Станіслава Барабошко, Дякую! Не забув він Олександру, але були причини не шукати. Скоро дізнаємося)
Візуали дуже класні ! Може ще Полінку підшукаєте ? ♥️♥️♥️
Olga Mykhailytsia, Так, обов'язково покажу пізніше) Дякую!
Як багато часу втрачено ! Виявляється він вже давно сам ! Розминулися ! Але так довго ненавидіти , не поцікавитися її життям ! Кажучи юридичними термінами приговорив і засудив ! Він навіть не знав що Сашка одружена . От так і буває в житті ! Ну що ж чекаємо що буде далі ! Кажеш рідше будете бачитися , ага , першим полетиш , бо тягнеться до неї серце , попри все ! Дякую Сонечко , тепер багато чого прояснилося !! Дуже чекаю продовження , ох , так далеко той четвер ! Гарного мирного дня , міцно обіймаю ! Тримаймося усі !!!♥️
Olga Mykhailytsia, Не шукав, бо до минулого з неприємними спогадами важко повертатися. Знову переживати ті моменти, які хочеться забути... Олександр вирішив, що краще все лишити як є, але доля вирішила інакше. Дякую, Олечко! Обіймаю))
Приєднається доня?) Важкі думки, тяжке життя, але це його свідомий вибір(, але Павло не упустив можливість зробити друга щасливим)))) Дякую!!!!!!!
Svetlana Mischenko, Вони обоє зробили свій вибір) Дякую! Так, Полінка теж буде)) Як же ми без такої красуні?)))
Ну нарешті, зустрілися!І що буде з нашими Сашками. Нелегко, але думаю, що кохання переможе. Напевно усі чекають продовження з нетерпінням, хочеться щоб скоріше настав ранок. Ой умієте ви, Ерінко, заінтригувати. Ви чудовий автор, успіхів вам.
It It, Нелегко буде обом, хоча більшість зараз зі мною не погодиться, бо не вірять у внутрішнє хвилювання Олександра. Дякую! Йдемо далі))
Вітаю з продовженням))) Натхнення)))
Стефанія Лін, Щиро дякую!
Ох, та в мене від його холодного тону аж волосся дибки стало, чесне слово!) Неначе це мене так відчитав, а не Сашку) Ой і важкенько буде їй працюватися.....але і тікати не треба! Хай бачить, яка Сашка сильна дівчинка і може дивитися йому у вічі, не відводячи погляду! *адже може?
Дякую, зіронько, за продочку!) Обіймаю) Гарного початку тижня і позитивних емоції!)
Reader Lana, Сильна, поки не було наступних зустрічей. І в очі сміливо може дивитися, але недовго))) Важко Сашці, але ми ж не знаємо як Олександрові. Ось завтра буде можливість)) Дякую, сонце! Обіймаю)
Неймовірна історія кохання, обіцяла собі що не читатиму не дописані книги, але тут без варіантів. Натхнення вам, невичерпної музи, а нам терпіння кожного разу коли чекатимемо на продовження, але воно того варте. Дякую
Юлія Тимченко, І як же приємно, що ви змінили думку))) Тим паче оновлення регулярні, довго чекати не доведеться) Дуже вам дякую!
Ось і омріяна колись зустріч, але чи потрібна вона їм. Здається, спокою не буде
Виктория Зёма, Думаю, потрібна))
Вітаю автора！П'ять років минуло, але всеж нічого не минуло, якби Саша з собою не боролася.
Виктория Зёма, Саме так, не минуло... Боротьба триває. Дякую!
Він, здається що більше на себе сердиться,на свій вибір,свою поведінку,свої почуття та своє життя...а ще весь час сумнівається чи зробив правильний вибір та став нещасним...але сильні почуття рано чи пізно перемагають
..а ще завжди треба говорити,питати ,а не накручувати себе..і тільки на погане..віра ніколи не має вмирати!!!❤️
Olesya Stetsenko-Popil, Так, він гнівається на себе і на саму ситуацію, що вони знову зустрілися. Він хотів забути, відпустити спогади... Одним словом, мучив себе... Дякую!
Емоційна розмова вийшла після довгої розлуки... За всі ці роки Олександр не хотів зустріти Сашу хоч раз? Носив в собі агресію весь час? Чи це така захисна реакція від спогадів? А ота фраза: "Достатньо того, що ти з'явилася знов", мабуть, тому підтвердження. То чому ж не розшукав, не поцікавився її життям? Не схожий він на бездіяльну людину, яка пливе за течією. Цікаво буде послухати його думки. Дякую, Ерінко!
Оксана, Бо через певний час у голові були зовсім інші думки та хвилювання.
О, так, Олександр же всі ці п'ять років як сир в маслі купався. Що аж на обличчі написано... У тієї ситуації п'ять років тому взагалі не було вірного рішення!! Навіть якби він тоді відсунув вагітну Ольгу і залишився із Сашкою. Але впевнена, що не пробачив би собі, коли з тією дитиною щось сталось на тлі його правильного вибору. А судячи з усього сталось щось непоправне, на жаль((( Та він себе поїдом поїв би так само(( Впевнена, що б і на їхньому щасті з Олександрою це відобразилось би. Але вірю, що те, що маємо зараз, якраз і врятувало їхнє майбутнє. Врятувало дорогою гіркою ціною!! Ціною їхніх помилок. В яких також і сама Сашка була винна в рівній долі. Тож абсолютно не вважаю, що відгребла тільки вона за ці п'ять років... Фууух, а то за Олександра вже образливо стало до неможливості!!) Собі заберу))) На якийсь час))) Дякую, моя бубочко))) Криє вже на перших главах))) Обіймаю і заціловую усю))❤️❤️❤️
Ерін Кас, (͡°‿ ͡°)
Ерін, як же ви вмієте...вести за героями. Дійсно переживаємо, гніваємось, костеримо, потім пробачаємо( після шалених зусиль бяки героя). Вигадуємо що, а як би так, а не інакше. Одним словом : ДЯКУЮ.Дякую вам і музу. Чекаю проду, і, через терції до зірок. натхнення
Tatyana Aleksa, Ми тут в обговореннях вже тисячу нових сюжетів придумали, треба записувати, бо поки черга))) Дякую, Тетянко, дуже приємно читати такі слова)) Обіймаю))
Ох, а хтось теж намагався забути всі ці роки, але ж де там. Ця зустріч розбурхала обох. Що ж там думає Олександр? Що ховається за цим холодом і суворістю?
ToriKa Reader, Бо ти мазохістка. Така ж як і я)))
(*^.^*)(*^.^*)(*^.^*)
❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️
Тільки перше місце
в рейтингу!!!
Обіймаю міцноміцно.
Галина Рихлівська, Моя безмежна подяка, дорога Галинко! Обіймаю міцно))
супер щиро дякую
Mariia Malets, Дякую! Приємно)
Час пробачити Саші Олександра,чи Олександру Сашу?за те,що полюбила,спокусила,віддалився,а він забув про захист,за те,що розкопав,плюнув в душу,не розібрався,покинув,не поцікавився,як жила,хто витягнув з цієї ями?І зараз зустрів,як ворога,не пішов на контакт.Серце Саші в рубцях,які не лікуються і болять при спогадах.Жаль,що Саша не змінила ставлення до Мирона,який не залишив в тяжку хвилину і є батьком її донечки,бо виховує її.Цю біль не можна вилікувати і забути.Вийшло емоційно.Дякую.
Марія Дзік, Скажу по секрету (одразу усім) що пробачати будуть усі. А конкретніше дізнаємося у процесі, до фіналу знайдеться за що, навіть якщо не було й натяку. Про Олександра промовчу, хочу дочекатися хоча б одного розділу від нього)) Дякую!
Ну що ж. От і зустрілися. Який би Олександр не був жорстокий, колючий, та почуття нікуди не дінеш, навіть, через стільки років. А Сашка удає, що немає кохання, а в самої тільки думки про нього. Все дуже емоційно. Ви найкраща! Чекаю з нетерпінням продовження! Миру і спокою!
Алла Огнівко, Сашка ще довго буде удавати байдужість, а Олександр - злість. Хоча вдаватиметься дуже погано)) Дякую! Мені дуже приємні ваші слова))
Мирного вечора!
Про Сашку ми все знаємо
А як складалося життя Олександра у цей час? Цікаво, вони з Ольгою одружилися?
Людмила Азорская, Він про все розкаже у вівторок. Багато всього сталося) Дякую!
дуже цікаво пишете.
Olga Pr, Щиро дякую!
Ох, читала і не дихала...ну чому він такий холодний, невже йому не болить??? Не вірю!!! Але слова, що Саша зможе не згадувати таки зачепили! Значить не все так просто, не зміг Олександр її забути, бо дуже кохав, таке не забувається, просто з роками трохи притупляється! А от те, що донька любить татка, однозначно, та неможу того самого сказати про татка. А ще цікаво, чому за п'ять років у Саші з Мироном немає спільної дитини??! Обоє не хотіли, чи хтось один з них??!)) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую тобі, моя квіточко, за сьогоднішню продочку. Люблю тебе, моя хороша, і обіймаю міцно. Цьом.))))
Анна Багирова, Болить, тому й холодний. Навчився вміло ховати почуття. Думає, що викинув їх із серця. Жив собі спокійно, допоки знову не побачив її, а тоді зрозумів, що все дарма. Ну, це я так хочу. А взагалі варто дочекатися розділу від Олександра)) Дякую, сонечко! Люблю і міцно обіймаю))
Таки не помилилась - він тут!!! В цій фірмі!!!… Це ж треба…!!! Доля ще та… мадам!!!
Дякую за проду!!!•~• Ох з нетерпінням чекаю його одкровень!!!)))
Олена Гушпит, Тільки Саша розслабилася, з'являється головна проблема. Тепер тікати треба)) Дякую!
Зустрілись.Сашка скриває свої почуття.а Олександр не може забути.згадує.Подивимось як будуть працювати поруч.Гарної неділі
Станіслава Барабошко, Будуть працювати емоційно))) Поговорити все-таки доведеться) Дякую!
Ох, як його вибісили слова про не згадувати))) Він, мабуть, після зустрічі в ліфті і не спав, думав про неї. А тут тобі ще й працює тепер на нього. І спокійна наче таке. Ух, зараз когось просто розірве)))
ToriKa Reader, Сидить уся така красива і спокійна, ще й не згадує, а він на нервах))) Ох і Сашки))) Дякую, кицю!
Мабуть не від щасливого життя Олександр виглядає таким похмурим і холодно- байдужим?....... Не легко йому бачити Сашу, це факт..... Причина в тому, що сталося в минулому, чи є, ще щось більш вагоме, те що збереглося в серці в супереч усьому..... Дуже хочеться почути роздуми від Олександра!!! Дякую люба моя за такий емоційний, хвилюючий початок другої книги, відчуваю, що будемо хвилюватися ще не один раз! Бажаю наснаги і натхнення, музу бути невтомним і у всьому підтримувати авторку ну а книзі успіху і багато вдячних читачів ❤️❤️❤️❤️❤️
Лариса, Щиро дякую, дорога Ларисочко! Приємно))
О, хвилюватися нам справді доведеться, але й солодкого буде достатньо. Ця історія ще не раз зверне в інший бік, але у підсумку планується щасливий фінал)) Обіймаю))
З неймовірним продовженням історії! Натхнення та вдячних читачів! Обіймаю, квіточко!
Ольга Сова, Дякую, сонечко! Обіймаю)
Вітаю! Життя дивна штука. Працюючи у юридичному відділі, Саша не мала би жодного шансу зустріти Олександра. А як особиста помічниця - дууже навіть обов'язково. Це точно такий виверт долі. Наближається час, коли Сашки зможуть зрозуміти себе і один одного, почуття, прагнення, очікування. Інший час та інші потреби. Сподіваюся нова зустріч принесе полегшення і розуміння. Вони зможуть або остаточно викреслити один одного із життя або всеж бути щасливими разом назавжди. Особисто я триматиму кулачки за другий варіант!!!
Людмила Азорская, Вітаю!
Дуже приємно. Ваш другий варіант мені також подобається) Зорі стали так, що ці двоє знову зустрілися. Доля дає шанс перепросити та щось змінити. Побачимо, чи скористаються ним герої) Дякую!
Чого ж він такий жорстокий? Мабуть він думає ,що це Саша винна що їх малюк не народився? Так і хочеться назвати його не хорошим словом. Дякую, дуже чекаю главу від Олександрв.
Тамара Миронова, Не хотілося йому згадувати минуле, але тепер нікуди не дінеться)) Дякую!
Цікаво буде почитати про думки Олександра і цікаво чому ж дитини немає. Думаю відчуття у нього будуть двоякі:з однієї сторони радий, що вона є поряд, а з іншої може бути ображений на неї, що пихнула, але це ж не так. то Це все припущення, чекаємо з нетерпінням продовження)
Antonina Koval, Його думки тепер кружляють з неймовірною швидкістю. Він в шоці від зустрічі))) Дякую! Скоро продовжимо))
він її досі звинувачує?Якийсь непорядний,і розстались погано,і зустрілись теж не найкраще
Галина Ткачук, Поки невідомо, скоро дізнаємося) Дякую!
Як дочекатися вівторка? Що ж нам розповість наш тато? Чи буде хоч крапля каяття у свої невірних рішеннях? А мамі Саші спокій тільки сниться! Ніхто нічого не забув! Тільки спогади тепер на поверхні, розгулюють по оголених нервах. Гарного вихідного. З нетерпінням чекаю продовження.
Наталія Силенко, Треба якось дочекатися, хоча я сама не знаю як))) Спокою не буде для обох)) Дякую!
Цікаво що ж буде далі... Дуже шкода Сашу. Сподіваюся, вона зможе все витерпіти і стати щасливою
Антоніна Щітко, Вона обов'язково стане щасливою) Дякую!
Ох, не вірю, що все забулося. Тільки у Саші тепер статус заміжньої дівчини та ще й матусі. І треба ж, в перший робочий день відбулася зустріч. Тепер тільки й чекатиму продовження. Дякую за проду. Мирного дня.
Лета Евгения, Це тільки перша зустріч, а ми всі на емоціях, наступні будуть ще смачнішими)) Дякую!
Мирного вечора!
Дякую! Ой тікай Сашо, тікай... тепер тобі спокій тільки сниться. А Полінці потрібна психічноврівноважена мама.
Valentina, З таким керівником її всю тіпатиме))) Дякую!
А може, керівника тіпатиме, ще невідомо))
Сонечко, з продовженням чудової історії кохання ♥️ Люблю твої книги про Боса ✨✨✨ Павло відразу впізнав Сашу. Цікаво, як жив і живе тепер Олександр? З нетерпінням чекаю продовження від нього. Безмежного тобі натхнення та багато надихаючих читачів. Обіймаю ❤️
(Ivanka), Дякую! Наш бос дуже вередливий, але ми знайдемо на нього управу))) Олександра почуємо у вівторок)) Обіймаю, люба!
Я думала, що він з Павлом компаньйон... Ну тоді їй вірно відповіли!) Адже серед працівників Олександра немає, а про керівників вона не питала!) Якщо чоловік жінку вранці перед виходом з дому, того чи іншого, не цілує... то щось тут не так! Це суб'єктивно моя думка! Просто я по-іншому не уявляю! Я все ж не втримаюсь і скажу... думаю, що Павло її сюди влаштував! А йому цього не сказав!) Я дуже сумніваюсь, що тільки за її диплом фахівця телефонували повторно! Зазвичай неявка на співбесіду, це проблема того, хто її шукає!)
''Не ходи! Не підходь! Не Треба!
Ні навшпиньки, ні просто так.
Ніби впало між нами небо.
То є Бога таємний знак .
Не ходи! Не підходь! Не пробачу !
Перейшов ти давно межу.
Тільки небо над нами плаче.
Різні долі__одне "люблю".
Не підходь! Не приходь! Прощаюсь''. (Херсонська Пташка)
Дякую за продочку, киця!) Мирної неділі!
Вера, Одне люблю... Це правда. Гарні слова, в тему до нашої історії) Павло справді нічого не знає, просто так співпало і він зрозумів, що потрібно брати Сашу на роботу))) Дякую, люба! Обіймаю))
Доброго ранку! От навіщо так шипіти? Василіск знайшовся...Сам був на емоційних гойдалка: "кохаю одну, а одружуся на іншій". Тепер ще й Сашу ненавидить. Він випалений? Буває...До речі, сподіваюсь він вже Сашу не звинувачує, що в нього немає дитини? Або Ольга народила і з дитиною пішла?
Tatyana Aleksa, А він і сам не знає, просто зі щемом згадує той період. Впевнена, що він вже сто разів пожалкував про свій вибір... На ваші питання будуть відповіді у вівторок. Дякую, люба!
Не знаю, що й сказати чи написати, натрапила на ось такі рядки:
"А часом буває, що зламані крила
Хоча, ще здаватися зовсім не час,
Моментами думаєш, зовсім безсила,
Та потім, ти пробуєш ще один раз…
І важко, коли найрідніші у спину,
Штовхають і б’ють, незважаючи на…
Вважала, що поруч – це рідна людина,
А як з’ясувалася, що не твоя…
Не треба нічого, словам вже не вірю
Бо тільки у вчинках уся людська суть,
Десь глибоко в серці, маленька надія,
Все зміниться з часом, погане забудь.
Тримайся за мрію, роби свою справу
І серце потрохи своє відкривай,
Не буде світ завжди до тебе ласкавим,
Він різним буває, доросла, звикай,
А вогник у серці нехай завжди сяє,
Любові до світу тобі додає,
Найбільша гроза і негода, минають,
І час для веселки тоді настає…
Марія Скочиліс
Оля Пасічник, Прекрасні рядки! І додати нічого. У нас є і мрія, і вогник, і почуття. Десь глибоко у серці, але все-таки не згасли)) Дякую!
Ну, от і зустрися, не пройшло і п'яти років... Суворий, холодний, різкий, з претензією)) поблажливо дозволив працювати (хоча для Сашки ця робота буде каторгою! невже вона не поцікавилася хто власник фірми хоча б коли вже зустрілася з Павлом? чи між Павлом і Олександром вже була домовленість, щоб взяти її на роботу? Тоді це цікаво!?). Невже ці роки він не думав про неї?)) Якщо не думав, тоді то було не кохання, а тільки спокуса. Але, знаю що моя думка не вірна -
він думав і часто! Бо кохання було і сильне, і вза'ємне! Цікаво послухати Олександра. Що ж там сталося з Ольгою, з дитиною? Не буду вигадувати, повністю довіряю Автору. Дякую і чекаю вівторка...
Любов Трохимчук, Саша уважно все читала, просто цієї інформації ніде не було. Вона ретельно перевіряла, старанно оминаючи пропозиції в тому районі, де знаходиться фірма Олександра. Павло теж не в курсі, просто зірки стали в правильний ряд)) Дякую за довіру!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати