2 819
“Поезія”
Анотація до книги "Вам би жити"
Загибель моєї учениці Тані стала поштовхом до створення збірки. Уже війна забрала на той час племінника, сусіда, синів колег, декого з учнів. А тепер Таня... А скільки їх, хлопців і дівчат, по всій Україні... Кожний з нас, крім обов'язків перед родиною і країною, усвідомлено чи ні, визначає якісь власні зобов'язання щодо себе. Мені захотілося написати про тих, хто міг би жити, але пішов за війною...
пам'ятьсумобірване життя
Зміст книги: 30 глав
22 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую за ці глибокі, трагічні й водночас надзвичайно красиві рядки.
Степан і Софія. Закохані, які залишилися разом навіть у вічності. Дуже болючий, але неймовірно світлий вірш про силу-любові й ціну життя. Дякую Вам!
Слів бракує, аби передати весь той біль, що пронизує цей твір(Юрій та Андрій). Історія матері, яка віддала найдорожче і чиє серце не витримало туги, розриває душу. Дуже сильні й глибокі рядки. Низький уклін за таку поезію.
Це надзвичайно проникливий, болісний і світлий вірш. Всі строфи пронизані ніжністю та глибокою трагедією материнської втрати. Контраст між тим, що «знала школа» про їхнє щасливе, сповнене турботи й любові життя, та фіналом викликає дуже сильний емоційний відгук.
Закинула, поки в бібліотеку. Треба налаштуватися!
Анастасія Газе, Щиро дякую)
Почала читати далі. Прочитала Олександр і зрозуміла, що краще більше не читатиму. Не можу, я постійно плачу.
Ще раз перечитала. Вірш пробирає до мурашок. Жорстко, без сентиментальності, але саме тому так болить. Особливо ці рядки: "смерть назад не дає" і фінал з "морем вогню" — коротко, а б'є в саму суть втрати.
Ольга Инка, Бачу й далі, загалом 29. Роман якось дуже зачепив, перечитувала вдруге. І після нього просто ще не читала.
Роман
Вірш б’є прямо в серце.
Тиха гідність простої людини, що любила землю й небо — і яку вони ж і поховали в стерні, разом із болем. Без пафосу, лише правда.
Аліс Веро, Щиро дякую)
Вітаю з новинкою. Підписалась, буду рада взаємності)
LADY CO, Щиро дякую)
Це дуже боляче.
Катерина Закритна, так, неймовірно. Дякую, що читаєте.
Сумна поезія.
Юлія Богута, Так. Дякую, що читаєте.
Сумно. Дякую.
Korine Devis, І вам дякую, що читаєте)
Гарні вірші.Успіху та натхнення.)
Наталя Дотепчук, Щиро вам дякую)
Серце рветься від цих строк.
Николай, Дякую, що читаєте. Так лягло.
Гарні вірші.
Лана Сетман, Щиро вам дякую)
Вітаю! Цікаво! Підписався. Запрошую до себе на сторінку)
Олександр Ісаєнков, Щиро дякую)
ПлАчу. Занадто боляче.
Ви можете не лише розсмішити французькими оповідками, а й ...
Аліс Веро, Я також плачу. Часто. Тому пишу і смішне. Це життя. У ньому багато всього. Дякую, що ви все розумієте. Букнет вміє розрадити. Знайшла тут прекрасних авторів, читаю, і це мій продух) Наснаги вам!
❤️
Міра Голд, Дякую за підтримку)
вітаю з новинкою!!
Маргарита Хольська, Дякую за підтримку)
Коментар видалено
Справжній біль, одягнений у поетичну форму. Вірш неймовірно ритмічний, і цей повтор «Вам би жити» з кожним рядком лише посилює відчуття трагізму. Дякую за цю прекрасну, хоч і неймовірно сумну творчість. Низький уклін за вашу працю!
Віталій Козаченко, Справді, це неймовірно болить.Дякую вам.
Вітаю з новинкою! Успіху книзі
Віталій Козаченко, Щиро дякую
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати