Вам би жити
Дмитро
У 1719 у Бахмуті шаленіла чума.
З міста витікало життя.
Сіль врятувала його.
У 2023 у Бахмуті чума розперезалася знов,
Бо життя запеклося,
А сіль пішла в землю.
І її вже не повернути.
Бо йдеться не про камінь,
А про загиблих хлопців і дівчат -
Про живильну сіль нашої української землі.
Він пішов у засвіти прямо з бою за Бахмут,
Заповівши Вовкам Перемогу.
Дев’ять років безперервного герцю
з безумовним злом,
Яке досі скапує інфікованою слиною
з голодних пащек болотяних гієн.
Дев’ять років свідомого поступу
до остаточного звільнення.
Він віддав чумі свій хист,
але став Да Вінчі.
Вона скалічила його тіло
І пожерла його,
А він став над нею
Неминучою карою,
Послідовною помстою
І всюдисущим Життям.
Бо сіль не зникає.
Вона проступає знов і знов...
Допоки зараза не сконає...
Відредаговано: 01.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
