Вам би жити
Таня
У нашій шкільній виставі
Ти грала маму Івана Сірка.
Ти була така колоритна мама!
Така господиня!
Де б не вештався синочок,
А їсти додому приходив регулярно,
і ти виховувала його
за мискою каші зі шкварками,
Або й скалкою.
Це вже як тому поведеться.
У нашому шкільному кіно
Був епізод,
Коли дівчинка тримає смарт над книжкою,
І зображення починає оживати:
Білий кролик спішить на гостину до Капелюшника.
Тією дівчинкою була ти.
Ти мала чарівну здатність оживляти усе,
До чого торкалася:
малюнок, шитво, однокласників,
текст, ідею для конкурсу,
хореографічні задуми.
Рутина й нудьга тебе цуралися,
Тому що поруч з тобою їм було незатишно й прикро:
“Вона перемагає нас!
Вона завжди перемагає!”
Російський безпілотник прилетів по тебе на АЗС,
Де ти підробляла на своє студентське життя.
Рутина війни казилася й раділа:
“Я проковтнула! Я перемогла!”
Але війна обов’язково сконає,
І світ приводитимуть до тями такі, як ти, -
Білявки з променистими синіми очима,
Красуні, які люблять танці й розваги.
І які, навіть коли страшно, роблять свою роботу.
Щоб життя не зупинялося,
Щоб місто жило,
І щоб у ньому могли ще народжуватися діти.
Мені не треба технологій, аби ти жила, моя дівчинко.
Мені досить знати, що Білий кролик
Водить свою Алісу по паралельних світах.
Де вона перемагає злих королев,
Будить ледачих Сонь,
Сперечається з нудними Капелюшниками
і впорядковує збожеволілий Час.
І коли Аліса його остаточно впорядкує,
діти прийдуть до школи
і будуть ставити нові вистави про любов і боротьбу.
Відредаговано: 01.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
