Вам би жити
Віталій
“Азовсталь”, Донеччина, Запоріжжя, Сумщина,
Дніпропетровщина, Покровськ, Курщина...
Шлях звичайного бойового хірурга...
Доземний уклін... І довічна сурма...
Коли усе почалося,
Йому було 20.
Коли все для нього скінчилося - 24.
«Медицина — це те, що вмію робити найкраще,
тому що працюю 7 і знову на 24...”
“Допомагати на межі...
Світ і мораль руйнуються,
Якщо тільки себе бережеш...”
Стояти на світів сторожі ...
Щоб від трьохсот не відлітало сто,
і щоб душа не металася над тілом порожнім,
Дізнавшись нарешті, що вага її – сто.
Сто чого?
Вдихів-видихів? Швів чи жалів? Слів чи кисню?
Трубок чи болі?
Як утримати оте сто на хірургічному столі?
В розпанаханому тілі кволім?
...Поранення в голову -
Повезло.
Шолом кулю не пустив нижче,
а ворог, на щастя, не стояв ближче.
Тому шанси на виживання вищі...
А отже, триста, смерте... Триста!
Попусти свої затуплені кліщі...
Життя сказало – наш!
Відредаговано: 01.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
