Іноді для того, щоб тебе помітили,
Треба добре сховатися.
За бездоганним вихованням,
За скромністю,
За чесністю,
За справжніми документами.
І тоді тебе обов’язково помітять,
Віднайдуть, і не один раз розкажуть
про відповідальність і покарання в разі того й того...
Вони думають, що залякають тебе,
І ти нікуди не дінешся,
Що ти теля, а вони можуть пасти,
Що ти наївний, а вони досвідчені.
Вони не знають,
Що ти не ховаєшся,
Тому що насправді сильний.
Вони не знають, як ти любиш мати, батька і сестру,
і що ти був найкращим сином і братом.
Нащо їм це знати? Вони на роботі.
А ти – на службі.
Без тебе песиголовці зайдуть вглиб країни
І понищать тих, кого ти любиш,
кому даруєш квіти
І кому довіряєш.
Тому ти тримаєш фронт.
І через тебе проходить лінія буття нації,
Хоч ти ніколи і не думав у такому напрямку
Ти просто тримав фронт.
Ті – ризикові, зухвалі, метикуваті,
що досі ховаються по підвалах, цмулять пиво,
Або роками беруться пліснявою в закритих квартирах, -
Вони ще живі, але їдять себе зсередини щодня,
Або їх з’їдає той, кому вони із самого початку
дозволили від себе надкушувати,
або в них банально атрофуються м’язи,
І вони ламають себе на рівному місці.
В останню нашу зустріч ти
Готувався скласти екзамен з історії України.
Ти склав його двічі:
Коли став на захист Вітчизни,
І коли загинув за неї.
Відредаговано: 01.08.2026