Вам би жити
Артемій
Світ належав тобі
І твоєму Harley-Davidson...
Ти досліджував простір
з такою затятістю,
ніби боявся, що тобі
забракне для життя місця.
Знизу – угору: на Кіліманджаро,
Де портал в інші світи.
Згори – униз:
зі статуї Христа-Спасителя в Ріо,
жовто-блакитним підсвіченої, –
на парашуті в океан, в бризь.
З точки до точки:
від Мексики до Канади, від Львова до Ірану...
Усе було беззастережно ваше -
приватне, барвисте, звично-вічне...
Відчайдух,
шанувальник свободи й шаленого руху,
ти не відав страху, не знав задухи.
І завжди в мандри брав із собою
книжку й пісню – неньчину колискову...
А коли прийшла біда – гарт!
Ти змінив свій Harley на автомат.
І відтоді вже рідний простір
тебе стеріг, як міг.
Аж доки біля села Біла Криниця
смерть не дала тобі води напитися
із росіянських зачумлених рук,
із гієнських отруйних гармат.
Такий вже їхній ганебний формат
звуження простору для українського воїна -
звитяжного, неупокореного...
Але гієни не знають про існування порталу –
на вершині гори Кіліманджаро...
Парашут пішов до труни.
В інших світах також є гори,
де можна стрибати на парашутах униз
і слухати мамині колискові...
Відредаговано: 01.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
