471 086
Анотація до книги "Розлучення. Він кохає іншу"
— У мене є інша, — сказав Давид, розтинаючи моє серце навпіл. — Мені набридло брехати. Я розлюбив. Пробач.
Я застигла від шоку. Адже мій чоловік мене зрадив.
Він зрадив нашу сім'ю. Зрадив дітей.
— Тату-тату! — раділа донечка у свій шостий день народження. — Ходімо у двір! Там весело!
Я обійняла Аврору, немов захищаючи від нього.
— Як ти міг? — судомило горло від болю. — Хто вона? Я її знаю?
Слідом за Авою прибіг Назар.
— Мамо? Чому ти плачеш?
Його батькові було чхати на мої сльози.
Він думав тільки про себе. І руйнував наше щастя.
— Я їду. Повернуся пізно.
— Що сталося? — затремтів у сина голос. — Тато... Ви що, розлучаєтесь?
Самостійний однотомник. Щасливий фінал
Я застигла від шоку. Адже мій чоловік мене зрадив.
Він зрадив нашу сім'ю. Зрадив дітей.
— Тату-тату! — раділа донечка у свій шостий день народження. — Ходімо у двір! Там весело!
Я обійняла Аврору, немов захищаючи від нього.
— Як ти міг? — судомило горло від болю. — Хто вона? Я її знаю?
Слідом за Авою прибіг Назар.
— Мамо? Чому ти плачеш?
Його батькові було чхати на мої сльози.
Він думав тільки про себе. І руйнував наше щастя.
— Я їду. Повернуся пізно.
— Що сталося? — затремтів у сина голос. — Тато... Ви що, розлучаєтесь?
Самостійний однотомник. Щасливий фінал
“Емоційна історія, яка нікого не залишить байдужим. Головна героїня випадково дізнається про зраду чоловіка на сімейному святі.Чи зможе вона гідно впоратися з таким ударом долі? І що робити з почуттями, які досі відчуває?”
Зміст книги: 21 глава
Останнє оновлення: сьогодні
550 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЛюбі читачі. Історія вийшла довшою, ніж очікувалося. Тому договір з порталом завершив свою дію, а сама книга тимчасово перейшла у статус ознайомлювального фрагменту. Це означає, що нові читачі не можуть придбати платну частину. Але всі, хто купив передплату, і надалі отримуватимуть доступ до кожної нової глави. Проди виходитимуть регулярно, як і раніше. Тут нічого не змінилось. Після завершення книги вона знову стане "нормальною", і її можна буде купувати. Прошу вибачення за цей прикрий момент.
Менi не подобаэться одне в книзi, що вона дуже розтянута. Одна подiя аж 3 роздiла. Обновляться через день буваэ забуваэш, що ранiше було в роздiлi.
Оооо,а от запрошення цікаве бо бос буде з його дружиную,уявляю рожу Давіда!Вибрав лахудру-іж і пій ,бо ви один одного стоїте!
Юлія Компанец, Далiлу задавить жаба, що Яна знайшла кращого
тільки одне розчарування в ньому це просто жах
Давiд мудак. Навiщо знайомити дiтей? Далiла бреше i далi ним крутить. Якщо Яна в кiнцi книги до нього повернуться це буде треш.
Олена Ремез, Повністю підтримую
Оце привіз завжди голодного сина-підлітка поїсти! Я думала, що в кафе поїдять. Аж тут привіз дитину до Даліли. Чи Давид наївний надто? Не готувала ця жінка раніше, не буде і заради коханця.
Сюрприз! Їжа мала бути для Давида зовсім іншого характеру! Зовсім не дитяча. А де ж тим часом Авдій, поки матуся жадала розваг?
Як відреагував Назар?
Давиде, ти все ще сподіваєшся всіх разом об'єднати у своїй "новій реальності"? Де всі дружно виконують твої команди і взагалі ти головний режиссер "нових стосунків". Ну ти для цього привіз Назара до своєї шлендри? Ніби не можна було пообідати в кафе.
Ну, а Даліла очікувано вирішила, що пюре та котлети не головне (хоч може там і стоять котлети та пюре на столі). Головне подати себе, таку, "неповторну".
Так хочеться, щоб Назар плюнув, розвернувся і пішов.
А Давиде? Головне що зробить Давид? Переступить через сором перед сином і буде вдавати, що все нормально?Дізнаємося з нових розділів. Дякую, Альбіна! Гарного спокійного нам усім дня.
Давиде, Давиде... Нічому його життя не вчить! Ну, не можна ж бути настільки наївним?! Даліла та котлети з пюрешкою) Це навіть в одне речення не поєднується, хіба в якусь збочену фантазію. Даліла - це маніпуляції, брехня, задоволення 18+, це не про турботу, любов та затишок. Назару було замало фото, то потрібно було занурити його повністю в атмосферу...
Чомусь хочеться,щоб Яна знайшла своє жіноче щастя, щоб була щаслива разом з дітьми та новим коханим. А ось щоб Давид отримав по заслугам від своєї шльондри.
Якийсь безтолковий мужик Давид,у сина психологічна травма,а він везе його до коханки,щоб зробити,ще гірше.То Авдія до дружини привіз. Він в Авдію бачить себе,дуже жаль,що в своїх дітях він себе не бачить . Та здається йому уже до психіатра треба протоптувати дорогу
Немає слів,уявляю,яка там ще пюрешка з котлетами))))) Здається,Даліла не зрозуміла,що постійно на одному сексі не виїдеш,мужик ще й їсти хоче)))))
Невже важко було десь заїхати,погодувати дитину,навіщо його сюди везти було?
Якийсь хворий на голову цей Давид
марія ткачук, А й справді! Тільки знайшов спільну мову з сином, як вирішив його притягнути до головного подразника у лігво! Ніде більше пюре не зміг знайти....
Я не розумiю Давид навiщо вiн привiз сина до коханки. В думках жалiэ, що злигався з нею, а на дiлi робить iнше летить до Далiли. Вiн безхребетний стосовно коханки. Вона вертить як хоче. З початка було зрозумiло, що поседiть з Авдiйом тiльки причина аби вiн прийшов нiякой пюрешки та котлет не буде.
Давид і справді з глузду з'їхав. Він думає,що якщо син з ним старається помиритися, то і його шльондру прийме?
Важко підібрати назву цьому цинічному, безхребетному створінню. Пожалів чужу дитину, бо в ній побачив себе, жалюгідного, руйнуючи при цьому життя своїх дітей, ще гірше ніж його батьки, хоча чому б і ні, мені було погано, чим вони краще, а у хлопчика така спокуслива мама.
Тетяна Костенко, Він пішов з сім'ї, в день народження своєї доньки(!) до чужого хлопчика, який нагадує йому його самого, а тепер припер свого сина на могилу до матері, щоби що?, дитину з пораненою психікою, від батька, на кладовище, хто б там не був похований, вбивчий поступок.
Якби він міг цінувати те, що має. Кохати дружину. Бо коли кохають, за іншими не тягаються, не зраджують, турбуються та бережуть. Любити своїх дітей. Коли люблять, обирають їх. Якби ж він міг. Не може. Не навчили…
Галина Кошель, Підтримую вашу думку! Як влучно! Яна була ЗРУЧНОЮ дружиною.
Не розумію Давида! Як можна ламати життя своїх дітей, рятуючи інших. у Авдія є мати , його не потрібно було якось рятувати. Так , без батька, але ...Тепер і свої діти без батька .То що ж Давид змінив , нащо все говорить Назару. Тепер він шкодує, але де був раніше, коли ламав життя родини.
Не можу зрозуміти чому мені його жаль і хочеться щоб вони таки були разом? Це ж не можливо,жити разом бачити щодня один одного і весь час дорікати або ще гірше в душі затаяти образу і так жити . Я розумію, що іноді прощають пари зраду і живуть але це така рідкість. В мене сумніви щодо героїв і почуттів по відношенню до них. Чекаю на продовження.
Давиде, Давиде! Вже шкодуєш, що сам зруйнував сім'ю? Хочеш повернутись у минуле? Але це неможливо.
Неможливість щось змінити розуміє і Назар. Тому й страждає. Він не хоче повертатися до будинку, де немає колишньої родини.
А ти, Давиде, повертайся до своєї "неперевершений" Даліли. Будемо спостерігати, які "сюрпризи" тебе там очікують.
Дякую за новий розділ.
Валентина Орлова, ♥️♥️♥️
В гонитві за примарним щастям чужих дітей ,кинути своїх і забутися про них,бо там потрібніший?
Давид не дитина і прекрасно розумів наслідки своїх рішень,але тоді окриленому пристрастю було на все наплювати,а зараз оглядаючись назад починає доходити,що він наробив(((
Як шкода Назара,бо він сам ще дитина і не може справитись із всім ,що на нього звалилось,а тут ще й батько вирішив звалити свій тягар на нього.Для чого?Щоб якщо зляже було кому за ним доглядати,бо він так робив?
Так, Давид все гарно і зворушливо розповів про своє життя,але висновків ніяких не зробив,якщо так легко зміг викинути свою сім'ю,все те чого був позбавлений з дитинства,із свого життя((
Дамір тепер хоче повернути все назад, де тебе люблять, а не маніпулюють і використовують, як ходячий кошельок. Пристрасть з Далілой минула, а реаліність залишилась без дітей та дружини. На мою думку якщо Дамір хоче все повернути, то потрібно порвати з Далілою і відверто поговорити з Яною та дітьми
Сам за власним бажанням зрадив сім'ю, а тепер хоче но двох стільцях всидіти. Чужу дитину він пожалів. А твоїх хай інший пожаліє. Лицемірство чистої води. Коли зраджував, не думав за дітей, за дружину. Впивався своїм задоволенням зі шльондрою. В очах чужої дитини хоче виглядати ідеальним батьком. Сина привів на кладовище, щоб показати який він все-таки хороший батько. Що буває ще й гірша зрада, а так він хороший. Любить і чужого і своїх дітей. На свою доньку наплював, зізнаючись в коханні до іншої жінки на дні народженні Ави.
Ох, не знаю навіть, як у цій книзі все вирішиться. Якщо колись пробачить Яна Давида, то навряд чи зрозуміє син. Бо він з самого початку був свідком зради батька в усіх брудних одкровеннях тієї переписки. І йому було дуже важко це приймати і приховувати від усіх.
Життєво дуже.
Давид сам собі докоряє. Він чудово розуміє, що накоїв. А змінити вже нічого неможливо.
Розповідає Назару історію свого народження, Щоб показати, що йому було ще важче? Що в нього взагалі не було жодної родини. Звичайно, це не виправдовує його зраду. І навряд розмова із сином щось кардинально змінить у їхніх взаєминах.
Можливо, Назар відчує, що батько вже починає шкодувати, що таке накоїв зі своєю родиною. І сподіватиметься, що батько проситиме пробачення у мами? І мама його вибачить. Діти найчастіше хочуть, щоби батьки помирилися.
Але, чесно, не можу уявити, що таке можливе.
Дякую, Альбина! Чекаємо на продовження.
А мені ось цікаво,він розповідає про себе так ніби каже:сину ,я ріс без батьків,то й ти повинен так рости?
Чи може підліток зрозуміти підлість батька,та йому буде ще більш важче ніж до того як він нічого не знав.
Він же ще гірше за своїх батьків, до чого ця його сльозлива розповідь, щоби що?, щоб діти благословили його на виховання коханкової дитини, як підлість його батьків має виправдати його зраду?!, чи то є індульгенцією?
Він хоче щоб син його пожалів? Він сам ще гірше зробив. Тому що Назар у свідомому віці зіштовхнувся зі зрадою батька. І щоб не говорили чоловіки- зрадники про любов до дітей попри зраду до їх матерів, з часом друга дружина та її діти нівелюють любов до покинутих дітей. Скільки знаю покинутих жінок з дітьми, яких повністю викреслили зі свого життя зрадники. Більшість навіть дітям аліментів не платить. Давида покинули в пологовому. Він не знає як це мати сім'ю, а потім її втратити.
Пробачити, але не забути. Назар завжди буде памʼятати. Навіть те, що доросла людина воліла б розбачити й ніколи не знати про таке. Зараз на нього виллється ще додаткова порція одкровень. Чи втримає дитина в собі стільки? Давид не навчився цінувати те, чого колись не мав. Посилатиметься на те, що не навчений був, не мав прикладу, хотів отримати більше? Його вчинок не має помʼякшувальних обставин та виправдання. Тільки наслідки. Наслідив добряче…
Вау, як несподівано !
Дякую за продовження.
Ох, не роби Яночко, помилки. Не поступайся сином заради кар'єри. Бо саме з правильних кроків в таких непростих ситуаціях ти можешь або вберегти сина, або втратити. Я це знаю як ніхто інший. Авторитет батька ( або його відсутність) для хлопця важлива. Але беззастережна любов і увага матері, то головне. Бо, насправді, жінка має продовження в синах, з ними в нас найбільший зв'язок. Кажу, бо маю порівняння. Дівчинка - то наша квітка, але сини - то якесь ментальне поєднання. І коли кожен з нас бачить гарного та порядного чоловіка, то результат правильного ставлення до своєї місії його матері.
я новенька у вашому блозі. як часто оновлення?
Інна Семенюк, Оновлення через день. Інколи бувають вихідні.
Не пробачить Назар батька. Це не просто якусь помилку зробив Давид. Він зрадив не тільки дружину, а й дітей. Давид думав, що відносини з дітьми не зміняться. І це його велика помилка. Бо з часом Даліла йому буде мозок виїдати і за аліменти ,і за зустріч з дітьми. Втратив він сім'ю назавжди.
Як людина розумію, що бізнес не терпить відкладення,а як мати я рррр.
Дуже сильна частина.
Читати важко, проникаєшся кожним словом..
Оксана Замора, Дякую!
думаю сльози на очах в цій главі були не тільки у Назара. Написано просто вау як класно. Ви справді талановита!
Тетяна Костенко, ДЯКУЮ! Дуже приємно)
Шановна Альбіна, я прочитала на Букнеті не одну книгу про зраду і розлучення. Але ваша книга ( хоч вона ще незакінчена) найкраща.
Не можно просто стримати сльози, коли читаєш останній розділ. Назар давно все знав. Який це удар був для нього! В родині все ще гаразд, мама ще нічого не підозрює, а батько вже живе подвійним життям. І дитина знає його таємницю. Який біль!
Почув, Давиде? Той батько, який був зразком для Назара, вже помер!
Дякую, Альбіно! Натхнення вам.
Валентина Орлова, ДЯКУЮ за такий приємний коментар) І загалом за постійну підтримку - я дуже вдячна!
Автор - неперевершена!!! Цей твір - найкращій психологічний підручник для людей, яких спіткала зрада. Його треба читати всім, аби знати до яких наслідків призводять необачні дії. Читати наперед, аби не допускати помилок. Це сточується тих родин, де мирний лад. Бо травми, які отримують діти в таких родинах в таких ситуаціях, це дійсно можна порівняти з болем, який порівняний з болем після смерті близької людини. А щодо Давида в його нових стосунках... немає там кохання, немає там комфорту. А є короткостроковий спалах енергії від ефектної і вправної коханки хоча по діям сміливо можна говорити - шльондри. Но очі чоловіка засліплені. Його можна тільки пожаліти, щасливе майбутнє в цих взаєминах не проглядається.
Inna Kuyan, Дуже вдячна за відгук! Мене це надихає)
Молодець хлопчик, знайшов в собі сили проговорити це , ще й на публіку, це не слабкість, це сльози болю, сили і очищення.
Оце почути від власної дитини страшно. Давид покалічив свою сім'ю морально, особливо Назара! Глава дуже сильна. Мені самій боляче аж ....
Так жаль Назара,якому довелося пережити весь цей бруд... Давид нарешті зрозуміє,що зламав не тільки сім'ю,але й психіку свого сина? Аврора молодша за віком та й не читала тієї позорної переписки. От не розумію цих переписки з одруженим чоловіком,можна ж поділитися своїми враженнями і бажаннями при зустрічах...Врешті будь хто може прочитати і побачити фото.
Це просто жесть! Така психологічна травма в дитини! Знати,бачити і неможливість в силу юного віку,щось зробити!
Бідна дитина,звичайно він запустив механізм самознищення,бо вважає себе винним,що знав і нічого не зробив.Як же ж
йому важко було з усім цим жити і поділитись ні з ким.Цей твір допоміг йому хоч трохи випустити,поділитись тим болем,який його з'їдає зсередини.
Болюче прозріння Давида,але він сам вибрав цей шлях.Загадто дорога ціна,а чи вартувала вона того?
Все має ціну. Даліла надто дорога шльондра. Ціною у декілька щасливих життів… Дуже шкода, що хлопцю довелося це пережити, а ще й бачити біль найріднішої людини.
Бідна дитина… таке бачити і тримати в собі
дуже розтянуто, хоча сюжет дуже цікавий)) додавайте швидше усі розділи))
Так не повинно бути щоб діти так казали. Шкода, але хлопець не знає що таке втрати і ці гормони з перехідним етапом. Давиду дійсно потрібно поговорити з сином. Мені шкода цих двох чоловіків, вони стали заручниками ситуації хоч і спровокував її старший. Дякую і чекаю на продовження! Сподіваюся, що все налагодиться діти не повинні страждати.
А що Давид чекав від сина.? Діти в більшості проектують на себе зраду батьком матері. Коли зраджують, то за дітей навіть не згадують. А при розлученні ,для більшості батьків діти перестати існувати.
цікавіше і цікавіше)
Цікаво,яка реакція буде у Давида на слова сина,що батько вмер?!
Щось мені здається, що Роман з Далілою в Німеччині були разом.
Наталія Далечук, Книга дуже цікава й життєва. Не можна відірватись. І Яну я розумію, її почуття, емоції, вчинки. Дуже важко переживати зраду, коли ти розчинилась у своїй родині, в чоловікові.
Хотіти стати для чужої дитини батьком в той час ,коли про своїх забувся.Легко бути хорошим для маленької дитини:купив іграшку ,погрався,зводив на піцу,в ігрову кімнату і ти ідеальний, це не вигрібати проблеми дорослих дітей,допомогти знайти їм опору.Не дарма була та зустріч з чоловіком у барі,задумайся Давиде чи ти готовий втратити сина,бо батька той уже втратив ((
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати