1 367 514
“Смак кохання”
Анотація до книги "П'янкий смак кохання"
— Яка причина твого звільнення?
— Ви зі мною на «ти» чи на «ви», Ярославе Андрійовичу? — його тон підіймає в мені хвилю обурення. — Особиста.
— Цікаво, — він збирається ще щось сказати, але я перебиваю.
— Відпусти мене, — дивлюся йому у вічі. — Ти ж сам знаєш, що так буде краще.
— Відпрацюй обговорений період і йди, — вимовляє роздратовано, розвертається і підходить до столу, — ніхто не тримає. Це все? Ти для цього приходила?
— Так.
— Повертайся на робоче місце, — швидко долає відстань до дверей і, не дивлячись на мене, виходить.
— Ви зі мною на «ти» чи на «ви», Ярославе Андрійовичу? — його тон підіймає в мені хвилю обурення. — Особиста.
— Цікаво, — він збирається ще щось сказати, але я перебиваю.
— Відпусти мене, — дивлюся йому у вічі. — Ти ж сам знаєш, що так буде краще.
— Відпрацюй обговорений період і йди, — вимовляє роздратовано, розвертається і підходить до столу, — ніхто не тримає. Це все? Ти для цього приходила?
— Так.
— Повертайся на робоче місце, — швидко долає відстань до дверей і, не дивлячись на мене, виходить.
Зміст книги: 48 глав
1 643 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЧудовий розділ! Дякую за позитивні емоції, аж сльозу прошибло) Пордували) Мирного дня і до завтра!
Лета Евгения, Радію)) Неймовірно тішусь, коли розділ викликає стільки емоцій)) Щиро дякую, сонечко! Мирної ночі, солодких снів!
Ну і що тут скажеш, вау яка кайфова прода сьогодні, я в на сьомому небі від вчинку Ярослава, ото дає, красунчик. І тато Віки також молодець, ото Матвій радості має. Кайф-кайфезна смакотуля а не прода, дякую.
Леся Вікрам, А далі ще й п'янкі розділи плануються)) І я говорю зовсім не про алкоголь)) Дякую, моя люба! Дуже тішать ваші емоції!
Бідосик Ярослав , невитримав ! Дуже чуттєво і гарно !!!! Дякую за чудову проду !!!! Хочеться ще багато багато .....чекаємо далі !!!!! Гарного дня і мирного неба !!!
Olga Mykhailytsia, Уявіть, як бідосик страждав усю ніч, що зранку примчав до коханої)) Прогрес)) Щиро дякую! Солодких снів))
Сімейне Різдво! Тягне одне до одного, адже кохають одне одного!!!! Дякую!!!!!
Svetlana Mischenko, Але обоє вперті і образа досі заважає дихати на повні груди. Працюю над ними)) Щиро дякую!
Розпалити багаття можливо, головне - докладати зусиль!!! А шанс є завжди!!! Дякую! Дуже трепетно...
Inna, Згодна)) Требе дати пораду, щоб гарно дмухали на вуглинку, тоді потішимося вогнищем)) Щиро дякую!
Дякую вам за такий чуттєвий розділ. Якось після прочитаного стало тепло. І розумієш що людей потрібно прощати, особливо тих з якими був хоч недовго, але щасливий!!! Гарної ночі!!! Наші герої ідеально пасуюють один одному....
Людмила, Я також думаю, що вони створені одне для одного. Залишилося лише побороти образу і спробувати бути разом)) Щиро дякую! Мирної ночі!
Ця вечеря і їхній діалог, це щось, так відверто і надзвичайно, я сьогоднішню проду перечитала мабуть п'ять разів, вона мені дуже сподобалась. З нетерпінням буду чекати продовження, неймовірного натхнення і всього найкращого.
Леся Вікрам, Як мене тішать такі слова! Маю надію, що наступні розділи теж читатимуться по кілька разів і викликатимуть гарні емоції)) Щиро дякую! Завтра знову зустрінемось))
Повернути минуле і виправити його шансу точно немає. А от майбутнє він точно зможе)
Як же вони гарно виглядають сім’єю) Але слухи поповзуть про них, хоча не думаю що їх це турбуватиме.
Повертаються в рідне місто, Матвійчик познайомиться з дідусем, а Ярослав, я так думаю, познайомиться з батьками Віки)
Дякую! Чекатиму продовження. Гарного вечора! Бережіть себе❤️❤️❤️
Snizhana T, Так, будуть знайомства, купа спогадів, а ще розмови з тими, хто не викликає приємних емоцій. Але усе це потрібно пережити, щоб у майбутньому більше не повертатися)) Щиро дякую, люба! Ви теж бережіть себе!
У минулого не має жодного шансу, тим більше місяць це не такий вже й великий строк. А от щодо майбутнього, гадаю у них досить великі шанси на неймовірно щасливе життя.
Не перестаю захоплюватися Вашим талантом, дуже реалістично та емоційно прописуєте героїв та їхні почуття! Дякую величезне!
Ярилла, Гарно сказано. Минуле потрібно відпускати, а от для майбутнього треба тримати двері відчиненими)) Сподіваюся, що герої не прогавлять свій другий шанс)) Щиро дякую вам за гарні слова! Я розчулена!
Вітайте маму і від нашого імені. Дай, Боже, їй міцного здоров'я, мирного неба над головою, довгих щасливих років життя! Поки батьки живі і ми ще діти. А так не хочеться дорослішати.
Найшвидшої нам усім Перемоги!
Гарного дня!
Елена Анатольевна, Сьогодні був більший, завтра теж такий буде)) Дякую!
Ну, що?! Назавтра нас чекає Дніпро!!))
AnSa, Ага, збираймо валізи!
Та там, на вечері, не тільки Алу жаба задавила. А Карина в ремторані, якби могла, то вилила би те вино на Віку.А альбом з фото, супер. Нічого Яре, пропустив народження Матві? Вікуся народить ще сестричку Матвію.Ми ще почекаємо.Але я впевнена що Ярослав не такий монстр, як його батько. Чекаємо новин з Дніпра. Ерін дякуємо за цікаву книжку.
Семенова Ярослава, Так, готуємося усі їхати до Дніпра. Це раз відсвяткуємо з героями свята і поринемо з головою у давно забуті емоції)) Усі хочуть дівчинку, доведеться вмовити героїв у майбутньому)) Щиро дякую!
Дуже чекаю, як вони в ресторан та в отель прийдуть! Ото у персонал обличчя повитягуються))
Ерін, велика дяка!
Особлива дяка за Катю. Вона така класна!
AnSa, А я завжди рада))
Мдааа, батько Ярослава постарався наславу, вже змалечку закладав у нього негативні якості. Тепер Ярослав хвилюється, щоб Матвійчик не став відноситись до нього так само, як він до свого.)) А вечеря пройшла на-ура, тепер і в ресторані, і в готелі буде тема для пліток! Особливо тішить ситуація з Аллою, адже красень-шеф її відшив, ще й пригрозив звільненням, а сам з Вікторією сплутався. Ахаха... неподобство, але ця курка Алла нехай знає, що у власника готелю є ОСОБЛИВА жінка!!!)) Дякую тобі, моя квіточко, за сьогоднішню продочку. Дуже-дуже чекатиму на продовження. Люблю тебе, моя хороша, і цьомаю в щічку. Обіймаю міцно.))))
Анна Багирова, Як гарно... Вікторія справді особлива жінка для нього, почуття не вмерли за чотири роки, вони досі живуть у серці. Попереду багато нелегких розмов, але вони необхідні, щоб прийняти єдине правильне рішення обом. Щиро дякую, моя квіточко! Обожнюю! Міцно-міцно обіймаю, цьомаю і дуже люблю!
Сонечко моє, ці емоції просто неймовірні)) Поки таке тендітне затишшя, але ж як все всередині шалено вирує!! Кожна мить на межі стриманості і спалаху!)) Проте ні) Крок за кроком рухаємось обережно, але впевнено далі. Ооо, отже повертаємось туди, звідки все починалось!! Неймовірно бентежить!! Там і стіни то рідні)) І стільки спогадів!!! Ууууууух!! Клас!! Дякую, моє серденько)) Обіймаю міцно-міцно)) Люблю тебе!! ❤️❤️❤️❤️❤️
Аля, Кожен крок дається важко обом, але вони не зупиняються, долають перешкоди і йдуть до мети. Завтра повернемось до Дніпра і все згадаємо. Спогади, від яких колись тікали, знову вируватимуть у серцях. Потрібно тримати розум холодним, щоб знову не наробити дурниць)) Щиро дякую, моя красунечко! Солодких снів та позитивного ранку! Люблю, міцно-міцно обіймаю))
Від ранку, перечитала цей розділ тричі, настільки захоплююче. З нетерпінням чекаю завтрішнього ранку. Бажаю Вам Ерін міцного здоров'я та і надалі творчого натхнення.
Oksana Izhyk, Не передати словами, як мене тішать ваші слова! Дуже-дуже дякую за неповторні емоції!
Ммммм...як добротне,вистояне вино з безліччю відтінків смаку.....
Ммммм...ніколи не сумнівалася!!!
Дякую,люба дівчинко!!!(*^。^*)
Галина Рихлівська, І це тільки початок, попереду багато рішень та нових пригод)) Щиро дякую! Скучила за вашими коментарями))
Яка зворушлива вечеря,в спокійній обстановці без емоцій для Ярослава дорогого стоїть.А Алла неможе заспокоїтися,що він вибрав Віку ,а не її красуню....А перегляд фотографій це взагалі так чуттєво,в самої сльози на очах .... Через витівку Євгена дитина росла без тата,хочеться щоб він теж заплатив за це високу ціну,бо з цієї алкоголічки що візьмеш....
Мария Сигнатович, Завтра їдемо разом з героями до Дніпра, тому варто готуватися зустрітися з минулим. Будемо боротися зі страхами та пробувати будувати спокійне майбутнє)) Щиро дякую!
Шанс є!) Кохання нікуди не зникло...воно стало іншим. Тоді було молодим, зеленим, імпульсивним, без досвіду...побудоване на пристрасті... Зараз воно дозрівше, вистраждане, виважене, справжнє... А у справжнього кохання неможе бути крапки. Можна розірватися, бути знищеним, розчаруватися....можливо абсолютно все... Але які б не були причини, справжнє кохання все одно живе в серці. Воно відокремлене від розуму, живе поза тим, що відбувається. Тепер кожен крок обдумується, виважується, поступається... Як і казала, вони поїдуть разом, це ще один крок до спільного майбутнього) От іще б про бажання оженитися там замовив слово)
Вера, Ярослав поки не здогадується, але ми усі знаємо, що Віка дасть цей шанс, бо досі кохає. Будемо сподіватися, що цього разу ніхто не наробить дурниць і незабаром ми почуємо про весілля)) Щиро дякую!
І знову очі на мокрому місці . Так чуттєво, зворушливо, по справжньому. Ви талантіще.
Спокійного дня
Альона Іванова, Моя люба, ви вганяєте мене у фарбу)) Безмежно вдячна! Мирної ночі!
Ну зрозуміло, що кохання нікуди не ділося. Це так очевидно по іх реакції одне на одного. Залишилось тільки поговорити без емоцій, щоб без образ і прийняти всю ситуацію. Мені здається, що вони зможуть, Яр готовий чекати, а Віка просто боїться, щоб не повторилася ситуація(… Дякую за чудове продовження) порадували) Мирного дня!
Лета Евгения, Страх супроводжував Віку усі чотири роки, тому зараз їй дуже складно довіритись знову, але надія є, все залежить від Ярослава. Будемо тримати за них кулачки)) Щиро дякую! Мирної ночі, спокійного ранку!
Дуже зворушливо) тепер Яр відкрився з іншої сторони, поруч з сином) і у такого Яра дуууже великий шанс))
Дякую ♥ Бережіть себе!
Reader Lana, Так, зараз Ярослав має усі шанси повернути Вікторію і далі разом будувати щасливу родину. Побачимо, чи скористається він ним)) Щиро дякую!
Охх... Як я люблю такі твої сцени! Можливо, я трохи розівчилась писати коментарі)))) Якось так незвично повертатись сюди - що важко навіть розказати... Дуже тобі дякую, моя найкраща лисичко! Люблю!
Kate Mag, Ай, як то розівчилась? Ні-ні)) Не хочу нічого чути, усе чудово! Дякую! Люблю і міцно обіймаю))
Ну от може ж Яр бути відвертим, милим і лагідним, терплячим та люблячим. От він таким і потрібен Віці та Матвійчику, тоді і буде другий шанс, головне не знищити його своїми ж руками,бо ще така тонка грань між ними.
Дякую за таке миле чуттєве продовження! Чекаю на подорож до Дніпра та зустріч з минулим...
Мирного спокійного та продуктивного дня!❤️❤️❤️
Наталья Русанова, Повертаємося туди, звідки починали, варто чекати нових пригод)) Ярославу потрібно докласти максимум зусиль, щоб повернути довіру Вікторії)) Щиро дякую! Мирної ночі, солодких снів!
Сьогодні стільки емоцій, почуттів так зворушливо,аж до мурашок !!! (А про Дніпро - я так і подумала, що ви їх відправите туди разом !!!!!! Дякую за гарний настрій!!!!??????
Лариса, Збираємо валізи і разом їдемо до Дніпра, нас чекають нові пригоди)) Щиро дякую!
Дуже зворушливо. Мені самій хотілось плакати, коли Ярослав розглядав всі фото Матвія)) Думаю, Віка довго опиратися не буде і дасть їм шанс бути щасливими. Дякую Вам, з неперпінням чекаю на продовження) Всім тихого й мирного дня.
Галина Лапундяк, Мені дуже приємно, що книга дарує стільки емоцій! Щиро дякую вам! Мирної та спокійної ночі!
Так автор гарно все опису,що хочеться щоб Ярославу дали шанс.
Ольга Скоба, Спробуємо дати шанс)) Щиро дякую!
Так,втратив багато!!! Втрачений час не надолужиш,але якщо цінуватимеш те,що так раптово отримав....!!! То і до щастя недалеко!!! А його тривоги такі зворушливі!!! Яр буде (та й вже є!) хорошим батьком!!! І хоч він трохи козел,але....Де ж Вікі встояти перед коханням...???
Дякую за проду!!!❤❤❤ Їм життя дало шанс.....Ще один.....❤❤❤
Олена Гушпит, Він виправиться і візьме все у свої руки)) Принаймні я на це сподіваюся)) Щиро дякую, люба!
повністю згодна з пані Ольгою, сьогоднішній розділ в мене викликає ємоції з наголосом О-о-х-ххх! дякую Ерін.
Светлана Шевчук, Я дуже цьому тішусь)) Безмежно вдячна!
Ох яке продовження!!! Так гарно !! Буду перечитувати ще не раз ! Не можу відірватися ! Дякую !!! Гарного вам дня і творчого натхнення ! Мирного неба !!! Ох знову чекаю завтра !!!!
Olga Mykhailytsia, Щиро дякую, дорога Ольго! Я в захваті від ваших емоцій!
Доброго ранку! Так чекала нового розділу. Велике Вам дякую за таку цікаву книгу. Ви найкраща авторка!
Oksana Izhyk, Добрий вечір! Неймовірно тішать ваші слова! Щиро дякую!
Не змогла стримати сліз, зранені душі які тягнуться одне до одного. Тримаю кулачки, у них повинно бути все добре, адже й досі кохають одне одного! Дякую!
Svetlana Mischenko, Ох, я дуже вдячна вам за емоції! Вони безцінні! Тримаємо кулачки усі разом))
Коментар видалено
Коли говорять правду, червоніти не треба. Коли мама може пишатись донькою- велике щастя. До ранку.
Tatyana Aleksa, Дякую! ❤️❤️❤️
Як зворушливо,емоції море! Дякую Вам, чекаю на продовження!
Лідія Лідія, Завтра вранці буде новий розділ)) Щиро дякую !
Так ніжноооо! Хочеться ще)
Вікторія Прудка, Вже є, можна ласувати)) Дякую!
Скільки всього розділів буде?
Мирослава Грицюк, Не можу точно сказати. Розділів 15-20, можливо більше.
Як приємно дивитися на Ярослава і Віку ,як батьків.Може у тому ресторані вже та крига розтопиться? Може Ярослав їх залишить і на ніч в своїх апартаментах?А там дивись і ще одна дитинка зачнеться і Ярослав ,побачить те що пропустив?Катя ,то взагалі супер.Так як вона гарно спілкується з Ярославом,то взагалі супер.Дякую Ерін.Мамі вітання- здоров'я,всіх благ і мирного неба.
Ерін Кас, Але він хоче побачити те що пропустив,від коханої жінки.Нехай швидко миряться і їдуть в Дніпро на свята,і щоб Матвійчук побачив обох дідусів.
коли продовження???
Irina Kucherenko, Завтра)
Скільки ж тобі,дівчинко,довелося витримати і пережити...!!! І драконович не дає розслабитись і не відпускає,продовжуючи муки...!!!
Дякую,люба!!!❤❤❤ Затягнуло,сповило і не відпускає...!!!❤❤❤
Ура!!! Історію про колючку Катю...!!!❤
Олена Гушпит, Я дуже радію, що подобається)) Приємно, що ви повернулися)) Щиро дякую!
Для колючки Каті готую сюжет))
Як приємно бачити зміни у поведінці Ярослава! Почуття до Віки нікуди не зникли, а злість і образа за приховування сина, здається, вже минули. То чи не пора знову завойовувати серце коханої? Тим більше, що всі ці дотики до волосся, ніжне шептання на вушко, уважний погляд та легкі поцілунки так магічно діють на Вікторію! Вона - єдина жінка, а він - єдиний чоловік! Одне для одного! Скоріше б вони це зрозуміли, повірили, прийняли!
Дякую, Ерінко! Чуттєвість твоїх героїв проймає до кісток! З тими самими мурашками та метеликами)).
Оксана, Нелегко вживатися з таким характером і Ярослав це прекрасно розуміє. Гадаю, немає нічого неможливого, якщо ти кохаєш. Будемо сподіватися, що ці зміни тільки початок і невдовзі ми побачимо іншого чоловіка, але так само коханого Вікторією)) Щиро дякую, сонечко! Мурашки і метелики ще будуть))
Ерінко, вітання мамі, здоров'я та мирного неба!))
Стосовно подружки! Вже якось починає набридати оцей "Катрусин кінозал", може їй вже варто зайнятися особистими стосунками??! Допомоги психолога ніхто не просив, навіть Вікторія!!! Неможу не погодитись, подруга вона, дійсно, чудова і дуже підтримала і допомогла Віці, але може вже досить плюватися отрутою, бо таке враження, що вона не психологиня, а хвора, якій самій потрібен психолог! Ярослав знайшов їй роботу, бо вдячний за допомогу Вікторії з Матвійчиком, так ні, треба ж ще ядом плюнути! З таким характером сумніваюся, що вона й на цій роботі довго протримається!)) Дякую тобі, дорогенька, за сьогоднішню продочку! Чекатиму на продовження з нетерпінням!)) Обіймаю і люблю тебе, квіточко.))))
Анна Багирова, Щиро дякую за привітання, Анютко! Усе передала))
Стосовно Каті промовчу, бо усе, що вона робить це тільки на добро, а стосовно Ярослава можу сказати, що налаштований він серйозно. Хтось повинен був з ним поговорити, довелося доручити Каті. Будемо спостерігати далі)) Люблю тебе, квіточко! Міцно-міцно обіймаю))
А там в ресторані він не питав, чи потрібно їй допомогти. Просто принизив посеред усіма... Чи я щось не розумію в цьому житті... Але, звичайно, розумію, що її почуття не зникли нікуди) Що в душі зараз просто війна емоцій і почуттів) Катю, дійсно, краще чимось зайняти, бо спокійно проходу не дасть)))) А якщо їй на шляху зустрічаються якісь недоумки чи психи, то чому вона має бути з ними лагідною кішечкою?! Якщо вона елементарно розумніша за них усіх?)) Може нарешті їй попадеться справжній чоловік... Дякую, моє яснеє сонечко!! Обіймаюююююю ніжно-ніжно)) Неймовірно чекаю далі!! Ясного неба і тиші!!❤️❤️❤️
Аля, Обов'язково попадеться, Катю ми віддамо тільки такому)) А стосовно Ярослава, такий вже він є, чотири роки тому він теж був таким, тільки тоді була інша ситуація, а зараз є Матвій. У будь-якому випадку будемо сподіватися на його почуття, нехай вони зроблять його трішки спокійнішим)) Дякую, сонечко! Вже взялася до роботи)) Цьомаю)) Міцно обіймаю))
оце Віка втрапила))що татко, що син - хоча, з другим вона поки може впоратися!)). Мені подобається наполегливість Ярослава, він вже дівчинку планує!)) гадаю, скоро у Віки буде нова робота на старому місці - в готелі, там же ще не всі темні кутки використані за призначенням)) от Віка розізлилася б, якби дізналася, що до ситуації з цією роботою Катя має немале відношення)) з усіх сторін за Віку взялися!))
Ерін Кас, усі розуміють ;)
Допомога Катюні дуже доречна) Можливо колись і зітруться гострі вугли між ними... Новині про книгу Каті радію, клас! Тут же, спостерігаються маленькі кроки по приборкуванню норовливої мамусі) Якій, як-то кажуть, і хочеться і колеться... Гадаю, що Яр теж поїде з ними на Різдво до батьків, а можливо і пропозицію зробить...
Ерін Кас, Ну, мріяти потрібно...хоча б для того, щоб було чому збуватись!) А я ж в Ярика вірю!)
Ой, як усе гарно! Дякую Еріно! Ви талант!
It It, Щиро дякую! Мені дуже приємно))
Ярчик молодець,що знайшов для Каті роботу,думаю вона змінить про нього ставлення,і ще психологам не властива така поведінка,якщо вона так поводиться з пацієнтами то....Добре ,що вона вмовила Віку піти з ними в ресторан...Надіюсь вечір пройде спокійно...
Мария Сигнатович, Психологом вона працює на роботі, а вдома вона вірна подруга, яка хоче для Віки щастя. Щиро дякую! Вже готую продовження))
Ну хіба можна закінчувати на такій ноті? Як дочекатися завтрашнього розділа?
Світлана Созонюк, Розділ буде завтра, активно працюю над ним)) Щиро дякую!
Дякую за гарний настрій зранку.Мамі щирі вітання.Міцного здоров'ячка.Миру нам.
Марія Масик, Щиро дякую за привітання, люба! Все передала))
Дякую, Ерінко, дуже пордувала сьогоднішнім розділом! ) У Яра з Вікою період більше схожий на продовження їх зустрічей до того дня, коли все пішло не так… за виключенням того, що вже є Матвій. Дуже зворушливо і такі емоції) Вітаю вашу маму з днем народження! Здоров‘ я їй, вона має чудову талановиту доньку) Миру всім!
Лета Евгения, Щиро дякую, люба! Усі побажання передала))
Яр хоче повернути колишні емоції та почуття. Головне, щоб Віка теж наважилась))
Мирного дня!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати