1 002
Протистояння Везунчиків
Наукова фантастика
Олександра Шен автор
В процесі ·
183 стор.
· Регулярно оновлюється
“Везунчики Долі”
Анотація до книги "Протистояння Везунчиків"
Везунчик - це доля, місія чи карма? Пригоди екіпажу космічного корабля "Ластівочка" тільки починаються. На цей раз Ярослава та її друзі стикаються з хитрим та підступним ворогом, який довгими роками намагається встановити своє господство над людськими расами, які входять у Космічну Співдружність. Але робиться все тихо, непомітно, повільно, та ще й замасковано під найкращі наміри . Чи допоможе всесвіт везунчикам цього разу вийти переможцями? Перегортайте першу сторінку, і побачите...
іншопланетне вторгненняпригоди в космосівиживання у небезпечному світі
Зміст книги: 19 глав
Останнє оновлення: 3 дн. тому
62 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯк вона це сказала! Не могла відмовити, тому що Стівену потрібна була допомога. І всі мсавикоти гуляють зі своїми джерелами. Джуєл молодець, змогла витягнути головне з подруги. А дехто трішечки гальмує) ну нічого, вирішиться. Але, знов таки, вражає, як построєна була розмова. З розумінням, без хейта, зі співчуттям навіть. Так би і я пішла розмовляти.
Як ви вважаєте, чи цінується сьогодні щирість і відкритість душі? Чи, можливо, люди настільки звикли приховувати власні почуття, що, зустрічаючись із чужою відкритістю, просто не знають, як на неї відповісти?
Адже іноді щирість не знаходить взаємності. Хтось відсторонюється, хтось не готовий прийняти чужі почуття, а хтось просто не хоче відкриватися у відповідь.
І тоді виникає питання: чи не стає душевна відкритість певною вразливістю, за яку людина зрештою платить власними переживаннями? І чи варто через це ставати більш закритими, щоб уберегти себе від болю?
Олександра Шен, ❤️❤️❤️
Добряче налякалася Ярослава. І дійсно, чому після чана й поїздки на ІМК не ввімкнулося світло. Пояснення є, але ж... Мері-Єнн правильно зауважує, що команді треба відпочинок. Особливо у просторовому коридорі. До речі — дуже гарні ілюстрації почали додавати ✨❣️
Ромул Шерідан, Пояснення є, але від нього трохи тхне штучністю) Але логічно все простроєно так, що не підкопаєшся. Мимоволі згадується фраза "Штучна особистість та ще штучка"!
Я від ілюстрацій просто в захваті. Просто раніше не встигала їх до нового тексту додавати. Але в тексті книги воні є, і багато.
Дякую за вашу думку та коментар)
8. Оце так спроба налагодити контакт між двома цивілізаціями! Звісно, що кожна сторона діяла відповідно до власного розуміння ситуації. Мооркси навіть не усвідомлювали, чому вбивство одного з прибульців викликало таку реакцію. А командир, намагаючись повернути контроль, лише погіршив становище. І виходить, що зіткнулися не просто дві цивілізації, а два абсолютно різні способи мислення.
Natalia Borysova, Налагодили, називається. Але могло бути гірше. Хотялося показати, що спосіб мислення та взаємодії, якій люди вважають вірним, не завжди працює. Рой - це взагалі все інше. А домовлятися з ними - та ще задача.
Якщо провести паралель зі звичайним життям, то історія з кристалами нагадала мені, як часто ми довіряємо чомусь лише тому, що воно вже стало звичним для всіх. (7 розділ)
І з людськими стосунками іноді схоже. Ми можемо бути впевнені, що знаємо, як краще для іншої людини, хоча насправді далеко не завжди розуміємо, що з нею відбувається.
Мені взагалі подобається читати книги й подумки розділяти свої враження: ось це я відчула як читачка, а ось це вже нагадало мені щось із реального життя. Іноді навіть фантастичні історії підкидають цілком буденні запитання. ))
Олександра Шен, Так, погоджуюся. Без довіри ми б просто потонули в постійних перевірках і сумнівах. Головне знайти баланс між довірою та здоровою обережністю )
Не дають вiдпочити людям. Навiщо так чиплятися? Нiкого Дiвчина не трогала. Взяли, стрельнули непойнятно чим. Тепер вiдгребуть, я думаю. Бо не на тих напали. Вони там всi за всiх. Я за наваляти!
Аркадій Щоткін, Сектанти, вони такі завжди. Бо в голові суцільний фанатизм, та ніякого критичного мислення. Але людині, яка не знає, що робити, та до кого притулитися, коли їй кажуть, що всі всіх люблять - вірить в це. Тому що про "не люблять та намагаються принизити" вона вже знає. І це так боляче,що в нашому світі багато таких людей. Навіть Мері-Єнн мала хвилинку слабкості, через це і мала потрапити в лапи мсавикотських сектантів, вже після вечірки добровільно. Ну, і "маленькі друзі" свою роль відіграли, звісно. На цей раз її врятували друзі. Але ж проблема залишилась...
Дякую за коментар.
Я от подумала про Мері-Енн. Наскільки дивне відчуття - раптом усвідомити, що якийсь час ти зовсім не контролювала себе й навіть не пам'ятаєш власних дій. Не дивно, що вона розплакалася.
А ще мені запам'яталася розмова про ту ніч, танець і перші несміливі дотики. Цікаво, як по-різному люди можуть сприймати одну й ту саму подію. Для когось це просто вечір, а для когось - спогад, який залишиться на все життя.
Natalia Borysova, Це жахливе відчуття, в мене один раз таке в житті було, і це просто кошмар кошмарний! Коли тобі люди кажуть, що ти тоді робила, а ти не пам'ятаєш навіть уривками. І, якщо це буде продовжуватися, що можна наробити нсступного разу? Тому для мене всі сектанти, яки лізуть в голову зі своїми навчаннями одразу йдуть геть.
Вечір вийшов такий гарний ще тому, що друзі постаралися. Прикрасили кімнату, замовили десеити та напої, програму підготували. Але це дійсно залишиться у пам'яті. Такі моменти потім, як маячки, коли стає погано. Можна повернутися до них в спогадах, та знов відчути теплоту та силу, які були тоді. І вистояти в складному моменті "зараз" завдяки минулому.
Цікава ситуація вийшла з Мері-Енн у 7 розділі . Особливо той момент, коли друзі вже розглядали можливість застосувати проти неї зброю. Начебто хотіли допомогти, але ж ніхто не знав, чим це могло закінчитися.
Історія з кристалами теж набирає несподіваного повороту. Виходить, усі користувалися ними, навіть не розуміючи до кінця, з чим мають справу. Тепер цікаво, що покаже обстеження і чи справді все обмежиться лише цим випадком.
Natalia Borysova, Але, зверніть увагу, розглядали застосування нелетальної зброї. А лише такої, що стріляє ампулами зі снодійним! Бо навіть якщо б друзі мали кульову зброю, використати таку проти Мері-Єнн не зміг би ніхто.
В сучасному світі це дуже росповсюджена практика, той же оземпік, наприклад. А кристали як слід ніхто не вивчав. Але там не все так просто, як здається. Ну, а питання, яким чином кристали вбили паразитів залишається відкритим. Хоча деякі питання все ж таки були вирішені в цьому розділі) і це заслуга "блондинистої перлини", як називає її Алан.
Я в захваті! Технологія контролю це просто супер! Шкода, що дуже коротко описана. Я б, наприклад, хотіла зрозуміти, як це можливо? Сама поки що можу зловити хвилю злості, а потім мене несе. Як зупинитися? Ну а на кораблі все цікавіше. Хоча, незважаючи ні на що, вони не сваряться. Про кристали мріють, але обережно. Тому, що не їхні. І цим все більше подобаються. Я б вже обзавідовалася. І цей натяк на кольори... Да, чекаю пояснення!
Аделіна Серпер, Так, багато хто питає за техніку контролю. Думаю, я про це буду писати в блозі. Тому що книга все не вмістить) Не сваряться. А чому? Тому що вміють в діалог. Бо розбіжності будуть завжди. Головне - як людина на них буде реагувати, і що робити для вирішення. А також як це буде робити.
Натяк на кольори... ох, не в другій книзі, напевно) але дивіться уважно)) думаю, ви здогадаєтеся.
Дякую за коментар!
А ще цікава думка про те, як складно зрозуміти істот, чия природа зовсім не схожа на нашу. Ми часто оцінюємо інших крізь власні почуття, досвід і уявлення про правильне, навіть не замислюючись, що їхній світ може будуватися за зовсім іншими законами.
Мені сподобалося, як через фантастику ви підводите до цілком земних запитань про свободу, індивідуальність і право бути собою.
Natalia Borysova, Так, ми майже завжди оцінюємо інших через себе. Тому що, для того, щоб насправді зрозуміти людину, потрібно влізти в її шкіру. А це складно.
Я намагаюсь в книзі показати, як саме може бути. Спілкування з повагою та довірою до інших, відносини рівний=рівна, навіть робота - командна. Але це потребує від людей певних якостей. І так вийшло, що везунчики такі якості мають)
Тож, так можна. І в колективному підсвідомому на один варіант реальності стає більше. На один гарний, класний та людяний варіант.
У 5 розділі зачепила навіть не сама фантастична історія моорксів, а філософія, яка стоїть за нею. Істоти, які мільйони років існували, працювали, виконували свої функції, але навіть не замислювалися, навіщо все це. Без особистих бажань, прагнень, емоцій і власного розуміння щастя.
І я мимоволі провела паралель із нашим життям. Адже люди теж іноді настільки занурюються в щоденні обов'язки, звички й усталений порядок, що перестають запитувати себе: а чого насправді хочу я? Чи живу я власним життям, чи просто виконую певну програму... візуал дуже гарний . У нас у Батумі до берегів Чорного моря іноді припливають величезні медузи-корнероти. І ваша візуалізація одразу мені їх нагадала! ))) ❤️
Natalia Borysova, Насправді я не дуже думала про людей, коли робила нарис моорксів. Рой - це взагалі інша свідомість. Там немає власного "я", лише причетність до колективного. Але ваша паралель дуже влучна, я знаю багато людей, які так і живуть. Тільки нюанс - вибір жити по іншому в них є, а бажання ним користуватися - немає. А ще подібні створіння забувають - якщо ти не знаєш, чого прагнеш, куди йдеш, то це тобі скажуть інші. Наполегливо так скажуть, щоб не мав сумнівів.
Бачила я таких медузок на Чорному морі, в Одесі та в Ялті.... неприємні. Як і в книзі.
Продовжую читати вашу історію. Довелося трохи перерватися, закрутилася у справах, але ось я знову повернулася до ваших героїв. Отже, розділ 3! )))
Мене особливо зачепив момент, коли Стівен у шахті раптом відчув себе частиною всього навколишнього простору. Не просто орієнтувався в темряві, а ніби став одночасно собою, скелею, тунелями й навіть повітрям. Цікава ідея! І тут я замислилася: наскільки сильно така здатність може змінювати сприйняття світу й самого себе? Адже відчувати емоції інших, знати, де вони перебувають, — це не лише перевага, а й неабияке психологічне навантаження.
Особливо зацікавило, що після повернення до звичного стану частина цих знань залишилася з ним. Виходить, кожне таке занурення може поступово змінювати самого Стівена )) ого
Natalia Borysova, Згодна, не кожен, а тільки той, хто хоче його досягнути) Я давно на слова "цього не може бути" відповідаю про себе або вголос - якщо потрібно пояснювати, не потрібно пояснювати. Людина так чіпляється за свою думку, що хто я така, щоб заважати їй бігати по колу з граблів?
До речі, це не масштабне духовне просвітлення, і я ніколи не скажу, що я все знаю і тільки те, що я кажу - вірно (смакуючи при цьому бокальчик червоного вина під хамончик). Я для себе відкрила частину законів, як це працює. Перевірила, застосовую. Шукаю далі. Кому не заходить - діло таке, переживати через це не буду. Не я ж креветкою в наступне життя піду. (До речі, про креветок трішечки далі буде шикарний діалог)
А от про оточення та стан сьогодні буде в блозі. Тема потребує окремого текста.
А от зі Стівеном у мене дедалі більше запитань ))) Він повернувся з кристалами, начебто все добре, але його відстороненість насторожує. Особливо на тлі того, що всі навколо радіють і вже обговорюють побутові питання, а він думками ніби зовсім в іншому місці.
Цікаво, що навіть після напружених подій герої залишаються дуже живими: сперечаються, жартують, втомлюються, думають про їжу й сон. Мені подобається цей контраст між космічними пригодами та звичайними людськими потребами.
А от історія з Ельтіаром і його снами взагалі заінтригувала! Кришталеві двері, дивна музика, відчуття чогось прекрасного й водночас недоступного… І цей незвичний відтінок шкіри після пробудження! Чомусь мені здається, що це не просто наслідок перевтоми.
І ще одна думка не дає спокою: Стівен переконує себе, що не егоїст, але чи справді його наміри настільки безкорисливі? Дуже цікаво, що приховується за цим ритуалом і яку ціну доведеться за нього заплатити.
Natalia Borysova, Так цікаво дивитися, коли даєш читачам трохи простору для власних думок) Стівен відсторонений та перебуває трішечки не тут, і це ж не обов'язково про погане. Але кожен бачить своє.
Мабуть, тільки Джуєл пов'язала всі ці речі, та зробила певні висновки, але вона може помилятися.
А от колір шкіри Єльтіара - це норма для планети Делірі, з якої він є. Дівчата, які бачать навігатора на візуалі вперше, кажуть "отой фіолетовенькій красунчик") А от сни та поганий стан - це наслідок впливу відео про артефакти. Тут дійсно є ціна за долучання до таємниць всесвіту.
А Стівен не переконує себе, це, знов таки, певна гра слів. Він в роздумах, що ж думають про кристали його друзі станом на зараз. Чи вважають його егоїстом. Бо коли ви дізнаєтеся, що ж то за ритуал, ви також, впевнена, станете на його бік)
Вітаю ✨ Чатую, чи немає оновлення)
Ромул Шерідан, Як казав один персонаж - давайте порахуємо) четверо в басейні, ще двоє на чергуванні - в рубці та столовій. Ще двое просто сплять, тому що "Клуб кавоманів" збирається о сьомій. Не всі такі жайворонки))
Дякую за коментар!)
Ще хотілося б сказати, що мені подобається, як ви поєднуєте фантастичні елементи зі звичайними людськими реакціями. Наприклад, епізод з Олiс біля атракціонів. Здавалося б, навколо стільки незвичного, а вона переживає цілком зрозумілий страх висоти й навіть не намагається здаватися сміливішою, ніж є. ))) Такі деталі додають персонажам природності.
А ще звернула увагу на момент, коли Стівен читає угоду щодо знайдених кристалів. Начебто все законно, умови зрозумілі, але вже виникає відчуття, що не все тут так просто. Особливо з огляду на те, що він вирішує приховати свою знахідку. І тут цікаво, що переважить надалі: бажання зберегти все для себе чи довіра до тих, хто поруч? Мені подобається, коли сюжет залишає простір для таких припущень. Тепер цікаво перевірити, наскільки мої здогадки виявляться правильними! )))
І ще мені було б дуже цікаво почути вашу думку про мій роман «Там, де завмирає пульс». Якщо матимете час і бажання познайомитися з моєю історією, буду щиро рада вашим враженням. цікаво подивитися на своїх героїв очима колеги. )))
Natalia Borysova, Я думаю, не кожному дано відчувати глибше. І це не дається просто так. Я в собі багато чого розвивала на мротязі довгого часу. А скільки раз хотілося кинути все, та не повертатися! Бо це до біса боляче взагалі то, копати свої глибини, та діставати звідти зовсім не перли, а мвляку та водорості. Але однтчасно я розуміла, що тоді та справжня я, котра тільки і може бути справжньою, щезне з цього світу. Залишиться кукла, таких Барбі по світу тисячами ходять.
Критика чужого для мере майже табу. Хто я така, знтв таки. От якщо людина написала слово еж з чотирма граматичними помилками, то обережно натякну про це.
А я товарознавець-комерсант. Ким, власно, і працюю навіть зараз)
Ох, четвертий розділ змусив мене добряче похвилюватися! ))) Особливо момент, коли Ельтіар дізнається про напад на Оліс і Джуел. Його перша реакція — не цікавість до подробиць, а щире занепокоєння за дівчат. І це багато говорить про нього.
А коли з'ясувалося, що нападники отримали відсіч, я навіть усміхнулася! ))) Ось тобі й спроба налякати наших героїнь! Хоча сама ситуація залишає неприємний осад. Здавалося б, цивілізований світ, розвинені технології, а насильство нікуди не зникло.
І ще мене зачепила реакція Джуел. Вона ніби намагається тримати все під контролем, але за її словами відчувається тривога. Схоже, ця пригода матиме наслідки, навіть якщо фізично всі залишилися неушкодженими.
Natalia Borysova, Один з улюбленіших моїх моментів. Справедливість, нарешті, відновлена, хоча б на деякий час. Хоча Джуєл права, наслідки можуть бути, але зробити по іншому вибору все одно не було.
Як же ж до такого дорос наш світ, що нормалтна реакіія нормальної людини сприймається, як геройство! Звісно, перше, про що спитав Єльтіар - це про дівчат, та як вони? Бо, можливо, потрібна була допомога. А в нашому часі деякі недочоловіки в такий ситкації кажуть - сама винна, спідницю занадто коротку вдягнула. Це ж жах, така реакція. Тому насильство не зникне, поки толеруватимемо його. Поки кожна падлюка будь-якої статі не буде розуміти, що безкарно так робити не вдасться. Покарання буде, і швидке.
В тому числі і для цього я пишу - показати можливі варіанти.
Нікі просто неймовірні. Зустрілися Муха та павук. І обидва мерзотники. Погано, що дівчат шукають. Тільки чому трьох? Кристали виявилися не такі вже й прості, гарно виглядають на картинках. І видно, що люди шукають рішення, а не перекладають відповідальність. Навіть якщо важкі.
Аделіна Серпер, Воно само!) С приводу трьох дівчат - перечитайте першу главу)) посмійтеся ще раз!) Кристали зовсім не прості, тільки от, боюся, відгадка буде аж у третій книзі!
Дякую за коментар!)
Друга частина з самого початку заворожує! Нові планети,відпустка, гарні друзі. Я у захваті. Автору натхнення!
Людмила Мужжухина, Сама про відпустку мрію)) а тим більше таку, як на Релаксі 3. Планета-курорт з тропічним кліматом. Єх...
Дякую за побажання та коментар))
Не подобаються мені ці медузки. Але ж недарма з'явилися? Про кіно це шедеврально! Впізнала всі фільми) Пішла б на "Всі.Свої" ))) А от чоловік, який прикраси може робити... Кристали згодилися.
Аделіна Серпер, Я так довго сміялася, поки писала фрагмент про кіно) Тому я вас прекрасно розумію)) Я б також на "Всі. Свої" пішла, цікаво, що там ще можна вигадати.
А ще Стівен класно готує. Ну, точніше, вигадує блюда, бо готує, звісно, кухонний автомат.
Дякую за такий веселий коментар))
Дівчата в цій книзі показують справжню жіночу дружбу. Хоча і хлопці також поводять себе гідно. Свято до сих пір залишило дуже приємні спогади. Читаю та бачу що все розвивається. Автору вдачі.
Tatyana Damchuk, Бо жіноча дружба буває. Особливо, коли всі поводять себе гідно.
А свято... і так може бути. Коли все відбувається, як повинно. Я таке в житті бачила.
Дякую за коментар))
Які ж ці мсавикоти мерзопакосники! Самі не живуть, іншим не дають. Сектаньте собі зі своїми. Так, коли боляче та погано, хочеться до когось притулитися. Але у Мері-Єнн є подруги. І друзі. Розумні та мудрі. Врятували її.
Аделіна Серпер, Будь яка секта хоче впарити своїм неофітам певну ідеологію. Тому вони до всіх і чіпляються, шукають слабку ланку. А люди ведуться, тому що, як ви вірно помітили, боляче та погано. Тобто, секти щезнуть лише тоді, коли люди стануть щасливими. І навколо буде багато гарних друзів.
Дякую за коментар)
Отже дівчата оклигали. Команда значно пожвавішали. І навіть гуморять. ШІмі — цікава штука. Але "павутинка" в бошці охоронця — ще більш несподівана. І хто це зробив?))
Ромул Шерідан, Просто свято якесь - сказала б я. Дійсно, містер Лі та всі причетні на деякий час поставлені на паузу. А для того, щоб ця пауза була років зі сто, а краще всі триста, компанію мерзотників чекає ще багато несподіванок. Бо коли людям є, чим займатися, вони зазвичай до іншіх не лізуть.
З приводу "павутинки" - когерентність в даному випадку, є не просто словом. Підкріплена технологіямі Мімів вона стає невидимою зброєю.
Дякую за коментар))
Вітаю) підписалась, буду відстежувати Вашу творчість) буду рада взаємній підписці ?
Juli Si, Добрий ранок. Я тепер з вами)) мій девіз - взаємність! Гарно, коли молоді автори підтримують один одного.
До зустрічі в коментарях)
Читаю та розумію, що там ціла система виховання. А нам кажуть "не зліться", наче це допомагає. Пацани б'ються, їх ругають. Отаке коло виходить. Ну хоча б знаю тепер, що так можна.
Аркадій Щоткін, Оце "не зліться", "не бійтеся" та інші корисні поради так дратують! Типу людина "поспівчувала", а по факту тільки гірше зробила. Замість того, щоб направити енергію в конструктивне русло. Знати - мало. Потрібно тренуватися. Постійно. Навички керування гнівом напрацьовуються. По іншому - ніяк.
Дякую за коментар!
Мері-Єнн з дівчат сама пусічка. Не дивно, що вибрали її для нападу. Коли людина в розпачі, ій не до логіки, руководять емоції. Добре що є справжні друзі.
Аделіна Серпер, Як гарно ви її назвали) Мері-Єнн дійсно мила та добра дівчина. А в халепу ми всі можемо потрапити. Тому потрібно шукати таких друзів, які справжні. Ну, і такими ж для інших людей бути.
Дякую за коментар))
Ну, нарешті команді вдалося вирватися. Радий за них. Єльтіар гарно зробив. Звісно, поки Ярослава підтримувала котів і песелів. Здається і дівчата нарешті приходять до тями. Лі й Альварес — як ті москалі, коли чують Україна від згадки про Ластівку.))
Ромул Шерідан, Так, думаю урок містер Лі та його міньйони засвоїли. І коти щасливі, що також важливо в нашому буремному світі) Але найцікавіший момент все ж таки попереду.
С дівчатами все буде гарно, все ж таки медицина 23 сторіччя, та ще й така, яка належить технічно підкованії цивілізації може робити дива.
Дякую за коментар)
Яка класна глава! "Уцінений рулон тканини" це мегаточно. Але сектанти. Завжди погано, як би вони не називали себе. Хоча б не заціпали нашіх.
Так пораділа за Ярославу та Стівена, були в мене про це думки) І кристали - правильно, що не віддав. Читала про свято - до сліз. Особливо зараз. Радію...
Аделіна Серпер, У вас була думка, до чого все йде, як я пам'ятаю. Ну так скажу, що ви були праві) бачите, як гарно вийшло. Так, кристали це не для всіх, а для единої дівчини. Хоча далі ви можете бути здивовані. Бо життя бентежне, а справжня дружба перевіряється не на святах.
Дякую, що читаєте та коментуєте)
Вітаю! Прийміть рекомендацію))
Олександра Шен, Щиро дякую! Щойно ввімкнув. Щодо часу — згоден. У самого тут бібліотека аж тріщить)))
Цікавий сюжет?
Бажаю Вам успіхів та натхнення❤️
Вікторія Рей, Сюжет дійсно крутий. Але головне - це люди. Завжди. Про них і пишу.
Дякую за вашу думку та коментар))
То той охоронець фанат іспанського футболу? Чи то він сам Альварес? До речі, мені одразу пригадалося Феде Альварес. Режисер однієї з останніх серій франшизи "Чужий" — "Ромул", дивилися?))) Ні, ну вболіваю за Єльтіара. Ситуація загалом склався патова.
Ромул Шерідан, Скільки корисної інформації за вечір, ото я везунчик)) Дякую вам за такий цікавий діалог, і за вказівки також, бо не завжди звертаєш увагу на деякі моменти.
Пана Тютюникова не бачила, але тепер обов'язково подивлюся.
Знаєте, людям не завжди подобається правда, це я знаю точно. Корисно чи ні, я подивлюся, а от за ще одне джерело інформації вам велике дякую))
Про вашу книгу "У пошуках життя" скажу, що там дуже багато наукових термінів, та і взагалі розписано спочатку дуже чітко. Плюс візуал до планетарної системи взагалі вау! Нам би такі на уроках астрономії хоч раз показали б.
Але це тільки моя думка.
Тихого вам вечора та ночі, як кажуть у нас в Херсоні)
Курси відкрийте. По управлінню гнівом. Я перший піду. Бо злюсь злюсь, а потім лізу в драку. Гарна техніка, але мало.
Аркадій Щоткін, Дякую) читайте блог, там все буде))
Дуже рада, що пишете свої враження та думки))
Я так рада за Стівена та Ярославу. Хоча все тільки починається, як я бачу. Це так добре, тому що мало гідних прикладів. Героїв серіалів копіювати? А тут я б рекомендувала молоді читати.
Tatyana Damchuk, Ви праві. В них все тільки починається. І це круто! З приводу гідних прикладів просто в десяточку влучили. Складно з цим. Тому і намагаюсь створити таку картину майбутнього, щоб вона надихала. Стати таким/такою, як люди з "Ластівочки". А потрібно для цього не тільки бути везунчиком. Ще й людиною. Гідною цього звання. Отака в мене мета ))
Поділиться Стівен кристалами з друзями? Бо нам в дитинстві казали, що потрібно ділитися, а я от вважаю що не завжди. Тим більше, вони для ритуалу. Значить, важливі. Є в мене думка, до чого все йде, але мовчу.
Аделіна Серпер, Та вже не мовчіть), навіть якщо ви не вгадали, цікаво буде, як ситуація виглядає з точки зору читача. Кристали дійсно важливі, не буду спойлерити. Я б також не ділилась, до речі, але... читайте далі, буде цікаве ваше бачення ситуації.
Дякую за коментар))
Ай- яй- яй! Невже не можна було зашкодити тим покидькам і не дати побити дівчат! Сподіваюся, помста не забариться. І з Джуел та Оліс буде все гаразд.
Ромул Шерідан, З дівчатами все буде гаразд, запевняю. Завдяки "розумному" комбінезону удар не був такими болючим, як здавалось. А підступні удари в голову, це підлість, яка буде обов'язково покарана. Ви заціните цей спосіб помсти, я впевнена)
Дякую за коментар))
Перша книга супер, а друга взагалі вау. Герої вже як рідні, переживаю за них, по іменам всіх знаю) Дуже сподобалось, як Оліс надавала здачі, не дала себе образити. Автору дякую за гарний час та приклади
Неля Овчарук, Я да цей момент з Оліс трішечки переживала, бо в нашій культурі ще сильні шаблоні "вона сама спровокувала", "спочатку вдягнуть міні, а потім скиглять". Як до людей ще не дішло, що винен завжди той, хто напав? Не подобається міні - не дивись. Та й взагалі, хто особистість, яка себе не контролює, випустив у соціум? Жінка має право ходити так, як хоче, якщо це не порушує норм моралі. І фарбуватись. І казати "ні", якщо їй не подобається. Без пояснень. Дякую за ваш коментар!
Мені дуже подобається стиль. І почуття гумору у автора класне. Зараз для читання дуже заходить.
Аркадій Щоткін, Приємно, дякую) так, в подібні часи без почуття гумору ніяк. Воно може врятувати у найскладнішій ситуації.
Ну, все ж нормально. Хтось в хамамі з фруктами, а Стів і з Ярославою — в іншому місці. Насправді, всім повезло. Але кожному по-своєму)
Ромул Шерідан, Все просто супер) така собі хвилинка на перепочити. Бо ворог дійсно могутній, підступний та невблаганний. Але везунчики на те й везунчики, і завдяки власному розуму та допомозі вже не анонімних шейхів складуть цей іспит, я в цьому впевнена!
Дякую за коментар))
Дівчата молодці, змогли захистити себе. І картинка гарна. Добре, що гарно закінчується. Сподіваюсь, у інших все нормально на новій планеті.
Аделіна Серпер, Змогли, бо навчались цьому. Без "ти ж дівчина, повинна змиритися" та інших рожевих іллюзій, якими досі годують багатьох у нашому світі.
А так планета класна, відпочинок у найкращому готелі, і ще багато приємних новин для читачів) Але т-сссс... ви все прочитаєте самі.
Дякую за коментар))
Стів досить занурився у шаманізм і сектантів. Цікаві у нього пояснення. І мисавокотовські паразити не месавокотовські. Трохи філософії, дійсно, нікому не завадить. Особливо везунчикам.
Ромул Шерідан, Дякую за увагу та комендарі))
Вітаю! Бачу, наче було оновлення, але розділ 14 з зірочками прочитав. Здається, Ви доповнили розділ?
Ромул Шерідан, І вам доброго вечора) так, оновлювалась 14 глава. Там йде оновлення по дням. Ви прочитали День 1 та День 2. А вже є День 3 і так далі до 8.
Дякую за коментар))
Прочитала, зрозуміла, що вірно прийшла. Тут вже Ярослава з купою друзів, весело їм. Значить, все добре, повертаюсь до читання першої книги) бо її пролог був важкий, прям росстроїлась сильно. А тепер радію, що є продовження)
Аделіна Серпер, Я ж казала, що далі буде краще. Те, що почалось дуже і дуже погано, проростає тепер в дещо незвичайне та класне. А тепер, коли екіпаж склався, приємно дивитися. Це не значить, звісно, що вони будуть лежати та нудьгувати. Навпаки! Скільки ще є справ, до яких можна долучитися! А скільки тайн та загадок)
Отже, починаємо!
Дякую за коментар))
Не втрималась, і там і тут читаю. Приємно, що хоч у когось відпустка буде. Книги подобаються все більше. Шось торкають всередині.
Аделіна Серпер, А навіщо себе стримувати? Тим більше, книга перша та книга друга може читатись як по черзі, так і окремо. Головне, що вам подобається. А ось це "торкають всередині" то для автора суцільний мед)
Дякую за коментар.
Ну, якщо ксенопсихологиня таке носила б, то Алану треба дати премію))
Ромул Шерідан, Премію сину мільярдера? У вас божественне почуття гумору, аплодую стоячи. У Джуєл вишуканий смак, будь що вона носити точно не буде.
Дякую за коментар і гарний настрій)
Молодці вони! До них з обшуком , а вони з гумором. "Уклон" — дуже доречно. Ну і постановлення на обшук в письмовому вигляді. Бурократів — бюрократією, як клин клином)
Ромул Шерідан, Б'ємо бюрократів тією ж зброєю, бо інакше не розуміють. До речі, і в нашому світі це працює також)
Бюрократи просто не зрозуміли, що зв'язались з везунчиками, а тут звичайні схеми не працюють. То буде наука на майбутнє.
Дякую за коментар)
А ми тут досі на Землі сидимо. І навіть іншопланетяни літіти не хочуть. На Релаксі 3 класно. Але погані люди є всюди. Як і хороші. Нехай вдасться відпустка, та ритуал.
Аркадій Щоткін, Інопланетяне повинні були зайти на ринок у 2022 році, але навіть вони не можуть прорахувати все) а героям книги буде і весело і сумно і страшно. Без спойлерів. Читайте, та все побачите. Дякую за увагу та коментарі.
Бачу, Ви змінили жанр, і це цілком слушно. Команда прекрасна зібралася. Звісно, бюрократія і нехлюство навіть галактичному й космічному рівні — неабияка перепона на шляху приборкання вірусів, загрозливих істот і вібрацій кристалів, як на Релаксі 3. Хоча, команда тільки плюси з цього отримала. Дуже цікаво. Цікаву мову також Ви вживаєте. Додає колориту і оригінальності))
Ромул Шерідан, Можна пролетіти півкосмоса, і на відстані стоп'ятсотмільйонів світлових років зустріти чиновника. Вони, як таргани, ядерний вибух переживуть.
Релакс 3 класна планета, але відпочити там екіпажу "Ластівочки" на цей раз не вийде. Знайти кристали - будь ласка, влаштувати шикарне свято - не питання, провести ритуал - всі тільки за. Але стабільність та передбачуваність тихо плачуть по кутках. Не в цьому житті...
Дякую, що читаєте та коментуєте))
Гарно написано. Є усі задатки якісної бойової космоопери. Але Вам, напевно, треба змінити жанр на "бойова фантастика". Ксеноморфи, іншопланетні раси, це не ельфи, вампіри й магія, притаманні фентезі. Чи може є далі? Дуже цікаво. Читатиму далі✨
Ромул Шерідан, Дякую Вам за таку оцінку) ні, ельфів та гоблінів не буде, бо зараз з кожної другої книги торчать гострі вуха та брутальні бороди)) трішечки занадто, як на мене. Тільки космос, тількі іншопланетяни! Сподіваюсь, ви знайдете далі шось цікаве власно для Вас.
Вітаю. Яка цікава обкладинка. Додав. Почитаю))
Ромул Шерідан, Доброго)) гарний коментар для гарної обкладинки - це супер. Гарантую взаємність)!
Пані, якщо Ви не проти то підпишусь на Вас)
Едвард Хоуп, Звісно, я тільки за! Тим більше, що я на вас вже підписалась)) А взагалі, мені цікава і думка читачів, і думка авторів. Люди різні, кожен бачить світ зі свого боку. Тому запрошую в мандри космосом з гарною компанією! Але зверніть увагу, це вже друга книга циклу "Везунчики Долі". Перша називається "Заповіт Везунчиків", і є на моїй сторінці.
Виявляэться э ще друга частина! Супер) бо першу читаю взахлёб. Гарни герои, на ярких хочется ривнятися. Автору респект!
Yana Korl, Так, є і друга) приємного читання! Діліться враженнями, мені буде приємно))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати