Глава 11

Рой був збентежений. На орбіті також панувала паніка. Але хтось  розумний у команді, після купи досліджень, здогадався задати питання:

- Якщо це не вірус, і ніхто не встиг покусати тих, хто висадився, зробивши з них зомбі, то залишається тільки зовнішній вплив. А тоді яким чином він здійснюється?

Швидко відкинувши відповіді, які були нереалістичними взагалі,  не відкинули  тільки одну - телепатія. А якщо так, то потрібно було  знайти істот, які нею володіють. Чим і зайнялись пошукові групи, без висадки на планету. І, звісно, через деякий час вони знайшли Цитадель. Паралельно зрозумівши, що її мешканці прибрали під себе всю планету за допомогою своїх здібностей.

Можливості відкривались шалені, але була одна загвоздка. Рой - це надлюдська свідомість. Йому не потрібно кар'єрне зростання, матеріальні цінності, відносини. Мета кожної особини Роя - виживання та процвітання Роя. Все. Цю прошивку не зламаєш тортурами, або солодкими улещуваннями, до того ж, окрема особина ні на що не впливала. Мсавикотам (а це були вони)  такий спосіб існування був близький, тому вони одразу зрозуміли, які алгоритми можуть спрацювати, а які ні.

Перша вразливість моорксів була така,  що одиниця, відділена від Роя, гинула дуже швидко. Як і десять одиниць. Виживання починалось з сотні, бо вони могли відтворити шось на кшалт мікро Роя. 
Скільки медузок загинуло при цьому - ніхто не рахував. Мсавикоти ж навіть не страждали,  бо вже зрозуміли, що на роботів мооркси впливати не можуть, і посилали на завдання саме їх. 
Тут і проявилось головне правило взаємодії між технологічними цивілізаціями, та "природніми". Мсавикоти били моорксів по всім фронтам за допомогою роботів. І цьому не було що протипоставити. Якби не телепатія, медузки таки були б знищені, бо мсавикоти не страждали ані милосердям ані співчуттям. 
Те, що було далі, на Мсавикотії засекречено, але я все ж таки трішечки підніму завісу над цією тайною. Тільки майже всі дієслова буду  брати у лапки, тому що повноцінного спілкування так і не було винайдено.
Отже, після довгих спроб вийти на  контакт,  мсавикоти з моорксами таки змогли "домовитись". Перші не чіпають Цитадель та Рой, а другі кожні десять років виділяють 1000 особин для "виробництва" "наших маленьких друзів". 
Ці "батьківські організми" ніколи не повертаються на Мооркс, їх задача створювати паразитів, які мають властивості до телепатії.

Тисяча особин для Роя - цифра невелика. Тому вже п'ятдесят років поспіль саме така кількість відправляється на Мсавикотію. І всі задоволені. Ну добре, може і не всі, але мооркси врятовані від знищення, а мсавикоти можуть використовувати паразитів для власних цілей. А вони у цих "уцінених рулонів" дуже і дуже грандіозні.

Стівен.

Відчуття паразитів поруч було настільки неприємним, що розвідник вимушений був відключити опцію "я є світ, світ є я", настільки огидно це відчувалось. 
Він навіть передав транспортні емності  з матеріалом Алану, але це не допомогло. 

До космодрому хлопці доїхали швидко, і це їх врятувало. Бо вже на під'ізді  всі четверо відчули сонливість, спочатку легку, яка потім переросла у неможливість тримати очі відкритими.
- От тобі і вплив паразитів, - сказав Алан, хлопаючи себе по обличчю, щоб прогнати сон.
- Не можна з ними залишати дівчат наодинці, - повільно вимовляючи слова  виштовхнув з себе Стівен.
- Мері-Єнн, Оліс, ви чуєте?, - Робін, використовуючи гарнітуру,  зв'язався з "Ластівочкою", бо машина була вже близько.
- Чуємо, - відповіли  обидві медикині, і Оліс запропонувала:
- Може, нехай це таксі зі зразками їде до нас, а ви викличите собі іншу машину?
- Ми вже на території космодрому, піздно - відповів Робін, який ледве втримувався, щоб не заснути. - Ввімкнете наші пояса, та, як кошенят за ошійники, завантажите у корабель.
- Поганий жарт, - не погодилась Оліс.
- Нам не до  жартів. Єльтіар вже заснув, Алан майже спить, а я тримаюсь тому, що не рухаюсь та не думаю зайвого. 
-  Я виводжу медицинську капсулу під "Ластівочку", щоб ці паразити не знаходились на території корабля, - заявила Мері-Єнн. 
- Погано,  що я не навчив нікого техниці поєднання зі світом, - пошкодував раптово прокинувшийся Стівен. - Тому що спочатку я відключився, щоб не відчувати паразитів, бо вони огидні до нестями. Але потім зрозумів, що зараз засну, і знов підключився. А цей ментальний сморід тепер не дає мені  спати.
- Ну, тоді ти залишаєшся за головного, - Робін поклав голову на спинку крісла, та заплющив очі. - Допоможеш дівчатам, будь ласка.

Потрібно сказати, Мері-Єнн та Оліс спрацювали оперативно, і к моменту, коли таксі під'їхало, медична капсула була вже виведена назовні. А медикині очікували біля неї. Побачивши, що з машини вийшов Стівен, вони кинулись до нього, але розвідник махнув в бік автівки, одночасно відкриваючи двері. Він вже перевів пояси комбінезонів в режим полегшеної гравітації для зручності транспортування заснулих друзів.
-Відчиніть люк "Ластівочки", я по черзі перенесу їх -, наказав Стівен.
- Це так діють паразити на людину, навіть просто знаходячись поруч? - з жахом спитала Мері-Єнн.
- Здається, ця версія найближча до правди, - відповів розвідник, зникаючі у відкритому люці.
Оліс забігла слідом, щоб відкрити підготовлену ІМК. Мері-Єнн залишилась біля автівки, вивела показники хлопців,  та спробувала скласти певну картину.
Сон, звичайний сон, нічого більше. Вона згадала мурнутів, які своїмі вібраціями також могли ввести у сновидіння. Але сірошкірі иншопланетяни були дружелюбними, а ці мілкотравчаті паразити - ні.

Повернувся Стівен, та обережно, навіть ніжно, почав доставати з салону Єльтіара. Мері-Єнн допомогала, чим була в змозі, ледве стримуючі сльози. Оліс також підійшла до автівки, та зауважила:
- Я відправила ІМК  в медичний відсік. Щоб наші та ці створіння були якнайдалі. 
- Гарна думка, - Стівен втомлено прибрав прядь волосся з обличчя. - І по місту всіх одразу до сканера. Бо я попереджаю - зараз дороблю справу,  і вирублюсь. І тоді ІМК буде потрібна вже мені.
Оліс хитнула головою, та зникла. 
- Алану укол імуномодулятора зроби, - нагадала Мері-Єнн, також доставаючи шприц. 
- Зачекай секундочку, Стівене, ін'єкція потррібна і тобі, і Єльтіару.
Розвідник терпляче зніс процедуру, благо, це робилось через одяг, просто та швидко.
- Технології, - посміхнувся Стівен, згадуючи ситуацію, яка сталась після його виходу з шахти.