639
Анотація до книги "Заповіт Везунчиків"
Вам коли-небудь дарували космічний корабель? Навряд чи, бо така лотерея випадає в житті далеко не кожному. Ярослава та ії нові друзі, мабуть великі везунчики, бо анонімні інопланетні шейхи врятували їм всім життя, та ще й забезпечили суперсучасним зорельотом. Але ким є ці таємничі прибульці, і яка в них мета? Порозважатися с землянами, поставити на них експеримент, або підготуватися до майбутнього вторгнення? Що ж, виклик прийнято, і гра починається!
космічні пригодимайбутнє людствакодвсесвіту
Зміст книги: 17 глав
23 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОсь і до епілогу добралася. Не помітила як. Мені сподобався ваш твір. Не звичні пригоди. Також ви піднімаєте важливі соціальні питання і подаєте деяку альтернативу. Є над чим замислитися. Сама ідея відстежування і вивчення везунчтиків цікава. Навіть, якщо їх мало. Ви створили незвичний світ з дивною системою розмноження. Але людяність - це не тільки про людей тут. Це добра книга з легким гумором і своїми загадками. Таких книг має бути більше.
Дякую вам за такий чудовий твір і бажаю багато читачів.✨
Анастасія Коваленко, Кожен раз, коли перегортаєш останню сторінку гарної книги, створюється враження, що кажеш "прощавай" гарному другу. Але ті емоції, які ми пережили під час читання, залишаються назавжди.
Я вважаю, що гарна книга повинна показувати гідний приклад, та давати оріентири людям. Бо заборонити - просто, а намалювати альтернативу, та ще й таку, за якою б пішли - в рази складніше. І так, завжди спочатку з'являється ідея.
"Заповіт везунчиків" - про те, що є ще інші світи, окрім нашого, і вони різні, а деякі, навіть, можна взяти за приклад для землян та не тільки.
Тому відпускаю свою книгу в творчий простір всесвіту, і нехай все складеться якнайкраще.
Дякую за те, що ви були поруч.
І до зустрічи на світлих шляхах цього прекрасного життя!
От ми і дізналися хто ті загадкові дарителі корабля. Але, цікаво, як вони мали б дослідити той феномен? Як вони обрали першого везунчика?
Анастасія Коваленко, Думаю, перший везунчик, тобто Ярослава, був вибраний рандомно, зі списку таких же приречених на загибель людей. Вони були на той момент живі, а в умовах того простору-часу це вже за щастя можна було вважати. Тобто, шанс стати самим везучим зі списка везунчиків це і є перевірка на вдачу. А феномен далі відстежується досить легко. Дали товарознавцю Ярославі цілий космічний корабель, і дивляться - що вона буде робити? Ага, не впала в паніку, почала спілкування з штучною особистістю, продовжила навчання уві сні? Добре. Ну а далі почав працювати принцип "подібне тягнеться до подібного". От і склався екіпаж, от і пригоди почались. З корабоем пощастило, друзі гарні підібралися, навіть фартануло потрапити в ту частину всесвіту, де були ящірки та анімешкі. Які ще докази потрібні для висновку "єфект везунчиків" працює!)
Нестандартне використання теорії про кота Шреденгера мені сподобалося. Його використовують зазвичай для пояснення інформації про чорні діри. А тут про теорію везунчтиків і невдах. Цікаві роздуми. Хоча, якщо всіх невдах звільняти, то постає питання: якщо вони були народженні, то їх життя теж має існувати. Може для балансу, але їм теж має десь знайтись місце.
Крім того, тут ми побачили як обіграна назва книги. Все стало на свої місця. Екіпаж везунчтиків. Цікаво, які ще теорії вони розглянуть.
Анастасія Коваленко, Везунчиків серед людей десь 2%, як і невдах. І можна дійсно задатись питанням, що ж робити тим людям, в якіх "не йдуть справи". Але ви праві, що життя завжди прагне балансу, і якщо ці невдахі існують, то це чомусь потрібно. І тут ми звертаємо увагу на таку річ, як карма. Тобто, людина, яка погано себе поводила, постійно порушувала баланс, робила огидні справи (для приклада все ті ж депутати) в наступному житті буде за це розплачуватись. Тим, що буде невдахою. Тим, що грошей буде мінімум. Поганим здоров'ям. І це справедливо, бо неможна безкарно порушувати правила Всесвіту. І якби ми знали, яку дичину влаштовували ті, хто в цьому житті є невдахами, можливо, ми б сказали - мало!
А везунчики по життю просто отримують плюси та плюшки за гідно прожите минуле життя. Це і є глобальна справедливість.
Нарешті в них з'явилася можливість дізнатися детальніше, що відбувається і взяти участь в процессі. Здивували кілька моментів: чому Стівен не повірив у трубку і дірочки и чому Понирко образилася, що капсула, яку відправили за нею була пустою, адже за неї поторбувалися технологічно. Мабуть в кожного свої внутрішні критерії.
В Ярослави хороша уява і розум. Навигадувала, але вгадала так, що налякала анімешек. Історія, що їй розповіли стала проясняти речі, але вона почала засинати. Як то кажуть, на найцікавішому місці. Що ж там з дитиною відбулося?
Анастасія Коваленко, Так, в кожного свої критерії, а в деяких вони ще й іншопланетні) взагалі дивно, що на цю тему не було конфліктів серед екіпажу, хоча знов такі, розумні люди завжди можуть домовитись.
Все стає зрозумілішим, лінії вишикуються, і немає нічого випадкового. Але найцікавіше все ще попереду!)
Переговори не проста річ. Мудра фраза " той хто стоїть перед тобою може боятися так як ти. А може навіть більше."
Добре, що контакт пройшов мирно.
Анастасія Коваленко, Коли люди (і іншопланетяне) хочуть домовитись - вони домовляються. Хоча б про те, щоб продовжити перемовини, поки обидві сторони не будуть умовно задоволені. І важливий важіль - сила. Розуму, зброї, людяності. Тому і потрібно розвиватися, щоб не стати цивілізацією чунга чанги, якій немає що пред'явити, окрім своїх бананів.
Алену і пощастило і ні. Багатий батько - це з однієї сторони Джек пот. А з іншої, він заручник батькових бажань. Шанс обирати свою долю самому і жити своє життя вимагає радикальних дій. Та який вибір він врешті зробить, подивимося.
Анастасія Коваленко, В ідеальному світі навіть багаті батьки дають дітям шанс на самовираження. Але ми живемо не в такому. Тому кожна людина зростає над собою, обираючи власний шлях. І всі обов'язки та негаразди, які з ним пов'язані. У кожного з наших героїв є задачі, які потрібно опрацювати, щоб вийти на наступний рівень. Втім, саме для того ми, люди, приходимо на Землю, це і є, як на мене, сенс життя.
Туристів, що прокинулися і не знали як реагувати можна зрозуміти. Уявляю ті здивовані очі, коли їм говорять, що самі не знають хто вони. А опція помирати від сорому дійсно потрібна нашим депутатам і не тільки. Головне щоб ще була опція відчувати сором.
Цікаво ті хробаки дійсно мають відношення до репродуктивного процесу з Синами неба чи там інший задум.
Анастасія Коваленко, Як слушно було підмічено, всі, хто зібрався на кораблі, залишились, бо їм там було краще, ніж в своєму рідному просторі. Тому здивування, звісно, було, але таке, спокійне. А ще прийняття "старичками" новачків з усіма їх особливостями, як той же "єфект сорому". Щастя - це коли тебе розуміють. Саме тому з абсолютно незнайомих людей народжується команда, яка може протистояти зовнішнім викликам без свар та розбрату. Для мене це прикрад, як це може - і має бути.
Залишила вам рекомендацію. Можете ввімкнути її в кабінеті за бажанням.
Анастасія Коваленко, Дякую, буду розбиратися)
Цікава система травлення, де все прямо переробляється без відходів. Людям теж така система не завадила б. І на питання з туалетом відповіли. Система репродукції теж цікава. Тепер зрозуміло, чому ви казали, що заздрите їм. Дійсно життя більш цікаво і гармонічно в них влаштоване.
Цікаво, що ж нового принесе знайомство з туристами, що мають прокинутися.
Анастасія Коваленко, А скільки б проблем не було, як би і люди по такому принципу функціонували) бо зазвичай на такі речі в книгах не дуже звертають увагу, а я все думаю - а якби? Шо було б? Яким шляхом, знов таки, могла піти цивілізація? Або не піти, залишившись на стадії Дітей Лісу.
Везунчики ще не всі зібрались, то ж пригоди продовжуються!
Я спочатку подумала, що обрані дівчата - це нещасні дівчата, яких обрали для спарювання за вимогою. А потім трьоока обрана дала зрозуміти, що тут вони вирішують більше, ніж шаман. Це порадувало. Цікаво, про що вона хоче розмовляти кожний день.
Корабель, що вони знайшли став несподіванкою. Добре, що особи в скафандрах на перший погляд живі. Цікаво, що це ще за істоти виявляться.
Анастасія Коваленко, Ой, ну це ж дівчата, вони цілий день балакати можуть, не втомляться) Тим більше, шо є про що, там стільки тайн та загадок. І те, що здається вірним на перший погляд, може виявитись зовсім не тим, чим здавалось одразу. Як з цими дівчатами, які спочатку виглядали, як жертви, а потім... втім, всьому свій час)
Бо найцікавіше тільки починається...
Починаю читати
Зоя Намистинка, Ви читач зі стажем, тому ваша думка буде цікава (хотіла написати "дуже важлива", але цю фразу так заїздили, далі немає куди)
Цікаво, що ж вони не змогли перекласти? Можливо це має велике значення і далі буде відкрите. Шаман так старався надати відповідь, а його не зрозуміли. Добре, що він наче не здогадався про це.
А до дівчат, думаю, краще б обрали, щоб медикиня пішла. Якщо там вагітні є, то вона зможе допомогти при потребі. А в тім, можливо там інший задум. Подивимося, що буде далі.
Анастасія Коваленко, Там дійсно багато спеціальніх термінів, які в побутовому житті не зустрічаються, тому Роксолана і не змогла їх перекласти. Взагалі тема спілкування між расами - одна з складних, навіть при застосуванні штучного інтелекту. Кожна мова унікальна, до кожної треба підібрати ключик. Якщо згадати, що організм аборигенів дуже сильно відрізняється від земного, то, в принципі, все одно, хто з дівчат піде на контакт. Бо земні знання тут не працюють. А відкриттів дійсно ще буде багато, я тихо заздрю мурнутам, тому що їх організми явно продуманіші, ніж людські. У багатьох сенсах.
Цікаві спостереження за аборигенами. Дивно, що вони так і не змогли побачити як ті ходять до туалету. І взагалі дивні речі там відбуваються. Невже в іншої раси немає можливості продовжувати рід самим? Поки що багато питань. Цікаво, що буде далі.
Анастасія Коваленко, Як то кажуть, "все складно)". Але потроху все з'ясується, все стане на свої місця. Скажу трішечки наперед - я тим аборигенам навіть заздрю. Вони знайшли своє місце в цьому світі, та сильних покровителів. Ситуація в якомусь сенсі переможець-переможець. Хоча, звичайно, з питанням продовження роду треба шось робити. Але далі буде...
Цікава думка про кілька гіперпросторових тунелей одразу.І варіанти інопланитян цікаві. В мене давно таке питання: а чи можна знати який тунель веде в яку реальність. І якщо раз пройшов в одну реальність, то чи при іншій спробі можна попасти в туж реальність. Бо другий бік тунелю - це біла діра, яка сама по собі рідке явище. Чи є гарантія, що вина випльовує в то й же простір.
Сподобалися описи зовнішності, аборигенів. Було б цікаво, якщо то в них не просто шкура якоїсь тварини така легка, а якась тканина. Можливо, створена штучно.
Анастасія Коваленко, Бачу, ми цікавимося однією темою) Думаю, щодо входу в іншу реальність, це не до гіперпросторових тунелів в тому сенсі, як вони описані в книзі. По факту це просто скорочення шляху між великими відстанями з використанням так званої "ізнанки" всесвіту. Як метафора для гіперпросторових тунелів - аркуш паперу, який склали вдвоє, і прокололи голкою. Одна дірочка буде входом, а інша виходом, щоб не топати через весь умовний аркуш - раз, і на місці. А от паралельний світ це все ж таки реальний простір, який знаходиться поруч з нашим, але відрізняється від нього. Як, знов таки, ті ж аркуші в блокноті, які поруч, і все ж таки окремо. І, як кажуть, відмінність цієї реальності від нашої - була розвилка, з якої ця паралельна реальність змінилась. Наприклад, якою була б наша цивілізація, якби не винайшли колесо? Або винайшли, але заборонили. І от поруч існують два світи, в одному колесо це основа основ, а в іншому його взагалі немає. Коротше, тема цікава, варта ще однієї книги)
4. Цікава глава. Героям Слава!) А ось про інформацію стосовно "принципу Ямамото" я загуглила, думала, може це дійсно якийсь науковий термін. Але це просто адмірал Ісокору Ямамото, автор атаки на Перл- Гарбол, суть якої у випереджу вальному нищівному ударі. Можливо, це далі буде мати свій символізм.
А гіперпосторові тунелі і мені самій цікаві. На всякий випадок теж прогуглила. Але поки їх представляє тільки червоточина, відома, як міст Енштнйна- Розена. Про це я якраз і описала у своїй книзі про чорну діру.
Мені ця тема насправді цікава і, сподіваюся, що теоретичні знання стануть практичними можливостями раніше ніж пророкується у вашій книзі. Бо це дійсно цікаво тема і можливість людства створювати такі тунелі відкриє нові можливості для людства. Цікаво, як ваші герої скоростаються цим і що їх чекає.
Анастасія Коваленко, Він , тобто "принцип Ямамото", стане науковим, десь рочку у 2079, а може, і раніше) а назвала я його дійсно на честь японського адмірала, бо я цікавлюсь трішечки історієй Японії, а ця людина та її життя реально надихає. Дати такого ляща як Перл-Гарбор не кожен зможе, і якби не нечесна гра у вгляді атомної бомби, хто зна, як би повернулась історія.
Справа в тому, що мандрувати Галактикою зі швидкістю світла - це все одно, що вивчати Африку пішки. Людству до найближчої зірки 4 світлових роки, та навіть від такого результату воно ще дуже далеко. Тому без гіперпросторових тунелів ніяк. Або шукати або створювати, або користуватись тими, що іх створили інші цивілізації. Тема дуже актуальна для космічних мандрівок.
Бо прибульці, які до нас прилітають ( по слухам) явно шось таке використовують. І чекають, поки людство дійде до подібних технологій, щоб, нарешті, вийти на контакт.
Цікаві роздуми про патріархат і матріархат. А мандрівник виявися цікавою особистістю. Це ж треба, він побачив незвичне щось, але не втік, не був агресором, навіть дозволив себе помити і вкласти спати в незнайомому місті. Це яка сміливість і довіра світу. Чиста душа. Дух перетворення, це точно. Цікаво, що далі буде.
Анастасія Коваленко, Інколи думаю - а як би було, якби того чи іншого феномену не існувало? Якою була б цивілізація, де рівні права у жінок та чоловіків. До речі, у Стівена в племені жінки не були пригноблені, як в нашій цивілізації, і хоча там були свої забобони, але він зростав в атмосфері поваги та пошани. Може, тому і поведінка не "кидатись на все, що ворушиться", а " подивимось, що з цього може вийти". Плюс природна цікавість до того, як влаштований цей світ.
Сподобалося метафора " людське море під кораблем". А Робін взагалі молодець. Якісь духи спустилися. Тут будь який злякається, але він не кинув дівчину. Тому масажне крісло зрештою, як заслужений приз. Тепер тільки привести їх до ладу залишилося, відмити, відокремити і вилікувати дівчину. Цікава глава, читається легко і приємно. Подивимося, що чекає далі. Сподіваюся їх з собою заберуть.
Анастасія Коваленко, Хотілось показати, що все ж таки є чоловіки, які не " мамини черешеньки", що вони реально існують та можуть бути прикладом. Бо мало гідних прикладів зараз, нажаль. Не буду спойлерити, але все це тісно пов'язано з основною ідеєю книгі. І, звичайно, везунчиків повинно ставати більше)
Цікавий твір. Читається легко, захоплює. Майстерно створена картинка того, що відбувається. Незвично звісно було бачити дівчину, яка опинилася на кораблі, походження якого вона не знає, без команди. А скафандр став рожевим по її бажанню. Якась прямо містика. Але Ярослава все так спокійно сприймає. А коли зникли стіни і з'явився простір, нічне небо, то це б мало налякати. Але ні. Дивне сприйняття дівчини, позитивне. Складається враження, що вона в житті стільки вже натерпілися, що її нічого не дивує, і всяка дивина вже на краще.
Цікаво, хто ж їй і як подарував цей корабель? Невже інопланетні шейхи? Це була б цікава лінія.
Додала до бібліотеки, підписалася.
Запрошую до своєї книги "Код Всесвіту: Чорна діра".
Анастасія Коваленко, Як виявилось, інопланетні шейхі існують) дякую за ваш відгук, як гарно, що читацька спільнота розвивається)
Саша, я надзвичайно рада цій книзі! дякую за твою Творчість
Елена Гончарова, Лена, дякую. Сподіваюсь, тобі сподобається такий спосіб відволіктись від буденності) До зустрічи на просторах того самого Всесвіту))
Привіт, Олександро!
Дуже круто, що запустила нову космічну історію! Ідея з «анонімними інопланетними шейхами», які рятують життя і дарують зореліт «просто так», має сильний хук — одразу хочеться дізнатися, що за гра і хто насправді в ній дилер.
Поки що найбільше зачепило саме питання мотивації прибульців: чи то розвага, чи експеримент, чи підготовка до чогось більшого. Це дає хороший простір для розвитку як пригодницької лінії, так і психологічної/конспірологічної. Підписався, буду радий взаємній.
Дронослав Завальний, Доброго) шикарний коментар, особливо натяк на конспірологічну теорію. Якщо такі у вас коментарі, уявляю, наскількі цікаві та креативні ваші книгі.
Пішла до вас на сторінку ставити зірки та підписуватись)
Дуже гарний початок, вже хочеться дізнатися, що буде далі.
Залишила лайк і підписалась, буду рада взаємній підтримці ❤️
Джулія Вор, Дякую) відповіла вам взаємністю)) зговірливих вам муз)
Вітаю з новинкою.
Руслан Баркалов, Дякую)
Вітаю з новинкою! Бажаю успіхів книзі, натхнення автору й багато вдячних читачів. Буду рад взаємної підписки!)
Микита Кіктенко, Дякую. Приємно отримати комплімент від досвідченого автора))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати