432
Анотація до книги "Заповіт Везунчиків"
Вам коли-небудь дарували космічний корабель? Навряд чи, бо така лотерея випадає в житті далеко не кожному. Ярослава та ії нові друзі, мабуть великі везунчики, бо анонімні інопланетні шейхи врятували їм всім життя, та ще й забезпечили суперсучасним зорельотом. Але ким є ці таємничі прибульці, і яка в них мета? Порозважатися с землянами, поставити на них експеримент, або підготуватися до майбутнього вторгнення? Що ж, виклик прийнято, і гра починається!
Зміст книги: 17 глав
12 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦікаві спостереження за аборигенами. Дивно, що вони так і не змогли побачити як ті ходять до туалету. І взагалі дивні речі там відбуваються. Невже в іншої раси немає можливості продовжувати рід самим? Поки що багато питань. Цікаво, що буде далі.
Цікава думка про кілька гіперпросторових тунелей одразу.І варіанти інопланитян цікаві. В мене давно таке питання: а чи можна знати який тунель веде в яку реальність. І якщо раз пройшов в одну реальність, то чи при іншій спробі можна попасти в туж реальність. Бо другий бік тунелю - це біла діра, яка сама по собі рідке явище. Чи є гарантія, що вина випльовує в то й же простір.
Сподобалися описи зовнішності, аборигенів. Було б цікаво, якщо то в них не просто шкура якоїсь тварини така легка, а якась тканина. Можливо, створена штучно.
Анастасія Коваленко, Бачу, ми цікавимося однією темою) Думаю, щодо входу в іншу реальність, це не до гіперпросторових тунелів в тому сенсі, як вони описані в книзі. По факту це просто скорочення шляху між великими відстанями з використанням так званої "ізнанки" всесвіту. Як метафора для гіперпросторових тунелів - аркуш паперу, який склали вдвоє, і прокололи голкою. Одна дірочка буде входом, а інша виходом, щоб не топати через весь умовний аркуш - раз, і на місці. А от паралельний світ це все ж таки реальний простір, який знаходиться поруч з нашим, але відрізняється від нього. Як, знов таки, ті ж аркуші в блокноті, які поруч, і все ж таки окремо. І, як кажуть, відмінність цієї реальності від нашої - була розвилка, з якої ця паралельна реальність змінилась. Наприклад, якою була б наша цивілізація, якби не винайшли колесо? Або винайшли, але заборонили. І от поруч існують два світи, в одному колесо це основа основ, а в іншому його взагалі немає. Коротше, тема цікава, варта ще однієї книги)
4. Цікава глава. Героям Слава!) А ось про інформацію стосовно "принципу Ямамото" я загуглила, думала, може це дійсно якийсь науковий термін. Але це просто адмірал Ісокору Ямамото, автор атаки на Перл- Гарбол, суть якої у випереджу вальному нищівному ударі. Можливо, це далі буде мати свій символізм.
А гіперпосторові тунелі і мені самій цікаві. На всякий випадок теж прогуглила. Але поки їх представляє тільки червоточина, відома, як міст Енштнйна- Розена. Про це я якраз і описала у своїй книзі про чорну діру.
Мені ця тема насправді цікава і, сподіваюся, що теоретичні знання стануть практичними можливостями раніше ніж пророкується у вашій книзі. Бо це дійсно цікаво тема і можливість людства створювати такі тунелі відкриє нові можливості для людства. Цікаво, як ваші герої скоростаються цим і що їх чекає.
Анастасія Коваленко, Він , тобто "принцип Ямамото", стане науковим, десь рочку у 2079, а може, і раніше) а назвала я його дійсно на честь японського адмірала, бо я цікавлюсь трішечки історієй Японії, а ця людина та її життя реально надихає. Дати такого ляща як Перл-Гарбор не кожен зможе, і якби не нечесна гра у вгляді атомної бомби, хто зна, як би повернулась історія.
Справа в тому, що мандрувати Галактикою зі швидкістю світла - це все одно, що вивчати Африку пішки. Людству до найближчої зірки 4 світлових роки, та навіть від такого результату воно ще дуже далеко. Тому без гіперпросторових тунелів ніяк. Або шукати або створювати, або користуватись тими, що іх створили інші цивілізації. Тема дуже актуальна для космічних мандрівок.
Бо прибульці, які до нас прилітають ( по слухам) явно шось таке використовують. І чекають, поки людство дійде до подібних технологій, щоб, нарешті, вийти на контакт.
Цікаві роздуми про патріархат і матріархат. А мандрівник виявися цікавою особистістю. Це ж треба, він побачив незвичне щось, але не втік, не був агресором, навіть дозволив себе помити і вкласти спати в незнайомому місті. Це яка сміливість і довіра світу. Чиста душа. Дух перетворення, це точно. Цікаво, що далі буде.
Анастасія Коваленко, Інколи думаю - а як би було, якби того чи іншого феномену не існувало? Якою була б цивілізація, де рівні права у жінок та чоловіків. До речі, у Стівена в племені жінки не були пригноблені, як в нашій цивілізації, і хоча там були свої забобони, але він зростав в атмосфері поваги та пошани. Може, тому і поведінка не "кидатись на все, що ворушиться", а " подивимось, що з цього може вийти". Плюс природна цікавість до того, як влаштований цей світ.
Сподобалося метафора " людське море під кораблем". А Робін взагалі молодець. Якісь духи спустилися. Тут будь який злякається, але він не кинув дівчину. Тому масажне крісло зрештою, як заслужений приз. Тепер тільки привести їх до ладу залишилося, відмити, відокремити і вилікувати дівчину. Цікава глава, читається легко і приємно. Подивимося, що чекає далі. Сподіваюся їх з собою заберуть.
Анастасія Коваленко, Хотілось показати, що все ж таки є чоловіки, які не " мамини черешеньки", що вони реально існують та можуть бути прикладом. Бо мало гідних прикладів зараз, нажаль. Не буду спойлерити, але все це тісно пов'язано з основною ідеєю книгі. І, звичайно, везунчиків повинно ставати більше)
Цікавий твір. Читається легко, захоплює. Майстерно створена картинка того, що відбувається. Незвично звісно було бачити дівчину, яка опинилася на кораблі, походження якого вона не знає, без команди. А скафандр став рожевим по її бажанню. Якась прямо містика. Але Ярослава все так спокійно сприймає. А коли зникли стіни і з'явився простір, нічне небо, то це б мало налякати. Але ні. Дивне сприйняття дівчини, позитивне. Складається враження, що вона в житті стільки вже натерпілися, що її нічого не дивує, і всяка дивина вже на краще.
Цікаво, хто ж їй і як подарував цей корабель? Невже інопланетні шейхи? Це була б цікава лінія.
Додала до бібліотеки, підписалася.
Запрошую до своєї книги "Код Всесвіту: Чорна діра".
Анастасія Коваленко, Як виявилось, інопланетні шейхі існують) дякую за ваш відгук, як гарно, що читацька спільнота розвивається)
Починаю читати
Саша, я надзвичайно рада цій книзі! дякую за твою Творчість
Елена Гончарова, Лена, дякую. Сподіваюсь, тобі сподобається такий спосіб відволіктись від буденності) До зустрічи на просторах того самого Всесвіту))
Привіт, Олександро!
Дуже круто, що запустила нову космічну історію! Ідея з «анонімними інопланетними шейхами», які рятують життя і дарують зореліт «просто так», має сильний хук — одразу хочеться дізнатися, що за гра і хто насправді в ній дилер.
Поки що найбільше зачепило саме питання мотивації прибульців: чи то розвага, чи експеримент, чи підготовка до чогось більшого. Це дає хороший простір для розвитку як пригодницької лінії, так і психологічної/конспірологічної. Підписався, буду радий взаємній.
Дронослав Завальний, Доброго) шикарний коментар, особливо натяк на конспірологічну теорію. Якщо такі у вас коментарі, уявляю, наскількі цікаві та креативні ваші книгі.
Пішла до вас на сторінку ставити зірки та підписуватись)
Дуже гарний початок, вже хочеться дізнатися, що буде далі.
Залишила лайк і підписалась, буду рада взаємній підтримці ❤️
Джулія Вор, Дякую) відповіла вам взаємністю)) зговірливих вам муз)
Вітаю з новинкою.
Руслан Баркалов, Дякую)
Вітаю з новинкою! Бажаю успіхів книзі, натхнення автору й багато вдячних читачів. Буду рад взаємної підписки!)
Микита Кіктенко, Дякую. Приємно отримати комплімент від досвідченого автора))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати