Глава 12

- Невідомий корабель підійшов на відстань меншу, ніж потрібно для контакту, - повідомила Роксолана.

- Як завжди, немає часу все обсудити ретельно, - сказав Єльтіар, - але пропозиція залишається у силі. Або ми просто відвеземо вас до найближчої локації, де можна буде сісти на транспорт до Землі або іншої планети Співдружності. З оновленими чіпами, звичайно. 

- А зараз ти що будеш робити? - трішечки шокований темпом, в якому неслись події, спитав Алан.

- Поки що буду спостерігати. Ми навіть не знаємо, бачить нас цей корабель, чи ні. Бо правило перше будь якого контакту наголошує - той, хто стоїть перед тобою може боятися так само, як і ти. Або, навіть, більше.

    Але величезний корабель, ймовірно належачий Синам Неба, тихо пройшов повз, виходячи на орбіту навколо другої планети. 

- Ми поруч просто букашки крихітні, - з повагою до розміру та маси  зорельота проказав містер Тейлор молодший.  - Не хотів би я мати таких ворогів.

- Вони поки що нам не ворогі. Але і не друзі. 

     Тим часом від корабля-матки відділилися три челноки, які по розміру були суттєво більші, ніж той, що прибув  першим. І всі три спрямували курс на планету. От тільки через декілька хвилин стало зрозуміло, що летять вони всі в різні сторони. Як зізнався шаман, Сини Неба не тільки до них в поселення прилітали. То ж в кожного челнока була своя мета.

- Скажи, а ми так і будемо тут так сидіти? - спитав містер Тейлор молодший, коли всі три челнока пропали з радарів.

- А в тебе є пропозиції? - зацікавлено спитав Єльтіар.

- Авжеж. Отже, пропозиція перша - ми виходимо на контакт з кораблем-маткою. Я так розумію, про цих прибульців ви шось знаєте, але нам не сказали.  Пропозиція друга - на зв'язок виходять ті, хто зараз залишився внизу - їм буде простіше сховатися в лісі, якщо шось піде не так. В капсулі, звичайно. Пропозиція третя - зв'язатися з тими, до кого прилетіли ці прибульці, бо в менеє підозра, що їх ви також знаєте, а вони вас. Для подальшої генерації ідей в мене замало інформації.  - Алан видихнув. - Що скажеш?

- Оце ти бізнесмен, - з повагой сказав навігатор,- бізнес план практично з нуля народив. Вірю, що гроші заробляв з п'ятнадцяти, досвід не сховаєш. В будь якому разі, я вмикаю режим пробудження, будемо думати разом. - Єльтіар звернувся до Роксолани, віддаваючи відповідний наказ.

- Тут ще такий момент, - уточнив містер Тейлор молодший, - хто б з нас до них не звертався, прибульці або будуть з нами розмовляти, або ні. Якщо ні, є варіант, що нас спробують знищити, і якщо так відбудеться, то це гаплик. Розумієш, чому? 

- Розклав, як десерт на тарілці, - не дивлячись на серьйозність ситуації, Єльтіар був радий почути такі слова від юнака,  який  зовсім нещодавно вирвався з лап смерті.

- Супер. А от якщо вони почнуть з нами розмовляти - тут варіантів, як зірок на небі. Тому давай приймемо це за основу, від якої і будемо відштовхуватись.

- Від чого ви там вже зібрались відштовхуватись, - спитав через гарнітуру Стівен

- Від ідеї, що Сини Неба захочуть з нами розмовляти, - відповів навігатор.

- Оце я поспав, -  здивувався розвідник, -  а, точніше кажучі, оце я проспав. Делегація прилетіла на запліднення?

Мері-Єнн, яка в цю саму мить входила в рубку, пирснула та виронила стакан-непроливайку.

 - Мені подобаються твої формулювання, - сказала вона, підіймаючи з підлоги свій недопитий сік. - А Робін та Ярослава прокинулись?

 - Так. Приймають душ.- відповів Стівен.

- Разом?- медикиня здивувалась так, що брівки стали доміком.

- Звісно, ні, - заперечив розвідник. - Просто Ярослава поки себе в порядок не приведе, з душової не вийде. А так, як душ тут один на всіх, то вона знаходиться в кутку за ним. Тобто, можна сказати, поруч.

- Жартівник ти одначе, - підколов Алан

- Та тут не до жартів. Ліг спати - все було добре, прокидаюсь - вже якісь сумнівні події відбуваються. Делегації, конференції, преференції. 

- Дійсно, не дуже до жартів зараз, - підтвердив Єльтіар,- Великий корабель-матка, ймовірно такий, що належить цивілізації, яку аборигени називають Сини Неба, знаходиться на орбіті, буквально поруч з нами. Відстань пару тисяч метрів. Судячи по всьому, він нас не бачить. Алан тут чудово розклав можливі варіанти подій, - Єльтіар ввімкнув аудіозапис, який уважно прослухали усі присутні та присутні не фізично також.

- До речі, а де Джуєл? - невпопад спитала Мері-Єнн, коли запис скінчився.

- Так спить ще, - Алан зобразив сканер, в якому сном дитини, мабуть, спала майбутня ксенопсихолог. Кришка не пропускала звуків, тому вся ця метушня пройшла повз неї. - Але я за те, щоб розбудити. Бо здібності Джуєл нам зараз дуже стануть в нагоді.

- Добре, нехай Мері-Єнн залишиться в рубці, бо як раз її чергування починається, а я піду розбужу Джуєл. - сказав Єльтіар.

  Іншопланетянка спала міцно, тіні від довгих вій коліру морської хвилі тремтіли під очима. Дві темних цятки біля брів нагадували дві родимки, які підкреслювали витончений вигін цих самих брів. Які також були зеленого кольору, але настількі темного, що здавалися чорними. Єльтіар натиснув кнопку відкриття сканера, і звуки рубкі почали потроху просочуватись під кришку. 

   Джуєл розплющила очі, але. навчена минулим досвідом, сідати одразу не стала. Дівчина дочекалась повного відкриття, а потім спустила ноги на підлогу. Її анітрохи не засмутила відсутність комбінезона, який був знятий на час сна. Єльтіар подивився вправо, потім вліво, а коли поврнув погляд до Джуєл, вона вже була вдягнена. Залишилось тільки взутися. 

- Ти так гарно спала, ми не хотіли тобі заважати, - виправдався Єльтіар, побачивши гострий погляд, який ксенопсихолог кинула на нього 

- І до чого ви домовились? - спитала Джуєл.

- Будемо виходити на контакт з Синами Неба, - зітхнув навігатор.

- А хочете, я зараз вас розчарую? - раптом спитав Робін, коли Джуєл та Єльтіар повернулись в рубку.