Глава 6

Пройшов тиждень з того моменту, як "Ластівочка" сіла на поверхню планети Релакс 3. Екіпаж корабля перебував у цілковитій ейфорії, кайфуючи в шикарному п'ятизірковому готелі. До їх послуг було все - і ще трішечки більше. Навіть Джуел, яку дуже напрягли події першого дня, визнала, що це була досадна випадковість, і планета дійсно створена для відпочинку. 

Коли нічого не робиш, час чомусь летить так швидко... Мері-Енн відпочивала біля басейну, вона навіть купальник собі дозволила роздільний, і тепер ловила ранішнє лагідне сонечко. Підійшов Стівен з трьома філіжанками ранкової кави, та присів на шезлонг поруч. 

- Приємного, - побажав розвідник, сьорбаючи свою каву з льодом з великої кружки. 

Медикиня кивнула, бо не хотіла словами порушувати  тишу та гармонію. Трішечки відставший  Алан  зайняв шезлонг з іншого боку, ставлячи на столика блюдце з грінками. У кожного були свої смаки, але "Клуб кавоманів" починався, традиційно, о сьомій.

 Останній ковточок, який був найприємніший, сьогодні співпав з тихим:

- О ні, тільки не це!, - Алана.

Стівен одразу напружився, та почав оглядатися, але нічого небезпечного не побачив.  Просто якісь антропоморфні  іншопланетяни, закутані у білий одяг з голови до п'ят, проходили по аллеї, але Алан відреагував саме на них.

- Хто це такі? - спитала Мері-Енн, яка також зрозуміла, що саме засмутило Алана.

- Мсавикоти, - видихнув хлопець, і чомусь додав, - Хана Оліс.

- Це від слова "коти?" - уточнила медикиня.

- Ні, наголос на передостанній склад, - виправив Алан, - Правильно казати мсавикОти. Планета Мсавикотія. А ще вірніше - довбані сектанти.

 Через останнє слово Мері-Енн напружилася, та сіла у шезлонгу. Будь-яка згадка про фанатиків тригерила її,  змушуючи тягнутися за зброєю. Але до купальника бластера не поціпиш, і медикиня на мить відчула себе незахищенною.

- В мене з собою ДП 3, - заспокоїв дівчину Стівен. - Але я думаю, вони не є нашою проблемою.

Мері-Енн хіхікнула, гадаючи, куди ж можна сховати маленькиий дротиковий пістолет, коли з одягу тільки необхідний мінімум.

- Він на донці мого кухля, - підморгнув Стівен, - думаєш,  дарма такий розмір?

Після цього знову наступила тиша, яка була перервана появою дивних істот у білому. А ще через п'ять хвилин на доріжці, яка вела до басейну, з'явилась Ярослава, шагаючи широким кроком,  явно чимось роздратована. Фігурка дівчини чітко окреслювалась промінями сонця, які світили у спину, і здавалося, що вона летить, оповита полум'ям. Ну, принаймні, так бачив це Стівен.

Ярослава підійшла до шезлонгів, скинула на свій маску для плавання, і  сіла.

- Цей рулон тканини сказав, що я занадто відверто вдягнена, - обурено-здивовано сказала дівчина.

- Отой в білому? - уточнив Стівен, а потім спитав, - і що ти відповіла?

- Я порадила йому повернутися в магазин "все для шиття", бо там  вже зачекалися на розпродажі уцінених залишків. А ще натякнула про можливість затоваришувати з відділом фурнітури, а конкретно, з гудзиками, і застібнути одним з них свою пельку.

 Алан зробив жест "рука-обличчя", на більше в нього слів не знайшлося.

А Мері-Енн свайпнула смарт-годинник, явно шукаючи додаткову інформацію.

- Дивишся, де Оліс? - спитав Стівен.

- Точно, - підтвердила медикиня, і одразу ж з полегшенням зітхнула ,- вона  біля номеру.

- Я піду зустріну, - розвідник підвівся, та поставив кухоль на столика.

- Я з тобою, - сказав Алан.

- Там ще поруч Ельтіар, - Мері-Єнн згорнула віртуальну схему.

- Він не знає про цих... мсавикотів. Та й розім'яти ноги не завадить перед сніданком.

- Якщо вони зупиняться в готелі, буде погано,-  повторив Алан свою тезу. - Мсавикоти принципово відносяться до питань моралі. Тут суспільство дуже толерантне до різних проявлень людської природи, але вони вважають, що мають право вказувати іншим.

- Сектанти завжди так роблять, - сказала Ярослава, - це основний принцип їх існування. Ми кращі за інших, ми більше знаємо, ми вам покажемо шлях. А люди ведуться на таке, тому, що в них немає внутрішнього стрижня. Або їм потрібно, щоб ну хоч хтось приняв їх такими, якими вони є. Чиста психологія, про це багато написано було ще в наш час.

- Мсавикоти не звичайна секта, - похмуро сказав пілот-навігатор. -Вони не збираються великими натовпами, не воляють "алілуйа" або  на кшалт того, не бігають в екстазі. Просто приходять в спеціальне приміщення, та сидять там мовчки. Не співають, не розмовляють, взагалі не роблять нічого. А потім так само тихо розходяться.

- Це звідки  інформація? - спитав Ельтіар.

- Вони абсолютно прозоро поводяться. Будь яка істота, в незалежності від того, чи є вона членом секти, чи ні, може запросто зайти в приміщення під час таких зборів. І так само вийти, якщо їй не сподобається, або стане нудно. І так само може звернутися до мсавикотського "священника" з будь-яким питанням, і він просто порозмовляє на вибрану тему.  Але ті, хто не є членом секти, зазвичай швидко розчаровуються в тому, що відбувається, та тихенько йдуть геть. 

- Я б також швиденько пішла звідти, - підтвердила Джуел, уявивши натовп мовчазних, замотаних в біле антропофоморфних істот.

- Може, є ритуал для неофітів, коли вони залишаються сам на сам з головним "священником"? - поцікавився Робін. - І головне відбувається там?

- Річ у тому, що не всі мсавикоти - сектанти. І не всі сектанти - мсавикоти. Тобто, там є невелика кількість іншопланетян, які стали членами цієї секти. До речі, вони називають себе "Шукачами доріг"

- Знаю я одну дорогу, по якій сходили ще до цих мсавикотів дуже багато людей, - презирливо сказала Ярослава. - Там інколи навіть черга буває.

- Ти не розумієш, Ярославо, - Алан так розхвилювався, сівши на шезлонгу, неначе зібрався зараз бігти.

- Ще з п'ятдесят років тому про планету Мсавикотія, яка, до речі, є колонією Землі, ніхто взагалі не знав. В них там дуже несприятлива єкологічна обстановка, відсутність сучасних технологій, велика відстань до цивілізованих планет. І тут раз -  мсавикоти починають з'являтися в публічному просторі. Спочатку потроху, а потім все активніше. Отримують перших прихильників. При тому, що дії їх, як сектантів, не підпадають під стандартну схему. Розумні люди радять триматися від мсавикотів подалі. -Бо те, що вони роблять, не відповідає тому, який є результат, - припустила Джуел.