13 160
Помилка компіляції: Фактор Хаосу.
Бойова фантастика
Олександр Кваченко автор
Повний текст ·
206 стор.
Анотація до книги "Помилка компіляції: Фактор Хаосу."
Він прокинувся без пам’яті серед руїн. Його минуле стерте, а майбутнє залежить від симбіонта в голові.
Колись квітучий курорт на Террі-13 перетворився на попелище. Тепер це мисливські угіддя для безжальних машин, що влаштували сафарі на вцілілих людях. Артем — один із тих, хто намагається вижити, але він не звичайна жертва. У його крові живе симбіонт — чужорідна сутність, що перетворює його тіло на зброю, а світ навколо — на набір тактичних схем. Хто він насправді: рятівник, результат експерименту чи побічний ефект цієї війни? Герою доведеться пройти крізь пекло, щоб розкрити таємницю нападників і знову знайти себе в цьому світі. Бо з кожним кроком межа між людиною та машиною стає тоншою. Війна людства за цю планету вже програна, а битва за власну людяність і долю тільки починається.
Колись квітучий курорт на Террі-13 перетворився на попелище. Тепер це мисливські угіддя для безжальних машин, що влаштували сафарі на вцілілих людях. Артем — один із тих, хто намагається вижити, але він не звичайна жертва. У його крові живе симбіонт — чужорідна сутність, що перетворює його тіло на зброю, а світ навколо — на набір тактичних схем. Хто він насправді: рятівник, результат експерименту чи побічний ефект цієї війни? Герою доведеться пройти крізь пекло, щоб розкрити таємницю нападників і знову знайти себе в цьому світі. Бо з кожним кроком межа між людиною та машиною стає тоншою. Війна людства за цю планету вже програна, а битва за власну людяність і долю тільки починається.
космічна фантастикакодвсесвітукосмічні бої та пригоди
Зміст книги: 23 глави
38 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДодав саундтрек до книги на YouTube.
Пісня тут https://youtu.be/nLPab2j5Y3Q
жаль що мало, можна б писати продовження
Олександр Кваченко, ок
Дуже дякую за цікаву історію, і з нетерпінням зі всіма читачами з розумінням чекаємо скорішого продовження.
Степан Чобан, Нехай це залишиться таємницею. :)
Коли книжка, дуже цікава, то вона здається короткою. Ваша книжка ну дуже коротка :)
Benztech, Дякую за відгук!
Цікаво все таке, але швидко закінчується.
Ще раз дякую.
Доброй ночи
решил оставить комментарий так как считаю книгу просто невероятно захватывающей
та я даже больше скажу
я привык что я читаю обычно по несколько томов и я когда дочитал то настолько сильно расстроился из-за того что нету продолжения что словами не описать
желаю автору очень хорошего здоровья (оно ему пригодится потому что я с нетерпением жду ПРОДОЛЖЕНИЯ)
приношу извинения за русский язык
мне нравится читать книги на украинском да и приложение удобное но так вышло что я с николаевской области
Мыколай Панькив, Щиро дякую за щирий і розгорнутий коментар! Мені, як автору, приємно читати такі слова. Дуже радий, що вам сподобалася моя книга та що ця історія вас захопила. Це найкраща нагорода за мою працю.
А щодо мови — будь ласка, не варто вибачатися. Миколаївщина — це незламний південь, і я сам з Миколаєва, тож усе чудово розумію. Головне, що ви читаєте українською! Дякую, що залишаєтеся зі мною — далі буде ще цікавіше!
P.S. Ця історія присвячена пам’яті мого колеги — Артема Олеговича Солонара, який загинув в облдержадміністрації 29 березня 2022 року.
Дуже сподобалося, чекаю продовження, але кінцівка нажаль підпортила моє враження, не скільки сама кінцівка, в логічність та послідовність симбіота всю книгу, приймає настільки нелогічне, та нераціональне рішення, про завантаження невідомо об'єму даних, від ворога, від якого він завжди був на крок попереду. можна звісно приліпити типу: в плив людини викликав зміни і в сімбіоті, який судячи по книзі осознав себе, але не зрозумів, або непереборна ?звичка? виконувати накази центрального ШІ, але це все притягнуто за вуха, причому уся кінцівка.
Valerii, Дякую за ваш розгорнутий відгук та увагу до деталей! Мені дуже приємно, що книга загалом вам сподобалася, хоча фінал і викликав певні питання.
Розумію ваше обурення щодо рішення симбіонта, але дозвольте поділитися авторським баченням цієї ситуації. Коли ГГ підключається до мережі корабля, симбіонт змушений діяти на чужій території. Він апріорі вразливий у цій мережі. Центральний ШІ армади має колосальну перевагу в ресурсах і можливостях. Тож він діє за своїми інопланетними протоколами: навіщо просто вбивати порушника, якщо його можна зламати, перепрошити симбіонта або змінити носія під свої завдання? Наприклад, за його допомогою можна дослідити невідому йому расу та сектор космосу для подальшої експансії або зробити щось інше.
Те, що виглядає як нелогічний крок симбіонта, насправді є результатом зіткнення з набагато могутнішою та чуждою людям логікою ШІ-армади, який просто переграв його на своєму полі.
Я маю на увазі, що все це зроблено не випадково. Цей "програш" симбіонта запустить ланцюг подій, що матимуть дуже серйозні наслідки для людей в майбутньому.
Чекайте на продовження — там усе стане набагато зрозумілішим!
Почав читати ✨ Відчувається, що історія має хороший потенціал. Додаю до бібліотеки та підписуюсь, щоб не загубити продовження ?
Запрошую і вас зазирнути до мене на сторінку – підтримаймо одне одного й разом розвиваймо українську літературу ??
Hrigorii Panchuk, Дякую за відгук!
Підписався на вас.
Книга досить цікава. Продовження буде?
Олександр Кваченко, Буду чекати
дякую за цікаву книгу.
Серж, Дякую за відгук!
♥️♥️♥️♥️
Аня Осадчук, ♥️⭐✨♥️✨⭐♥️
Дякую
Була дуже цікава подорож ,
успіхів вам
Tatti Tata, Дяка за відгук!
Відкритий кінець залишає місце для польоту фантазії. Дякую вам за космічну подорож, боротьбу і кохання.♥️♥️♥️
Аня Осадчук, Щиро дякую за підтримку! ✨
Так ,ви праві, коли кохаєш можна гори звернути.
Оце поворот. Шкода, що він не пам'ятає Ліру. Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Холодний космос не прощає слабкість,
Для нього ми — піщинки у пітьмі.
Але любов дає шалену здатність,
Палати там, де всесвіти німі.
Заради тих, чий образ гріє пам'ять,
Ми здатні розірвати навіть сталь.
І йдемо туди, де мертві зорі тануть,
Переступаючи крізь страх і крізь печаль.
Немає в космосі такої сили,
Яка б спинила цей шалений рух.
Коли кохаєш — виростають крила,
Тілесну слабкість переборе дух.
Ми здатні на немислиме й величне,
Ламати межі вигаданих умов.
Бо в небесах холодних споконвічно
Яскравіш зірок палає лиш наша любов.
Чудова книга. Чекаю на продовження. Дякую автору.
Евгеній Курчатов, Дякую за відгук!
я так розумію що книга завершується. Я , як парапсихолог та менталіст чекав що людська сутність Артема переможе і буде якщо не хепі енд, то надія на нього. надія що людські якості переможуть. але часу на таке завершення майже немає. можливо сюжет для цього потрібно продовжити у наступній книзі. вибір за автором. прикро буде якщо фінал буде не перемогою людини а чим то іншим
Serg, Дякую вам за увагу та коментарі!
Чекайте на епілог — там будуть усі пояснення. Зараз я вичитую та виправляю книгу, оскільки в описах, сценах і сюжеті є кілька неточностей.
Дякую вам за проду ♥️♥️♥️
Аня Осадчук, Дякую. Тримайте ще продовження.
гарна книга .
буду чекати продовження з нетерпінням.
Сергей Му, Дякую вам за увагу та коментарі!
Приємного читання!
Дуже гарний твір! З нетерпінням чекаємо продовження! Наснаги автору!
Анатолий Барсуков, Дякую за відгук!
Приємного читання.
Цікаво. Нестандартно. з нетерпінням очікую продовження.
Володимир Павлів, Дякую вам за коментар! Приємного читання!
Дуже цікаво.
Nina Vershynina, Дякую за відгук! Приємного читання!
Успіху на конкурсі)
Юлія Богута, Дякую, виправив.
Додав саундтрек до книги на YouTube.
Пісня тут https://youtu.be/nLPab2j5Y3Q
Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Крізь терни і зорі
Куплет 1
Я довго питав себе: ким тепер є?
Чи б'ється під бронею ще серце моє?
Я йшов у невідоме, боронив світи,
Щоб власне призначення у зорях знайти!
Приспів
Крізь терни і зорі —
Ми мандруємо в пітьмі!
Крізь терни і зорі —
Куди б не вели кораблі.
І все буде добре, ти знай!
В дорозі себе не втрачай.
Свій вогник душі зберігай,
І світ дивовижний, новий — відкривай!
Куплет 2
Стираються межі, зникає контроль,
Я сам обираю і долю, і роль.
Працюють мотори, пульсує життя,
Ми творимо самі своє майбуття!
Успіху на конкурсі ✨
Любава Олійник, Щиро дякую за підтримку! ✨ Навзаєм!
Побачила обкладинку.... Згадала Мас ефект... Почала читати і просто насолоджуюся тим, що в моїй голові малюється саме історія культової гри, але за Вашим сюжетом. То була моя улюблена трилогія про командора Шепарда... Зараз на його місці в мене Артем... І я сподіваюсь Ваша книга і далі мене затягне та вразить саме як і масич!!! Бо я тільки почала, але поки мені дуже подобається) Дякую автору!
Алекса Шаная, Щиро дякую за такий теплий відгук!
Порівняння з культовим Mass Effect — це справді великий комплімент. Зізнаюся чесно, сам я в цю гру, здається, не грав (точно пам’ятаю, що дивився колись огляди на YouTube, а грати бракувало часу). Але ви маєте рацію: атмосфера безкрайнього космосу, протистояння людства з прибульцями та епічні битви — це те, що об'єднує обидва всесвіти. Дуже радий, що Артем зміг стати для вас новим героєм у цьому жанрі. Сподіваюся, що його пригоди вам сподобаються.
Приємного читання!
Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Мить життя
Над нами світить сонце, у далечінь тече вода,
І виринають спогади, як відступа журба.
Та знаєш — все ж не вічно, є тільки мить одна,
Що в серці відгукнеться, хоч відлетить й вона.
В житті є миті світла — між спалахом зірок,
Між стуком двох сердець і тишею думок.
Ми дихаєм коханням та втратами надій,
І сам на сам живем в колисці своїх мрій.
Життя ж це наче іскра, що кинута в пітьму,
Що тліє і палає усупереч всьому.
Воно то гріє ніжно душу, то обпікає час,
Та згасне лиш тоді, як відгорить душа у нас.
Ми йдемо крізь світанки, крізь втрати та тепло,
Плекаючи у пам'яті усе, що вже давно пройшло.
Бо кожні щастя миті — як вогники в імлі,
Єдині та живі для нас у власній глибині.
І доля тихо скаже серцю крізь роки та світи:
«Ти жив. Ти відчував. І цього досить. Далі йди».
Дякую вам за проду ♥️
чудово!продовження буде?
Олександр Кваченко, дякую
Вірш про пекло війни зачепив. Дякую♥️
Олександр Кваченко, Дякую вам
Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Дякую за коментарі!
Артем відчайдушний, надіюсь у нього все вдасться. Дякую ♥️
Аня Осадчук, Все можливо...
Чудове творіння! Чекаю продовження!
Ifen, Дякую за відгук! Приємного читання!
Сподіваюся, що Артем виживе. Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Дякую вам за коментарі! Приємного читання!
чекаємо на продовження. цілком пристойно.
Игорь Ппп, Дякую вам! Приємного читання!
Вітаю. Успіху книзі
Олександр Кваченко, Заберіть, будь ласка решітку із хештегу код всесвіту. Якщо, із решіткою. То виходить зовсім інший хештег як бачу. І з за цієї впринципі маленької дрібниці. Модератори можуть не допустити до конкурсу((
Вітаю з днем народження і поверненням!
Yuliia, Дякую!
Вітаю з новинкою!) Цікава анотація, бажаю успіхів книзі✨️
Ганна Літвін, Дякую вам за увагу та коментарі! Приємного читання!
Вітаю з новинко!
Цікава анотація, почитаємо.
Андрій Казкар, Дякую.
Безодня зберігає тих, хто пав,
Холодний морок душі обіймає.
Ти був живим, та космос все забрав,
Лиш мумія у бездні застигає.
Старий скафандр — тепер твій вічний дім,
Серед уламків зоряної битви.
Ти став для темряви навік своїм,
Де не поможуть сльози та молитви.
Застиглий погляд дивиться в пітьму,
Де зорі сяють байдуже та тьмяно.
Ти втратив все, пірнувши у цю тьму,
І став частиною безмежної безодні.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати