22 086
Помилка компіляції: Фактор Хаосу.
Бойова фантастика
Олександр Кваченко автор
Повний текст ·
206 стор.
Анотація до книги "Помилка компіляції: Фактор Хаосу."
Він прокинувся без пам’яті серед руїн. Його минуле стерте, а майбутнє залежить від симбіонта в голові.
Колись квітучий курорт на Террі-13 перетворився на попелище. Тепер це мисливські угіддя для безжальних машин, що влаштували сафарі на вцілілих людях. Артем — один із тих, хто намагається вижити, але він не звичайна жертва. У його крові живе симбіонт — чужорідна сутність, що перетворює його тіло на зброю, а світ навколо — на набір тактичних схем. Хто він насправді: рятівник, результат експерименту чи побічний ефект цієї війни? Герою доведеться пройти крізь пекло, щоб розкрити таємницю нападників і знову знайти себе в цьому світі. Бо з кожним кроком межа між людиною та машиною стає тоншою. Війна людства за цю планету вже програна, а битва за власну людяність і долю тільки починається.
Колись квітучий курорт на Террі-13 перетворився на попелище. Тепер це мисливські угіддя для безжальних машин, що влаштували сафарі на вцілілих людях. Артем — один із тих, хто намагається вижити, але він не звичайна жертва. У його крові живе симбіонт — чужорідна сутність, що перетворює його тіло на зброю, а світ навколо — на набір тактичних схем. Хто він насправді: рятівник, результат експерименту чи побічний ефект цієї війни? Герою доведеться пройти крізь пекло, щоб розкрити таємницю нападників і знову знайти себе в цьому світі. Бо з кожним кроком межа між людиною та машиною стає тоншою. Війна людства за цю планету вже програна, а битва за власну людяність і долю тільки починається.
космічна фантастикакодвсесвітукосмічні бої та пригоди
Зміст книги: 23 глави
73 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДодав саундтрек до книги на YouTube.
Пісня тут https://youtu.be/nLPab2j5Y3Q
Чудовий саундтрек!
На цю сторінку вийшла завдяки неймовірному квітковому відгуку п. Віталія Козаченка в його блозі. Анотація до книги ще більш переконала в тому, що книга варта уваги. Бажаю Вам незліченну кількість читачів ❤️❤️❤️
Аліс Веро, Дякую за ваш відгук!
Цей герой мені сподобався найбільше.
Золотий Цвіт Папороті - 6
https://booknet.ua/blogs/post/442886
Дякую Вам за чудову історію
Вітаю з перемогою! Успіху книзі
Віталій Козаченко, Дякую.
Вітаю з перемогою)
Юлія Богута, Щиро вам дякую!
т
Дочитав на одному подиху! Момент, коли проста знайома мелодія долає холодні машинні алгоритми та пробиває стіну забуття, відчувається неймовірно чуттєво та потужно. Дуже зворушує ця відчайдушна віра Ліри і її сміливий крок назустріч невідомості. Скажу так, на даний час це одна з найкращих книг у жанрі фантастики, що я знайшов і прочитав на цій платформі. Дякую Вам за історію, дуже сподобалась! Бажаю перемоги на конкурсі. Книга цього заслуговує. Як і її автор.
Віталій Козаченко, Дякую від усього серця! Ваші слова — це найкраща мотивація.
Дуже приємно, що момент із Лірою та мелодією залишив такі сильні враження. Щиро вдячний за високу оцінку моєї історії та віру в книгу на конкурсі. ( Я вже знаю, яке місце книга зайняла.)
Ще раз дякую. Заради таких коментарів і варто писати!
13. Дуже сподобався контраст між холодною алгоритмічною логікою ШІ чистильників та хаотичною, непередбачуваною людською волею. Момент, коли машинний «бог» усвідомив загрозу від однієї-єдиної людини на березі й віддав наказ про абсолютне знищення, прописаний чудово.
Віталій Козаченко, Сприйняття будь-якої книги завжди індивідуальне: комусь до вподоби дія та події, а комусь — споглядання природи чи рефлексія. Гортаючи сторінки, ми неминуче впізнаємо себе в тих чи інших обставинах. Зрештою, усе залежить від нашої мети. Хтось шукає у книгах сховок від реальності, хтось — новий життєвий досвід, а дехто просто хоче відпочити. Кожному своє, і кожен по-своєму має рацію.
Дуже,дуже сподобалось, дякую
Ihor Tyndyk, Дякую за відгук!
11. Момент, коли Артем дивиться на натовп біженців і відчуває колосальний тягар їхньої надії, переданий неймовірно глибоко. Дуже сподобалося, як технічна частина розробок симбіонта переплітається з психологічним станом героя.
Віталій Козаченко, Тут я навіть не скажу, чому так — можливо, вважаю, що саме так і сталося в житті героя книги.
Хоча іноді мені здається, що письменники — це такі люди, які відчувають або «бачать» події в інших світах, а потім описують те, що бачили в інших вимірах. Жарт. :)
10. Знахідка бункера та план Артема вивести з ладу мережу ворога обіцяють неймовірно гаряче продовження!
Віталій Козаченко, Тут розповідь трохи заплутана, і я хотів трохи докладніше описати події та стан людей у бункері, але читачеві потрібен ритм, а не опис чужих проблем. Тож вийшло саме так.
9. Безшумний бій біля ангара показав високий клас Артема як воїна, а сцена з капсулами стазису розкрила його серце. Контраст між розрахунком нейромережі та людським болем головного героя робить цю історію неймовірно об'ємною. І цікавою.
Віталій Козаченко, Спочатку задум був іншим, але вийшла саме ця сцена — чому так, я не знаю. Примха музи.
8. Епізод із голографічною танцівницею серед бруду, попелу та пострілів виглядає неймовірно яскраво та видовищно! Вражає, як спритно Артем використав цю аномалію для знищення кіборгів. Діалог із цивільними чудово розкриває масштаб трагедії «Едему» та формує нову чітку мету.
Віталій Козаченко, Тут я не замислювався над тим, як вчинить герой; мені подобалися лише ситуація і атмосфера. Вважаю, що читач і так знає, що герой переможе, а ось атмосфера красиво це обрамлює.
7. Рішення Артема прийняти удар на себе заради чотирьох незнайомців чудово розкриває його внутрішнє «я».
Віталій Козаченко, Вважаю, що тут у гг спрацювала підсвідомість, закладена ще в дитинстві.
А далі — на розсуд читача: хто і як вчинив би в цій ситуації — невідомо. Уявіть себе на його місці та відтворіть цей епізод на власний розсуд.
6. Контраст між рекламним плакатом курортного «Едему» та реальним згарищем із попелом під ногами передано дуже гарно. Що було, та що стало... А погоня механічних «Ловчих» і тактичні маневри Артема описані шикарно.
Віталій Козаченко, Дякую за ваші коментарі.
Погоня мені не зовсім подобається, переробив би, але не зараз.
12. Повітряна дуель Артема проти цілого рою «голок» описана настільки динамічно й майстерно, що аж подих перехоплює.
Сильна та динамічна зав'язка! Чудове поєднання наукової фантастики, деталізованих космічних кораблів та емоційного напруження. Філософські думки в пролозі гарно переплітаються з тривожною атмосферою «сліпого стрибка» флотських кораблів. Написано якісно, читається на одному подиху.
Віталій Козаченко, Дуже вдячний, що Ви приділили час на такий детальний аналіз моєї роботи. Сподіваюся, що читання цієї історії принесло вам задоволення.
2. Динаміка космічного бою описана неймовірно жваво, а тактичні деталі з гравітаційними гарматами та сингулярними боєголовками додають крутого наукового колориту. Персонажі розкриваються через свої вчинки та самопожертву на повну.
Віталій Козаченко, Цю ідею я брав суто з голови. Можливо, колись читав щось подібне й воно відклалося в підсвідомості, або ж просто інтуїтивно відчув, що так буде правильно. Зрештою, має ж бути в тексті місце для авторської примхи!
3. Вам чудово вдалося поєднати жорстоку фізику падіння в атмосфері з глибоким ментальним та емоційним зв'язком між Артемом і Лірою. Візуали дуже гарні!
Віталій Козаченко, Фізику падіння в атмосфері брав із мемуарів космонавтів NASA і вже переробляв під себе відчуття та емоції.
4. Перетворення чужорідного симбіонта з загрози на захисні системи Артема через «системну помилку» — це дуже цікавий хід. Особливо вразило, як саме людська емоція та мелодія зламали чужорідний код.
Віталій Козаченко, Ця ідея виникла вже під час написання, початковий план був іншим :)
5. Вам дивовижно вдається передати відчуття абсолютної самотності на зруйнованій планеті та водночас масштаб космічної битви на орбіті. Емоційний накал і контраст між холодним розрахунком та людськими почуттями витриманий ідеально.
Віталій Козаченко, Не завжди виходить те, що я відчуваю, коли пишу. Особливо коли повертаєшся до тексту через якийсь час, часто виникає сумнів, чи дійсно вдалося повноцінно передати в тексті ті емоції та переживання, які я мав на увазі.
Я першу книжку разів 5 переписував і зараз би ще раз виправив, але часу на неї немає.
Оце вже звучить жорстко. Особливо зачепила ідея із симбіонтом, який не просто допомагає, а поступово переписує його тіло. Цікаво, що від Артема врешті залишиться.
Володимир Морвейн, Дякую за ваш відгук!
Симбіонт діє на власний розсуд і керується виключно своїми цілями, незважаючи на бажання носія. Він перепише мозок Артема під себе, а от чи зможе головний герой зберегти свою людяність і повернути контроль — це буде розкрито вже в наступній частині. Сподіваюсь, і далі буде цікаво!
Читається легко, цікавий сюжет. Прочитав за декілька годин. Дякую за книгу.
Fencer Алексей, Дякую вам за коментар і відгук!
Твір надихає! Відкриває бажання: робити добрі справи, працювати краще, жити краще і ніколи не здаватись!!!
Владимир Ярмоленко, Дякую вам за інтерес до книги та за відгук!
Історія захоплює з першого рядка — відчувається що автор вкладає душу в кожне слово. Підписуюсь ❤️
Софія Рен, Дякую вам за відгук! Приємного читання!
Вітаю.
Цікава зав’язка: герой без пам’яті, симбіонт і світ, де вже незрозуміло, хто більша загроза — машини навколо чи зміни всередині самого героя. Люблю такі історії, де фантастика працює не тільки як екшен, а ще й як питання про людяність.
Додав до бібліотеки, буде цікаво простежити шлях героя.
Олександр Кваченко, Будь ласка. Зав’язка зачепила. Люблю фантастику, де поруч із екшеном є питання про людяність і про те, ким стає герой після всіх змін.
Вітаю, успіхів вам, підписалася, ❤ книзі, надіюсь навзаєм)))
Іванна Турецька, Дякую вам за відгук! Приємного читання!
Дякую! Дуже незвичне викладання книги, але тем не менш захоплююче. Щиро дякую! Бажаю успіхів та натхнення!
Людмила Проскура, Дякую вам за увагу до книги та коментарі!
СУПЕР!!!!!
Valentina Sh, Дякую за відгук!
Добрий день.Ви навіть не уявляєте,як хочеться продовження!Дякую,не міг відірватись від читання.
Сергій Журавський, Дякую за відгук!
Як тільки у мене з’явиться трохи вільного часу, одразу ж з’явиться продовження.
Вітаю у фіналі!
Андрій Романенко, Дякую, навзаєм. Поздоровляю і Вас з виходом у фінал!
Вітаю у фіналі! Книга цілком заслужено заслуговує на перемогу! :)
Валеріан Надмогильний, Дякую і Вам успіху :)
Вітаю у фіналі конкурсу. Бажаю Вам успіху та перемоги!✨
Олександр Кваченко, Щиро Вам дякую!✨✨✨
Вітаю у фіналі.
Анастасія Коваленко, ✨⚡Дякую.⚡✨
вітаю у фіналі конкурсу❤️
Агнія Бурне, Щиро Вам дякую!✨
Вітаю у фіналі ⚡✨
Ромул Шерідан, Навзаєм.
жаль що мало, можна б писати продовження
Олександр Кваченко, ок
Дуже дякую за цікаву історію, і з нетерпінням зі всіма читачами з розумінням чекаємо скорішого продовження.
Степан Чобан, Нехай це залишиться таємницею. :)
Коли книжка, дуже цікава, то вона здається короткою. Ваша книжка ну дуже коротка :)
Benztech, Дякую за відгук!
Цікаво все таке, але швидко закінчується.
Ще раз дякую.
Доброй ночи
решил оставить комментарий так как считаю книгу просто невероятно захватывающей
та я даже больше скажу
я привык что я читаю обычно по несколько томов и я когда дочитал то настолько сильно расстроился из-за того что нету продолжения что словами не описать
желаю автору очень хорошего здоровья (оно ему пригодится потому что я с нетерпением жду ПРОДОЛЖЕНИЯ)
приношу извинения за русский язык
мне нравится читать книги на украинском да и приложение удобное но так вышло что я с николаевской области
Мыколай Панькив, Щиро дякую за щирий і розгорнутий коментар! Мені, як автору, приємно читати такі слова. Дуже радий, що вам сподобалася моя книга та що ця історія вас захопила. Це найкраща нагорода за мою працю.
А щодо мови — будь ласка, не варто вибачатися. Миколаївщина — це незламний південь, і я сам з Миколаєва, тож усе чудово розумію. Головне, що ви читаєте українською! Дякую, що залишаєтеся зі мною — далі буде ще цікавіше!
P.S. Ця історія присвячена пам’яті мого колеги — Артема Олеговича Солонара, який загинув в облдержадміністрації 29 березня 2022 року.
Дуже сподобалося, чекаю продовження, але кінцівка нажаль підпортила моє враження, не скільки сама кінцівка, в логічність та послідовність симбіота всю книгу, приймає настільки нелогічне, та нераціональне рішення, про завантаження невідомо об'єму даних, від ворога, від якого він завжди був на крок попереду. можна звісно приліпити типу: в плив людини викликав зміни і в сімбіоті, який судячи по книзі осознав себе, але не зрозумів, або непереборна ?звичка? виконувати накази центрального ШІ, але це все притягнуто за вуха, причому уся кінцівка.
Valerii, Дякую за ваш розгорнутий відгук та увагу до деталей! Мені дуже приємно, що книга загалом вам сподобалася, хоча фінал і викликав певні питання.
Розумію ваше обурення щодо рішення симбіонта, але дозвольте поділитися авторським баченням цієї ситуації. Коли ГГ підключається до мережі корабля, симбіонт змушений діяти на чужій території. Він апріорі вразливий у цій мережі. Центральний ШІ армади має колосальну перевагу в ресурсах і можливостях. Тож він діє за своїми інопланетними протоколами: навіщо просто вбивати порушника, якщо його можна зламати, перепрошити симбіонта або змінити носія під свої завдання? Наприклад, за його допомогою можна дослідити невідому йому расу та сектор космосу для подальшої експансії або зробити щось інше.
Те, що виглядає як нелогічний крок симбіонта, насправді є результатом зіткнення з набагато могутнішою та чуждою людям логікою ШІ-армади, який просто переграв його на своєму полі.
Я маю на увазі, що все це зроблено не випадково. Цей "програш" симбіонта запустить ланцюг подій, що матимуть дуже серйозні наслідки для людей в майбутньому.
Чекайте на продовження — там усе стане набагато зрозумілішим!
Почав читати ✨ Відчувається, що історія має хороший потенціал. Додаю до бібліотеки та підписуюсь, щоб не загубити продовження ?
Запрошую і вас зазирнути до мене на сторінку – підтримаймо одне одного й разом розвиваймо українську літературу ??
Hrigorii Panchuk, Дякую за відгук!
Підписався на вас.
Книга досить цікава. Продовження буде?
Олександр Кваченко, Буду чекати
дякую за цікаву книгу.
Серж, Дякую за відгук!
♥️♥️♥️♥️
Аня Осадчук, ♥️⭐✨♥️✨⭐♥️
Дякую
Була дуже цікава подорож ,
успіхів вам
Tatti Tata, Дяка за відгук!
Відкритий кінець залишає місце для польоту фантазії. Дякую вам за космічну подорож, боротьбу і кохання.♥️♥️♥️
Аня Осадчук, Щиро дякую за підтримку! ✨
Так ,ви праві, коли кохаєш можна гори звернути.
Оце поворот. Шкода, що він не пам'ятає Ліру. Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Холодний космос не прощає слабкість,
Для нього ми — піщинки у пітьмі.
Але любов дає шалену здатність,
Палати там, де всесвіти німі.
Заради тих, чий образ гріє пам'ять,
Ми здатні розірвати навіть сталь.
І йдемо туди, де мертві зорі тануть,
Переступаючи крізь страх і крізь печаль.
Немає в космосі такої сили,
Яка б спинила цей шалений рух.
Коли кохаєш — виростають крила,
Тілесну слабкість переборе дух.
Ми здатні на немислиме й величне,
Ламати межі вигаданих умов.
Бо в небесах холодних споконвічно
Яскравіш зірок палає лиш наша любов.
Чудова книга. Чекаю на продовження. Дякую автору.
Евгеній Курчатов, Дякую за відгук!
я так розумію що книга завершується. Я , як парапсихолог та менталіст чекав що людська сутність Артема переможе і буде якщо не хепі енд, то надія на нього. надія що людські якості переможуть. але часу на таке завершення майже немає. можливо сюжет для цього потрібно продовжити у наступній книзі. вибір за автором. прикро буде якщо фінал буде не перемогою людини а чим то іншим
Serg, Дякую вам за увагу та коментарі!
Чекайте на епілог — там будуть усі пояснення. Зараз я вичитую та виправляю книгу, оскільки в описах, сценах і сюжеті є кілька неточностей.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати