Розділ 2. Дисонанс.

Всесвіт не створював нас для польоту.

Він дав нам слабкі тіла та короткий вік,

Прикував до однієї планети ланцюгом гравітації.

Але він не врахував жагу людини до пригод,

Мрій та емоцій, які змушують дивитися вгору.

Ми боялися темряви — і приборкали вогонь та енергію.

Ми не мали пір'я — і збудували крила з металу.

Космос іще не став нашим домом. Поки що. Та ми вже на його порозі.

Через кілька годин патрульний флот людства вирвався з гіперпростору не з плавним ковзанням, як зазвичай, а з хворобливою конвульсивною вібрацією, ніби корпус кожного корабля продирали крізь шар наждачного паперу. Інерційні гасники в цю мить завивали від перенавантаження, а щойно молочно-біла пелена викривленого простору спала, місток флагмана «Елегія» вибухнув каскадом тривожних сигналів та червоних маркерів.

— Зовнішні сенсори та системи після переходу приходять до тями! Зараз вже отримуємо попередню телеметрію від розвідників «Хортів»! — доповів офіцер тактичного зв'язку, його пальці в ту мить миготіли над віртуальною панеллю. — Сектор 4-Г — чисто. Сектор 5-А... Боже милосердний, там зараз купа уламків! Наші гіперпросторові буї усі знищені! Сектор 3-В — невідомий противник…

Оглядові екрани флагмана невдовзі моргнули та заповнилися зображеннями з відкритого космосу, які транслювали передові корвети класу «Блискавка». Картина біля планети була апокаліптичною. Орбітальна станція «Небесна брама-13» — символ безпеки та головний торговий вузол «Терри-13» — була пошкоджена. Її велетенське причальне кільце, яке колись приймало вантажні кораблі, було розірване навпіл, як паперове, а її уламки зараз дрейфували в хмарах кисню, що виділявся з них.

Проте станція ще огризалася. Вона викидала в космос зливи трасерів з автоматичних турелей та била головним калібром. В цю мить навколо неї роїлися десятки дрібних, гострих, мов обсидіанові голки, чужорідних об'єктів.

— «Хорт-1» та дві «Блискавки» знищені, втрата їх сигнатури підтверджена! Решта авангарду розірвала дистанцію для аналізу загрози та повноцінного сканування простору, — доповів офіцер, голос якого ледь помітно тремтів. — Місцева станція досі тримає щити, але енергії вже не вистачає. Вона в повному оточенні. Спостерігаємо як цивільні транспорти відходять у гравітаційну тінь планети, намагаючись виграти час для розгону та розрахунку стрибка. А ці... чужі машини... вони маневрують всупереч інерції та обстрілюють станцію незрозумілими імпульсами з наддалекої дистанції! Це не людські технології, адмірале. Таких сигнатур та конструкцій немає в жодному реєстрі флоту!

Адмірал Галій миттєво оцінив тактичну карту. Зараз хаос в ефірі та паніка на орбіті грали проти них, але прибуття основного флоту змінювало розклад сил. Тепер головне — зрозуміти природу ворога, перш ніж він зрозуміє їхню.

— Всім авіаносним групам — бойова тривога! Негайний запуск винищувачів! — голос адмірала розрізав гул на містку холодним металом. — Пріоритет «Альфа» — прикрити евакуаційні коридори транспортників. Ескадрильї перехоплювачів розділити на різні напрями: групу «Сигма» направляйте — на захист станції та евакуацію з неї, відтягніть вогонь на себе та перевірте можливості противника. Решта підтримка розгортання флоту.

Він зробив паузу, дивлячись на рій чужинців на екрані.

— Крейсерам розгорнути кінетичні щити на максимум. Артилерії — заряджання головного калібру, готовність до залпу за командою. Знайдіть мені їхній флагман або центр керування цим роєм! І організуйте захищений канал зв'язку із захисниками станції, мені потрібні їхні дані: хто це такі й як та чим їх вбивати! Швидко.

Поки велетенські туші кораблів підтримки та крейсерів повільно розверталися у бойовий ордер «Стіна», одному офіцеру зв’язку вдалося пробитися крізь перешкоди навколо планети. На екрані в рубці з'явилося трохи спотворене, але розбірливе відео повідомлення від командувача оборони «Терри-13».

— Адмірале! — крикнув зв'язківець. — Є пакет даних від гарнізону планети! Вони постійно усім транслювали цей перший аналіз противника перед тим, як їхні буї та супутники дальньої дії вийшли з ладу.

Галій нахилився до екрана:

— Читайте вголос.

— «Супротивник використовує сингулярні боєголовки та щось схоже на гравітаційні гармати, що ігнорують нашу стандартну броню. Їхні "голки" — це безпілотні кораблі, керовані єдиним розумом з провідного корабля який іноді рухається поряд з ними. Їх вразливе місце на поточний момент — просторове мерехтіння під час пострілу гармат: у цю мить щити зникають десь на 1,5 секунди. Наразі відомо, що противник прийшов не за ресурсами. Він вивчає нашу расу, полює та полонить на планеті людей. Йому не потрібні наші кораблі чи ресурси. Та жодного фізичного контакту з противником ще не було».

Адмірал стиснув поручні крісла так, що побіліли кісточки пальців.

— Полюють на людей... — прошепотів він, а потім гаркнув: — Передати оновлену тактичну інформацію на всі борти! Всім канонірам — вогонь по «голках» у момент їхнього перезаряджання! Захищати транспорти з людьми за будь-яку ціну!

-------

Артем, затиснутий у кріслі пілота, вдивлявся в дані тактичної мережі. Те, що він бачив, не вкладалося в голові. Система «Терра-13» потерпала від нападу ще невідомого людям противника. Вже зараз тисячі уламків орбітальної станції та розбитих кораблів утворювали навколо планети смертоносне кільце, а поміж ними ковзали тіні — ворожі кораблі, схожі на довгі чорні голки, що легко прошивали вакуум.

Тим часом в тактичній мережі флоту панував хаос: важке дихання пілотів змішувалося з лютими вигуками та прокляттями.

— Всі кораблі на орбіті станції знищені, — сухо додав Симон.

— Ви бачите це… на планеті?! Вони геть розтрощили «Едем»! Від космопорта залишилися лише руїни! — прохрипів у загальний канал «Гвинт». — А ще…

Його голос тремтів від люті.

— Тримайте голову холодною! — обірвав його Артем, голос якого звучав суворо. — Не намагайтеся зрозуміти ворога, просто бийте в усе, що не має сигналу «свій-чужий». Згадайте, навіщо ми тут. Пріоритет номер один — врятувати захисників. Коли вони будуть у безпеці, нас ніщо не стримуватиме. Час помсти настане одразу після евакуації. Ми виб’ємо ворожу навалу і повернемо собі «Терру»! Роботи багато, хлопці!