8 727
Анотація до книги "Пекло для невдахи"
Майк Ліссон ― невдаха по життю, він так і не зміг знайти нормальну роботу і всюди, де б він не пішов, його переслідують невдачі ― загоряються речі, щось протікає і обвалюється, сам він отруюється їжею і ламає кістки, впавши на рівному місці.
У свої двадцять сім Майк помирає, послизнувшись на банановій шкірці під час пограбування в банку.
Отямившись, він бачить трьох женців смерті, які супроводжують його душу в Чистилище, де він має пройти Сім Судів по семи смертних гріхах, в ході чого має вияснитися чи гідна його душа переродження.
В процесі розкриваються емоційні деталі минулого Майка і самих трьох женців, які не пам'ятають свої минулі життя, а також те, яку ж ціль насправді переслідують Король Чистилища і загадковий утікач Веріс...
У свої двадцять сім Майк помирає, послизнувшись на банановій шкірці під час пограбування в банку.
Отямившись, він бачить трьох женців смерті, які супроводжують його душу в Чистилище, де він має пройти Сім Судів по семи смертних гріхах, в ході чого має вияснитися чи гідна його душа переродження.
В процесі розкриваються емоційні деталі минулого Майка і самих трьох женців, які не пам'ятають свої минулі життя, а також те, яку ж ціль насправді переслідують Король Чистилища і загадковий утікач Веріс...
Зміст книги: 23 глави
68 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПривіт, читачі!
Книга "Пекло для невдахи" - моє найновіше завершене творіння. Складається з 1 книги, 23 глав.
В першу чергу, це книга про людські вчинки, людські вибори і їх наслідки, шкодування і їх відсутність, про минуле і його вплив на теперішнє.
Упевнена, кожен зможе винести щось для себе із цієї книги.
А вас попрошу залишати побільше коментарів, коментуйте все, все що вас зацікавило, шокувало, здивувало чи захопило! Я читатиму все і відповідатиму на все, обожнюю читати ваші думки!!
Книга цікава. Є що обдумати. Багато речей на тему переродження обдумувала ще років двадцять тому, коли про доступний в кожному будинку інтернет навіть не чула. Кілька років тому в мене були раптові видіння з минулих життів, не знаю чому, але я впевнена, що саме з моїх минулих життів, від тоді я і почала ставити під сумнів усю біблейську єресь...
Не дарма натикалася на версію, що наша уява і фантазії є нашими спогадами з пройденого опиту наших попередніх життів. І я теж підозрюю, що післясмертні судилища, про які згадують усілякі гуру, є звичайною підтасовкою для примушення повертатися на наступні переродження, з повним обнулення пам'яті, для того щоб було кому "грати" в гру під назвою "земля", підживлюючи таким чином ігрову платформу , і годувати своїм "гаввахом" створінь, які підтримують усю систему, змушуючи основну масу населення страждати для масового видобутку "енергетичного живлення". І я біль чим впевнена, що наша планета є не "школою" , а "в'язницею" для "рабів". Суто моя особиста думка.
Робота автора дуже гарна. Текст приємно читабельний, легкий до сприйняття.
Оксана Дичка, дякую дуже за ваш відгук! Згідна з вашою думкою абсолютно, дякую вам за неї!
Хотіла ознайомитися з першою частиною, і зрозуміла, що я таке люблю!) Чому я маю зараз працювати?( Обов'язково сяду за читання і залишу розгорнутий відгук!) Мені подобається початок!
Amilazka, Я викладаю й у тривогу) між уроками заходжу сюди)
Тільки почала читати а вже отримала неймовірне задоволення, буду й надалі читати ваші роботи
Інна Сагайдачна, дякую!
Дуже цікава і небанальна задумка, герої за якими цікаво спостерігати, герої яким співчуваєш, і за яких переживаєш.
Катя Андреева, Спасибі)))
От кінець такий, як і мав бути!)) обкладинка такий собі спойлерочок)) книга вийшла просто супер. Давно я не відчувала такого спектру переживань, емоцій, захоплення від сюжету і персонажів! А вони тут просто щось! Кожен із своїми проблемами, що робить їх дуже живими. Це захопливо, це по новому, це дуже! Стільки тем для роздумів, після прочитання хочеться перечитати ще раз! Я дуже насолодилась. Хоч глави і великі, проте читала взахльоб… дуже круто, продовжуйте!!!
Kathryn, дякую вам за такий щирий коментар))) чекаю в продовженнях "Інфеністів"))
Розпочалася читати. Я розумію, що ви пишете історію невдахи, та мені хочеться сміятися, особливо з випадку про раптову і безглузду смерть. Тепер у мене страх перед банановою шкіркою)). Я люблю книги, які викликають емоції тому додала до бібліотеки і обіцяю дочитати до кінця.
Amilazka, Супер! Читаю далі.
Щойно почала читати і одразу книга заставляє задуматися, як жилося самому Майку з його нещасливою вдачею, і наскільки важко було його батькам, мати такого син. Цікавий початок, буду читати далі.
Надія Філіпська, Дякую дуже! Чекатиму ваших подальших відгуків з нетерпінням!)
Щойно закінчила читати! Дуже багато хочеться сказати, але всі емоції описати буде неможливо. Це неймовірна історія! І подача автора - просто супер. Інтрига шалена, хочеться читати і читати, і читати)) за кожного героя переживаєш, кожною історією проникаєшся, і за кожного вболіваєш.
Не знаю, чи можу виділяти когось окремо, адже всі дійсно вдалі персонажі, але мабуть, як і попередня коментаторка, виділю Майка. Він справді дуже вдалий головний герой. І кінцівка для нього не розчарувала. І обкладинка книги підходяща)))
Авторка блискуче передала емоції, у книзі постійно мелькали фрази, що змушували задумуватися, над деякими реально сиділось і уявлялось, наче дивишся серіал чи фільм. Деякі сцени пробирали до мурах. Екранізація безумовно була б в тему!
А це говорить тільки про одне - читати варто, ОДНОЗНАЧНО варто, бо історія глибока, чуттєва, сильна! Дякую вам за можливість поринути в такий гарно продуманий світ. Дякую за слова, які потрібно було почути. Дякую за можливість подумати. Натхнення і наснаги вам у вашому подальшому творінні. З задоволенням продовжу читати "Інфеністи", щойно матиму більше часу)))
Міріам Ленг, Щиро дякую за такі теплі слова! Рада чути, що моя книга принесла вам емоції)) гарного прочитання «Інфеністів» й пишіть вражень побільше!)))
Я повністю прочитала цю книгу. І зараз хочу висловити те, що думаю. Одразу хочу зауважити, що це особисто мої думки, можна погоджуватися, а можна ні.
Книга неймовірна. Цікава, захоплююся, змусила відчувати різні емоції, починаючи від ейфорії і до роздратування. Але для мене завжди були головними персонажі. Щодо них хочу сказати наступне:
Неймовірне вдячна за Майка. Спочатку, коли читала про персонажа, думалося "от лопух". Але потім ставало зрозуміли, що ні. У цьому хлопцеві була сила, якої часто не буває в інших. Харизма, відповідальність... правда, у наступному житті, він то все це втратив... узагалі кінцівка кумедна, не буду заперечувати.
Вдячна вам за Люсі. Мене дуже складно зацікавити жіночим персонажем. Але Люсі це зуміла зробити. Чим саме. Тим, що вона така, якою має бути справжня героїня. Тендітна і маленька, вона має силу, якої не мають інші. Я дуже люблю героїнь, які не показують себе офігенними, але вони такими являються. За них говорять дії, а не слова.
Кейн розчарував. Думала, він мужній пофігіст, який здатен на все. А на ділі виявився закоханою розмазнею, якою легко маніпулювати.
Наталія Ковган, Дяяяяяяяякую вам за такий відгук! Це неймовірно приємно читати такі детальні думки щодо мого творіння)) щодо Кейна - він не зміг відпустити трагічне минуле, і це доводить неідеальність людських характерів. Не кожному бути як Майк, чи Люсі, чи Джейден. Та сама історія з Джинні, її вибір теж можна зрозуміти, у неї просто не знайшлося сміливості на те, аби забути свою сім‘ю і почати нове життя. Дякую вам дуже за прочитання! Сподіваюся ви зможете оцінити й «Інфеністів» ближчим часом!)
Біда Кейна у тому, що він полюбив ту, що була не варта того абсолютно. На протязі твору Даян-Вірджинія викликала дві емоції: байдужість і роздратування. Персонаж, якого відношу до категорії меблів. Стоїть стілець, можна сісти і не помічати. Спіткнувся, розізлився. Мені шкода Кейна, бо він повівся на те, від чого потрібно триматися якомога далі. Якби не персонаж Вірджинії, твір для мене був ідеальним, але нічого ідеального у світі не буває. Як сказав Джейден: життя не кіно.
У Джейдена ситуація протилежна. Він то як раз зробив настільки вірний вибір, наскільки це можливо і навіть більше. Заради Люсі можна кинути виклик кому завгодно і чому завгодно.
Але все одно зіркою залишається Майк. І я дуже вдячна вам за цього героя. Він довів, що ми самі вибираємо свій шлях. І втративши необхідність робити добрі справи, хлопчина на перше місце тепер ставить матеріальне. Сподіваюся, він спокійно перенесе втрату грошей і зрозуміє, що то не кінець світу.
Дякую вам за твір. Натхнення вам на подальші книги;) Ви дуже талановита.
Вау, я прочитала перші глави, але вже цікаво, що ж буде далі? Книга прям затягує з перших сторінок. Дякую за Вашу роботу)
Argentum, дякую вам за прочитання і коментар! Чекаю подальших відгуків!)
Зазвичай, мої відгуки зважені, але тепер вирують емоції. Хочеться кричати Верісу: "Не чіпай Люсі. Не чіпай її, козлина!".
Люсі єдиний жіночий персонаж у творі, який я полюбила. Я не хочу, щоб з нею щось сталося.
Наталія Ковган, Я обожнюю емоційні відгуки! Після завтра остання глава…. Нехай вирішиться все!)) (буде жесть~)
Доброго дня. Прочитав я перші два розділи і ви знаєте, мене зацікавило. Дочекаюся фінальних глав і осягну роман повністю. Спочатку було відчуття, ніби дивлюся американський фільм)
Дуже сподобалося про жнеців і чистилище, от тут дуже грамотно продумано.
Хороші описи, історія уявляється, хоча в деяких моментах їх забагато, проте на історію це не впливає.
Ще що не сподобалось, це трешовий почато( бідна бабуся...) але це лише виключно моя придирка яка історії не стосується) Читатиму далі)
Єгор Скріверра, дякую, гарного прочитання!)
Я такого ще не читала. Моя уява все це представляє. Це хвилююче і цікаво.
Олена Ворожко, дякую вам! Чекатиму на відгуки на інші розділи!
Кейн правильно каже. До біса цей всесвіт. І я знаю, Майк і Джинні готові боротися також. Навіть проти всесвіту. Можливо, саме всесвіт замислив для них таку долю, але це не зламало жодного з них. Дуже сильна глава. Особливо момент спогаду Кейна і слова Даян "схоже, всесвіт не на нашому боці". Він памятає їх досі, і саме тому налаштований послати всесвіт до дупи. Ох, відчуваю, в кінці буде просто мясо.
Міріам Ленг, Дякую вам дуже за коментар!
Цікаво читати далі. Спершу невеликий ступор на першому розділі, що герой на 27 році помре. Страшенне життя його, книга надихає робити добро.
Цікава історія. Перша глава заінтригувала. Додаю в бібліотеку однозначно і в найближчий час точно почну читати
Katerina Школіна, Чекатиму на ваші коментарі!)
Знаєте, сказати про цю книгу бажається багато чого. Деякими моментами відірватися було неможливо, інколи хотілося швидше пройти певну главу. Деякі герої неймовірне подобаються, деякі дратують. Все прямо як у житті.
Але! Авторе, ваша книга перша велика книга за довгий час, яку я читала і хочу читати. Досить давно я не відчувала такого задоволення від прочитання. Не відчувала різні види емоцій, поринаючи у сюжет.
Ви талановите пишете, головний герой дуже вдалий (до речі, саме він мене цікавить понад усе) і я рада, що натрапила на цю книгу.
Наталія Ковган, так, це саме той посил, який я хотіла вкласти у нього! Я рада, що це спрацювало. Сподівалася показати у книзі різні погляди на життя, біль і страждання, щоб читачі могли самі для себе зробити свої висновки. Рада, що вам також це вдалося! На моменті з підвалом я навіть подумала, що, скоріше за все, мені самій забракло б сил справитися. А Майк молодець, його життя навчило, він просто не міг не справитися.
Амона з усіх суддей на мене щось найбільше враження справила. Цікаво, чи каже це щось про мене ) Кордони та війна --- підозрюю, там так само душі-прислуга, тільки в поставлені служити не прямо, а опосердковано; втім, подумалося, що цікаво було б подивитися на бійки судей між собою.
Донька -- несподівано.
Перемогти суд гніву бійкою -- щось дійсно в цьому є, попри те, що спочатку здається нонсенсом, холодна голова там таки дійсно багато що вирішує.
Судді, які свідомо творять несправедливі суди - класна система, ага.
Грайворона, Амона - дуже харизматична, як на мене. По суті, жоден з цих судів не був справедливим, але причину зрозумієте в кінці)) там не все так однозначно теж) дякую за прочитання!
Ага, ось iзʼясувалося хто був ким. Такий неочікуваний поворот. Як же впораються жнецi з усіма цими спогадами? А Люсi і в попередньому житті, виявляється, мала сильний характер. Як же приємно спостерігати за вiдносинами Джейдана та дівчини, вони здається, мали справжні кохання, що не стерлося навіть у наступному житті.
Тетяна Олiйник, дякую вам щиро!)) впоратися буде не просто, але вони зуміють. Адже на кону стоїть дуже багато чого і головна загроза скоро дасть про себе знати.
Ох, який поворот сюжету! Виявляється, що всі вони повʼязані між собою минулим життям. Та як же сталося так, що читачка душ не впізнала батька та коханого? Адже вона читає життя і спогади. Чи може вона все прекрасно розуміє, та мовчить? Для цього треба мати неабияку силу духу. Остається загадкою хто був Велiс для Кейна? Захопливий сюжет! Подяка автору!
Тетяна Олiйник, Ніхто зі женців не памятав свого минулого і не мав памятати. Просто стались неочікувані моменти (Кейн випив Асмодеєве вино, а Люсі та Джейден ступили у Лабіринт Проникливості, в який женцям вхід заборонено). Так що ось так от по волі долі, можна сказати, сталось, що вони все згадали!)
Стосовну суду ненажерливості - цікаво про покаяння судей і загалом про покаяння. Мені здається, деяких можна не те що носом ткнути в провину, а по атомах її розібрати і довести, але винні все одно будуть інші. Ну, який дивний блок у сприйнятті, який за замовчуванням не дає власну провину або будь-які помилки усвідомити. Цей суддя, принаймні, сам все розуміє і примає все свідомо. Це цікавий підхід.
І щодо сприйняття провини цікава ситуація з навіяними спогадами -- от Майк, наприклад, чітко їх побачив; попри те, що він життя сприйняв не зовсім вірно з точки зору вищіх законів, він сам собі не розказував казки про власне минуле. Але ж є люди, у яких небажання відчувати провину досягає до реальної зміни спогадів - я так розумію, їх і детекторами, і всіма можливими способами перевіряли і таки дійсно, вони на повному серйозі пам'ятають щось інше, але не власні промахи. Та цьому суді вже точно перетруїлися б, мабуть.
Грайворона, Істина в тому, що жоден з Суддів у своєму гріху не каїться. Вони, так сказати, зліші зі злих, невиправні, тому і приречені бути на своєму місці і судити інших. Так, можливо, нелогічно, бо може здатись, що жоден з них не усвідомлює свій гріх і як же при цьому судити інших?! Але це не так. Вони всі усвідомлюють. Просто жоден не збирається каятись. А для Судді хіба це важливо, чи він грішний, чи ні? Головне, аби зміг розгледіти істину в підсудному. Ось така історія.
Дякую вам за прочитання! Далі сюжет розкриватиме все більше деталей і потрохи ітиме до завершення:)
Цікавий розыиток подій та дуже захоплюючий сюжет. Повно загадок, які поступово розкриваються. Дякую за книгу!
Тетяна Олiйник, дякую вам щиро!) чекаю подальших відгуків)
Кейн лише грав роль вiрного пiдданого?! Оце так поворот! Що ж він приховує? Iнтрига наростає. Цікаво хто да дiвчина у клiтцi, що була у вi cнi? Дуже захопливий сюжет! Читаю із задоволенням.
Тетяна Олiйник, Далі тільки цікавіше! Дякую вам!
Наразі дочитала до глави "Сад розпусти". Читаю цю книгу вдумливо та уважно, мені дуже подобається. Але вже точно можу сказати, що надаю перевагу Кейну. Цей герой зачепив понад усе. Особливо коли йшлося про його битву з Верісом на даху хмарочосу. Якісь там плани... у кожного своя мета. І до чого це призведе? Дякую вам за чудовий твір.
Наталія Ковган, Кейн і справді дуже цікавий персонаж, за ним буде цікаво спостерігати до самого кінця!
Вдало описані емоції Майка, коли він був у пастці. Страшно таке навіть уявити. В якійсь мірі в кінці цієї "пригоди" удача вперше виявилася на його боці. Мовби сама доля хотіла показати: не варто ховатися від людей, сам на сам ситим не будеш. І Майк розуміє цей урок зараз. Дуже круто!
Міріам Ленг, Це правда Дякую, що помічаєте усі деталі!
Мені здається - це просто диво! Це реально класна книга! До речі, як гарний автор оціните мою книгу? І підпишитеся, якщо сподобається? Я вже все це зробив для Вас!
Amilazka, Це добре! Радий бути друзями!
Як точно про несправедливі суди, що īх нiхто не контролює, якщо вони хочуть зробити пiсудного винним, то так і зроблять. Прямо аналогія з нашими суддями повною мірою присутня. Та й змушене зiзнання в гріхах, які не скоïли, теж в тему.
Тетяна Олiйник, Авжеж, несправедливості, на жаль, у всіх світах вистачає(
Уявляю, як тяжко було побачити Майку батька у такому стані. І та біль чоловіка... Втратити дружину, потім сина. Чоловік страждає... так би хотілося, аби у нього в житті, ще все склалося. Дякую вам за твір.
Наталія Ковган, Таккк, це нелегкі емоції(
Вау! Оце iсторiя… нещасне кохання. Дуже шкода Лiзу та Майка, як трагiчно усе скiнчилося. Але що особливо цiкаво, то це те, що кохання перемогло невдачу хлопця. Принаймніi два роки щасливого життя Майк мав.
Тетяна Олiйник, Так! Факт в тому, що невдач дійсно не було весь цей час! І хоч ця історія трагічна, в кінці кінців, Майк мав в житті щасливі часи, і то був один з них.
Вино Асмодея нагадує сиворотку правди. Так, сила невдачi дiйсно може зачепити людей, що живуть поряд. Наблюдала такi випадки, як тiльки люди розходилися, то знову все налагоджувалось як ранiше. Асмодей дуже схож на актора з вiзуалiзацiйноï картинки, таким його i уявляла.
Тетяна Олiйник, Дякую дякую! З нетерпінням чекаю ваших відгуків далі, далі йдуть одні з найцікавіших епізодів!
То він вижив…. От щось не довіряю я йому. Але хто знає, де тут правда, треба чекати наступну главу! Дуже цікаво!!
Kathryn, гм-гм, завтра буде продочка)) дякую, що читаєте!
Величенькі глави, авторе, тому не виходить по кілька читати). До того ж кожна з них змушує задуматися. Як на мене, то на суді, Люцифер просто прикопався, типу, погляньте, я де завгодно знайду зачіпку. Але з іншого боку, у цьому і його сутність. Люсі не зуміла протистояти, як адвокат, але Кейн використав свої методи. Мабуть, у женців дійсно свої дуже важливі мотиви. Дякую вам за твір, читаю далі.
Наталія Ковган, Так, по кілька немає сенсу читати, бо то вже і мозок не так буде сприймати) по одній в день - саме то) дякую!
"Не дозволяй минулому визначати те, ким ми є зараз" - а які ж, все-таки, мудрі і глибокі слова.
Гарний початок нового року з нової чудової глави. На багато що тепер пролито світло, але, відчуваю, все ще може повернутися на 360 градусів. Рада, що Люсі та Джейден, недивлячись на все, таки вирішили залишити минуле в минулому. Це правильне рішення.
Міріам Ленг, Цю фразу варто пам‘ятати нам всім, я так вважаю))) дякую за прочитання!
Ого, карколомна інтрига закрутилася з можливістю передачі власті короля і цими снеками-душами. Про передоз удачі та відповідну планку - несподіваний погляд, аж задумалася.
"Досье на всіх" - бюрократія наше все, ага.
Ну і те, що в усіх тих містах судів жили реальні душі - таки да, додає моторошного рел'єфу.
Грайворона, дякую вам за відгук!)
Почала читати цей твір і поки що прочитала три глави. Можу сказати наступне: мені дуже подобається. Сюжет зацікавим одразу. З одного боку може здатися, що все перебільшене, що ось так людині не щастить. Але з іншого... ну от дійсно, бувають такі люди, які мають чи то погану карму чи інші причини. Проте дійсно якась фігня у житті. Вони шкодять, хоча і не бажають цього і несуть тягар усвідомлення від того. Наскільки гірко Майку знати, що то він нашкодив бабусі, хоча і був дитиною, не хотів того.
Загибель Майка... ну от реально, мабуть безглуздіше важко і надумати, але... є така премія, називається "премія Дарвіна". Тому чого тільки у житті не буває. І для самого постраждалого веселого мало.
Буду із задоволенням читати далі, бо ви дуже талановите пишете. Дякую.
Наталія Ковган, Дякую щиро! Чекатиму ваших подальших відгуків і припущень!) і, звісно, буду рада, якщо після прочитання цієї книги зможете ще оцінити мою серію «Інфеністи», вона не менш захоплива!)
Бiдолаха Майк став маріонеткою в чийсь грі. Хлопцю не везе навіть у загробному світі. Дуже яскрава лiнiя відносин Джейдена та Люсi. Цікаво, чи були вони колись разом в попередньому житті? Захоплюючий сюжет!
Тетяна Олiйник, Дякую! Про їхнє минуле - обовязково дізнаєтесь вже дуже скоро!
Що ж приховують від Майка Джейдан та Люсi та чому заради нього вони готові терпіти все… Щось там не те. Не в Майковi справа, там щось інше. Cхоже на те, що бiдоласi не щастить навіть на тому світі. А цi двоє супроводжуючих явно небайдужі один до одного, цiкаво дiзнатися причину.
Тетяна Олiйник, Це точно, що не щастить)) не сказала б, що приховують, вони і самі толком не в курсі, що тут довкола них почало відбуватись, але так, дещо знають)
"Цілковита удача - не кращий варіант" - щось в цьому є. Цікаво, як нам ще розкриється Вірджинія. Неочікуваний поворот з нею, звісно.. а Веріс... агрх, я не хочу спойлерити іншим, але я думаю, на цьому ще не все! Ну, не може бути все!))) автор мене зрозуміла))
Міріам Ленг, зрозуміла) так, попереду ще багато чого, що вас вразить. От тільки завтра і післязавтра нової глави не буде. До зустрічі уже в новому році!)
Цiкава думка про те, що допомога бiднем та безхатькам вiдвертає невдачi. Схоже, що так. Самопожертва Майка щодо захисту супроводжуючих вiд Скорпіона мала зарахуватися йому в плюси на Судi. Сюжет все закручується i iнтрига наростає. Дуже цiкаво читати, затягує.
Тетяна Олiйник, та-ак, він в той момент реально був готовий, щоб його розтерзали. Його і справді обходять долі женців, і в тому плані їм дуже пощастило)))
Однак дійсно круто все схлопнулося. Взаємини трійки супроводжуючих - річ дуже цікава, і так само цікавий баланс між невдахою і вдахою. Випадковий "відтік удачі" чи чієсь рішення, хм. І цікаво, чи є протилежності між ними в інших речах, не тільки в рівні везіння. Майк людина добра, а тут... подивимося, хоча перший вчинок вже викликає певні роздуми, якіми б благими наміри не були.
Грайворона, Тааак, ще буде пояснення тому, чому він - невдаха, а вона - прямо сама міс удача. Вірджинія Саверз ще вас знайде чим здивувати!)
Погоджуся з попереднім коментарем, ці глави просто щось!!!
І помста Люсі…. Як же чітко уявляється в голові ця картина, як вона сидить за столом, як сідає сонце за вікном, вона зробила те що мала. І, бляха, не хочу спойлерити іншим читачам, але цей момент просто вогонь. Пробирає до кісток.
Kathryn, сама обожнюю цей момент. Дякую!
Мурашки по шкірі від дванадцятої глави. І що буде далі... залишається фінальний пазл історії цих трьох і... ох, це дійсно хвилююче. Сцена з кріслом до мурах..
Навіть незважаючи на минуле, жаль їх всіх. Абсолютно усіх. Дуже жорстокий момент в будиночку серед поля. Уявляються ті звуки пострілів, і аж серце стигне. Які ж складні долі!
Міріам Ленг, Дякую вам, що читаєте! Так, ви праві, до наступної глави зараз сильна інтрига)
Померлим душам сняться родичі - дуже цікаво! Хоч так зв’язок мається. Про темну сутністю у ванній кімнаті батька - аж страшно! Батька дуже жаль, страждає наодинці та немає сенс життя.
Тетяна Олiйник, ще якщо уявляти той телевізор з передачею про звірів, тишу і темряву довкола, цілком ужастик получається)))
Про бананову шкірку як жорстоку вбивцю - насмішило!)) Ох, який же неймовірно важкий шлях до переродження душі… Дивлюся, що й там, у Чистилищі, немає справедливості. Бiдолаха Майк!
Тетяна Олiйник, Уся ця несправедливість ще матиме своє пояснення так сказати))
Так, iнтрига вже наростає… Виходить, Майку знову не щастить, раз він потрапив під розбірки Короля та Кейна. Та чи буде колись кiнець для страждань хлопця?! Дуже цікавий опис Чистилища та порталів. Уявi є де розгулятися.
Тетяна Олiйник, Дякую, далі лиш цікавіше)
Досі нічого не коментувала, але не змогла пройти мимо, не написавши нічого по 10-11 главах. Вони божественні!!! Такі емоції,так сильно все написано,що мені хотілось співчувати і плакати разом з Майком. А ще так розумію, що скоро нам відкриватись почнуть і інші герої, Люсі і Джейден, та і Кейн, бо по цих спогадах зрозуміло,що це,можливо, йогг минуле життя… ще хочу наголосити на моменті,де Майк сказав Люсі : «ми самі вибираємо свої страждання», в цьому є якась доля правди… Майк - дуже сильна людина, жаль, що в кінці кінців невдача таки здолала його, сподіваюсь він ще отримає свій новий шанс на щастя..
Kathryn, О, так, ці глави дуже емоційні. Дякую дуже за вашу уважність до деталей!
Оце так опис того світу! Вау! Я уявляла дещо iнакше… Думаю, що всі цікавляться тим питанням. «Сiм Судiв не завжди справедливi» - що, i там теж?! Цікава тема, затягує.
Тетяна Олiйник, О, на Судах почнеться найцікавіше))) вдалого читання!
От карми на них на всіх немає (мабуть), або іншої неперсоніфікованої сили. Ще по першим двом судам здавалося, що про справедливість мова не йде, тільки про настрій/домовленності/власні інтереси, тепер це по ходу підтвердилося.
Спогади про жінку-дочку жахливі просто.
А спогади про Ліз - ух яка важка моральна ділема. Як то кажуть, благими намірами... Мені здається, Майку в якийсь момент слід було зрозуміти, що невдачі, і навіть хвороби, і навіть смерть близьких - це не найстрашніше, що може бути, і що сама його присутність в житті інших людей могла позитивно перевісити все погане. Хоча його теж прекрасно розумію.
Грайворона, Щодо Судів вас чекає неочікувана розв‘язка, тут можу запевнити!) але ви дуже праві - Майк того не усвідомлював, але всім людям, що були довкола нього, насправді було байдуже на всі ці невдачі. Вони були готові прийняти їх, тільки б він був поряд із ними.
Ох і глава... перше, думається мені, що те, що Кейн випив вино, ще матиме свої наслідки.
Друге, які ж спогади Майка про Лізу! Хоч і розуміється, що у своєму вчинку він сам винен, але водночас так жаль його. Вся ця невдача сильно поламала йому психіку. Як тільки щось стається, він одразу звинувачує себе. Сумно, дуже сумно. Ліза - неймовірна жінка, у них були такі чудові моменти! Ех, жаль.
Міріам Ленг, Це правда. Дуже жаль, але таке життя. Дякую, що читаєте!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати