Двоє на побаченні — і ще купа очікувань

Вони зустрілися на каву. Він прийшов вчасно. Вона — з вітром у волоссі й запізненням на тринадцять хвилин. Він замовив бургер. Вона — салат без соусу. Усе йшло нормально, поки на столі не з’явився телефон. Ця книга — не просто про побачення. Це про всі ті дрібниці, які вирішують усе: інтонації, мовчання, лате з корицею, погляд у вікно. Кожна історія — два погляди на один вечір. Два внутрішні монологи, які ніколи не зустрічаються вголос. Це чесно, смішно, часом боляче — і дуже впізнавано. Тому що любов починається не з “Я тебе люблю”, а з “Ти вже йдеш, чи як?”