272 035
Анотація до книги "Заборонені почуття"
— Ми не можемо більше зустрічатися, — змушую себе глянути йому в очі.
— Бо ти одружена? — хмикає Мирон. Запальний, самовпевнений, гарячий. — Ір, він тебе не вартий…
— На те є причини, які тебе геть не обходять! — Видихаю, боячись, що вся моя рішучість випарується і я не зможу поставити крапку в нашому романі, бо я закохана дурепа. — Ти був просто моєю забавкою… я тебе не кохаю, — насправді все навпаки, але зараз я думаю лише про дві смужки на тесті та лякаючий ультиматум мого чоловіка.
— Отже не кохаєш? — владно торкається мого підборіддя. — Така доросла, а брехати не навчилася. Благати і нав'язуватися не в моїх правилах. Раптом передумаєш — ти знаєш, де мене знайти.
Гадала, ми більше ніколи не побачимось, але наше кохання зіграло по-своєму.
— Бо ти одружена? — хмикає Мирон. Запальний, самовпевнений, гарячий. — Ір, він тебе не вартий…
— На те є причини, які тебе геть не обходять! — Видихаю, боячись, що вся моя рішучість випарується і я не зможу поставити крапку в нашому романі, бо я закохана дурепа. — Ти був просто моєю забавкою… я тебе не кохаю, — насправді все навпаки, але зараз я думаю лише про дві смужки на тесті та лякаючий ультиматум мого чоловіка.
— Отже не кохаєш? — владно торкається мого підборіддя. — Така доросла, а брехати не навчилася. Благати і нав'язуватися не в моїх правилах. Раптом передумаєш — ти знаєш, де мене знайти.
Гадала, ми більше ніколи не побачимось, але наше кохання зіграло по-своєму.
Зміст книги: 50 глав
1 072 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЛюбі читачі, красно вдячна за ваші вподобайки та коментарі! Якщо вам до душі мої історії - підписуйтесь на мою сторінку, аби бути в курсі новин від вашої авторки❤️
Історія просто клас!!В кінці плака і такі виверти долі бувають!! Дякую ви наймовірна!!
Luba B, мені дуже приємно, що історія подарувала гарні враження! Дякую за ваші добрі слова, моя хороша!
Вітаю! Хм. Мій коментар 10201 гарний за номером!
Дякую за історію, а особливо за хитросюжетний віраж фіналу!
Щиро радію за всіх наступних читачів!
Nataliya Parfenyuk, дійсно красива цифра, збалансована наче по феншую) Щиро вдячна за вашу увагу до цієї історії! Приємно, що ви були з нами!
Вітаю із завершенням! Чудова історія зі щасливим закінченням! Дякую дуже дуже. Так тепло, щиро, пристрасно, натхненно квітло почуття Іри та Мирона. Вони дочекалися свого ДОВГО І ЩАСЛИВО! І я у шоці, як вивернула доля сюрприз. Донька Іри та син Олександра зустрілися і покохали. Виглядає як другий шанс. Інший шлях, щоб Іра та Олександр спілкуватися, були родиною. А Мирон як завжди демонструє вищий пілотаж у розв'язанні конфліктів. Зрадів, що донька нарешті познайомила з нареченим!!!Дякую! Обіймаю. До зустрічі в інших історіях!!!
Людмила Азорская, дякую, моя мила! Радію, що історія вас потішила! Обіймаю міцно!
як не один Місюра так інший)) від них не здихатися) але хлопець потрапив у гарну команію)
Фата Моргана, а старший Місюра як "зрадіє", коли дізнається)) Та Марку дійсно пощастило, якщо у них з Поліною все вийде) Щиро дякую за вашу увагу до цієї історії!
Мурахи по тілу, сльози на очах від надлишку емоцій! Кохання Іри та Мирона запалило серця та поєднало
долею ще дві пари - Тамару з Орестом
та Назара з Лізою та благословило
дітками. Всі щасливі, кохані та дружні.
Та доля цікавий сюрприз підкинула Ірі
та Миру. Донька покохала сина
Олександра Місюри. Здивування, німа
сцена,як в "Ревізорі" та мудрість
Мирона та Іри дали шанс коханню
дітей,бо діти не відповідають за
батьків. Поцілований долею знайшов свою долю з дочкою тої, яка назвала його так.
Вітаю з завершенням та дякую щиро за неймовірно емоційну історію та задоволення від читання! Бажаю натхнення, вірного Муза,безліч цікавих ідей,легкого пера і творчих успіхів та миру і перемоги нашій любій Україні!♥️♥️♥️
Наталья Русанова, безмежно дякую за такі теплі слова!!! Тішуся, що герої полюбилися, а історія лишила по собі приємні враження! Обіймаю, Наталочка!
Ох йо..!!! А доля ще та жартівниця...!!! І якщо не пускають в двері,то вона все одно просочиться у вікно...!!! Хоча...діти не відповідають за вчинки батьків...!!! І кохання не запитує коли і до кого..!!!...
Дякую,люба,за чудову історію!!! ❤❤❤❤❤ Дякую за смачні емоції,боротьбу з стереотипами,кохання без обмежень,щастя всупереч...!!! ❤❤❤❤❤ Щиро дякую за можливість прожити з вашими героями всі перипетії,падіння і злети,смуток і радість...!!! ❤❤❤❤❤ Успіху!!! І з нетерпінням чекаю новинку від вас!!! ❤❤❤❤❤
Олена Гушпит, моя мила, красно дякую за вашу підтримку та увагу! Дуже радію, що історія вам сподобалась!
Дякую, Лавандочко, що перемістили нас так далеко в життя наших героїв. Побачили всіх: і Швабру, і Назара з Ладою і дітьми, і звичайно, наших головних героїв. Які ж вони всі милі, чудові, досі закохані і кохані. Але є так звані, виверти долі. Це ж треба, щоб з тисячі, чи навіть більше, хлопців їхня донька Поліна вибрала сина Місюри?!! Як же ж правильно по-батьківськи, з любов'ю і Іра, і Мирон зреагували та відповіли їм. Браво! Мудрі люди! Чудове завершення книги. Супер. ДЯКУЮ велике Авторці та її Музі! Творчого натхнення, здоров'я, добра, вдячних читачів, нових книг! Миру та Перемоги нам ВСІМ!!!
Любов Трохимчук, можливо, колись і до них черга дійде ❤️❤️❤️
Історія чудова.а епілог вразив.Це ж треба так зійтися.Десь мені трохи шкода Марка при такому батькові.Сашко складна людина і зрозумів про Ірусю.коли втратив.а доля подарувала йому другий шанс зустрітись.Хай так через дітей.Неочікувано але реакція Ірини і Мирона дуже сподобалась.Тішусь.що змогли своє кохання пронести через життя.виховати чудових дітей і зберігти сім'ю.Дякую.люба
Станіслава Барабошко, дякую, моя мила! Дуже радію, що історія припала вам до душі)
Історія неймовірна.
Щиро дякую!
Iryna Lapychak-Dvornyak, мені дуже приємно, що історія лишила по собі гарні враження! Дякую від серця за відгук!
Історія цікава, а фіналом просто вразили. Дякую
Іра, дякую від серця за вашу увагу до цієї історії!
Це дійсно виверти долі.Щоб діти колишніх зустрілись і покохали одне одного.
Рада за любов і гармонію, через роки,в родині Шевченків.
Надіюсь Марк буде достойним Полінки і цієї родини.Недарма Ірина зробила напис на кулоні (колись)"поцілований долею".Доля йому зробила подарунок у вигляді цієї родини.
Дякую за гарне завершення.
♥️♥️♥️
Оксана Морус, Марк дійсно щасливчик, бо потрапав у коло чудової родини) Дякую, що були зі мною та нашими героями!
Чудовий твір,океан любові та позитиву,живильний бальзам для душ,щоб не черствіли,щоб вірили в добро,в любов.
Щиро дякуююю!!!!!!
Миру,здоров'я,натхнення.
Зустрічаємось знову.
Lesa Samoshkina, дуже радію, що історія лишила по собі приємні враження! Дякую від серця за вашу увагу!
Вітаю з завершенням чергової чудової історії! Натхеннячка на новинки!
Неталі МакКензі, безмежно дякую за увагу та добрі слова!
Я підозрювала, що Місюра спливе) але діти не винні, що батьки у них такі… Дякую за емоційну та хвилюючу книгу! Ці герої поповнили ряди улюблених) Бажаю легкого пера. Творіть і витворяють разом з музом!
Лета Евгения, у дітей буде вже своя історія, але у цій родині Марка точно навчать любити) Дякую від серця! Радію, що історія вам сподобалась!
Іноді ми бачимо, як у нашому житті все ламається... Ми намагаємося зібрати по шматочках найдорожче, втримати в руках хоча б фрагмент, але все розлітається прямо на наших очах! Це страшно... адже попереду невідоме! Але... так треба, бо далі так тривати більше не може! Коли руйнується старий світ, головне... встояти самому! Не звинувачувати, не проклинати, не чіплятися за руїни! Відпустити, нехай із болем у серці та сльозами на очах... просто відпустити! От і у Іри так трапилось! І хтозна, як би все обернулося, якби тоді до неї не причепився Мирон!) Та сталося так, як і повинно було статися! А те, що діти знайшли одне одного... свого роду, як ще одне нагадування про те, що у долі свої жарти!) Дякую за таку гарну історію, люба!) Обіймаю!) Мирного дня!☕❤️
Віра Вікторівна, випадковостей не буває, доля уважно за нами стежить) Дякую, моя мила! Обіймаю міцно!
❤️А доля ще та жартівниця. Добре, що мудрі батьки не заважають щастю дітей. Вірю, що все у всіх буде добре. А ми відпускаємо їх просто жити своє щасливе життя.❤️
Олена, Ірина та Мирон чудово впоралися, але їхня доля щедра на сюрпризи, тому їм точно ніколи сумувати) Дякую, серденько!
СУПЕР))) подивитися на героїв через роки
Іра Сітковська, дякую від щирого серця!)
Дуже подобається, коли Ви пишете про подальше життя героїв. Щиро дякую за ще один ваш шедевр!!!
Світлана Корх, радію, що історія лишила по собі приємні враження! Дуже вдячна за вашу увагу, Світлано!
Дякую зірочка за главу, я дуже щаслива що всі герої знайшли своє щастя , що кожен має поруч людину яка любить, цінує і оберігає. Іра і Мирон заслужили своє щастя яке вони яро захищала, я кайфонула від історії і я залюбки буду багато разів перечитувати. Дякую за те що показали як їх діти виросли , я трохи в шоці від того що Поліна зустрічається з сином Місюри я в шоці. Хорошого і спокійного вам дня. Обіймаю . Історія дуже дуже подобається
Nastena Totskaya, в цій родині для Марка точно знайдеться місце) Дякую, сонечко! Обіймаю міцно!
Неочікувано. Дуже цікаве закінчення. Як би можно було поставити, ще одну вподобайку, я би поставила навіть більше, бо дуже сподобалася історія. Спасибі любий авторе
Галина Земляк, щиро дякую за ваші теплі слова! Я дуже щаслива, що історія припала вам до душі!
Щиро дякую за неймовірну історію кохання Ірини та Мирона, які своїм почуттям заразили Ладу та Назара, а також, Тамару й Ореста. І всі вони незважаючи на час зберегли ці почуття! А доля ще та витівниця, часом зводить людей найнеочікуванішим способом!
Щиро дякую! Натхнення!
Lyudmyla Kovdrysh, ох, доля дійсно вміє жартувати) Дякую, моя мила!
Дякую автору! Крута історія! Браво!!!!
Лариса Іванівна Наконечна, дякую за добрі слова! Дуже радію, що історія вам сподобалась!
Виверти долі! Доля хитрунка, он як закрутила!!!!!)))) Дякую за таку емоційну історію кохання!!!!!!
Svetlana Mischenko, буде тепер у Ірини ще один синок) Дякую, люба Світланочка!
Ви вмієте завершити книгу на такій ноті, що я ще потім тиждень думаю як там герої, ніби це реальні люди, яких ти знаєш ) Дякую і до речі дуже сильно чекаю від вас щось з фантастики ))
Оксана Симчич, сподіватимемося, що у них все буде добре) Читаючи книги, ми оживляємо героїв) Щодо фентезі - я над цим думаю) Дякую, Оксано!
Виверти долі або сила тяжіння) Іноді наші подарунки, в які ми вкладаємо частку своєї душі, стають оберегами, а наші щирі побажання втілюються в життя та стають реальністю... Кохання творить дива та змінює світ❤️
Yuliia, Іринка вклала своє тепло в той кулон і згодом він привів хлопця до них) Дякую!
Неочікуваний кінець книги, хоч здогадувалася , що так буде. Але це все на краще. Дякую за цю неймовірну історію.
Марійка Козарик, дякую, що були з нами! Радію, що історія вам сподобалась!
Оце так закінчення,оце так епілог!!!!!
Просто супер
Дякую!!!
Iryna H, тішуся, що історія припала вам до душі! Красно дякую за вашу увагу!
Дякую за цю неймовірну книгу)))
Ірина Тимань, дякую за вашу увагу! Радію, що історія сподобалась!
Швабра чудова хрещена.Своїх дітей немає.то хоча б хрещена донечка дісталась.Ірусю з нею звела доля.Якби не захворіла Швабра.напевно і не зблизились би так та не побачила чоловіка з коханкою та Мирона в парку.Тепер кожному своє.Дякую люба
Станіслава Барабошко, дякую, що були зі мною та нашими героями!
Який класний розділ! Вони всі заслужили на щастя, пройшовши кожен свої труднощі у житті.
Світлана Корх, тішуся, що вам сподобалось) Залишилась ще друга частина епілогу) Дякую!
Ого, як же неймовірно емоційно. Вони дуже щасливі і це заслуговують. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, дочекалися свого щастя наші герої) Продовження вже ось-ось)
Дуже класний Епілог 1 ))
Іра Сітковська, дякую від серця)
❤️Недаремно доля звела разом таких різних, але ,як виявилось, таких надійних людей. Незвична компанія, яка стала родиною. Радію щастю разом з ними. ❤️
Олена, вони дійсно усі такі різні, але стали одним родинним монолітом) Дякую, серденько!
Ну хоч не кінець)… таке враження, що чогось не вистачає. Радію за щасливих Іру і Мирона, за Ладу і Назара, за Тамару і Ореста). Дякую за продочку! Швидко і фінал.
Лета Евгения, сподіваюсь, що друга частина епілогу розставить усі крапки над "і") Дякую, люба!
Ой! Клас, клас, клас!!!!
Людмила Прутенко, дякую від серця) Радію, що історія вам до душі)
Як все мило! Весілля! Донечка Полінка! Швабра хрещена! А кому ще бути, як не їй? Через її хворобу все і закрутилося. Спочатку було все погано, а потім... краса!
Дякую за проду. Тихого вихідного дня.
Любов Трохимчук, мала Полінка з усіх боків огорнута любов'ю, як і наша Ірина) Щиро дякую!
Якщо копнути глибше і згадати. То все це і почалося через Тамара. Іра з нею поїхала до лікарні і все закрутилося. То кому як не її бути хрещеною. Ну з такою нянею можна не затягувати з другою дитиною. Потрібно наздоганяти подругу. Думаю дівчатка будуть крутити своїми татусями. Дякую люба за продочку з нетерпінням чекають на продовження, що ж ти сам там приготувала????? Сонячної неділі.
Оксана Жезло Штих, Тамара в цій історії в ролі хрещеної феї, те щастя дійсно закрутилося через неї)) Якби не Іра, Назар би ніколи не зустрів Ладу) Дякую!
Яки смачний епілог, і що ж там ще ви нам на закінчення приберегли?
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, чекати залишилось до опівночі) Така собі вишенька на торті) Дякую від серця!
Той випадок,коли чужі люди стають ближчими,ніж родичі...!!! І допомога їх відчутніша і безкорислива...!!!
Ой,який Мирон татусь..!!! ))) Такий няшка..!!! Як уявлю,яким буде Назар..!!!!❤❤❤
Дякую за проду,люба!!! ❤❤❤❤❤ От де знайти такі зразки справжнього чоловіка..?!?)))
Олена Гушпит, чужі люди стали її новою сім'єю, тепер Ірині точно ніхто не дозволить вішати носа)
Накінець всі щасливі та закохані! Неймовірні емоції викликають їхні почуття один до одного.❤️❤️❤️❤️❤️
Таня Янчарук, завтра буде ще величенька добавка, подивимось, що станеться 18 років потому) Дякую від серця!
На крутих, кремезних чоловіків, очікує ''бабське царство''!)) Ох і будуть вони з них мотузочки вити!)) Дякую за продочку, сонце!) Обіймаю!) Мирного дня!)
Віра Вікторівна, дівчатам пощастило по крупному))) Бабське царство цим двом бруталам піде лише на користь)) Дякую, моя мила! Обіймаю міцно!
Все, Мироне, тепер твоя мала навіки твоя!) Ох і пощастило хлопцям, будуть у такому квітнику) а Назар то знає, як з квіточками треба поводитися....особливими квіточками))
Дякую за неймовірні емоції!) Мирного ранку! Обіймаю міцно)
Reader Lana, от не дарма Назар розвів ті оранжереї, тренувався квіти вирощувати))) Обіймаю!
Дуже цікавий епілог, всі щасливі, це головне. А що ж і ще чекає головних героїв?
Марійка Козарик, ще трохи інтриги приготувала для вас на завтра))
А я також знала, що буде дівчинка і навіть підозрюю хто ж стане її коханим) Подивимося вже які викрутаси долі ви придумали для них)
Оксана Симчич, ну, ви ж мене довгенько знаєте, тож я навіть не сумніваюсь, що ви вгадаєте хід моїх думок щодо розв'язки в другій частині фіналу, бо ми часто буваємо на одній хвилі)))
Скільки безумовного щастя всі отримали після величезної купи л@йна
Найбільше отримав Назар бо його дівчаче царство - безцінне , які кошмари їм тут не місце. Оооо , а як Тамара перевтілилась з Орестом та своєю хрещеною донечкою просто слів нема
А от Іра нарешті зрозуміла , як це коли кохаєш і тебе кохають й що таке справжня сім’я
Здивували мене батьки Іри але як на мене пізно схаменулися і вже точно не будуть їх відносини як раніше
Дякую тобі сонце за позитив! Чекаю на 2 частину!
Натхнення тобі, мирного неба та спокійної неділі !
Наталія, Тамара аж помолодшала, бо вона ж тепер хрещена мама)) Іринка теж стала впевненою жінкою, вона кохана, вона здійснила свою мрію і стала мамою, вона щаслива, хоча спочатку навіть не сподівалася, що доля так міцно пов'яже її з Мироном) Дякую, люба!
Хай щастить нашим героям, вони вибороли своє щастя! А доньки для татусів це щастя, бо отримують від них стільки ніжності та любові,!!!!! Дякую!!!!
Svetlana Mischenko, Назару пощастило найбільше: і онука, і донечки-двійнята, і кохана дружина, і хороша невістка, і найголовніше - син щасливий))
Як гарно Лада про Назара сказала"брутал в оточенні бабського батальйону".І Ірина дала йому визначенням"дівчатка навчать його бути м'якшим".
Шевченки (обидва) знайшли своїх приборкувачок.Зуміли подарувати кохання і його ж отримали взамін.Хвороба Тамари принесла в життя Ірини кардинальні зміни.Адже саме в лікарні Іринка стикнулась зі зрадою чоловіка і в той же момент доля подарувала їй зустріч з новим коханням . Ну і Тамара (завдяки своїй неочікуваній хворобі)отримала родину.
Полінка це ще один подарунок долі Ірині за її терплячість .Адже вона так хотіла стати мамою.
А Мирон в ролі тата то щось...
Молодий але впевнений в собі,цілеспрямований, вірний,надійний.
♥️♥️♥️
Оксана Морус, випадковостей, як кажуть, не буває, тож Тамара не просто так тоді загреміла до лікарні - це стало початком, щастя таким дивним чином постукало у двері)
Думаю Назар викладеться на всі 200 відсотків, і буде Татом року. А якщо то будуть дівчатка це взагалі подарунок неоціненний. Дякую люба, біжу далі.
Оксана Жезло Штих, дівчата йому як раз і потрібні, аби своєю теплотою та ніжністю зцілили цього битого життям чоловіка)
Ого, яка ж неймовірно радість, це дуже класно. Феєричні емоції просто переповнюють. Дякую. Чекаю з нетерпінням на продовження.
Джулія, радію, що історія дарує вам приємні емоції) Продовження сьогодні опівночі!
Воу, оце так Назар постарався)) тішуся за них!
Дякую за неймовірну продочку!) Мирного дня!
Reader Lana, та він сам у шоці, але від такого бонусу не відмовиться)) Дякую, сонечко!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати