30 058
Той самий день
Повний текст ·
234 стор.
“Римські канікули”
Анотація до книги "Той самий день"
В мить його вуста з напором впиваються в мої, а я щосили стискаю губи. Він обіймає мене за талію, міцно притискаючи до оголеного чоловічого тіла, й натискає на потилицю, щоб поглибити поцілунок, на який я не збираюсь відповідати. І не тому, що не хочу, ще й як хочу, але піддатися на це знову я не можу.
Ляпас моєї долоні по його щоці, ехом розноситься навкруги, коли я нарешті знаходжу в собі сили відштовхнути його.
– Не роби так більше! – тицяю вказівним пальцем йому у груди. – Ніколи. Так. Не роби.
Останнє слово мало бути за мною, але він перехоплює мою руку і знову притягує до себе, усміхаючись.
– Господи, де ти взявся на мою голову? – вириваюсь з його рук і одразу рушаю до будинку.
– Ми ще не договорили, крихітка Софі, – лунає мені в спину, розганяючи по тілу мурах.
Ляпас моєї долоні по його щоці, ехом розноситься навкруги, коли я нарешті знаходжу в собі сили відштовхнути його.
– Не роби так більше! – тицяю вказівним пальцем йому у груди. – Ніколи. Так. Не роби.
Останнє слово мало бути за мною, але він перехоплює мою руку і знову притягує до себе, усміхаючись.
– Господи, де ти взявся на мою голову? – вириваюсь з його рук і одразу рушаю до будинку.
– Ми ще не договорили, крихітка Софі, – лунає мені в спину, розганяючи по тілу мурах.
“Історія, в якій є все: зустріч через роки з улюбленими друзями та першим коханням, неймовірні пригоди в Римі, романтика і гумор. Софі доведеться розібратися в собі, щоб знайти справжнє щастя. ”
Зміст книги: 56 глав
157 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю вас, мої любі дівчатка!
Дякую, що завітали до історії нашої ніжної Софії.
Буду дуже рада вашим коментарям, вподобайкам та підписці на мою сторінку.
Серія "Римські канікули" . Всі книги - різні історії і їх можна читати окремо.
"Мій недолугий бос" - історія Аделіни
"Той самий день" - історія Софії
Ох вже ж Софі! Все їй треба розкласти по поличках, все з кожним детально обговорити до того, як поринули в море власного щастя та кохання.
Очеретяна Кішка, ти знаєш, я й сама коли почала писати, то більше почала звертати увагу на інших людей, їх поведінку, дії, розмови ...я можу з ними не погоджуватись, але це показує, як може бути інакше ) тому я теж в процесі пізнання людей ;-)
У неї просто дар ловити своїм милим личком м'ячі!)) Правду каже Девід, тільки туди де немає басейну та не кидають м'ячі!)) З Кріс потрібно поговорити... вона теж хвилюється та і не розуміє до пуття, що врешті-решт сталося. Дякую за продочку, люба!) Мирного дня!
Віра Вікторівна, і тобі мирного дня , сонечко ) дякую, що слідкуєш за нашими гг;-) як показує практика , сховатись не завжди виходить.
якісь ще нові друзі, а що робити з фанатами, як маскіруватися, дякую
Ira, будемо сподіватись, що фанати відвідують лише концерти, а не футбол;-)
Сміюсь і... співчуваю Девіду)) Це ж треба... прямо якийсь біг з перепонами!)) І коли дістанешся фінішної стрічки, то порвеш її нахрін швидше за Беллу!) З цим потрібно терміново щось робити! Дякую за продочку, сонечко!) Чекаю на футбол!) Обіймаю!) Мирного дня!
Ксенія Стрілець, ❤️❤️❤️
Чудова книга, кайфую від цієї парочки ;))) А Девід із своєю групою в мене асоціюється з Монескін, оскільки люблю цю групу, то кайфую в двічі більше ))))
Liubov Opatska, у мене прям сльози на очах від Вашого коментаря, бо ідея цієї історії зародилась під впливом саме цього гурту, ще рік тому, коли я слухала на повторі Torna a casa. Тоді ця пісня рятувала мене і першою я написала сцену їх зустрічі в клубі і вже з тієї сцени народилась ця історія... і я все ще під впливом їх пісень, які надихають мене на нові повороти...тому історія ніяк не закінчиться)) Сцену на дивані після вечірки писала під Trastevere, а драйвові моменти під Gossip та The Driver, зараз пишу останній розділ під Valettane, тому Ви вже зрозуміли, що легким він не буде;-) Приємного Вам читання! Сподіваюсь, що історія Вас не розчарує.
так якщо подумати Девід теж трохи нерішучий
Валерія Оквітань, по його діях не скажеш, що він нерішучий, скоріше невпевнений у її почуттях.
Розумію Девіда. Мені б теж така допомога другу не сподобалась. Але тепер, нарешті, можливо всі порозуміються?
Очеретяна Кішка, це тому , що він бачить там якийсь прихований підтекст, якого насправді немає. Для Софі, звична ситуація , комусь допомогти. Вона не бачить в цьому нічого поганого , тому така спокійна і не розуміє , що це декому не подобається ...бо що поганого в тому , щоб допомогти другу .
Все доволі просто вийшло... От і добре, що вони поговорили) Я навіть не уявляю, що було б, якби він першим їй подарував каблучку... Думаю, що після того поцілунку, її відмова Адаму була б нестерпно болючою, а так... Та в той же час, тоді б у Девіда з'явився шанс... Надія на щось. Та вже як є) Тепер ще потрібно, щоб звірята подружились між собою) А стосовно закоханих... можливо цього разу вже нічого не завадить, після розмови, закінчити колись розпочате) Дякую за продочку, сонечко!) Обіймаю!) Мирного дня!
Віра Вікторівна, як виявилось не такий страшний вовк, як його малюють, тим паче, що перш за все вони були друзями, а друзі навіть через роки все одно знайдуть спільну мову. Складніше із закоханими і це вже перевірено ;-) І тваринки і потоваришують і ці чудіки , але ....ти ж знаєш , у мене завжди ж але ;-))) Гарного дня, мила )
Ну от що він робить? Навіщо оці закопилені губи зараз? Дорослий чоловік, а поводиться як... прости Господи! Та і Софі... мати Тереза) Обоє рябоє! Все ж, не зовсім зрозуміло... як так сталося, що він дізнався через стільки років? Хто йому сказав? Адже ніби більше ніхто і не знав. Дякую за продочку, люба!) Х нетерпінням чекаю на продовження! Між нашими героями починаються перші випробування. Обіймаю!) Мирного дня!
Віра Вікторівна, доброго раночку, сонечко. Та хіба ж то випробування, у однієї жалька до друга зіграла, а у іншого гедзик;-) А от щодо того, як він дізнався... є люди більш розтопопні та допитливі ніж Адам ;-) зустрінемось завтра і все дізнаємось. Чарівного тобі дня !
Нічого б Софі не сталось, якби вона не зіграла б у рятівницю.Але ж ні. З Адамом вона захотіла залишитись)))
Валерія Оквітань, я думала, що ти будеш на її боці ;-)
Я так розумію, що поява кішечки у твоїй сім'ї, якось пов'язана з даною історією) Ти взяла її після свого сценарію сюжету чи вона тебе наштовхнула на це, зізнавайся?)) Шкода, що такий день знову завершується Лукасом... Мабуть на вечірці він хильнув лишку і почав дізнаватись, чому ж там немає Софі... а потім почав якусь гидоту плести... Дякую за продочку, красуня!) З нетерпінням чекаю на продовження!) Обіймаю! Мирного дня!
Віра Вікторівна, спочатку був сценарій книги , який був так само пов'язаний з нашою білою красунею ) але коли я повернулась до написання історії , а тут котики, то вирішила, що пора нам знову завести пухнастика) от так , спочатку життя підкидає тобі ідеї для книги, а потім ти читаєш свою ж книгу і вона надихає тебе змінити життя;-) Лукас зіграв свою роль, але дівчата хочуть розправи , тож так просто ми його не відпустимо ) Мирного дня , сонечко !
мені цікаво, чому Дев не віддячив за цей час за свою Софі, він то не хотів мовчати, міг би придумати, як того поставити на місце, вони ж продовжували спілкування, цікаво им закінчиться ця прогулянка, ще одним пухнастим, чи чимось гаряччішим, дякую
Ira, він його вже раз поколошматив, мало б допомогти , тим паче що вона поїхала і не було подразника. Але, як виявилось не допомогло, бо за першої ж нагоди він знову про себе нагадав ...нажаль, так діє безнаказаність... Софі просила його не розповідати нічого , щоб не створювати проблем родині в якій вона жила, а якщо б він знову побився з Лукасом , то і питань було б більше і покарання могло б прилетіти . Дякую , що читаєте )
Одна ніч з Девідом, щоб перестало тремтіти від бажання тіло? Ой, боюся, щоб не вийшло навпаки, бо вони вже палають і давно. Навіть макарони спокійно поїсти не виходить )))
Очеретяна Кішка, це так...наївна дівчинка ))більше не буду давати їм їсти ;-)
Знову влаштував їй обломчик... малюсінький, але хутенько виправився)) Між ними все так... смачно!) Дякую за насолоду до моєї кавусі!) Обіймаю!) Вдалого та мирного тижня!
Віра Вікторівна, смачної кави та гарного дня, сонечко ;-) я сама так боюсь перейти ту межу, як і Софі ;-) мені вже треба написати одну книгу 18+ і не мучити своїх героїв ;-)
Дякую за знижку;))) Чарівна парочка))) Софі повна несподіванок))) І... що ж таке це жигулі;))))) А Лукаса таки варто покарати, бо безкарність в даному випадку породжує вседозволеність на мою думку... І не здивуюсь, якщо це була машина Лукаса(
Ксенія Стрілець, Дякую! А вам гарного вечора і тихої ночі!)
Ой, коли б наша сором'язлива дівчинка першою не завалила на лопатки цього мачо!) Дякую за продочку, сонце!) Обіймаю!) Мирних вихідних!
Ксенія Стрілець, Не сумніваюсь!)
Я теж подумала про Лукаса, аж сердце в п'ятки пішло. Але сама обожнюю швидкість, навіть в мене адреналін по крові побіг
Ксенія Стрілець, Моя мрія!
Сміюсь) Що таке Жигулі?) Він хоче познайомитись з радянським автопромом? Дякую за спокійну продочку... спокійну, але дуже милу!) Обіймаю!) Мирного дня!
Віра Вікторівна, доброго ранку, сонечко. Я і сама навчалася їздити саме на таких;-) і бачила сльози в очах брата коли намагалась зрозуміти, як крутити коробку передач. чесно кажучи, мені дуже важко даються спокійні проди, іноді навіть доводиться їх із себе видавлювати;-) тому історія Каті і Антона буде суцільним трешем;-) Мирного дня!
Яка чуттєва глава))) Девід здвивував своєю поміркованістю, але думаю він правий, щоб не втратити те, що тільки починає захоплювати їх обох, треба вчасно зупинитись.
Очеретяна Кішка, якби він знав, які обломи чекають його попереду, то він би скористався цією можливістю ;-) Гарного дня тобі, моя люба )
Адреналін пішов по венам гуляти і разом з собою потягнув на волю все те гаряче та похітливе, що так далеко та глибоко сиділо в серці) Я вже було подумала, що це міг бути і Лукас... знову ж, щоб налякати. Девід мене розчулив своїм вчинком з кішечкою... так мило) Вона йому нагадувала про ту, яку міг ніколи більше і не побачити... Дякую за вранішній заряд швидкістю та...) Обіймаю!) Спокійного дня!
Віра Вікторівна, мені так подобається, як ти розумієш мій задум ) так, він дійсно залишив собі кішку, саме через спогади про Софі) і та кішечка ще та штучка;) а от про Лукаса, навіть я не додумалась ) смачної кави та мирного дня, квіточка)
Ну нічого собі, зубрила Софі. Оце так здивувала))
Валерія Оквітань, ці тихі зубрили страшні люди ;-) перевірено ;-) гарного дня, люба)
ну, дуже правильна, хороша дівчинка, навіщо так його шокувати, дякую
Ira, щоб не розслаблявся ;-) доброго раночку і гарного дня!
Дякую, моя хороша!) У мене була гарна кава!) Гірко-солодка, з присмаком ванілі) Між ними така близькість... І це не про поруч... не про всередині...
Це між рядками... Шкірою відчувають один одного... Це ж не просто зв'язок... це нерозривність! Це не причина, через яку люди не розходяться... Це те, чому вони один одного знаходять! Одні думки... затишок усамітнення вдвох... співчуття болю та радості... відчуття спокою та збудження! Вона не приходить з роками...
вона приводить нас до потрібної людини! Навіть тоді, коли здається вже все втрачено. Обіймаю!) Спокійного дня!
Віра Вікторівна, перечитую раз за разом ...такі правильні слова ...дякую, сонечко.
дякую, життя показує, що якби не було поганого, то ми не цінували чи взагалі не звертали б увагу на найцінніші моменти...
Ira, доброго раночку) нажаль так і є, іноді ми не цінуємо те, що маємо і лише втративши це розуміємо, що мить вже не повернеш. І навіть коли щось погане в житті згодом приносить щось хороше та цінне в твоє життя, минулий біль важко забути. Залишаємось на позитиві. З вірою в найкраще. Гарного Вам дня!
Добряче він же ж її тоді налякав... і чуже ж добре, що Девід з'явився вчасно! Але я не вважаю її поведінку правильною, тим більше після останнього вчинку Лукаса. Він зовсім не розкаюється, тож не думаю правильним мовчати. Так, він родич, але вони не повинні відповідати за його поведінку. Як вже є! Думаю, що після цього, Девід уже буде стопудово налаштований втримати її коло себе) Дякую за продочку, сонечко!) Мирного дня!
Віра Вікторівна, доброго раночку, сонечко ) так, правильно було б розповісти , але ж... вона жила в родині Моретті і не хотіла їх цим турбувати , тим паче що вже наступного дня поверталась додому . Тому так важливо розмовляти з дітьми, щоб вони не боялись розповідати про свої страхи . Бо такі як Лукас не змінюються і хто знає , кого він ще міг скривдити . Мирного дня!
Всім би такого Девіда. Хороший парубок))
Валерія Оквітань, так сказала , наче він козак ;-)
Тільки не кажи, що Девід спізниться!!! Я припускала, що було якесь домагання, але без... навіть говорити про це не хочу! І я так розумію, що про це знатиме тільки Девід. Дякую за продочку, сонце!) З нетерпінням чекаю на продовження!!! Ти мою гірку каву зробила ще гіркішою... Обіймаю!) Вдалого та спокійного тижня!
Віра Вікторівна, треба було і гіркоти додати, бо занадто вже все солодко у них ;-) але саме цей випадок і спав рушійною силою, тому його ніяк не можна було пропустити ... Гарного дня тобі, сонечко !
І поки в мене не полетіли капці за те, що я не коментувала попередню главу, я вирішила таки написати. Ну по-перше, хто такий, трясця, той Лукас Маріно. А по-друге, ну я так сподівалась, що Девід таки поцілує Софію в тій ванній... облом з обломів
Валерія Оквітань, облом -це їх девіз по сюжету ;-) ще не один капець в мене полетить )
Капець... невже Лукас її домагався? І схоже на те, що Девід цьому завадив, або ж... він перший її знайшов і втішав. Треба ж такому трапитись! Дякую за продочку, люба! Обіймаю!) Мирного дня!
Віра Вікторівна, яка ж ти розумника;-) Гарних вихідних, сонечко!
Дякую. авторко, за чудовий розділ і за гарний настрій зранку. Вас треба найняти в магазин жіночої білизни рекламщиком, ох і еротично! Чому тільки все закінчилося на самому цікавому місці??
Очеретяна Кішка, дякую моя люба) у книги немає позначки 18+ а тому полуничну полуничку доведеться додумувати самій ;-) але ж від цього книга гіршою не стане, та ще й фантазія попрацює) Спокійного дня!
Мені здається, що я аж відчула те напруження... ті іскри, які між ними)) Вона сумнівається, що то їй лиш здавалось, що то було для нього звичайною грою... як з іншими.
''Сприймай таку, яка вже є.
Вона вразливої натури.
Як відчуваєш, що твоє,
То обійми її статуру.
Осмілься і скажи їй все,
Що в тебе на душі до неї.
Чи напиши просте есе.
Не треба ямби і хореї.
Якщо немає почуття,
Не муч її — скажи відверто.
Хоч неприємні відчуття...
Хоч їй захочеться померти...
Або сприймай, чи відпусти...
Не муч, нічого не сказавши.
Якщо розведені мости,
Не бійсь сказати, що назавше.
Хоч їй болітиме душа,
(Вона ж боліти міцно буде.)
Якщо своя, а не чужа,
То утішай в гарячих грудях...''
*Nina Yurchenko*
Дякую за продочку, киця!) Обіймаю!) Мирного дня!
Ксенія Стрілець, (◠‿◕)❤️☕
Коментар видалено
Коментар видалено
Коментар видалено
Коментар видалено
Коментар видалено
Коментар видалено
От і догралися. Цікавий факт, що до зустрічі з цією шайкою-лейкою, Софія горя не знала. А як тільки зустрілися, так воно одразу в щось встрягає))
Ксенія Стрілець, А це вони тільки зустрілися!!
Оце так поговорили! Я наче сама отримала м'ячем. Добре, хоч все закінчилось лише гулею, ох і компанія зібралася, що не день, то якась халепа))
Ксенія Стрілець, Це вже вищі сили втрутились)))
Капець! Я дуже добре пам'ятаю це відчуття... щоправда мені у ліве вухо, на другому курсі, прилетів баскетбольний м'яч) А казали, що футбольний гірший за відчуттями, але мені здавалось, що у мене ще неділю шуміло у вусі! Але... цей момент може ще більше їх зблизити!) Дякую за вранішній смаколик!) Обіймаю!) Спокійного дня!
Віра Вікторівна, футбольний звісно летить далеко, але ж баскетбольний набагато важчий... так і без голови можна залишитись . Жах. Мирного дня і смачної кави , сонечко)
і як мені дочекатись до завтра, щоб дізнатися, що ж там сталося??(
Валерія Оквітань, приходиш з роботи, лягаєш спать ...а потім бац ...і 6 ранку ) дякую люба, що читаєш )
Ого... щось під час приготування пішло не так? На території щось впало прямо на неї? Нічого не скажеш, зарядила ти мій день позитивчиком) Одне добре, видно Адам дуже любить Лору!) Дякую за продочку!) Обіймаю!) Мирного дня!
Віра Вікторівна, доброго раночку) я навіть і не додумалась, що на неї можна щось скинути під час підготовки ;-) хм...буде мені ідейка на майбутнє;-))))))Адам любить Лору, але він не Девід, тому розмова затягнулась через нерішучість хлопця. Але скоро все стане на свої місця. Мирного дня, сонечко!
озлоблені фанатки, у яких з-під носа крадуть кумира - найстрашніша річ у світі. не заздрю я Софії. Може унітазний король таки має рацію??
Валерія Оквітань, ти згадала прізвисько Дениски ;-)))) Чоловіки перестраховуюттся , може ще все обійдеться ... Гарного дня !!!!
Звісно ж, що потрібно поговорити з Адамом. А то вони зависли у цьому періоді часу і його стосунки зараз у підвішеному стані... принаймні для Лори. І ці жарти двійнят... якось не по-дорослому. Дякую за продочку, красуня!) Спокійного дня!
Віра Вікторівна, доброго раночку, сонечко ) Так, ти права це неправильно, але інших жартиків у них поки що немає, бо вони всі ще живуть спогадами минулого і зараз знову знайомляться один з одним. Ще буде у них час поговорити . Мирного дня, смачної кави та гарного настрою )
Коментар видалено
Коментар видалено
О, і ця капустинка сподівається довго втримати свої позиції!) А я вже починаю хвилюватись відносно того фанклубу... Їй потрібно показати це їм! І ота, запропонована охорона, може бути і доречною. Дякую за бонус!) Мирної тиші!
Віра Вікторівна, не треба нас, дівчат, недооцінювати) не такі ми вже і звичайні квіточки;-) Тихого вечора!
Капець, ну і жартив них! Я б за таке точно прибила. Чого такі маленькі розділи?? Протестую, сиди, думай, що далі, а в душі все кипить)))
Очеретяна Кішка, не маленькі , просто активні ) дякую за твою цікавість )
Софія напевно ще в житті не втрапляла в таку халепу,ще й без одягу сидячи на чужих воротях.От авторка закрутила сюжет,і як дочекатися нового розділу.Дякую
Ldmk, як знайдете , напишіть мені лічку) щоб я знала що то Ви)
Вітаю з передплатою!! Я довго її чекала, довго просила і от вона єєєє)) Успіхів тобі і книзі, бо ви заслуговуєте))
Валерія Оквітань, дякую за підтримку моя люба) Завдяки твоїм порадам та підтримці я таки наважилась на цей крок.
Вітаю з передплатою!)❤️❤️❤️ Успіху!)❤️❤️❤️
Віра Вікторівна, Дякую за підтримку, люба.
Ох, не я на її місці там була... Одним би ляпасом не обійшлося б!)) Як уявлю, яка картина відкрилась Адаму... Схоже на те, що йому не менш незручно стало) А Девід... він налаштований рішуче і його оцими помахами крильцями мокрого курчати вже не злякати! Та ще й ревність підстьобує... Дякую за вранішній смаколик!) Мирної тиші!
Віра Вікторівна, сміюсь з Ваших коментарів, а "мокре курча" буде переслідувати мене весь день ;-) годинничок тІкає, треба вже діяти, а що з цього вийде побачимо... Мирного дня та смачної кави, сонечко!
Ну по-перше, я ж казала, що будуть цьомки. А по-друге, ну нарешті це сталося)))
Валерія Оквітань, довелося поспіхом переписувати для тебе цьомки ;-)
А він хоче сказати, що можна було не лізти, а просто відчинити ворота? Ну, власне ж вони так і зайшли туди) Оце поплавали)) Дякую за вранішній позитив!)
Віра Вікторівна, це ми пам'ятаємо про хвіртку через яку вони увійшли, бо в цей час п'ємо каву) а хороша дівчинка, яка тікає з чужого будинку, бо вперше порушила закон не думає ні про що, окрім того як втекти. Сказали лізти - буде лізти ;-) Тихого дня , сонечко!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати