30 959
“Римські канікули”
Анотація до книги "Той самий день"
В мить його вуста з напором впиваються в мої, а я щосили стискаю губи. Він обіймає мене за талію, міцно притискаючи до оголеного чоловічого тіла, й натискає на потилицю, щоб поглибити поцілунок, на який я не збираюсь відповідати. І не тому, що не хочу, ще й як хочу, але піддатися на це знову я не можу.
Ляпас моєї долоні по його щоці, ехом розноситься навкруги, коли я нарешті знаходжу в собі сили відштовхнути його.
– Не роби так більше! – тицяю вказівним пальцем йому у груди. – Ніколи. Так. Не роби.
Останнє слово мало бути за мною, але він перехоплює мою руку і знову притягує до себе, усміхаючись.
– Господи, де ти взявся на мою голову? – вириваюсь з його рук і одразу рушаю до будинку.
– Ми ще не договорили, крихітка Софі, – лунає мені в спину, розганяючи по тілу мурах.
Ляпас моєї долоні по його щоці, ехом розноситься навкруги, коли я нарешті знаходжу в собі сили відштовхнути його.
– Не роби так більше! – тицяю вказівним пальцем йому у груди. – Ніколи. Так. Не роби.
Останнє слово мало бути за мною, але він перехоплює мою руку і знову притягує до себе, усміхаючись.
– Господи, де ти взявся на мою голову? – вириваюсь з його рук і одразу рушаю до будинку.
– Ми ще не договорили, крихітка Софі, – лунає мені в спину, розганяючи по тілу мурах.
“Історія, в якій є все: зустріч через роки з улюбленими друзями та першим коханням, неймовірні пригоди в Римі, романтика і гумор. Софі доведеться розібратися в собі, щоб знайти справжнє щастя. ”
Зміст книги: 56 глав
158 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю вас, мої любі дівчатка!
Дякую, що завітали до історії нашої ніжної Софії.
Буду дуже рада вашим коментарям, вподобайкам та підписці на мою сторінку.
Серія "Римські канікули" . Всі книги - різні історії і їх можна читати окремо.
"Мій недолугий бос" - історія Аделіни
"Той самий день" - історія Софії
А ви знали, що у мене є ТГ канал "Дівчачі балачки у Ксенії Стрілець"?
Шукайте за назвою або переходьте за посиланням: https://t.me/strileclifeandbooks
Так і проситься продовження про Марка і Аннет))
Larisa Chelter, Дякую за Ваш коментар) то вже на наступний рік, бо за задумом вона має влаштувати йому ще те подружнє життя)
Неймовірно цікава та романтична книга. Прочитала на одному диханні. Дякую. Вам бажаю музи та легкого пера. З нетерпінням чекаю на нові книги
Ira Ivanys, дякую за приємні слова і неймовірно радію, що історія Вам сподобалась.
Дякую
Marika Seleja, дякую Вам за підтримку .
Неймовірна історія, яку прочитала на одному диханні. Хто б міг подумати, що весілля подруги може допомогти зустрітися зі старими друзями, минулими страхами, та новими почуттями. Софі попадає в смішні і небезпечні ситуації, намагається розібратися в собі, щоб зробити серйозний крок і віддати своє серце. І так приємно опинитись на спекотний вулицях Риму, просто відпочиваєш душею
Джуні Салем, дякую за приємні слова)
Дякую за таку неймовірно захоплюючу історію. Натхнення вам!! І чекаю продовження.
Татьяна Кравченко, дякую Вам , що читали і неймовірно радію, що історія сподобалась. Дякую за побажання! Зустрінемось на сторінках нових історій. Мирного дня!
Дякую за пережиті емоції, з цією історією було стільки переживань і радісних, і сумних, що шкода залишати героїв! Я вже чекаю на наступну книгу)))
Очеретяна Кішка, дякую, моя люба за твою підтримку. Всі твої тапки взяла до уваги ...але це не означає , що з наступними героями буде легше ) Всі ми трошки тю-тю;-) Гарного дня, сонечко !
Дякую, чудова розповідь
Natalia Kaminska, дякую Вам за відгук та підтримку. Нехай Ваш день буде чарівним !
Дякую за дууууууже гарну історію кохання
Таня Гасюк, дякую Вам величезне, за відгук! Мені було дуже незвично писати таку лагідну історію;-) Радію, що вона Вам сподобалась.
Дякую за приємні миті читання! Нових звершень! І хай згорить мацква!
Marina Tkachenko, дякую Вам за підтримку та відгук! Дякую за побажання!
а мацква нехай горить та палає!
Я сьогодні кавусю пила в прикуску з солоденьким морозивом, але прода виявилась набагато солодшою!)) Сюрпризи, для нашої Софі, не закінчуються!)) А Марко який!!)) Під загальний шумок і собі відхопив дружину!)) Вся чоловіча половина гурту одружена!) Ох, я вже в передчутті шаленої історії про вогника і крижинку!) І... не втрималась)))
''Непокірна, свавільна і горда.
Плавиш мозок, як тостові вафлі.
Та люблю тебе дужче, ніж вчора.
І ще більше любитиму завтра.
Непостійна, і надто мінлива.
То принцеса, то гірше, ніж стерво.
То як дощик, то вранішня злива.
І то дуже вимотує нерви.
І якщо вже казати відверто.
Ти як палка, що лупить по ребрах.
Та не хочу я навіть безсмертя.
Якщо суджено жити без тебе.
Моя грішна Содомо й Гоморо.
Моя вічно заплутана карто.
Я люблю тебе, більше ніж вчора.
Але менше, ніж то буде завтра...
"Завтра любитиму більше..."
*Zoryana Petryk-Khamulyak*
Дякую за бонус, сонечко!) Обіймаю!) Мирного дня!
Ксенія Стрілець, Я знаю (◠‿◕) )))
Невже це все? Все закінчилось?? Вітаю з завершенням книги. Вітаю головних героїв, що в них таки вийшло!
Валерія Оквітань, дякую, люба. Тапки в мене більше не полетять і то добре)
ІІ з одруженням друзі підлаштувала Софії сюрприз,бо тягнула б ще вісім років.Все влаштувалося в її житті
Дякую за книгу ,натхнення і для нових творів бажаю.
Lydmila, дякую, за Вашу підтримку та побажання!
Вибач, вибач засранку!!!))) У мене сьогодні якийсь треш з самого рання((( Ну, то таке... розрулю) Кайфую від сьогоднішнього розділу!) Щось подібне я і чекала, але без ротації) Класно, що Девід таким чином підводить їх до сімейного зближення, нехай вже й через стільки часу.
''Як добре, що ти є у цьому світі,
Знов можу в очі я дивитися твої,
До тебе я коханий, можу притулитись,
Відчути подих та тепло душі.
Для мене радість ти,
Моя опора,
Життя в мені, підтримуєш лиш ти.
Ти такий рідний і коханий,
Ти рідна є душа моїй душі.
В моїм житті тебе я хочу залишити,
Щоб був ти поряд, назавжди.
Вже знаю я, що не зможу так любити,
Уже ніколи і нікого милий мій...''
*Zarina Zorina*
Дякую за продочку, серденько!) Обіймаю!) Мирного дня!❤️❤️❤️☕
Віра Вікторівна, привіт , люба ) завтра в Бонусі Девід її ще підштовхне ) ну така вона, що треба тільки пинати )ногами) Сподіваюсь, що все у тебе складеться сьогодні добре . Будь на позитиві, квіточка !
Коли не отримую від тебе ранкового коментаря , почитаю переживати, біжу у фб і дивлюсь чи є дописи від тебе і лише потім видихаю ) так що можна робити і щось одне, щоб я знала, що ти в порядку . Обіймаю тебе !
Друзі зробили гарний подарунок до Різдва.Допомогли приїхати рідним Софії ,щоб вони змогли бути поруч в такий хвилюючий момент.Дяку за таку цікаву історію
Lydmila, доброго раночку) тут скоріше Девід постарався) Дякую що стежите за історією) завтра ще бонусна глава і будемо прощатись з героями, щоб вже за декілька місяців зустрітися з новими;-) Чарівного Вам дня!
І справді ,нарешті,і дру всі разом ,нарешті ,щоб підтримати ,на те вони і друзі .Гарного недільного дня дякую за продовження.
Lydmila, дякую , що завітали в таку спеку )зустрінемось завтра ) гарного дня !
Як класно!)) Все розрулюється і рухається у правильному напрямку) І з батьками поговорила і Девіду відкрилася) А цей його вчинок... хоча я була готова до цього)) Тепер він дізнається, що таке Жигулі!)) Я от не пам'ятаю, чи ти не писала... наша наступна героїня не стюардеса часом? Дякую за продочку, киця!) Обіймаю!) Мирного дня!
Віра Вікторівна, я теж чекала від нього цього вчинку , тільки хотілося сюрпризу ;-) Якщо ти маєш на увазі Аннет то вона не стюардеса, вона помічниця Кости з "Недолугого боса", для контрасту з несерйозним Марко ) але їх історія не наступна ) Зараз в голові крутиться літня історія про студентку ) Може вийде написати в таку спеку хоча б початок ) Гарного тобі дня, сонечко!
Тільки чарівний пендель долі змусив Софію все розставити по своїх місцях і признатися ,що вона кохає Девіда.Дякую за таку класну проду .Гарного дня .
Ксенія Стрілець, так те тільки про Вас ,а напевно про половину людства
.Ой я не готова(ий)про це говорити ,і ще багато ой.я така сама
Це ж скільки потрібно зібрати помилок і непорозумінь, щоб зізнатися самій собі, в першу чергу, що кохає і давно!) Хлопця мало Кіндрашка не вхопив, а вона тут таке партизанство розвернула) Та добре вже і те, що нарешті дійшло. Щоправда кучері шкода... теж люблю волосся на чоловічій макітрі))
''Торкнутися... пройшовши наскрізь тіло,
Торкнутися шовкових крил душі...
Одним лиш дотиком, м'ягким і легкокрилим,
Підняти вище... зоряних ковшів.
Без слів розповісти... одними лиш губами,
Торкнувшись скронь лишити слід "люблю",
Налякану... життя бездонними ровами,
Притиснути... "не бійся прірви... я зловлю".
Віддатися... віддатися і взяти лиш... очима,
Сплестися пальцями і прорости хвощем,
Пізнати сховане, відкрити всі глибини,
І берегти... і бути для єства... ключем.
Торкнутися... пройшовши наскрізь тіло,
Торкнутися... Ти... якось так зумів...
Торкнутися, щоб кожну мить кортіло...
Тих дотиків... коли не треба слів''
*Tetiana Kvitko*
Дякую за продочку, люба!) Обіймаю!) Мирного дня!
Віра Вікторівна, дякую за чудовий вірш, моя чарівна квіточка! Мирного дня!
НАРЕШТІ!!! Вони порозумілися, я дочекалася цього чуттєвого моенту з зізнанням в страхах, почуттях і майбутніх планах! Дякую за всі переживання, що були з цією шаленоє історією.
Очеретяна Кішка, що значить були ;-) книга ще не завершена :-)))))))))))
Ну от і скажи мені, що вона не поводиться як собака на сіні! Зізнатись у своїх почуттях , прийняти його пропозицію з'їхатись, то це ні, але ж чому ми тоді ревнуємо і казимся?!Зрозуміла, що потрібно все розказати, знайшла... а коли побачила навколо оголених фанаток, то дала задню. Софія в своєму репертуарі! Ех, чупринки шкода... Не зуби, звісно ж, підростуть, але... От дуринда!!! Дякую за продочку, серденько!) Трішки гірчила кавуся сьогодні)) Мирного дня!
Віра Вікторівна, там не у фанатках справа. Вона змовчала і зрозуміла, що може втратити його , але ж поки бігла з переляку , слова так і не підібрала ) от я зараз доп'ю кавусю, як почну писати і все розповім за неї ;-) дякую , за твої емоції сонечко ! Мирного дня! Світла та води тобі в хату ;-) і про смачну каву не забудь )
Такими темпами Софія втратить своє кохання і буде винна сама ,бо все тримає в собі,не ділиться з Девізом .Правильно говорять ,,хочеш бути щасливою ,будь'',а то ,ой я не знаю ,роботи не знайду ,,ой ,дома все стабільно ,і т д іт п.
Lydmila, все Ви правильно кажете : "Хочеш бути щасливою - будь!" Тут і зараз !
З глузду з'їхати можна з Софі. Несіть краплі для серця!
Очеретяна Кішка, біжу до тебе з безлактозним ;-)
Ну нарешті в них все добре!!! Пані авторко, я можу видихати? Далі тільки хеппі енд чи ти знову не шкодуватимеш мої нерви??
Ксенія Стрілець, І тобі))
Софі ,Софі ,ну відпусти ти свої страхи і упередження,дозволь собі бути щасливою.
Lydmila, я їй теж це кажу) дякую, що читаєте) Тихої ночі!
Нічогенька така відпустка виходить)) Тепер можна і в Індію двинути!) Бідні хлопці)) Але, я разом з Девідом хвилююсь за оті дзвінки по телефону. З ким це вона так спілкується? Він же ж може так себе накрутити, що потім саму не відпустить і поїде за нею) Дякую за тако до кави, красуня!) Обіймаю!) Мирного дня!)
Віра Вікторівна, яка ж ти спостережлива) як завжди) але виявиться все не таким страшним, а можливо навіть неочікуваним) Тихої ночі, квіточка!
Все ж таки кислота... Я думаю, що наступними героями можуть бути Марк і Лисичка) Ну, не можна лишити тепер без уваги цю відчайдуху!) Дякую за продочку, сонечко!) Обіймаю!) Мирного дня! Бережи себе!
Ксенія Стрілець, (｡•̀ᴗ-)✧❤️☕
скільки небезпеки довкола, ще й якісь не адекватні, дякую
Ira, ще й ці адеквати несподівано з'являються (
Оце події!!! В мене аж руки трусилися. Колишні то найгірше зло... Слава Богу, що все обійшлося, тепер вже скоро я питиму шампанське від радості, що Софі і Девід разом. Епілога дуже чекаю, бо в мене в голові тільки танцюючий Дениско в новим другом)))
Очеретяна Кішка, дякую , сонечко . Трусились руки то нічого , бо я чомусь плакала, коли писала цей розділ, так мені шкода було дівчинки ...то життя накладає такий відбиток на наші думки ...
Мирного та світлого дня тобі, моя люба !
Яке щастя і разом з тим біда ,бо замість Софії постраждала зовсім стороння дівчинка.Це вже не жарти ,і тоді на дорозі теж напевно це підлаштувала ця Паула.Оце називається одержимість ,а не кохання,іі лікувати треба цю стерву.
Lydmila, дякую за Ваші емоції. Нажаль, одержимого кохання вистачає і в реальному житті :-( будемо сподіватись, що цього буде достатньо аби зрозуміти яке коротке та непередбачуване життя . Мирного Вам дня!
У мене при слові ''дикий сморід'' відразу в голові два варіанти бабахнули... каналізаційні відходи та кислота. Тільки б не якась з фанаток вирішила позбутись суперниці. Дякую за продочку, сонечко!) Якась вона... з гірчинкою. Та сподіваюсь, що осад буде не надто густим. Обіймаю!) Мирного дня!
Віра Вікторівна, близькі варіанти, але всі відповіді завтра . Сьогодні , бережи себе сонечко ! Пий каву у безпечному місці. Обіймаю !
Щось пішло не так,чому Софія впала,що з нею,і хто це зробив
Lydmila, а от не буду сройлерити) завтра стане ясно) їй потрібен був магічний пендель- то ось він . Ранок щось не дуже добрий :-( бережіть себе !
Да вилізти зі своєї шкаралупи,дуже важко,тим більше коли така невпевнена в своїй унікальності ,красі чарівненості неймовірно страшно.Але без цього не буде справжнього щастя
Дякую за продовження.
Lydmila, дякую, що слідкуєте. Одне із правил щасливого життя - ніколи не порівнювати себе з іншими. Гарного Вам вечора)
Все дуже гарно, аж-аж)) Зрозуміло, що їй доведеться повернутись додому, щоб владнати деякі нюанси минулого життя та аспекти по переїзду в іншу країну. Та Девід налаштований вкрай рішуче, навіть кинути все і дременути за коханою!) Дякую за продочку, красуня!) Ти зараз даєш мені можливість спокійно попивати каву!) Обіймаю!) Мирного дня!
Віра Вікторівна, смачної кавусі ;-) Щось мені здається, Девід боїться, що вона не повернеться, але я можу помилятись) не будемо гадати на кофейній гущі, сподіваюсь, що на наступному тижні ми все ж дізнажмось, що на них чекає в майбутньому) а потім спокійно підемо на канікули) Чарівного тобі дня, моя квіточка!
Девід підійшов до справи з розмахом. Зняв будинок, навіть телефон утопив, щоб ніхто не заважав. А Софія, нарешті, з усіма поговорила))) Невже я скоро зможу спокійно спати, знаючи. що ця шалена парочка порозумілася і в ним все добе?
Очеретяна Кішка, ну не прям завтра ;-) ти ж мене знаєш ) але скоро ;-)
Нарешті... Продумав все до найменших деталей... ніяких кішок, собак, друзів!) І ось спіймав, тримай свою здобич, зроби все для того, щоб не втекла)
''Дівчинко, я мріяв відчувати тебе під собою…
Під собою … розніжену стогоном … тОнку лілею,
Стікати по тілу … цілунком … зросивши слиною,
І дотиком … дотиком так, щоб неслись течією!
Впиватись у груди … вустами … фіксуючи руки,
Зірвати намисто на шиї … палкими ривками,
Лягати гарячим тремтінням … збиваючи звуки,
І пʼянко … і солодко … гучно … сковзАти тілами.
Торкатись бажаннями так, щоб волога розмокла,
І ляпасом пристрасті втиснутись … десь … між ногами,
Дивитись у очі твої … коли зовсім промокла,
І тихо врізатись у вушко … смачними словами.
Я мріяв … хотів … і нарешті ти там … піді мною!
Розмʼякла уся - ти гориш, а я дико тремчу,
Я вкрию, мов пледом, тебе … поміцніше … собою,
І навіть не думай … тепер … що колись… я уже …відпущу.''
*Rada Nikolaienko*
Дякую за продочку, киця!) Насолода сьогодні від продочки) Обіймаю!) Мирного дня!
Віра Вікторівна, який влучний вірш , прям в саме серденько. Аж зачиталась . Дякую тобі, моя квіточка , що у відповідь теж даруєш емоції . Нехай твій день буде неймовірним !
І добре ,що Девід зняв будинок ,бо близнята б не дали їм спокою чогось закралася така думка ,що Крістіна не хоче ,щоб Девід був з Софією
..І пані Ксеню на самому інтригуючому ,,далі буде'',ави чекайте.Гарного дня Хай у Вас все буде добре.
Lydmila, Ви ще забули згадати цю шалену спеку ;-) Нехай для Вас погода завжди буде хорошою , а з неба падає лише легкий дощик )
Заздри мовчки, Кріс!) Девід такий багатогранний!) Точно не пропаде, коли доведеться покинути сцену!)) Але... Не розумію я цього хлопця!))) Він кого зараз на таймер витримки поставив... її чи себе?)) Дякую за продочку, сонечко!) Ти описуєш таку спекоту, і я зараз не про італійське сонце... а потім ще й мексиканське))) Потрібно щось охолоджуюче... що приведе Девіда до якихось спонтанних рішень!) Обіймаю!) Мирного дня!❤️❤️❤️☕
Віра Вікторівна, привіт) Мені, як і Кріс, вже забагато солоденького, так і хочеться їм туди перцю сипнути, щоб прочихались ;-) але я ж не зла мачуха, тому завтра ще ванільна ваніль з ванільним сиропом, по тім по конях і наближаємось до завершення) Гарного дня, сонечко!
Які ж вони обоє до нестями закохані.Софії треба нарешті налаштуватися на рішучий крок ,бо час спливає ,а вона ще нічого для себе не вирішила.Надіюсь Девід її не відпустить
Lydmila, а що можна вирішити за тиждень , половину з якого вона ще не знала чого сама хоче) треба хапати хлопчика і бігти, поки хтось інший не схаменувся першим ) Мирного дня Вам! У Вас за прогнозом трохи прохолодніше ніж у нас, тому я Вам трошки заздрю )
Та що ж це таке!!! Ти скоро Девіда в могилу зведеш!)) У нього що, на лобі написано УТРИМАННЯ НА БЛАГО!!! Я б все ж була більш радикальною з друзями і натякнула, а може б і прямо сказала, про певну ситуацію!) Тільки Лора і розуміє їх... Хоча Адам, міг би теж додуматись до подібного, але де ж там!) У чоловіків же ж немає НІЯКОЇ логіки!!! Дякую за продочку, люба!) Сподіваюсь, що встигну відправити свою тираду!)) Обіймаю!) Мирного дня! Світла в хату!))
Віра Вікторівна, хі-хі-хі, нема чого його жаліти) треба було ще в машині відкрити той ящик пандори , тоді ю і зараз все було легше,, але ж він сам відмовився ) а друзі не лише його, вони скоріше прийшли до неї ніж до нього, тому за шкірку їх не викенеш ), та я й сама б не подумала , що у них за цей час ще не було шпілі вілі ;-) тож ніхто своєї провини не відчуває...в добі ж 24 години , все можна встигнути ) обіцяю, це востаннє ) дякую, сонечко, що знаходиш час читати в таку жару та ще й без світла ;) Гарного дня! Обнімашки!
Я в передчутті якогось пенделя для Софі!) Все це звісно ж не дуже красиво виглядає в перспективі... тобто спокійного сталого сімейного життя не вимальовується з такими активними партнерами, як Девід. Але, вона ж може і знайти якусь альтернативу. У неї в сім'ї було дві зірки... у неї одна) Вона цілком може за ним не їздити, а працювати і жити для сім'ї вдома. І хто сказав, що він все життя хоче на сцені ліфчики ловити? Вона його питала? Думаю, що він і сам розуміє, що для сім'ї це не є добре. Тим більше після її зізнання. Потрібно вже визначитись чого вона від нього хоче, саме вона, і поговорити. Дякую за продочку, моя хороша!) Читаю, спостерігаю) Я ладна розгепати свій телефон час від часу!!! Падлюка ''крутить'', ледве загрузив почитати, а щоб щось відправити... Обіймаю!) Мирного дня та світла!
Віра Вікторівна, доброго раночку, люба. Як все вірно ти написала, треба визначитись обом і пендель ми їй влаштуємо , бо всі ми такі ...пливемо за течією поки півень у сраку не дзьобне;-) А додаток важко завантажується через велику кількість хороших книг;-) у мене така сама історія , це скоріше інтернет винен ніж телефон. Мені син встановив гру Ферма , щоб я могла видихнути спокійно годуючи свинок якщо книга не відкривається ))то я вже на 20 рівні) а бідні книжечки чекають поки зв'язок налагодиться ) Мирного дня тобі сонечко зі світлом , зі смачною кавкою і прохолодою )
О ,яка в Девіда витримка ,тримати кохану цілу ніч в обіймах ..Але такможуть тільки ті чоловіки ,які дійсно кохають.Надіюсь,пані Авторко,Софія після Мексики ,прийме правильне рішення,бо щастя треба дуже берегти .І вам багато любові ,щастя і добра.
Lydmila, дякую за Ваші чудові побажання! Рішення їй доведеться прийняти за мить до Мексики ) але ми дізнаємось про це пізніше ) не будемо забігати вперед , бо залишилось лише декілька розділів )
А Софі не промах)) Мексика? це звучить досить цікаво!!
Ксенія Стрілець, І знову я в дорозі з твоєю книгою. Це вже традиція))
І посміялась і трохи зажурилась. У Софі є причини не створювати родину з чоловіком, який гасатиме по гастролях, бо вона на собі пережила, що це таке, коли тебе залишають батьки. Але, знаючи авторку, я впевнена, щось вона придумає, щоб Девід і Софі порозумілись)))
Ксенія Стрілець, Просто в мене враження, що вони створені одне для одного. Тому так, чекати "довго і щасливо" важко))
Дякую ,сьогодні кава з гірчинкою,хоч Софія і вже доросла,а дитяча образа на батьків не дає бути щасливою іпоки вона не перестане цю образу тримати в серці ,в душі,доти буде боятися бути відкритою для світу.Девіду треба дуже постаратися заповнити цю прогалину своєю любов'ю
Lydmila, доброго раночку) сподіваюсь, що скоро Ваша кава стане солодкою з присмаком ванілі, бо історія рухається до свого завершення) Так стосовно батьків, у кожного своя історія, хтось рівняється на своїх, як от Аделіна, а хтось точно знає, що не хоче бути схожим на них, як Софія. Але ми не наші батьки і лише від наших дій, залежить наше майбутнє. Треба лише озирнутись по сторонах...
Як чудово!) Мій ранок розпочався з розгадування жіночої логіки чоловіками!) Хах... нууу, у нас вона хоч якась є, чого не можна сказати про останніх) Все чудово... дружба-жуйка, але... чому саме такий маршрут туристки обрали?) А ще, де це я своїм старіючим мозочком протупила? Я не пам'ятаю того, що Софія американка( Дякую за солодке до кавусі!) Обіймаю!) Мирного дня!
Віра Вікторівна, доброго раночку. От коли Софі мигцем згадає чому саме вони обрали Мексику, то там точно буде відчутний слід залізної жіночої логіки;-) стосовно того що вона американка, подробиці ми дізнаємося вже завтра, але вона якось про це згадувала.В словах що вона любить затишні вулички Львова та Риму на відміну від гучних вулиць Нью-Йорка. Гарного дня тобі , сонечко!
А не треба сміятися з жіночої логіки ,якби не вона ,то б досі ще ходили в шкурахдиких звірів
Lydmila, сміююююсть.. в шкурах диких тварин ) це точно ) дякую за Ваш ранковий позитив ;-) Чарівного Вам дня!
Я розумію Лору... Не приємно бачити те, що відбувається у тебе на очах... та ще й сприймається ж по-своєму. Тож потрібно поговорити і розставити крапки над ''ї''. Стосовно напоїти Софі... Я ж подумала про те, що Лора сама хоче набратись рішучості... і алкоголь їй в цьому допоможе. А ще, я млію від інтерв'ю Девіда... муррр)) Дякую!)
Віра Вікторівна, доброго раночку ) їм обом треба було набратись сміливості) краще звісно без цього, але вже як є ;-) Мирного дня тобі, сонечко !
Дора хоче ,щоб Софії від випитого розвязвся язик бо як відомо ,,що в п'яного на язиці ,то в тверезого на умі
Lydmila, ох ця Лора...я навіть про це не подумала ;-) тож чекаємо, що щ цього вийде . Гарного Вам дня!
Дякую за чудову книгу ,пані Авторко.Добре ,що Софія поговорила з Адамом,потім з Крістіною,тільки погано ,що з Девізом та і не змогли здійснити свою мрію .В самий непіходящий момент хтось ,або щось заважає
Lydmila, вітаю Вас! Добре, що ви змогли продовжити читання та ще й наздогнати цю парочку ) Так, довелося з усіма говорити, як би вона цього не хотіла. Але ж так і є, комусь слова не потрібні, а хтось тільки так і проявляє свої почуття...
Софія просто неймовірна, а її задумка з футболкою це щось. Хоча, вона ж старалась для неймовірних людей ))) Не уявляю, що після всього вона повернеться додому, надіюсь цього разу Девід її не відпустить ;)))
Liubov Opatska, доброго раночку і смачної кави) завдяки друзям та цим канікулам, може вона і сама відкриється, бо вдома вона жила та працювала за своїм сценарієм, а тут правила міняються ... Та й не поспішайте відправляти їх додому ) Гарного Вам дня!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати