Він запропонував мені роль своєї дружини на чужому весіллі. Лише на три дні. Без почуттів, без ревнощів, без зайвих питань.

Я мала просто усміхатися його родині, витримати колишню, одну кімнату й удавати, що ми з Максимом Яворським — ідеальне подружжя.

Звучало як легкі гроші.

Але в його родині кожна усмішка приховує ніж, кожне весільне привітання — чужу таємницю, а мій фіктивний чоловік дивиться на мене так, ніби забув: я тут не назавжди.

Ми домовилися брехати всім.

Тільки серцю ніхто не пояснив, що це не по-справжньому.