244 909
Анотація до книги "Проси пробачення"
— Лія! — кидаюсь за нею.
Біла курточка мелькає серед людей. Не встигаю спіймати, як раптом врізається в чиюсь ногу. Підіймає розтріпану голівку, дивиться вгору. Я теж...
І завмираю. Не бачу нікого, крім нього.
Він дивиться на неї. На мене. Знову на неї… І усе розуміє.
Серце бринить десь у грудях, мов туго натягнута струна. Два роки я жила в страху, що він колись раптом з’явиться і забере її. Він має на це право. Бо я — лише сурогатна матір. Матір, яка мала зникнути після пологів.
А тепер ми стоїмо один перед одним. І я не знаю, що скажу. Чи взагалі зможу щось сказати.
— Лідо… ― його голос теплий, трохи хрипкий, мов кава з корицею — гіркуватий, пряний, що залишає по собі теплий посмак.
Серце зупиняється. Хапаю доньку на руки.
— Перепрошую, ви, здається, помилилися, — кажу рівно.
Біла курточка мелькає серед людей. Не встигаю спіймати, як раптом врізається в чиюсь ногу. Підіймає розтріпану голівку, дивиться вгору. Я теж...
І завмираю. Не бачу нікого, крім нього.
Він дивиться на неї. На мене. Знову на неї… І усе розуміє.
Серце бринить десь у грудях, мов туго натягнута струна. Два роки я жила в страху, що він колись раптом з’явиться і забере її. Він має на це право. Бо я — лише сурогатна матір. Матір, яка мала зникнути після пологів.
А тепер ми стоїмо один перед одним. І я не знаю, що скажу. Чи взагалі зможу щось сказати.
— Лідо… ― його голос теплий, трохи хрипкий, мов кава з корицею — гіркуватий, пряний, що залишає по собі теплий посмак.
Серце зупиняється. Хапаю доньку на руки.
— Перепрошую, ви, здається, помилилися, — кажу рівно.
“Ліда була сурогатною матір’ю, але закохалась в батька маляти. Прикра помилка змусила її зникнути й залишити дитину собі. Як вчинить Арсен, коли через роки випадково зустріне Ліду з донькою, так схожою на нього самого? ”
Зміст книги: 31 глава
510 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВажка ситуація в Ліди. Хотіла допомогти молодшим , взяти над ними опіку, і сама через чиїсь заздрощі чи наклепи постраждала. Залишитися вагітною чужою дитиною , коли тобі не вірять тяжко.
Вітаю з новинкою!))) Прочитала початок, але вже так хочеться прочитати всю книгу, бо дуууже цікаво, що буде далі...
Вітаю з новинкою) Цікаві початок та анотація. Чекаю продовження
Жах жахливий! А такі історії дійсно ж бувають. Жінка, що не від хорошого життя пішла заробляти сурогатним материнством, народжує і ростить як свою чужу по крові дитину. І ще питання, краще від цього дитині чи гірше.
Вітаю з новинкою!!! Натхнення, море часу й нехай буде успішна!!!❤️❤️❤️❤️
Вітаю з новинкою,важко буде прийняти що сам винен в тому що не перевірив докази того що вона втратила дитину,і що його дочка не знає що в неї є тато який її так хотів і чекав,думаю що в цій ситуації буде вина Марго можливо вона не хотіла дитину і змінювати своє життя,але це тільки припущення, дякую.
Вітаю з новинкою. Думаю, що цю довідку дружина подала, мабуть відчула що їх притягує, от і побоялася. Впізнав звісно, а чи побачив в донечці себе. Дякую.
Важко уявити емоції людини,яка розуміє,яку непоправну помилку скоїла.І які будуть його дії?
Ой,йой, йой...
Впізнав...
Але ж Ліда не подала виду,хоч і злякалась..
Проте це не вона обманула..
Сам відмовився.Сам повірив в брехню..
Питання:хто ж так жорстоко розвів ..
Хоча,здогадуюсь.Але почекаю .
Дякую.♥️
Коментар видалено
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати