Темне скло розкішного авто плавно опускається.
— Сідай у машину, Міло! — холодно наказує.
Міцніше стискаю ручку старої дорожньої сумки.
— Я не поїду з вами. Ви вже достатньо “допомогли”.
Дверцята відчиняються. Він виходить просто під зливу, і його широка постать миттєво затуляє собою світло вуличних ліхтарів. Від того, як важко і безапеляційно на мене дивиться, повітря ніби стає густішим, а серце зривається кудись у прірву.
— Це не прохання.

Я працювала офіціанткою на вечірці мажора, який перетворив моє життя на пекло. Коли його знущання перейшли всі межі, мене врятував ВІН. Кирило Раєвський. Дорослий, владний і абсолютно недосяжний чоловік. Але родина мажора не пробачила образи: за кілька днів мене знищили, викинувши на вулицю. Я втратила все. І тоді мій рятівник повернувся.