2 261
Анотація до книги "Дитина"
Кажуть,що діти не пам’ятають себе у три-чотири роки.То,мабуть тому,що вони горя не знали в тому віці.
Вона пам’ятає.Як тато пиячив,бив маму,як вони ховалися в підвалі..Як тато замахнувся на маму топором,а вона закрилася від нього трирічною донькою,та с тих пір у неї тремтять руки..
Та чомусь вона любила його,свого тата.Можливо тому, що коли не був п’яний,то й він в ній душі не чаяв,у своїй доці.
Коли виросла,вона не засуджувала маму,розуміла,що вона не витримала й розвелася з татом.
Та на все життя врізалося в пам’ять,як тато йшов від них.Не хотів,але мусив.Пам’ятає,як виривалася з маминих рук,як кричала,тягнучи до нього свої маленькі ручки.Ніхто не чув,як кричала її душа,якби могли чути,то не витримали б цього крику.
Та його очі,повні сліз та болю,коли він в останній раз обернувся..
Вона пам’ятає.Як тато пиячив,бив маму,як вони ховалися в підвалі..Як тато замахнувся на маму топором,а вона закрилася від нього трирічною донькою,та с тих пір у неї тремтять руки..
Та чомусь вона любила його,свого тата.Можливо тому, що коли не був п’яний,то й він в ній душі не чаяв,у своїй доці.
Коли виросла,вона не засуджувала маму,розуміла,що вона не витримала й розвелася з татом.
Та на все життя врізалося в пам’ять,як тато йшов від них.Не хотів,але мусив.Пам’ятає,як виривалася з маминих рук,як кричала,тягнучи до нього свої маленькі ручки.Ніхто не чув,як кричала її душа,якби могли чути,то не витримали б цього крику.
Та його очі,повні сліз та болю,коли він в останній раз обернувся..
Зміст книги: 21 глава
Останнє оновлення: 11 Лют. 2022
11 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНабагато більше - ніж історія однієї дівчинки! Хотів знайти таку книгу на букнет) і знайшов, ви молодець) Мені "Дитина" дуже сподобалось, вона ще від учора в моїй бібілотеці, буду слідкувати за історією цієї дівчинки) Мріяв знайти авторів, які розділяють ідеї саме такої художньої літератури, і от - знайшов) обіцяю прочитати і інші ваші книги) бажаю вам натхнення, продовжуйте ви молодець! І героїня ваша - лапочка, ідея книги чудова, справді Бог змінює життя, живі відносини з Ним це понвістю нове життя. От, що важливе в книзі насамперед в художній, щоб кожен зміг знайти себе і відчути себе, на місці героя, чи героїв в тій чи іншій життєвій ситуації. Ви змогли це передати)
P.S. Це не відповідь на ваші коментарі) а справді щирий відгук, бо ще вчора почав її читатаи...
Vladyslav Derda, дякую вам), за такий приємний коментар!.
Інші мої книги, вони життєві, та не на цю тему. Можна сказати, що я тренувалася). Тож звільняю вас від обіцянки прочитати їх))
Дякую від усього серця! Маю теж знайомих, віра в Бога яким допомогла змінити своє життя. Во Істину!
Наталья Русанова, дякую вам за такий щирий коментар!
Дякую Вірона, за ці три роки дуже багато позитивних змін для Варі, віра в Бога і церква подарували їй нове життя, друзів, рідних по духу людей, схоже і кохання теж вже на порозі, а мене ще цікавить її життя поза церквою - вона закінчила вечірню школу? Вона навчаєттся чи працює? Як її мама і д.Віктор? Я помітила Варя дуже прив'язується до дюдей, в церкві її не образять, а як у неї спілкування з навколишнім світом і не завжди щирими, добрими людьми. Мені здається вона занадто відкрита і прям випромінює любов, дуже не хочеться, щоб знову її образили.
Елена Клименко, я так занурилася в те, чим вона зараз живе, що геть забула про навколишній світ), а Варя дійсно з ним стикається. Дякую, Елена, що нагадала!
Ти дуже влучно описала Варю, вона дійсно така. Навіть дивно, що пережите не зробило її жорсткою.
Її більше ніхто не образить. Бог, Який змінив її життя, й надалі буде це робити та дбати про неї)
Дякую Вірона, як багато залежить від батьків, діти не отримавши любов і підтримку, дорослими не усі можуть побудувати щасливі родини і теж дарувати любов та тепло своїм дітям. Дуже тонкий момент - про обійми з мамою... і те як Варя не опустила руки й нарешті розтопила серце матері. Добре, що мама та д.Вітя перестали пити, це вже перемога, хочеться, щоб ця дівчинки почала радіти життю.
Вiрона, Я вже вас знайшла на Літнеті, прочитаю і напишу відгук, але я зовсім не профі...
Дуже боляче читати, що восени дитина іде боса по калюжах і жодна людина не віддала хоч якесь старе взуття, я розумію село, важкі часи, але все одно капець... Про жінку, яка народила Варю, краще знову промовчу, бо її можна назвати будь-яким словом тільки не МАМА... Та дякувати Богу і добрим жіночкам, і Світлані, нарешті Варю почали витягати з пекла....
Чесно, я трохи збентежена, бо не цікавилася протестантами і їх вірою, в силу молитви і чудо я звісно вірю, а от щодо культа пастора і його розмов в мене є сумніви, єдине можу точно сказати, що серед людей будь-якої віри є добрі, чуйні, чесні і є фанатики - які грають все життя на публіку благочестиву роль, а душі і серця їх чорні.
Дякую Вірона, бажаю легкого пера, чекаю на продовження.
Елена Клименко, ❤❤❤
Дякую Вірона, я саме надаю перевагу книгам, які засновані на реальних подіях і реальні історії життя. Ви одночасно пишете просто і захопливо, я вам бажаю натхнення, успіху, багато читачів. Я тільки почала читати і Варю звісно хочу обійняти, вразило багато чого, сумно, що жодна сестра батька не прихистила дівчинку, ви дуже коротко написали про дорослішання Варі, щоб не лякати читачів, вражає, що цій дівчині жодна людина не допомогла, про школу, органи опіки, соціальні служби краще промовчати...нікому не було діла до дитини, яка намагається вчинити самогубство... Про маму Варі навіть не хочу писати, це жах і темрява, дитина відчула, що таке пекло на землі, завдяки такій матері...Чекаю на продовження, дуже хочеться безмежного щастя для Варі.
Елена Клименко, це дуже висока оцінка моєї праці, дякую вам! :)
Надіюсь, у Варі щось зміниться... Цей відчай аж через край!
Галина Левтер, допишу обов'язково)). Через кілько днів викладу продовження. Дякую вам, а то я не знаю, скільки б ще днів не сіла за книгу)))
Яка страшна трагедія! Біда не ходить одна. П'ята глава дійсно дуже болюча.
Вiрона, Я бачу, що ви багато виклали. Біжу читати!
Вітаю з новинкою.
Почала читати.
Дитячий біль і прив'язаність- теми, які болючі, але яких не оминути. Однозначно, читатиму далі )))))
Вiрона, Я рада, що зов серця у випадку з новим твором переміг ❤
вітаю з новинкою. натхнення вам та безмежну кількість читачів.
Любов Віщак Кропива, дякую вам!!)
Вітаю з новинкою! Натхнення та успіхів)
Бетсі Прусс, дякую!)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати