14 глава

Після того, як Бог промовив до неї через пастора, Варя прийняла це слово всім своїм серцем і справді зосередилася на Богові.
Його слова збігалися з тим, чого Варя сама хотіла. Люблячи Бога всім серцем, вона робила все, що могла: розносила християнські газети по поштовим скринькам, ті самі, з однієї з яких почалося її нове життя, проповідувала про Бога всім, хто їй зустрічався, ходила вечорами навколо прилеглих будинків, молячись про спасіння душ людей, що мешкали там.
Варя ходила на всі зібрання у церкві, та читала Біблію з ранку до вечора, перериваючись тільки на те, щоб поїсти.
І тоді вона випробувала на собі те, що Бібія - це не просто історична книга. Це Слово, яке сказав Сам Бог, Воно має у собі Його Божественну силу і людина, яка постійно живить себе цим Словом, відчуває цю силу у своєму житті.

Мама і дядько Вітя, як і раніше, не хотіли нічого чути про Бога. І Варя, зрозумівши, що не може їм нічого пояснити, почала молитися за них.

І почали відбуватися дивовижні речі: приходить Варя додому, а мама читає християнську книгу на кухні. У другий раз вона заходить до кімнати з Варіною Біблією в руках, та просить пояснити, що там написано. Потім поїхала з дочкою до церкви, щоб переконатися, що нічого страшного там не робиться.
Побачивши сотні щирих людей, послухавши просту і зрозумілу проповідь пастора, вона повернулася додому з іншим ставленням до віри Варі. І сама почала їздити з дочкою до церкви кожної неділі.
І дядько Вітя, занудьгувавши вдома один, поїхав одного разу з ними. Заради інтересу. А потім знову поїхав і знову... Забув про горілку. Тепер важко було впізнати в цій веселій і спокійній людині, того агресивного і напруженого чоловіка, яким він був.
Раптом вони стали справжньою родиною, в якій з любов'ю дбають одне про одного. Вдома стало затишно та приємно перебувати.

Якось до Варі прийшла Люда, дівчина, якій вона проповідувала і привела її до Бога. Але батьки не дозволяли їй ходити до церкви, тому вона спілкувалася лише з Варею.
Вони пішли в парк, сіли на постелений плед і почали спілкуватися.
- Помолися за мене, я відчуваю якийсь тягар на душі, - попросила Люда.
Під час молитви Люда почала корчитися в судомах і бурмотіти щось незрозуміле неприродним голосом. Це виявлявся біс.
Варя не злякалася, бо знала, що вона під Божим захистом, а всі ці духи підкоряються Імені Ісуса Христа. Але була здивована, тому що не всі люди мають стільки сили Божої, щоб їх молитву не могли витерпіти біси.
- В Ім'я Ісуса наказую тобі: вийди з неї! – твердим голосом спокійно сказала Варя.
Люда злетіла і обм'якла на покривалі, наче знепритомніла. Через хвилину вона прийшла до тями, але нічого не пам'ятала. Тільки тягар всередині, про який вона говорила, зник.

То був не єдиний випадок, коли злі духи виходили з людей, під час Варіної молитви.

Проповідувати перед натовпом вона бентежилася, але коли в особистій розмові говорила людям про Бога, це так торкалося їхніх сердець, що вони плакали.
Причиною тому була не Варя, не те, що вона була доброю чи правильною. Це відбувалося тому, що сила Божа була в ній, через те, що вона просочилася Словом Божим.