19 глава

Батьки нареченої Натаніеля не дуже схвалювали бажання своєї дочки вийти за нього заміж. Вони вже придивилися нареченого для неї і постійно тиснули на дівчину, щоб вона погодилася на це весілля.
Їй було дуже важко протистояти батькам. Вона часто дзвонила Натаніелю і він втішав її, підтримував, як міг.
Але восени Натаніеля очікувало потрясіння - його наречена здалася під натиском батьків й погодилася вийти заміж за іншого. Про що й написала йому в листі, обірвавши після цього усі зв'язки з ним.
Тиждень після цього був для Натанієля одним з найважчих у його житті. Він не хотів погоджуватися з тим, що сталося і вів у свойому серці боротьбу з Богом, постійно повторюючи одне й те саме: «Поверни мені її!!»
Варя, знаючи все, через що він проходив у цей час, дуже переживала за нього і молилася Богові, щоб все вирішилося і Натаніель зміг одружитися з цією дівчиною.

Наприкінці тижня Натаніель сидів на богослужінні у церкві, у першому ряді. Він був порожнім, тільки з одного краю сидів він, а з іншого Варя. Усі слухали проповідь пастора, а всередині хлопця тривала боротьба з Богом.
Раптом він почув у собі голос:
- Добре, якщо ти так сильно хочеш, Я її тобі поверну. Але за наслідки відповідатимеш ти. Тому що в мене є щось краще для тебе.
- Ні, не треба кращого, поверни мені її, - вперто повторив Натаніель. Але тут же цікавість взяла своє: - А краще - це що?
- Що, якщо це вона? - відповів Бог, і Натаніель машинально повернув голову в бік Варі.
– Вона? - перепитав він, уважно розглядаючи дівчину. - Ні, тільки не вона...

Варя була товариською, щирою дівчиною, з нею було приємно й легко спілкуватися. Як людина, вона йому подобалася. Але лише як людина. Вона була зовсім не схожа на ідеал його дівчини.
Свою майбутню дружину він уявляв високою, з рівним волоссям, довгими пальцями, спокійною, і найголовніше – індіанкою! Варя ж була повною протилежністю: не високого зросту, з короткими пальцями, емоційною, а довге волосся хвилями підстрибувало при ходьбі.
Безперечно, вона була симпатичною, але він взагалі не розглядав її як варіант для себе.

Після цієї розмови з Богом Натаніель відпустив від свого серця ту дівчину, повністю зосередився на навчанні і ще більше, ніж раніше – на служінні Богові. Після пережитого потрясіння він взагалі не збирався одружуватися, хотів присвятити себе Богові, адже Він Єдиний, по-справжньому надійний, не покине, не зрадить. У Ньому завжди можна бути певним.

Варя теж була зосереджена на Богові, на служінні Йому. Про заміжжя чи почуття до когось у неї думок не виникало. А навіщо? Їй було добре з Богом. Хіба може людина так жертовно любити, як Він, так, безумовно приймати, стільки прощати?
Вона вже досить натерпілася від людей. Не хотіла довіряти себе людині, адже дивлячись на життєвий досвід матері та її знайомих, ні до чого доброго це не призведе.
І хоч віруючі хлопці були позитивними, у всіх сенсах цього слова: не пили, не палили, не матюкалися, жили за християнськими принципами, а значить, не брехали, не зраджували. І вони вже надавали Варі знаки уваги, але вона припиняла це відразу. Вона не могла це пояснити, але навіть маючи до деяких із них симпатію, відчувала, що це не її людина.
Але була впевнена, що за такого, як Натаніель, вона точно вийшла б заміж. Не за нього самого, а за людину з таким же набором якостей.