837 308
“Смак кохання”
Анотація до книги "Солодкий гріх"
— Ми зачиняємося, — кажу суворо. — Будьте ласкаві, покиньте приміщення.
— Присядь, — киває на стілець навпроти.
— Мені повторити своє прохання? — роздратування приховати не вдається.
— А це було прохання? — з усмішкою відхиляється на спинку стільця. — Не наказ? — пронизує темним поглядом.
— Сприймай, як хочеш.
— Добре, тоді поговоримо при всіх. Як справи Ло… Лілю? Тебе ж так звати?
— Це не секрет.
— Вечеря. Завтра. О сьомій.
— Мене не цікавлять твої плани, — тримаю максимальну суворість на обличчі. — Можеш не звітувати.
— У клубі ти була покірнішою, — встає, робить до мене крок.
— Тобі здалося.
— І те, що ти хотіла продовження теж здалося?
— Так, — гучно ковтаю. — Тобі взагалі багато здається. Ніякої вечері і подальших зустрічей. Розмову завершено.
— Присядь, — киває на стілець навпроти.
— Мені повторити своє прохання? — роздратування приховати не вдається.
— А це було прохання? — з усмішкою відхиляється на спинку стільця. — Не наказ? — пронизує темним поглядом.
— Сприймай, як хочеш.
— Добре, тоді поговоримо при всіх. Як справи Ло… Лілю? Тебе ж так звати?
— Це не секрет.
— Вечеря. Завтра. О сьомій.
— Мене не цікавлять твої плани, — тримаю максимальну суворість на обличчі. — Можеш не звітувати.
— У клубі ти була покірнішою, — встає, робить до мене крок.
— Тобі здалося.
— І те, що ти хотіла продовження теж здалося?
— Так, — гучно ковтаю. — Тобі взагалі багато здається. Ніякої вечері і подальших зустрічей. Розмову завершено.
Зміст книги: 44 глави
1 435 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНайкраща помста - ніяка...
Зцілюйся, рухайся далі і не ставай схожим на тих, хто образив тебе.
Так Ліля і зробила. Передасть агенцію сину цього будяка на навчання та безбідне життя. Дітина не винувата, що батько дорнуватий.
Лілі НІЧОГО не потрібно з минулого. Вона живе теперішнім та майбутнім. Кохає та кохана!!!
Окрім кохання до Лілі, Назар захоплюється нею. Її силою та витримкою, яку вона вміло поєднує з турботою та ніжністю. Вона для нього особлива! Він хоче, щоб вона зробила останній крок і зачинала двері у минуле))) Його бажання поїхати додому в чотирьох, це кайф. Вони і не підозрюють, що ВЖЕ під серцем Лілі б'ється ще одне сердечко їхньої доньки. Супер! Чекаю на епілог "через роки"... можливо Матвій і Зоряна стануть парою?!
І так далі... Як сказала Катя, РІДНЯ у них велика.
Любов Трохимчук, Ви знаєте, я не проти писати й про дітей, але потрібно вчасно зупинитись. Зараз у мене Сашка, її історія закрутиться шалено, тому доведу все до логічного завершення. Не знаю чи повернуся до Смаків, час дасть зрозуміти)) Щиро дякую вам за підтримку!
"Мама Ліля" - це дорого вартує ! Ліля щаслива !Євген покараний - банкрут і їздить маршруткою , усе справедливо. Розділ - одна насолода ! Усе "сімейство" , як каже Катя , разом і щасливі , поруч дітки одні граються , а котрі тільки у животиках ....Ой, як не хочеться відпускати наших героїв! Дякую ! Чекаю епілог !Тихого , мирного дня!
Світлана Кухта, Ми обов'язково повернемось до них, коли захочемо перечитати)) Мусимо йти далі, робити щасливими інших героїв)) Щиро дякую вам за емоції! Дуже приємно)
Тихого вечора!
Дякуююю!!!!!!! Дуже кайфезний розділ, стільки тепла, щастя, любові і сюрпризів!....... Другий ранок підряд Розчулили, скоро попливу...... Чекаю на епілог. Мирного дня ❤️❤️❤️
Ерін Кас, ♥️♥️♥️♥️♥️
Що ще додати, коли щастя тут через край))) У всіх!! Гарна ідея всім-всім повернутись з ексклюзивними подарунками чи сюрпризами))) Шикарний подарунок від Назара і мудре рішення Лілі!)) Шалено радію за них усіх)) І обов'язково чекаю на епілог)) Дякую, моя бубочко)) Ти неймовірна!! Обіймаю до хрускоту!) Цьом-цьом))❤️❤️❤️
Аля, Усе для неймовірних читачок)) Ми з героями від першого грудня. Уяви! Як звикли... І як мені їх відпустити? Ох... Я не можу. Вже згодна про Євгена писати)))
Дякую, кицю! Обіймаю)) Цьомаю))
Як же приємно спостерігати за люблячими людьми)! Кайф і насолода! Це так круто, що люди вміють бути щасливими, незважаючи на всякі негаразди та проблеми. Після таких історій навіть життя яскравіше. Дякую за таку красиву продочку! Мирного дня.
Лета Евгения, Я зберігаю ваші емоції, а потім надихаюся ними, коли сідаю писати)) Це неймовірно!
Дякую, моя люба!
Мирного вечора!
все подобається книга ух тільки шкода що не син у Лілі буде
Галина Поліщук, А може, у них ще й син колись буде. Ми можемо фантазувати, як захочемо)) Дякую!
Мені не можна стільки солодкого!!!! А сьогоднішній розділ вері солодкий)))) Мої думки були вірні,Євген банкрут,і сподівання були вірними Ліля прийняла правильне рішення!!! Ох, чекаю завтрашній епілог,хочу "через .... років". Так цікаво))) Дякую сонечко)
Маріана Сорбало, Слухай, ну я не вмію писати дієтичні епілоги)) От справді, пробувала, але потім повернулася і засолодила))) Ти вгадала, через чотири роки...
Дякую, красунечко!
Щастя має смак, щастя хочеться вдихати на повну, смакувати, як щось неймовірне. Дякую, Ерін!
Tatyana Aleksa, Дякую! Кайфую від ваших емоцій!
Як же ж усе все класно складається!!!!!!
Дякую за гарний настрій від прочитаного ♥️♥️♥️
Ніна Дудніченко, Дуже вам вдячна) Тішуся від ваших емоцій!
На душі так добре і спокійно
Nataliya Chipak, Це дуже приємно автору! Дякую)
За вікном гуде тривога , а я читаю останній розділ і тішуся як мала дитина !!! Що мені та тривога коли тут такі емоції , стільки почуттів , радості і щастя !!! Дякую , моя рідна Ерінко !!! Що даєте можливість радіти , коли навколо сум !!! Величезне Дякую за вашу працю , це як бальзам на душу !! А епілог я чекаюююю! Це я дуже люблю !! Гарного , тихого дня , моє Сонечко !!!♥️♥️♥️♥️♥️♥️
Olga Mykhailytsia, За планом солодкого епілогу бути не повинно, хотілося дотриматися загальної концепції книги, але... Я добряче там насолодила))) Не втрималась. Така моя доля - робити героїв безмежно щасливими. Дуже дякую вам, дорога Олечко! Ціную вашу шалену підтримку!
Нарешті!!! Нарешті Євгена наздогнало...!!! Аби знав,як то,коли об тебе витирають ноги...!!!
Катя буде з пузіком...!!! Як гарно!!! Постаралися!!!...
Ура,ура,ура!!! Я підозрювала,...здогадувалась...!!! Адже Лілю нудило...!!! Ви натякали...!!! Це і не дивно...!!! Їх палка пристрасть мала дати плоди!!!...
Дякую за проду!!! ❤❤❤ Це так ... багатообіцяюче,ніжно,смачно..!!! )))
Олена Гушпит, Смачно... Я дуже радію, що саме ці позитивні емоції наповнюють ваше серце. Авторка своє завдання виконала, можна розслабитись та насолодитись коментарями)) Дякую, люба!
Емоційно,ніжно,казково! Дякую!
Светлана Шевчук, Щиро дякую!
Якби ще Ліля і синочка Назару з часом подарувала було б дуже класно! Дякую за таку чудову, емоційну історію! Дуже радію за Назара Лілю, маленьку Зоряну і ще за ненароджену донечку! Вони сім'я! ДЯКУЮ! І з нетерпінням чекаю епілог, хоча дуже не хочеться прощатися з нашими героями!
Andre Mark, Ох не хочеться... Серце крається)) Але нові герої тупають ногами і вимагають уваги)
Дякую вам за підтримку!
Дуже круто. Дякую! Емоційно , ніжно , чуттєво, як же не хочеться відпускати наших героїв.Дуже радію за ще одну щасливу родину.Ліля заслужила своє щастя. Важко переключитись на нову історію.Читаючи кожну книгу із цього циклу , я переживала за кожного героя, як складеться його подальше життя.Але ця книга на мою думку була найемоційніша. Дякую ,пані авторко, за вашу неймовірну творчість ! Легкого пера , вдячних читачів, побільше цікавих історій! Гарного дня та мирного неба нам усім!
Ніна Серветник, На нову історію завжди важко переключатись. Особливо тоді, коли ми так довго жили в одному циклі й дуже звикли до героїв)) Але Сашці теж потрібна ваша підтримка, її історія буде не менш цікавою та насиченою)) Дякую вам, моя люба, за підтримку! Дуже ціную!
Як Катруся казала, сімейство,чесно я навіть незнаю як їх відпустити.
Инна Сливинска, Не ріжте мені серце, я вже пів місяця себе готую і ніяких успіхів((
Дякую щиро!
Такі солодкі!!!!! Доня!!! Мамине продовження і таткове сонечко!!!!!! Такі всі медові та щасливі!!!!!!! Дякую!!!!!!!!
Svetlana Mischenko, Не встояла я від спокуси створити солодкий фінал)) Я безнадійна)) Дякую!
Ох Ліля! Здається ти дійсно стала дорослою. Переборола усі страхи та знайшла сили вибачитися перед найріднішими. Це було потрібно і їм, і тобі. Так кохання і злагода творять дива. От і Ліля спочатку справді закохалася, визнала це і зізналася. Має тепер чоловіка і доньку. Яка ж я щаслива за Лілю.
Людмила Азорская, Вона змогла перебороти усі страхи, одужала від хворого кохання і зустріла справжнє)) Тепер ми можемо лише порадіти за неї)) Дякую!
Боже, яка глава! Мама Ліля - почула і серце обірвалося,а потім застукало,наповнюючись щастям. Ось вона її справжня любов, її жаданий чоловік та їх сім'я! Та поштовх просити прощення і прощати, отримуючи навзаєм прощення та любов рідних. От ще потрібна їм для повного щастя спільна дитина та то вже мабуть буде маленьке диво, зачате в Карпатах ))
Дякую за неймовірно щасливе продовження! Чекаю,бо хочу ще!))♥️♥️♥️
Наталья Русанова, Дякую! Це дуже приємно)) Тішуся, що історія викликає стільки гарних емоцій)) Ліля довго йшла до свого щастя, але так мало бути. В процесі вона змінювалася і заслужила найкращу родину, яка тільки могла бути)) Завтра продовжимо))
Потужна глава❤️ Взагалі, вся ця історія вийшла дуже сильною, як емоційно, так і за подіями! Дякую❤️
ToriKa Reader, Це приємно))
Емоції через край! Передсвяткова метушня, приготування, останні покупки і тут - неочікувані прозріння і відкриття. Який же це кайф усвідомити, що поряд з тобою рідні люди, твоя сім'я! І як добре, що в цій поспішності у Лілі виникла потреба зателефонувати своїм батькам. Не хочу характеризувати Олену - ця жінка дуже схожа з Таїсією у ставленні до своєї.дочки. А от розмова з батьком розчулила до сліз. Шкода, що історія добігає закінчення. Але відчувається суцільна гармонія, і що всі герої мають бути щасливими. А це відчуття щастя передається і читачам. Ерінко, ти справжня чарівниця!
Оксана, Мені було дуже приємно чарувати над цими героями)) Я дуже прикипіла до них і з болем відриваю від себе, щоб залишити і йти далі)) Але так треба, вони сказали все, що хотіли)) Дякую, Оксанко, за підтримку та теплі слова!
Плакала від її розмови з батьками...
Нарешті Ліля відпустила минуле і пробачила саму себе.
Дякую❤️
Таті, Дозволила собі бути щасливою)) Дякую щиро!
Це просто бомба!!! Я зараз пишу і плачу... Іноді ти бачиш, як у твоєму житті все ламається... Ти намагаєшся зібрати по шматочках найдорожче, втримати в руках хоча б фрагмент, але все розлітається прямо на твоїх очах. Це страшно... адже попереду невідоме... Але ти потім розумієш, що... Так треба, бо далі так тривати більше не може. Коли руйнується старий світ, головне встояти самому! Не звинувачувати, не проклинати, не чіплятися за руїни... Відпустити, нехай із болем у серці та сльозами на очах! Просто відпустити... Дякую за продочку!) Чекаю на щасливий фінал!) Обіймаю міцно!) Бережи себе!)
Вера, Дякую)) І я тебе))
Дякую, Вам Ерін. Ви з Музою зробили з Лілі шикарну жінку, щасливу дружину, турботливу маму, вдячну доньку, люблячу сестру! І це ВСЕ наша Ліля (мене аж розпирає гордість, що я її знаю тааак давно і різну, та була присутня при її становлені).
Оте слово "мама Ліля" - це верх всякої похвали та оцінки. А те, що подзвонила та вибачилася перед матір'ю та батьком - і отримала від батька "доню, я тебе люблю" - це кайф для неї і велика Перемога!)))
Щасливі!!! Закохані!!! Любимі!!!
Було дУУУУже цікаво читати та проживати разом з Героями))) Так читала вперше.
ДЯКУЮ.
Любов Трохимчук, У Лілі все було швидше, тут історія інша, але не менш цікава) Дякую!
Не знаю, можливо комусь не сподобалося, але я з першого розділу полюбила наших надзвичайних героїв. В мене є питання до мами Лілі. Так зверхньо відносити до рідної дочки, можуть бути тільки байдужі. Знаю, що було у них дуже багато проблем, але ж вона твоя....Ну лікували, оплачували все, але підтримка де? В неї гості, зустрічі, а дочка потребує підтримки. Батькові респект! Сказав влучно. Тепер хай дякують Богу за Назара, який дав змогу Лілі вирватись і усвідомити про все що було в минулому. Він для неї став надією і опорою.
Я розуміла спалахи Лілі, відчувала командні рішення Назара, вони стали для мене рідними.Хвилювалась і раділа разом за них. А ще є мудра кровинка Назара, яка стала і частинкою Лілі.Клас, розвиваються події, яких так чекаємо ми, Ваші, пані Ерін, читачі! Ви даруєте насолоду і радість читання у наш такий важкий час!
Сили, терпіння і впевненості у Перемогу, завдячуючи мужнім Захисникам! Слава Україні, Слава ЗСУ!
Валенсія, Слава нашим Героям!
Починаючи книгу, я й сама не знала, чи зможе Ліля змінитися настільки, щоб викликати прихильність у читачів, але це сталося)) Я рада, що вона виправилась і наважилась перепросити у всіх, кого образила)) Дякую вам за підтримку! Мені дуже приємно))
Ох .Розчулили?❤️❤️❤️❤️❤️
Ніна Дудніченко, Дуже приємно) Дякую!
Плакала разом з Лілею...щось накрило мене ця відвертість з батьками. Радію,що Ліля нарешті має свою сім'ю. Зоряна та Назар врятували її сердечко. Дякую)))
Маріана Сорбало, І я плакала))) Розділ такий, усі плакали)) Добре, що від щастя))
Дякую, кицю!
Така зворушлива продочка...оте Зорянине "мамо Лілю" це ж вибух емоцій! А те, що Ліля попросила пробачення у батьків, вартує поваги...особливо розчулила розмова з татом! І, нарешті, донька почула слова любові від тата це дуже для Лілі важливо! Я просльозилася і радію, що Ліля, все-таки, змогла знайти себе!!!)) Дякую тобі, моя квіточко, за сьогоднішню смачну продочку. Чекаю на продовження з нетерпінням.) Люблю тебе, моє серденько, і обіймаю міцно. Цьомаю.))))
Анна Багирова, Тепер навіть не хочеться зазирати в першу частину, бо важко повірити, що колись вона була такою безжальною змією. Але це її життя, вона його не приховує)) Ліля може бути прикладом)) Дякую, сонечко! Цьомаю)) Люблю тебе!
Мама Ліля, це так незвично і зворушливо, а Ліля й не проти) ну куди вже краще! Справжня сімʼя) а ще батьки, які люблять свою доньку. Дуже зворушлива продочка! Дякую! Мирного дня.
Лета Евгения, Я рада, що змогла порадувати і розчулити)) Щиро дякую, дорога!
Мирної та спокійної ночі!
Дякую нашому авторові за чудовий розділ. У мене виступили сльози на обличчі. Як добре коли є рідні і кохані, яким ти небайдужа. Прошу Бога Перемоги Україні і світлого їй майбутнього, нехай Бог нас усіх оберігає в цей складний час.
Людмила Мищенко, Дай Боже нам миру! Дякую вам за емоції))
Приємно, що книга полюбилася читачам))
Блін , я в кінці навіть заплакала.
Анна Анна, Ви не одна)) Дякую за емоції!
" Літати на крилах щастя...особливого"...
❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️
Дякую,люба Ерін....яка ж класна ця штука....життя...яке ж воно..,особливе...
❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️
Дякую.
Галина Рихлівська, Дуже рада вас бачити)) Щиро дякую!
Дякую!!! Прямо до щему! Ліля відпустила минуле, знайшла правельні слова для батьків, он як тато поплив.) Тішуся, що в них все гаразд, ця епопея в пошуках Нявчика, показала яка вони чудова сім'я.)
Valentina, Нявчик знав, що потрібно робити)))
Я дуже задоволена цією книгою, і тим, якою стала Ліля))
Дякую вам за підтримку! І за те, що сварили Назара, він прислухався)
Як же чудово, що тоді Ліля випадково зайшла не в ту кімнатку))))
Мирного і спокійного дня
Наталія, А у кімнатці сиділо її особливе щастя))
Дякую, люба!
Мирної ночі!
В цій главі було дуже-дуже багато правильних слів і визначень)) Наша дівчинка вже так виросла і сама стала мамою)) Блін, сонце, май совість!! Це ж аж до сліз!!))) А ми ще навіть з усіма нашими героями не зустрілись в Карпатах!)) Оце буде зустріч!! Вже в шаленому передчутті!! Дякую, моя зіронько)) Обіймаю ніжно-ніжно)) Смачної кави!!❤️❤️❤️
Аля, У мене немає совісті, коли це стосується емоцій))) Хочу, щоб усі розчулились, бо наша Ліля того варта))) Завтра їдемо в Карпати, збирай валізу)) Дякую, кицю! Обіймаю))
Чудово, нарешті для неї надійшов той час, коли можна все відпустити і бути щасливрю!
Дякую
Nataliya Parfenyuk, І нам доведеться їх відпустити...
Нові герої вимагають уваги)) Дякую вам щиро!
яка Ліля молодчинка! Дівчинку дуже шкода, адже усі сказані Лілею слова - правда. І не завжди природній процес народження дитини відразу робить жінку мамою, інколи нею стають навіть для чужої дитини. Якщо з-поміж усіх героїв твоїх книг Демчик був для мене найсильнішим чоловічим персонажем, то серед жіночих - це явно Ліля. Дякую!)
Nata, Круто!
Ох,що ж то...??? Як то...??? Яке ж солодке вистраждане щастя...!!! Пахне ялинкою,домашніми посиденьками,теплом дитячих обіймів...!!!
Ерінко!!! От що ви робите...??? Хіба ж так можна писати...??? Ми ж вразливі жінки...!!! Плачу разом з Лілею...!!! Нарешті вільна...!!!
Дякую за таку чудову проду!!! ❤❤❤❤❤
Олена Гушпит, Мої вразливі, неповторні читачки - особливі)) Обожнюю їх тішити))
Дякую, люба!
Я же ж класненько!!!!!!!!!!!
Лиля Курилова, Дякуююю)))
Емоційний розділ,така важлива розмова з батьком,і саме головне -МАМА ЛІЛЯ! дякую, Ерін,за чудову і емоційну книгу!!!чекаємо епілогу,хоч шкода відпускати героїв.
Светлана Шевчук, Ви вже бачили анонс? Прощатися будемо у п'ятницю)) Дякую!
Ніколи б не подумала , що з негативного ставлення до героїні на початку циклу смаків , в кінці буду плакати за цю ж таки героїню !! Браво Ерін ,ви це зробили !!! Все йде до гарного щасливого завершення ! Шкода їх всіх відпускати , але по переду нові герої ! Чекаю з нетерпінням на все !!!♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️
Olga Mykhailytsia, Я мала важливу ціль - змінити її)) Дуже радію, що вдалось)) Щиро дякую, Олечко! Обіймаю міцно))
Ніколи не подумала б, що Ліля доведе мене до сліз...... дякую люба за щирі емоції
Лариса, Я вчора також розплакалась, коли перечитувала розділ)) Дякую!
Чекаємо епілог, дякую за приємні емоції, вони допомагають відволіктися в наш складний час.
Наталия Остапенко, Тут таке закрутилося))) Завтра буде розділ, а у п'ятницю епілог. Не змогла відмовити собі в задоволенні продовжити історію хоч на один день)) Дякую!
Ну от і зробила те чого найбільше боялась.Пробачення попросила у найрідніших і отримала прощення! Дихай на повні груди. Ти кохана та кохаєш і це назавжди. Неймовірно ! Емоції та сльози полегшання і не тільки у Лілі. Дякую!
Ніна Серветник, Щиро дякую за емоції))
Нарешті наша Ліля щаслива)) Я вчора сама розчулилась, коли перечитувала цей розділ))
Мама Ліля!!!!! Яке це щастя почути ці слова!!!!! Ліля пройшла складний шлях становлення, впала, але зуміла піднятися і рушити далі. А тепер у неї є опора, Назар, є для кого жити і про кого дбати! Сім'я! це головне!!!! Дякую!!!!!!!
Svetlana Mischenko, Гадаю, саме зараз вона розуміє, що усі випробування були пройдені не дарма) Дякую!
Катя з'явилася зі своїми порадами!) Хах... зтось певно вже забув, як уникав декого і сумнівався!) Давно було?))) Зате тепер вона спец по роздачі мудрих порад!) Мені сподобалось, як Ліля говорить стосовно Назара... наполегливий) Як Білецький!) Стосовно модельки... Зарозуміла, нікчемна дупа! Вона ніколи і не любила Назара... та взагалі не здатна нікого любити, окрім себе! І добре, що в неї вистачило розуму, сказати все це один на один! Бо якби це почув Назар... то там би рішення про Зоряну прилетіло б відразу! Мені навіть шкода, що він так зміг помилитись у своєму рішенні залишити її з нею...
У житті трапляється багато чого... Не завжди так просто... як здається... Але люди, яким ми дорогі... ніколи від нас не відмовляться! Дякую за продочку, сонечко!) Обіймаю міцно!) Мирного дня!
Вера, Так, велике щастя для обох)
Не мати, а мачуха. Просто жах! Як можна жалкувати, що в тебе є дитина, причому, якій вже п'ять років? Добре, що у Зоряни є шанс отримати материнське тепло від Лілі. А можливо, ще й шанс жити в щасливій родині.
Дякую, Ерінко, за такий емоційний розділ;
Оксана, Як сказав Назар, вибрати не дали... Шкода, що й в реальному житті є такі матері, але добре, що у книзі ми можемо все обернути щастям для героїв)) Дякую, сонечко!
От і поговорили, Ліля зрозуміла хто є хто. Найкраще забрати Зорянку, відправити модельку на подіум, призупинити фінансування, нехай сама працює. Можливо знайде того, хто би її утримував. І тоді буде воля. Вона наговорила всяке на Назара, що не відплвідає дійсності. Він є добрим і уважним батьком. А Таїсію пора відправити на свій хліб. Зорянка буде мати щасливе життя разом з Назаром в Лілюю.
Дякую щиро за гарне продовження неймовірної історії. Читаю з захопленням.
Мирних буднів, спокою нам всім. Цієї ночі було дуже важко. Моє дороге місто атакували шахеди. Дуже боляче, коди руйнуєтся роками вибудоване. Як ми хочемо спокою, але ворог продовжує нищити нашу рідну Україну. Мужності і Божої опіки нашим рідним Захисникам - ЗСУ!
Валенсія, Тримайтеся, люба! З вірою та надією переможемо. Нехай ніч буде спокійною та тихою. Бережіть себе!
А стосовно героїв, завтра продовжимо. Дякую вам!
Назарові потрібна така як Ліля, і навпаки. Ліля змінилася, стає впевненою у собі. На мою думку, це і є справжнє кохання, де треба розуміти один одного, йти на поступки, якщо потрібно. Така, як Ліля буде гарною матір'ю і дружиною. Її відношення до Зоряни показали її прекрасне ставлення до дівчинки. І впевнена, що вона буде кращою для Зоряни, ніж її справжня матір. Молодець Ліля! Дала достойний опір модельці!
Щиро дякую за ваші неймовірні розповіді про кохання! Чекаю з нетерпінням наступні розділи!Миру і спокою всім нам!
Алла Огнівко, Вони знайшли одне одного, доля зіграла правильно і звела два одиноких серця. Тепер попереду спільне майбутнє, бо Назар вже нікуди не відпустить свою Лолу)) Дякую!
Мирної ночі!
Моделька зовсім тю тю????? Заберіть Зоряну,з такою мамою і ворогів не треба. Ліля так відчайдушно бориться за Зоряну,що не залишається навіть сумнівів у тому,що вона буде чудовою мамою!
Маріана Сорбало, Ага, тю-тю.. У неї не всі клепки. Якщо Лілі вдалося вигнати тарганів, то з моделькою вже нічого не вдієш))
Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати