Весільний переполох

– Друже, ти ж розумієш, що не полетіти на весілля брата у тебе не вийде.
– Що ти пропонуєш?
– Ну… є у мене одна ідея, але пообіцяй, що ніколи не зізнаєшся Алісі, що це я її запропонував.
– До чого тут Аліса?
– Ти можеш взяти її з собою на це весілля і представити як свою дівчину.
Я кліпаю очима, чекаю, коли друг скаже, що це дурнуватий жарт, але він продовжує стукати пальцями по столу і мовчати. Тут я просто не витримую і вибухаю реготом. Знаю, це вже істеричне, але тримати емоції під контролем доволі важко.
– Взагалі-то, я серйозно, – Алекс закочує очі. – Аліса і не таке від тебе терпить. До того ж ти казав, що вона виконує всі твої забаганки, бо ти їй за це платиш. Все просто, друже. Заплати їй за те, щоб гарно зіграла твою дівчину – і мама більше не буде шукати тобі наречених.