281 306
Анотація до книги "Пробач, некохана"
Він відмовився від неї, бо не кохав. Його не зупинила її вагітність, але минуло вісім років — і їхні світи знову зіштовхнулися.
— Можеш знайти інше місце для роботи?
Вона схрещує руки на грудях. Мотає головою з сумною посмішкою.
— Не можу. Чому це я повинна? Я прийшла сюди працювати й…
— Точно працювати? — випалюю зі злості, хоч добре розумію, що вона мене не переслідує. Хотіла б — з'явилася б у моєму житті давно.
— Вдамо, що не знаємо одне одного. Я вже не та, що колись. Не бійся, не проситиму твого кохання.
— Можеш знайти інше місце для роботи?
Вона схрещує руки на грудях. Мотає головою з сумною посмішкою.
— Не можу. Чому це я повинна? Я прийшла сюди працювати й…
— Точно працювати? — випалюю зі злості, хоч добре розумію, що вона мене не переслідує. Хотіла б — з'явилася б у моєму житті давно.
— Вдамо, що не знаємо одне одного. Я вже не та, що колись. Не бійся, не проситиму твого кохання.
зустріч через рокибос і підлегласпільна дитина
Зміст книги: 45 глав
1 095 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЛаскаво прошу до цієї драматичної історії, від якої вас захлисне емоціями!
Не забувайте поставити сердечко — воно стане моїм стимулом!
Раджу почитати також мої настроєво схожі історії:
❤️ «Її чужий, її рідний»
❤️ «Шлюб з другої спроби»
❤️ «Під серцем і в серці»
Підписуйтесь на мою сторінку і читайте інші романи!
А також підписуйтесь на телеграм-канал: https://t.me/+NoMclFybh0o1MDMy (Любовні романи Устини Цаль). Новини, анонси, уривки, спілкування з читачами тут.
чудова книга,щиро дякую
Валентина Глущук, Дякую!
Дякую за історію кохання Микити та Віти, що не один раз змусила завмирати серце, хвилюватись й радіти! Дякую за емоції, враження, щасливий фінал, задоволення та позитив! Натхнення на нові історії.
Светлана, Дякую за відгук і Ваші емоції!)
Дякую, люба Устино, за наші яскраві емоції, за переживання і за радість, за чудових головних героїв, за щасливе закінчення історії. Як добре, що Віта і Микита не розминулися на життєвому шляху і що ніякі вибрики "доброзичливців" не стали на заваді їхньому спільному щасливому майбутньому. Бажаю Вам, люба Авторко, нестримного натхнення для нових ідей і нових історій!
Пацюк Червоній, Знаєте, у мене немає слів, щоб якось відповісти на ваш коментар, бо він абсолютно не відповідає змісту книги. Зате Ви, Пацюк Червоній, у нашій читацькій спільноті склали про себе таке собі враження(. Щиро бажаю Вам щастя в особистому житті!
Дякую за таку гарну емоційну життєву історію, що закінчилася на гарній ноті, Всього вам кращого а нам ,читачам, нових історій від вас
Неонила Адинец, Щиро дякую!
Щиро дякую за неймовірно емоційну історію кохання. Натхнення.
Валентина Прибыток, Дякую!
Прочитала .Довго збиралась з думками.Книга вразила.Чому?Бо в житті все набагато складніше і дуже рідко доходять до згоди :або йому надалі байдуже,або вона не хоче пробачити або дитина не хоче контактувати або багато ще інших причин:батьки обставини,час.Тому і читаю книжки,бо тут все просто,ХЕ.Такій варіант мені більше подобається і вірю,що людина може змінитись,подорослішати і виправити свої помилки.Гарна книга ,з цікавим ,життєвим сюжетом.Дякую,Устино Вам,що вмієте потішити,розважити та донести нам,читачам, позитив на кожен день.Натхнення Вам,успіхів та нових задумів.Дякую.
Станіслава Барабошко, Дякую, пані Станіславо, що ділилися враженнями та емоціями від читання!
Це мега неймовірно! Розчулена до сліз за них! Віта з Микитою заслужили і побудували своє щасливо разом. Так, минуле було не райдужним, але значить треба було обом пройти по камінцях, щоб потім вийти разом за руки на білосніжний пісочок на берегу їх моря кохання) Емоції переповнюють, епілог чудовий, дітки радісні, батьки закохані і натхненні! Дякую ❤️
Оксана Митчик, Дякую, що ділилися враженнями та емоціями, дуже ціную!❤️
Епілог мур мур))) дякую за книгу!ех, якби всім жінкам, що цього хочуть, була можливість для самореалізації!
Іра Сітковська, Це утопія, але до неї треба прагнути))
Дякую!
Емоційна ,зворушлива ,життєва, глибока і щемлива історія кохання.Навіть не знаю ,які ще найпрекрасніші епітети підібрати.Історія не просто захопила ,вона змусила серце битися частіше і проживати кожну мить з героями.У випадку Віти і Микити все сталося так ,як і мало статися.Не всім дано ось так одразу побачити свою людину ,яка навіть поруч стоїть і дивиться з тобою в одному напрямку.Інколи доводиться ще довго ходити ,розчаровуватися ,втрачати ,щоб потім відкрити очі ,побачити ,повернути і почати цінувати.Історія читається на одному диханні ,а післясмак залишається і залишатиметься ще надовго.Вразило і викликало справжнє захоплення те ,як авторка тонко описала еволюцію стосунків Віти і Микити .Щиро дякую,Устино за ваш талант,майстерне володіння словом і за подаровані емоції і в цілому за неймовірну історію досконало написану.Бажаю Авторці здоров'я і невичерпного натхнення.
Оксана Кіс, Оксано, мені неймовірно приємно, що книга викликала у вас такий шквал емоцій! Дякую, що підтримували героїв і двлилися думками! Безмежно ціную❤️
Ааааа,як гарно..!!! В їх випадку сталося саме так,як мало статися..!!! Мали поблукати,набити ґуль,втратити,розчаруватися,щоб почати цінувати справжнє щастя..!!!.. А коли віднайшли втрачене,то зрозуміли,яке чудове життя з людиною,яка дивиться з тобою в одному напрямку..!!!.. І отримали нагороду..!!!..
Дякую вам за таку чудову,захоплюючу історію з неймовірно смачним букетом емоцій!!! ❤️❤️❤️❤️❤️
Олена Гушпит, Дякую, що ділилися емоціями і думками!❤️
Спасибі! Було прикольно, з гумором, цікавезно!
Olga Tomchuk, Дякую за відгук!
Дякую за ще одну прекрасну історію кохання! Творчого натхнення на нові історії кохання!!!
Наталія Силенко, Дякую, пані Наталіє!
О, яке неймовірне завершення цієї історії кохання! Микита, отримав шанс стати вдруге татом і сам доглядає
своїх донечок ,а Віта купається в любові чоловіка,для якого з некоханої стала центром його життя.
Дякую за емоційне задоволення від прочитання! ♥️Бажаю нових цікавих ідей та втілення їх в книгах!♥️♥️♥️
Наталья Русанова, Дякую, пані Наталіє, за коментарі та підтримку історії!❤️
Ось і завершився черговий шедевр Вашого, пані Устино, таланту! Розвиток сюжету відбувався за класикою жанру, все настільки довершено, що читати таку книгу для мене - це величезне моральне задоволення від роботи Автора і естетичне задоволення від досконалості його твору. Щиро дякую за неймовірну історію і чудову книгу в цілому!!! ❤️❤️❤️
Любовь Даценко, Дякую за приємні слова підтримки!❤️
Дякую за неймовірну історію. Натхнення на нові історії.
Валентина Ліщук, Дякую!
Дякую за чудову книгу. В кінці навіть трохи просльозилася ❤️❤️❤️
Анна Вовік, Дякую, тішуся Вашим емоціям❤️
Дійсно чудова книга.
Олена Жданова, Дякую!
Чудова книга, під час читання епілогу скотилася сльоза... Рада за наших героїв.))))
Юлія Курич, Дякую щиро!
Дочитала. Досі під самим добрим і щирим враженням. Вмієте Ви, Устинко, заінтригувати і так закрутити сюжет. І все у цій ситуації склалося як мало бути. Без цих семи років не було б такої гарної, дружної, люблячої сім'ї. Це той випадок, де другий шанс - це справжній шанс на щастя. Як же хочеться, щоб у житті було побільше таких розуміючих чоловіків. Які можуть зробити правильні висновки.
Щиро дякую! ❤️❤️❤️
Наталія Діжурко, Дякую за Ваші роздуми та емоції!❤️
Смакувала книгу від її початку і до епілогу, просто вона настільки цікава, життєва, головні герої ☀️☀️, хоча спочатку хотілося Микиту стукнути))), але....не відірватися ❤️❤️❤️!
Епілог, це взагалі, солодко, як мед! Велика щаслива і успішна родина! Все просто і по справжньому!
Дякую, Устино за чудову книгу! Натхнення та успіхів у вашій творчості!!!❤️❤️❤️
Ann, Дякую, що ділилися враженнями й емоціями, це для мене дуже цінно!❤️
Виверти долi Iнакше не назвеш. Книга сподобалась. ГГ неiдеальнi та справжнi. Дякую автору.
Ирина Ткаченко, Дякую за відгук!
Чудова ви авторка Устинко❤️
Антоненкова Руслана, Дякую, дуже приємно чути❤️
Дякую.
Марія Дзік, Дякую!
Ну як так можна, Устино!!! Весь Епілог читала зі сльозами на очах) А тепер пишу і знову течуть! Сльози радості, захвату, щастя за Микиту та Віту! Дякую, Устино!!!❤️❤️❤️❤️ Ще одна історія, яка буде у фаворитах на перечитування! Пораділа навіть за Лесю) Отримала моральне задоволення, прочитавши про Олексія. Очікування Епілогу, вартувало того!!! Він вийшов шикарним!❤️❤️❤️
Олександра Халаїм, Дякую сепдечно за Ваші емоції, коментарі та співпереживання героям! ❤️
Суперова книга! Я щаслива за героїв, щаслива, що вони щасливі. Все в цій книзі так як надо, реалістичні герої зі своїми сумнівами, страхами та життєвими проблемами.
Авторці успіхів та творчого натхнення!
Альона Сіромаха, Дякую за побажання і Ваші емоції!
Книга чудова❤️❤️❤️ дякую ❤️
Антоненкова Руслана, Дякую ❤️
Дякую, Устинко! за такий чудовий ХЕ, за Оксанку та Орисю, за все. за їх щастя! Натхнення та щастя! Дякую
Оля Пасічник, Дякую, пані Олю!
Бозя дала змогу Микиті сповна насолодитися батьківством- дві чарівні квіточки))).
Родинний затишок, щастя, кохання- наслідки тяжкої праці, дій та вчинків.
Серцю не накажеш, а своє не завжди побачиш..
Бажаю усім не пропускати на шляху своїх людей а нашій милій авторці натхнення та міцного здоров'я, аби тішилась нас своїми історіями❤️
Halyna Shchyrba, Дякую щиро за підтримку і коментарі ❤️
Дякую за таку красиву історію!!
Людмила Ковалевская, Дякую!
чудова книга,дякую
Валентина Глущук, Дякую!
Пробач кохана...
Мммми, перечитала ще раз розділ.
Логічно, хотілося б сказати, а ні- заслужено, виколихано то щастя...
Щиро дякую ❤️
Halyna Shchyrba, Дякую ❤️
Вітаю з новинкою! Бажаю книзі багато читачів, гарних відгуків і заслуженої уваги!
Александр Еверлі, Дякую
Устинко, коли буде продовження?) так чекаююю❤️
Дякую❤️ чудова книга❤️
Ой, і я наплакалась від щемливості зізнань, від чуттєвості моменту, від щирих почуттів і від тепла і добра, що огорнуло Віту, Микиту і Максимка! Щаслива родина! Вони чудові, дякую Вам ❤️
Оксана Митчик, Дякую ❤️
Так ніжно і чуттєво,читаю і плачу від радості за них.Дякую за теплі і світлі емоції.❤️❤️❤️
Татьяна Приходько, Дякую ❤️
Всі щасливі нарешті ! І я рада за них ! Щиро дякую за чудову розповідь.
Валентина Глущук, Дякую!
З захопленням читала, як Микита освідчувався на очах у всіх охочих колег. Його слова і емоції були щирі. Дійсно відчувалося, що цілий світ готовий прихилити Віті до ніг. Але особливий респект Микиті від мене, що він захотів цей день провести втрьох - з Максимком! Микиті важлива не тільки кохана. Він вже всім серцем полюбив свого сина, і за такий короткий час він відчув життєву необхідність мати повноцінну сім'ю. Вірю, що вони будуть щасливі! Дякую, люба Устино!
Оксана, Дякую, Оксано!
Ну нарешті. Яка ж я за них рада)
Марішка, Дякую)
Останній розділ - до сліз! Все таки, ці сім років не пройшли марно. Герої зрозуміли, що лише разом вони по-справжньому щасливі. І ось це признання і пропозиція на очах у всіх точно закриє роти всім охочим до пліток.
Дякую і чекаю на епілог, де Микита буде в декреті. ❤️❤️❤️
Наталія Діжурко, Дякую ❤️
Любила казку про сіль)), така собі алюзія на короля Ліра !
Іра Сітковська, Мені вона ще з дитинства пам'ятається, колись у журналі "Барвінок" прочитала)
Так радісно за головних героїв❤️❤️❤️, але так сумно прощатися з ними після епілогу... Можливо дійсно їм обом, особливо Микиті, потрібні були ці роки, йому - щоб зрозуміти, що любить Віту і синочка, їй - щоб стати успішною і незалежною... Але ці роки не забрали спогади, легкість спілкування і потребу одне в одному!!! Книга припала до душі, читала її із захопленням та очікуваннями❤️!!!
Дякую Устино, за книгу, вона❤️❤️❤️!
Ann, Дякую щиро❤️
Так зворушливо..
Тетяна Маркова, Дякую!
Ааааааа,як гарно..!!! Таке сумбурне,але таке неймовірно-прекрасне освідчення..!!! Микита завжди її любив,але не помічав цього..!!! А тепер.. прийшло прозріння та усвідомлення..!!! .. Треба було часу і обпектися з Лесею,аби дійшло..!!! .. Добре,що не пізно..!!!..
Дякую за проду!!! ❤️❤️❤️
Олена Гушпит, Дякую ❤️
Боже, який же класнючий розділ: сльози щастя, кохання, хвилювань Віти і наші разом із нею... Який розумний генеральний!))) А пліткарів, , гикавка напала від побаченого, а нормальні люди пораділи за Віту та Микиту! А саме головне, це маленького Максимка! Дякую, сонечко, обіймаю міцно і чекаю продовження, де Микита в декреті!
Наталія Силенко, Дякую ❤️
❤️
Liubov Bilous, ❤️
Плакати від щастя -це велике щастя.Сумбурно освідчився ,при свідках і гендиректорі.Можливо життя з Лесею чомусь та навчило,а несподівана зустріч з Вітою:дорослою,
самовпевненою,самодостатньою дало можливість порівняти і відчути ,що втратив.Надіюсь пропозиція руки щира і більше Микита не образить любляче серце Віти .Дякую за проду.
Станіслава Барабошко, Ми ще заглянемо в майбутнє і побачимо, чи не образить)
Дякую!
Головне щоб Микита знову не переключився на якусь іншу і не сказав, що розлюбив. Ну я ніяк не можу вірити у те, що його почуття назавжди, хоча, на даний момент, може і щирі. Від людини, яка має таку жорстокість у серці, щоб навіть власну дитину не бачити купу років, можна чекати чого завгодно.
Оля Возняк, Він не відмовився від уже народженої дитини, він покинув Віту, ще по факту не знаючи, що воно таке мати дитину і як воно бути татом. Тут можна довго дискутувати щодо жорстокості й/чи дурості.
Оце Микиту понесло!)) До лірики приєднав і фізику, і шкільні спогади і все це щиро, сумбурно, на одному подиху, але, нарешті, сказав все, що хотів, що давно рвалося з серця. І Віта вже плаче від щастя, бо збулося, навіть, те, про що вона й не мріяла. І все це в екстремальних умовах офісу, який з задоволенням спостерігав за ними. І за сприяння головного амура Георгія))), його участь в цьому неоціненна!
Дякую ♥️♥️♥️♥️♥️ Тепер можна з полегшенням видихнути))
Тетяна Півторак, Микиті просто хотілося надто багато всього сказати)) Він би ще поговорив, якби Віта не зупинила))
Дякую ❤️
Яке ж гарне освідчення Микити коханій та пропонування руки і серця та крокувати по життю завжди разом та в одному напрямку!♥️♥️♥️
Дякую!!! ♥️♥️♥️
Наталья Русанова, Дякую ❤️❤️❤️
Яке чудове освідчення. нівіщо здогадки, брехні, коли усіх на очах ? і нічого базікати?
Natasha Volodimirivna, Саме так)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати