132 483
“Гра у кохання”
Анотація до книги "Прикинься моїм хлопцем"
– Прикинься моїм хлопцем, – випалила я і завмерла.
Зараз він розсміється мені в обличчя і втече.
Свят натомість повернувся до мене, всміхнувся і спитав:
– А що мені за це буде?
– Що ти хочеш?
– Хочу, щоб ти поїхала зі мною в Київ. На тиждень. Згода?
В горлі пересохло від напруження, але я не дала сумнівам прорватись на свободу.
– Згода!
Аби позбутись образу сірої мишки, я попросила Святослава, молодого красеня-фотографа, прикинутись моїм хлопцем на кілька днів.
А він несподівано для мене погодився.
Боюсь тільки, що наша гра зайшла занадто далеко. Бо я закохалась в нього насправді, але поняття не маю, що він відчуває до мене…
Зараз він розсміється мені в обличчя і втече.
Свят натомість повернувся до мене, всміхнувся і спитав:
– А що мені за це буде?
– Що ти хочеш?
– Хочу, щоб ти поїхала зі мною в Київ. На тиждень. Згода?
В горлі пересохло від напруження, але я не дала сумнівам прорватись на свободу.
– Згода!
Аби позбутись образу сірої мишки, я попросила Святослава, молодого красеня-фотографа, прикинутись моїм хлопцем на кілька днів.
А він несподівано для мене погодився.
Боюсь тільки, що наша гра зайшла занадто далеко. Бо я закохалась в нього насправді, але поняття не маю, що він відчуває до мене…
Зміст книги: 20 глав
58 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДумаю що ризик вартував цього,іншого шансу ,могло і не бути .А там дивись можливо ,реальною парою стануть.
Aelita, Всяке може бути! Так, іноді варто ризикувати))
Цікава книга. Читалося легко в очікуванні наступних частин. Рада, що вже є продовження. Надхнення вам!
Marina Tkachenko, Дякую за відгук!
Дякую Альмо, за такий завершений перший розділ, за ту соломинку під іменем Руслан. Натхнення на нові творіння!
Оля Пасічник, Щиро дякую за відгук! Руслан мій улюблений персонаж у цій книзі)
дякую, миру та натхнення
Ira, Дякую вам!
Щиро дякую за цікаву та ніжну історію.
Чекатимуть на продовження.
Валентина Прибыток, Дякую!)
Шкода, що все закінчилось на такій сумній ноті(. Але я маю надію, що в наступній книзі у головних героїв все буде добре)
Альма Лібрем, буду чекати)
О так ,отримав своє ,і в кущі.А як же бути тепер дівчині.
Ldmk, Дякую!
Так, на другу книгу планується передплата, якщо все буде добре (в нашому житті я не зарікаюсь ні про що).
Але поки це не стовідсоткова гарантія) Крім того, активні коментатори, якщо не можуть придбати книгу, потім можуть отримати від мене подаруночок-промокод)
Книга загалом сподобалась. Трохи скомканий кінець, але бачу, що вже є продовження. Дуже шкода, адже судячи з усього, авторка таки вирішила Любаву зі Святом звести. Тому, читати продовження не буду. Дякую вам, Альма, за прекрасну героїню!
NReegan, Кінець таким задумувався спочатку)
А на рахунок того, з ким буде Любава - я ще й сама не знаю, я знаю, що Свят знову з'являється в її житті. Та там є як мінімум один дуже адекватний кандидат на стосунки)
Святові доведеться дуже багато з собою зробити, аби заслужити право бути з Любавою... Ну, або він просто піде лісом)
Вітаю із завершенням історії. Перше кохання - завжди складне! Очікуєш казку- а насправді казки немає! Шкода. Проте є майбутнє, яке невідоме і можливо трохи згодом омріяна казка справдиться!!! До зустрічі у новій історії!
Людмила Азорская, Дякую! Так, з казкою вийшли проблеми, проте все ще попереду!
Чекатиму вас в новинці))
Велике дякую:-)вдалого дня
Svitlana Vacheslavivna, Дякую! Чекатиму вас у другому томі!)
Так, що у нас тепер? Ага. Один проєкт уже відбувся. Приніс розчарування, біль, депресію. Використав Свят нашу Любаву і втік ганебно і назавжди. Але не зчулася Любава, як уже інший чоловік пропонує другий проєкт. Несподівано дуже і мабуть непотрібно. Хоча якщо цей проєкт допоможе вступити тут у столиці на іншу цікаву та творчу спеціальність. Чом би не погодитись. Проте годі авантюр! Але ж так не хоче мати нудну спеціальність...
Людмила Азорская, На щастя, до депресії Любаві далеко, хоч і гірко. А Свят... Так, втік, хоч і не усвідомив, що накоїв.
Про проект - уже в деталях в наступному шматочку, ну, і з Русланом для того не треба зустрічатись, він ще просто попрацювати пропонує. Раптом це виявиться вдалим? Інакше чекає на Любаву рідне місто та до розбитого серця ще й професія, до якої душа не лежить...
ну , що з , приймай пропозицію і йди в проект, а та. і збудуєш нові стосунки, міцні, не такі слизькі як були.Простг Свят використав. Тебе для досягнення своєї мети.Але якою монетою заплатив, такою й отримає. Все повернеться сповна
Оля Пасічник, Я не думаю, що Любава зараз в настрої для будь-яких стосунків... Але що там з нею буде, ми побачимо в другому томі))
Якось дуже сумно. То виходить Свят увесь час недоговорював. Майже брехав. Уже нічого не поробиш. Перше кохання не буває щасливим!
Людмила Азорская, Так, Свят ходив на межі між правдою і тим, що він хотів видати за ту правду((
Любава супер! Неймовірна дівчина! Не кожна доросла пані так себе б повела в такій ситуації! А тут прям спокійно, без істерик, витримавши лице. Думаю, вона ще трошки погорює за своє розбите серце, але думаю то буде не довго і піде підкоряти столичні університети.
NReegan, Так, Любава дуже сильна дівчина, яка змогла залишитись спокійною у такій ситуації. А чим ті істерики допоможуть?..
Їй не дадуть довго горювати, там кар'єру будувати треба!)
Тобто завтра? Ось так усе раптово?! Ой Любаво, оце тобі пощастило з першим коханням!!! Поїде ішукай вітра у полі! Хто там буде дзвонити-писати! Це мабуть кінець стосунків. Але ж Свят буде дуууже далеко і почуття швидко забудуться. Любава ж не може бути вагітна? Неначе так, щось казала про захист. Так вона може собі спокійно обирати де навчатися і вступати. Жодні хлопці-кохання не заважатимуть!!! Але ж як образливо...
Людмила Азорская, Так, після отримання згоди там все дуже швидко. Я б сказала, аж занадто!
А шукати... Чи треба його шукати? Стосунки на відстані навряд чи в такій конфігурації можуть бути щасливими.
Щодо майбутнього Любави (про вагітність, навчання і не тільки) - ми про все дізнаємось у другій книзі, бо я цю героїню так просто кинути не можу ;)
отак, новина мов обухом по голові....
Оля Пасічник, Велика несподіванка для Любави(
жорстоке дорослішання, як тепер довіряти чоловікам, дякую
Ira, Це не найгірше, що чоловіки можуть зробити, проте приємного мало((
Невже Свят спланував свої відносини ,щоби створити портфоліо та проект для конкурса?
Не хочется вірити в це, але думки закрадаються ...Надіюсь на позитивне вирішення складних відносин.
Олена Хуренко, Ні, він такого не планував, проте вдало використав так, як йому було зручно... Свят не повний мерзотник, проте і до позитивного хлопця йому далеченько((
Не подобається мені поступок Свята. Якщо він зараз не чесний, то не треба Любаві підтримувати з ним відносини. Дальше може бути болючіше....Може вона зустрінеться із своїм знайомим із театру і змінить свою долю.)) Дякую автору за цікаву історію.
Лідія Рудніцька, Та той вчинок і мені не подобається( Свят не велетенське зло, звісно, він непоганий хлопець, але... Не до кінця щирий, і це - серйозна пересторога для подальших стосунків!
Так, Руслан, хлопець з театру, у історії відіграє важливу роль ;)
У мені від цих таємних кадрів якесь моторошне внутрішнє чуття. Якась порожнеча. Свят же обіцяв вечір без камер, а сам шукав вдалих кадрів. Любава розчинилися у цих моментах лише для двох, а він шукав гарні кадри. І навіть вночі... Звісно Свят митець. Саме у таких красивих моментах черпає натхнення. Але не можна обманювати. А раптом Любава не хоче демонструвати свої почуття на огляд? Хоча би запитав, сказав бодай слово...
Людмила Азорская, Так, для Любави те, що зробив Свят, дуже сильна образа, зрештою, вся романтика полетіла псу під хвіст - адже вона сприймає це так, ніби Свят зробив все для того, щоб зробити гарні фото. А Любава, знаючи про камеру, ніколи б настільки не розслабилась. Тож мистецтво Свята - не лише фото, а й обман.
Можна ж бути і творчим, і чесним!
Романтична вечеря дуже гарна, але мене чомусь не покидають сумніви, що не все тут так просто. Особливо після тієї таємничої розмови Свята по телефону, ще й поведінка в нього якась дивна. Звичайно це моя суб'єктивна думка збоку. А Любава затьмарена новими, незабутніми враженнями від дорослого життя та нової подорожі, від невідомих їй досі почуттів.
Проте може і бути, що я помиляюся у своїх підозрах щодо Свята)))
Дуже дякую за таку чудову історію... Бажаю натхнення та з нетерпінням чекаю на розвиток подій)))))
Mariana Smeryk, розмова Свята справді була не випадковою... Скоро ми дізнаємось, що й до чого, розкриємо всі секрети цієї історії, а далі побачимо, що трапиться з Любавою!)
Романтична вечеря. Так гарно!
Людмила Азорская, Так, дуже ніжно все виходить!
Так гарно пишете.Переживаю разом з Любавою такі хвилюючі та тривожні миті її життя.
Anna Pobegay, Щиро дякую! Рада, що книга вам подобається, вона від серця)
Не дивлячись на свій вік,я досі не розумію теперішніх батьків.Це ще в минулому столітті були такі заборони.Мене теж контролювали,але не так жорстко.І я поклялась собі,що мої діти будуть мені важливі ,як особистості.Може якби була хоч одна донька,я б більше переживала,але б її підтримувала.В кожної людини свій шлях в житті ,і ніхто за неї його не пройде
Ldmk, Моя власна матір контролює через турботу, і хоча мені нічого ніколи не забороняли (ну, я й сама не лізла ні у що таке насправді), іноді цього буває трохи "надто". У мами Любави схожий випадок, але її понесло трохи далі в цій надмірній турботі. Людям важко знайти баланс(( Я часто чую від інших батьків фразу "ну, а що, краще щоб я була байдужа?"
Не відчувають різниці між байдужістю і відсутністю примусу(
О, Любава молодець:) Сподіваюсь, вона і надалі триматиме планку. Мама в неї жесть звісно... Ніколи не розуміла, чим насправді керується людина коли (наче як несвідомо) відбирає в рідної дитини волю. Де там любов, прийняття?
NReegan, В даному випадку - несвідомо, знамените "та я ж хочу як краще" (а виходить як завжди). Любов, прийняття... Губляться за токсичною турботою, проте іноді є шанси таки почути одне одного!
Ух! Свят і правда був трішечки зайвий в цій розмові) Це тільки між Любою і її батьками. Їй потрібно самій це було зробити. А зараз, напевно, стане ще складніше. Сподіваюсь батьки її не замкнуть і Любава себе ще відвоює.
NReegan, Це правда, його присутність водночас - важливий тригер, проте і перешкода певною мірою також...
Батьки не настільки погані у Любави, може, щось там та й прокинеться в голові)
Люба зараз дійсно на роздоріжжі. Так хоче обрати цікаву для себе професію. Щоб навчатися із задоволенням. Але разом з тим і дуже хвилюється, чи підтримають її вибір батьки. Тим більше зараз, коли батьки навіть насторожено ставляться до її стосунків з хлопцем. Побачимо, як складеться далі...
Альма Лібрем, це саме головне, що вона не дасть себе зламати
Мама Любави вже конкретно перегинає палицю. І далі буде тільки гірше. Любаві потрібно швидше сепаруватись від батьків і бажано поступити в той же Київ, поки не пізно, бо це вже починає переходити всі межі розумного
Альма Лібрем, сподіваюсь у Любави все вийде
На початку розповіді мені здавались, що мама Любави цілком адекватна, але з кожним новим розділом її заносе все далі і далі і це в поганому сенсі цього слова
Альма Лібрем, так, нажаль і таке буває
Цікава книга, героїня хоч і молода, але викликає повагу. Взагалі, випадково почала читати, адже тег "ніжна героїня" скоріше відвертає особисто мене. На мій погляд, цей опис не зовсім відповідає її суті. Дуже подобається лінія сепарування від батьків, визначення власної самоідентифікації. З нетерпінням чекаю на продовження історії!
NReegan, Дякую за відгук і рада вас бачити серед читачів! Власне, спочатку тут планувалась ніжна героїня, але якось воно в процесі вийшло, як зазвичай у мене в книгах... Змінила тег на "сильну героїню", мені здається, для Любави це краще підходить.
Щиро дякую за такий приємний відгук! Продовження щодня)
Он як воно, Аллині батьки та переживають, що аж лізуть поперед батька в пекло Мабуть поклали око на нього разом з доцею.
В 2 абзаці здалось би виправити "на берегу" правильніше на бЕреЗі,в таких відмінювання з Г змінюється на З: нога-нозі, потяг - потязі, протяг- протязі але К вже міняється на Ц: рука -руці, аптека- аптеці
Оля Пасічник, Аллині батьки - типові пліткарі, які тільки й можуть, що язиками патякати(
А про "на берегу" ви цілком праві, звісно ж, на береЗІ, то я чомусь автоматом не те написала)
У мами шок! Її дівчинка раптом стала дорослою. Це звісно сталося не за один день, але для мами це однозначно несподіванка. Дівчинка бажає розважатися у компанії хлопця! Як таке прийняти?!
Людмила Азорская, Мама... Бачить свою картину світу і напирає. Їй доведеться змиритися з тим, що Любава вже доросла) Тим паче, вона ж нічого поганого не робить.
Цякаво скільки глав буде ?
Таня Яковенко, Близько 20, я думаю)
Ось і відбувся випускний вечір! Стільки різних емоцій! І найсильніша - невпевненість у виборі професії, навчального закладу і взагалі свого місця у житті. Складно. І так хочеться не помилитися, одразу обрати правильно!!!
Людмила Азорская, Так, сумніви у Любави сильні, і вони не на рівному місці...
Оце так чудовий план! Випускний вечір точно запам'ятається неочікуваною витівкою.
Людмила Азорская, Так, це будуть приємні, справжні спогади!
Яка чарівна історія. Навіть сама поринула в шкільні спогади. Дякую. Чекаю продовження.
Валентина Прибыток, Дякую! Рада навіяти приємні думки!)
Це ж жесть! Навіть зробити спільне фото, останнє у шкільному житті виявилося проблемою. Такого звісно ніхто не очікував. Свят звісно справжній професіонал. Йому важливий результат, а не особисті обставини. І звісно вишенька - спільне фото Свята і Люби. А що такого, коли закохана пара бажає мати фото на згадку про все події власного життя?!
Людмила Азорская, Скільки за ті спільні фото у нас в класі було битв! Притому, що у нас ніякими бойкотами ніби однокласники не бавились, та й класна керівниця була краща за Аліну Петрівну...
Свят молодець, він знає, що треба зробити нормально, а не як хочуть якісь стервози в цей момент!
А щодо фото зі Святом, то там присутнім аби побурчати))
Мабуть що так.
Людмила Азорская, Так, факт бойкоту ніяк не виправити
Дякую вам,що даруєте можливість зануритися в свою юність разом з героями книги,пережити такі хвилюючі миті моментів шкільного життя.
Anna Pobegay, Дякую! Дуже рада, що книга навіює приємні спогади!
Ревнощі Свята такі милі! Сподіваюся, що це просто така гра. Ще невистачало, щоб Свят також почав ображатися на Любу. Неначе ж нормальний... Ох, нехай же ця остання репетиція пройде спокійно!!!
Людмила Азорская, Так, Свят просто дражниться, в нього нема бзику з ревнощами)
Настя легше скинути вину на інших чим вибачитися, зрозуміти що вина що треба щось зробити щоб змінитися, но краще скинути на когось свою вину . Мені здається що бумеранг наздожене Настю і дуже боляче вдарить по голові, сподіваюся потім вона все зрозуміє і буде думати головою а не тим місцем яким сидить. Хорошого і спокійного вам дня.
Nastena Totskaya, Це правда, вибачатись Настя не вміє. Рано чи пізно її справді дожене доля, інакше не буває)
От стерво таке виростає ще зі школи.А Стелла права, такого не пробачають. І Настя сама собі вирила ямку, але попереду ще довге життя і як буде так себе поводити, то буде постійно сидіти в рові а не в ямах.
Оля Пасічник, Так, Настя - ще та мерзотниця, і готова йти по головах...
Молодець вітаю Любава ти добре працювала щоб випускного відмовлятися танцю також дякую :-)
Svitlana Vacheslavivna, Так, Любава правильно зробила, що вирішила відстояти своє.
Випускний клас, а поведінка як початкові. Грати в мовчанку, якось зовсім по дитячому
Антонина Тиханская, На жаль, таке навіть в університеті дехто робить(
А що ще за дурниці? Хто вигадав?
Людмила Азорская, Настя, хто ж ще(
Гарно ж як!!! Чудовий вечір, гарне спілкування. Час летить непомітно. Добре, що вчасно схаменулися та встигла Любава повернутися додому у визначений час. Але щось мені підказує, що її би ніхто не сварив за запізнення навіть і на півгодини! Батьки із задоволенням дивилися фільм та насолоджуватися компанією один одного. А наша Любава поринає у вир першого кохання. Цікаво, куди ж врешті вступить Люба? Якою буде та поїздка у столицю? Чи не рлзчарується дівчина? У неї ж перше кохання. Воно завжди якесь недоладне і сумбурне!!!
Людмила Азорская, Мама за Любаву переживає, та за п'ятнадцять хвилин запізнення ніхто б їй голову не відривав) Ну, якби прийшла додому о третій ночі чи взагалі зранку - так, прилетіло б однозначно.
А про вступ, столицю і подальшу долю першого кохання дізнаємось!)
Яка ж у них цікава розмова. Про мрії, бажання, освіту. Так так. Усе це важливо і дуже актуально. Але після випускного потрібно остаточно визначитися. Час подавати документи на вступ. Важливо не помилитися, щоб не витрачати час даремно. Цікаво, що ж обире Любава?!
Людмила Азорская, На жаль, часто дуже важко визначитись, чого ти хочеш від життя, коли тобі лише вісімнадцять... Я в своїй освіті багато разім розчаровувалась, потім знов захоплювалась. Ще б два місяці тому сказала, що працюю в радикально протилежній сфері (бо пишу книги - а я взагалі-то технар), тепер знову комбіную. Тут не вгадаєш... Але треба дуже добре подумати!
А Настя заздрісна, жаька так її давить і не соромиться отак ще й претензії виставляти Їй Любава нічого не винна і не повинна
Оля Пасічник, Так, Настя - огидна дівчина, притому це ж не рідкісний випадок, багато хто справді так себе поводить(
Вітаю.
...мій випускний був давно...ще в минулому тисячолітті)
І шкода що навіть фото не лишилось, дивно звучить .еге ж...та й ми якось ніби такі ж були...а може й інші....
Приємно промандрувати цей шлях зкимось...
Дякую за чудову історію
Анна Болдіна, ну я трішки раніше Вас, можна сказати тоді як ви народились. Так в 90 роки були модні бальні плаття, ну і танці теж
От же халепа! Противника гусінь зіпсувала таку романтичну мить! Але здається спровокувала більш пристрасну мить роздягання дівчини. Ох, як би не було неприємних наслідків! Чекаю проду.
Людмила Азорская, Гусінь відкрила і нові перспективи також)
Головне, щоб не вкусила і слідів не залишила!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати