12 578
Анотація до книги "Не мій та не твій "
Нема нічого гіршого, аніж коли дві жінки не можуть поділити чоловіка. Однак коли це матір та донька....
Успішна бізнесвумен Тамара Слизько ніколи в житті не могла уявити, що її суперницею за щастя стане власна донька, яка все життя була тягарем для неї, адже була незапланованою дитиною.
Тому коли жінка зустріла Анатолія, то гадала, що у неї починається нове життя. Проте це був початок великих змін...
Успішна бізнесвумен Тамара Слизько ніколи в житті не могла уявити, що її суперницею за щастя стане власна донька, яка все життя була тягарем для неї, адже була незапланованою дитиною.
Тому коли жінка зустріла Анатолія, то гадала, що у неї починається нове життя. Проте це був початок великих змін...
Зміст книги: 36 глав
47 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУспіхів кожній книзі цього автора, натхнення колезі та побільше відгуків у коментарях, щастя всім читачам!
Ангеліна Кріхелі, Дякую)
Я не сказала навіть десятої частини того, що хотіла, але найголовніше: роман чудовий. Тут показані відносини між рідними людьми та те, як наші «хотілки» приводять до ями, з якої потім важко вибратися. Дякую вам за роман.
Наталія Ковган, Кохання може бути різним, а у Толіка воно було таким незрозумілим та одночасно гірким. Усе могло скластися не так, але герої зробили свій вибір...
Ну ось і прочитала я цей роман. Перечитала. І тепер великий відгук таки буде.
Хочу почати з того, що я перебільшувала щодо бажання, щоб Женя та Толік здохли. Ні, я не бажаю їм такого. Просто ці двоє достатньо мене дістали, то ж я психанула. Але ні, вони не заслужили такої долі. Нехай живуть з наслідками того, що накоїли.
Кожного героя шкода та не шкода одночасно. Вони отримати те, що заслужили та створили власними руками. От наприклад, Женя… постраждала, її не любила мама, попався хлопець-козел (Ярослав). Все це викликає співчуття, якби не одне «але». До Толіка вона прийшла сама… а далі вже відомо. Свідоме пішла на подібне, а те, що завершилося не так, як хотілося… це життя. Дівчина молода, вона ще може налагодити життя, але навряд чи повірить у себе.
Щодо Толіка можна говорити довго, але головна його проблема у тому, що він боягуз. Він міг триста разів виправити ситуацію поставивши Євгенію перед фактом. Але як остання шавка мовчав та хотів утекти, бо так швидше та зручніше.
Читаю зараз на моменті, як Женя та Таранович зачиняються то в конференц залі, то ще десь... Здається, тут можна подумати про пристрасть та інтригу, але у виконанні цих двох більше схоже на маячню. Якби ж тут йшлося про рольові ігри то ще можна... але ж типу про серйозні стосунки.
Ще читаючи вперше, розуміла, що Толік Євгенії не підходить. Женя безхарактерна, а тому нікчема поруч аж ніяк не потрібен. Анатолію підходить Тамара або Аліна. Сильні жінки, які підкаблучника триматимуть під контролем.
Тут не розкриті стосунки Толіка і Аліни, тому не здивуюся, до картина була така: начепила повідок, повела за собою. Він і пішов.
Наталія Ковган, Дякую за коментар! Інколи буває, що кохання може виникнути між двома різними людьми, які через гормони швидко одружуються, а потім розуміють, що разом жити - не доля та виникають розлучення та неповноцінні сім'ї. Такими є Євгенія та Толік. Їм обом треба сильних партнерів. Щодо Аліни та Толіка - там розкол пішов через витівку Аліни... Дякую, що коментуєте) Дуже радує коли читач аналізує персонажа глибше
Вибачте, що не одразу відповідаю...
Знаєте, я от що помітила у перших главах. Женя ж спочатку пішла правильною дорогою. Завершила університет, хотіла влаштуватися на роботу, працювати з самооцінкою. Але щось пішло не так... принесло того Толіка. У якого ще й ніс довгий, хе-хе! Вмієте ви, все таки описувати зовнішність.
Все-таки, Женя дійсно могла піти правильним шляхом, вона ж не дурна дівчина. А свою низьку самооцінку просто б переросла... але не судилося.
Наталія Ковган, Дякую за коментар) Загалом так - Євгенія спочатку все робила правильно, але з'явився Толік із довгим носом та все зіпсував дівчині
Авторе, пам'ятаєте я сказала, що не стану перечитувати цей твір? Виявилося, що це неправда;) Бо наразі вже три глави прочитано заново. Я хочу ще раз прожити події, проаналізувати героїв.
Зрозуміла, за що особливо люблю вашу творчість. Ваші книги дуже психологічні. Вони змушують задумуватися, схилятися у різні сторони та розуміти, що у кожного своя правда. То ж, тепер будемо знову читати та дивитися на події з іншого ракурсу, без зайвих емоцій.
Дякую вам за те, що пишите, знаходите на це час та сили.
Наталія Ковган, Дякую за коментар) Надіюся, що після прочитання ви знайдете у ній щось нове)
Хотіла написати довгий відгук на книгу, але не буду. Очікувала чогось більш сильного. Але людський ідіотизм тут показаний добре. Просто скажу: дякую за чергову книгу. Перечитувати її точно не буду, просто сприйму як черговий твір улюбленого автора. Чекаю наступний твір.
Наталія Ковган, Наталіє, щиро дякую за вашу похвалу) Зазвичай, я про свої твори більше чула негативу, аніж позитиву... Але це таке. Щодо "Не твій та не мій" - вони дійсно все спустили у відро. Якби спочатку хтось зізнався у своїй брехні, то все могло скластися не так
Поясніть мені чому така кінцівка? Чому Аліна яка мала право на помсту, загинкла, а ці три потвори живуть, їм все зійшло з рук? У вас почуття справедливості змінилося? Я не знаю, чи варто тоді читати Біла грань. Бо не здивуюся, якщо Жанні зійде з рук вбивство, а Евгеній так і залишиться позитивним героєм. Зараз хочу просто зрозуміти, чи не дарма витратила час на цю книгу. Місцями вона була реально сильна, але щось пішло не так...
Наталія Ковган, У такому випадку - таке моє бачення на твір. Особисто я бачу Аліну більшим злом - вона могла просто піти у поліцію та сказати: - Тамара вбила мого батька.
Але вона вчинила гірше. Підклала свого чоловіка під іншу та чекала. Проте все змінилося.
Щодо "Білої грані" - я можу вас змусити її дочитувати чи ні. Там свій кінець, свій задум, яка відповідає всьому циклу, починаючи від книги "Дві грані"
Авторе, ще одне: я хоча і розчарована, засмучена цим романом. Хоч мені нахчати на персонажів (навіть Олександр перестав бути цікавим в одну мить). Але я все одно люблю вашу творчість. Моє захоплення, злість, розчарування, радість до ваших творів щирі. Тому просто віднесу цей роман у список невдалих (сугубо по моєму баченню, і тільки по моєму) і продовжу вас читати. Я знаю ваш рівень і знаю, що ви здатні набагато краще написати.
Розчарована. Аліну мені шкода. Незважаючи на те, що накоїла, вона мала право на помсту. Шкода, що їй попався такий чоловік ганчірка, який ні на що не здатен.
Сподівалася, що Євгенію та Анатолія вб'ють, тоді двома брехливими шавками стало б менше, світ став би чистішим.
Чекаю на кінцівку. Тут вже бачення автора, яке може не співпадати з читацьким.
Наталія Ковган, Дякую за коментар) Інколи все складається трагічно
Анатолій хотів відмовитися від плана і втекти з Женею... то що, похвалити його за це? Він зрадник тричі! Зрадив Тамару, Євгенію, Аліну. Не скажу, що мені когось з них шкода, але Анатолій узагалі слово тримати не здатен. Аліна теж "розумна", підкладати чоловіка під іншу бабу. Але ж він погодився! І як так, втекти до Франції, але при цьому за пару днів палко цілуватися з Аліною у ресторані та принести Тамарі розкішний букет троянд. Ну він про щось думає?
Від бійки доньки та матері стало страшно. Розкрилося справжнє ставлення цих двох жінок та вже немає надії на те, що між ними щось може бути. Тепер у мене враження, що Тома завагітніла навмисне тоді, але щось пішло не по плану.
Авторе, викладайте продовження, бо я бажаю вже дізнатися, що там.
Наталія Ковган, Щодо цього, то я згодна - одразу вигнала брехуна)
Так, авторе, я остаточно заплуталася. Те, що Анатолій не кохав Тамару, я підозрювала. Занадто швидко він перекинувся на Євгенію. Так не буває, якщо любиш, то потрібен час, щоб розлюбити. А тут раз і встало...
Виходить що Толік хотів кинути Тамару та Аліну? Втекти з Женею? А чому б ні. Тупа маріонетка буде слухатися. Але навіщо тоді пристрасно цілуватися з Аліною? Агов, приятелю, ти ж розлучений. Руки в ноги і пішов.
Тамара виходить, сама полізла на Василя у 14 років? Що ж не втрачала часу, але не врахувала, що її покинуть, коли нагуляє довісок? Котрабанда зброї... це ж треба. Гідна конкурентка Катерини Скляр.
Тома з самого початку хотіла вбити Василя, а Сашею лише прикрилася. Мовляв, захищала друга. Та якби не ти, то його б душити не стали. А так, втягнула його у брудну справу.
Навіть вже не знаю, як все завершиться. І не знаю, як дочекатися продовження.
Наталія Ковган, Дякую за коментар! Усе доволі просто. Толік не любив Тамару, але тут з'явилася Євгенія і все. Щодо Аліни - він мав до неї почуття, але видно у них не все було так чудово. А щодо Тамари - вона дійсно хотіла так помститися колишньому, але далі сама стала жертвою помсти. Однак все у продовженні. Книга не буде затягуватися на довго - ще два дні
Знаєте, у цій главі багато несподіваного, але дивного немає нічого. По порядку.
Хотілося знову запитати Олександра: Як ти ще живий з цими двома кобрами? Вони ж тебе жалитимуть. Тікай з фірми. Забирай кохану та тікай.
Маргарита вкотре викликала захоплення. Та і хочеться сказати "оце так жінка". З такою як Марго дійсно не пропадеш, вона може постояти за себе та коханого. Кинути виклик усьому світу.
Щодо останньої сцени... Перше питання: Анатолій продовжував спати з Тамарою? Він же наче ухилявся? Чи таки не відмовився разочок-інший?
А до Жені наступне питання: чого ти дивуєшся? Ти дійсно думала, що Анатолій порядний та буде тобі вірний? Тобі, яка зрадила матір, бажала використати Сашу, живе за рахунок матері, тобто не відмовилася від її коштів.
Ніхто тебе змушував приїжджати на роботу до Анатолія та ноги перед ним розставляти. Сама це зробила. І чого ти вирішила, що ти одна, хто на подібне наважився? Розуму для цього багато не треба, тут інше місце працює.
Дякую за главу. Дуже чекаю далі.
Наталія Ковган, Дякую за коментар! Олександр витримував Тамару, бо кохав її, а ще йому в цьому допомогав спокійний характер. Маргарита взагалі найпозитивніший персонаж:) Женя та її істерика - там все складно) Відповідь буде далі у главах... Якось СЛР переріс у детектив:)
Бачу, Маргарита ще та хитрунка! Ці двоє яскравий приклад того, що в житті все не так складно, як ми те робимо самі. Тільки б нічого не стало їм на заваді та Марго успішно виконала завдання. Дякую за нову главу, дуже люблю вашу творчість.
Наталія Ковган, Дякую за коментар) Маргарита дійсно схитрувала та виграла)
Можливо, десь у глибині душі мені шкода Женю... Але чого вона хотіла? Влізла у чужі стосунки, зрадила матір. Вистачило розуму поїхати на роботу то того кретина та звабити його. Ось тепер має те, що має. Одне витікає з іншого. Можливо, на краще, якщо Анатолій забере ту дурепу та нехай валять.
Було б цікаво поглянути на реакцію Мезко про те, що говорила про нього Женя, тобто Олександр під боком у її матері. Тобто, знаючи про страждання та почуття Саші, ця потвора хотіла скористатися та скинути на нього матінку? Нехай і далі страждає, головне, що цим двом було добре.
Виходить, що Тамара навіть Олександру не все розповіла? І причина усього того була не у підставній фірмі? Гроші прийшли з іншого джерела? У Тамари серйозні причини мовчати?
Дуже цікаво, що дізнається Маргарита і добре, що вона це робить заради коханого. Виходить, що Саша не винен у тому, що сталося, але навіщо ж пішов на поводу у Тамари та приховав злочин... Кохання воно інколи буває дуже злим. Дякую вам за чергову главу.
Наталія Ковган, Дякую за коментар! Євгенію дійсно шкода - зробила дівка багато дурні, а яка мета - почуття та насолити мамі. А чи буде вона з Толіком - далі буде видно. Тамара... У цієї жінки дуже багато таємниць. Олександр навіть половини не знає всього, але Маргарита зробить все, щоб знайти цю правду.
Дякую, що читаєте книгу:)
Щось Тамара занадто часто запитує у Саші "Які у тебе справи"? Та яке твоє діло? Не подобається, що помічник вже не дивиться на тебе з собачою вірністю та не виляє хвостом? Насмілився мати особисте життя?
Тамарі б краще розібратися зі своєю повією. Не хочеш інтиму? Провалюй. Втомився? Вільний, ганчірка. Але все ж таки... я не забула, що Тамара вбила Василя, захищаючи Сашу. Це викликає повагу, але чи правду сказав Мезко? Чи не бажав вигородити жінку, зробити її благороднішою.
Про Женю багато говорити не буду, скажу тільки, що таку б доньку я б теж не хотіла та не любила б.
Краще скажу пару слів про Марго. Вона мені дуже подобається. Вдалий та цікавий персонаж, і поки що викликає світлі емоції. Бойова жінка, яка уміє узяти життя до власних рук. Ловити хуліганів... при такій мініатюрній статурі... Розумничка. І мені дуже подобається спостерігати за стосунками її та Саші. Це той випадок, коли любовна лінія мені цікава.
Олександр на правильному шляху, от тільки чи не зіштовхнуть його з того шляху? Чи не захоче Анатолій прибрати його, від того, що той все знає? Про це страшно думати. Дякую за чергову главу).
Наталія Ковган, Дякую за коментар) Тамара дійсно дратує, що вся увага помічника пішла осторонь неї, а Толіка вона не може відпустити, бо любить.
А Євгенія - дівчина розуміє, що дурне зробила, але не знає, як виправити все.
А щодо стосунків Олександра та Маргарити, то хто його знає... Усе розкриється у наступних главах, а також усі інші секрети та мотиви) фінал уже близько:)
Чомусь мені здається, що коли Саша побачив Євгенію та Анатолія, то подумав: "Куди я потрапив?" От дійсно, чоловік знаходиться у якомусь зміїному гнізді. Усі одне одного підставляють, ненавидять, плетуть інтриги. Все це має до чогось призвести... навряд чи до сильно хорошого.
Я так зрозуміла, що події книг (крім Білої грані) знаходяться у межах життя Віти. Ця брюнетка тримає усіх навколо себе. До речі, десь позаздрила її волоссю. Бо це дійсно дар, коли воно густе та неймовірне довге.
Щодо відносин Олександра й Тамари, то я мимохіть порівняла їх з Катею та Прусовим. Але коли я читала про зізнання Миколи та відмову Каті, то думала: "Облиш її. Вона тебе не любить. Змирися". Коли читала про Тому та Сашу, то "Куди ти, дурна дивишся? Сама своє щастя втрачаєш".
Проте буду щирою: я не хотіла і не хочу, щоб Тамара була з Олександром. Вона не варта його і знищить життя чоловіка. Принесе тільки проблеми. Саші б, узагалі, звільнитися з роботи, але ж спільна таємниця...
Саша ще розпустить волосся? Бажано з подробицями та детальним описанням;) Дякую вам за чергову інтригуючу главу.
Наталія Ковган, Дякую за коментар! Події в книзі "Не мій та не твій" проходять за рік до смерті Віти. У відносинах Олександра й Тамари та Катерини з Миколою є спільне, але одночасно багато різного. Мезко та Тамара ніколи не були близькими, а другі минулі коханці, де Катя колись до нього щось відчувала, але згодом просто залишила біля себе та його коханням до неї керувала ним. А чи буде Олександр із Томою - це у наступній главі) Щодо волосся поки не знаю)
Дякую, що читаєте книгу та коментуєте!
Глава неймовірно чудова. В першу чергу просто слиною крапала, коли Марго розчісувала волосся Саші. Такими і повинні бути стосунки. Там де панує турбота, взаємоповага та почуття. Рада за Олександра, але мені не по собі. Він співучасник вбивства, наламав дров. Але разом з тим він єдиний тут харизматичний та благородний герой. А ще вродливий. А ще неймовірний. Ще з довгим волоссям! Я б узагалі про нього почитала окрему книгу.
Навіть Женя стала менше дратувати, хоча вона не бачить очевидного. Анатолій щось приховує. Він може легко покинути Тамау, але не хоче. То ж тупій Жені буде наука. Лайно обрала, то ж насолоджуйся.
Дуже чекаю далі. Хочу дізнатися про долю Мезко.
Рада була почути про Катерину Скляр. Тепер розумію, коли приблизно події відбуваються. Катя мені подобається, у плані що це дуже сильний персонаж.
Наталія Ковган, Дякую за коментар) Не знаю чи вийде про Мезка окрема книга, але поки у нього все складається добре, адже він це заслуговує. А ось із Євгенією, Анатолієм та Тамарою дійсно все складно. Ситуація тільки загострюється. Катерина Скляр часто з'являється в інших творах - так цей персонаж здається живим та більше можна дізнатися про її минуле. Або це просто забаганка автора - не забувати героїв, які подобаються:) Хоча центральним залишається Віта
Як мені подобається Мезко! Це просто... У мене узагалі слаблість до патлатих чоловіків. А коли описувалося, як він сидить з розпущеним волоссям. Куди Тамара дивиться? Не бачить очевидного! Серцю не накажеш, але ж інколи думати треба. Як такого красеня можна проміняти на брехливу шавку? Боляче думати, що Олександр має відношення до темних справ.
До речі, у "Чорна грань" мені неймовірно подобається момент, коли Катя говорить Кеші: "Розпусти". Це неймовірне...
Євгенія та Анатолій викликають огиду та зневагу. Підходять одне одному ідеально: дві брехливі потвори.
Чекаю далі про розкриття минулого Олександра та Тамари. Маргарита має щось дізнатися. Вона ж не Іван Раков, якого запхали до багажнику при першій нагоді:)
Наталія Ковган, Євгенія, як матір - обирає найгірше усього, що є довкола. Але все стане зрозуміло у фіналі...
Щиро кажучи, аргументи Анатолія тупі, як і він сам. Проблема Тамари у тому, що не вміє чоловіків обирати. Один нагородив тягарем, який зіпсував жінці життя, інший з цим тягарем трахається та не здатен зізнатися... Сама розумію, що це певне емоції, але як і Аліна не люблю зрадників. Тут би я порадила Тамарі використати методи лопати та лісу... хе-хе.
А тепер серйозно: виходить що каву отруїли... але хіба це було правильне рішення? Адже випити каву могли хто завгодно. Так і сталося. Може треба було діяти якось напевне.
Шкода Юлію, ця дівчина ні до чого не була причетна. Мені жаль... дійсно. Думаю, Тамарі було б вигідніше, якби каву випила Євгенія. Та й Толіку не завадило.
Цікаво, як буде діяти Маргарита надалі? Тут діяти треба швидко, бо час йде на хвилини. Але Тамара та Олександр скоїли щось серйозно. Бо такі протистояння просто так не виникають.
Наталія Ковган, Дякую за коментар! Питань багато, але всі відповіді будуть у наступних главах... Але те, що твориться якась чортівня - це точно!
Дякую, що читаєте книгу! Коментарі важливі для мене!
Не розумію, чому Анатолій не скаже Тамарі: "Вибач, я ганчірка. Тому наступні три дня хочу спати з твоєю тупою донькою-невдахою. А там видно буде". Женя також могла сказати правду та забиратися з повією чоловічої статі куди хоче.
Тепер про головне: мені неймовірне цікаво, що там нариє Маргарита. От тільки... щось я узагалі нікому не довіряю. Чи можна довіряти цій Марго? Вона не має відношення до усього того, що коїться?
Авторе, детективна лінія цього роману неймовірна. Дуже хочу дізнатися, що там далі. В принципі є дуже маленькі здогадки, але поки у цілий пазл не складається.
Наталія Ковган, дякую за коментар) ваші питання дуже логічні) дійсно - Толік міг кинути Тамару, але... Уся відповідь буде в наступних главах)
дякую, що читаєте книгу)
Було б прикольно, якби наразі Анатолій би закохався у іншу, а Женя та Тамара лишилися б ні з чим. Це так, побажання цим двом куркам;) Особливо потішить облом Євгенії, бо щось рано вирішила, що справа у капелюсі.
Мені неймовірне цікаво, що там зуміє знайти детектив. Невже у Мезко немає жодного уявлення щодо ворога? У мене от є... але промовчу, бо занадто смілива думка. Тамара недарма так відмахується.
А ще більше мене цікавить наступне, але все ніяк не наважувалася спитати: виходить я прочитала другу версію "Дві грані"? Перша існувала на Букнеті? Вона ще є узагалі? Є можливість її прочитати? Варто очікувати третю?
Узагалі мені досадно, що стільки ваших неймовірних творів зникло з сайту. Ваші книги були для мене справжньою втіхою. Сподіваюся, роблячи свої книги легшими, ви не перетворите їх на мелодраму.
Наталія Ковган, "Біла грань" далі буде оновлюватися частіше, а після цієї книги буде новий трилер
Що ж! Принаймні Анатолій розуміє, що хоче бути з Женею, а не бігати від однієї до іншої. Хоча я б не вірила б йому. Якщо так легко перекинувся, те ж саме може зробити і з новою благовірною.
Женя у своєму репертуарі. "Для мене це буде зрадою". А нічого, що ти сама підштовхнула Анатолія до зради? То ж можна чекати, що опинився на тому ж місці. Все ж таки, Жена тупувата, але можна це списати на молодість. Відчуваю життя її ще так огріє... але тут буде більше її провина.
Мені б більше імпонувала Тамара, якби... не її минуле. Не та страшна таємниця, що переслідує, та яку жінка ігнорує. Знаю, що у вас герої тісно переплетені між собою, то ж, знаю, що можна чекати несподіванок.
У кохання Тамари та Анатолія якось не вірилося з самого початку. Анатолій не вартий чогось гідного, хай йде до Жені. як раз те, що треба. Тамара не варта Мезко. Ось таке вийшло замкнуте коло.
Наталія Ковган, навпаки мене тішить, коли пишуть розлогі коментарі)
Я не знаю, на чию сторону стати, але мене цікавить питання: чи готова Женя відмовитися від грошей матері? Адже Євгенія нічого у житті не досягла. Навіть не здатна знайти свого чоловіка, у матері відбиває. Так і хочеться анекдоти пригадати: "ти з моїм колишнім хлопцем зустрічаєшся? - Так. А що? - Та нічого. Я тут яблуко їм. Хочеш доїсти?". Поки бачу Женю цілковитою невдахою. Може потім думка зміниться.
Ще цікаво що будет робити Толік. Пригадався твір "Все починалося з того", де проблеми хлопця почалися з того, що він зустрічався з двома дівчатами. Хоча кохав одну. Назва твору наштовхує на думку, що будуть великі проблеми в усіх трьох.
Наталія Ковган, Дякую за коментар! Складно буде далі Томі та Жені, але гірше буде Толіку...
Та фраза, що сказав Анатолій "все складно". Щось мені підказує, що все це якось має відношення до минулих вибриків Тамари.
Знаєте, тут в принципі слід подумати, що фінал історії буде наступним: Анатолій покине Тамару, піде до Жені та будуть жити довго та щасливо. Але знаючи вас, авторе, здогадуюсь, що фінал вразить. Бо у "Трьох гудках" я теж думала про інший фінал. Тож читаю надалі.
Наталія Ковган, Дякую за коментар) Нині поки важко сказати про фінал - буде чимало неподіванок
Ооо, все-таки Анатолій піддався тож стає зрозуміло, що Женя йому подобається. Невже стануть коханцями?)) Чекатиму на продовження. Дякую вам за сьогоднішню проду.)))))
Анна Багирова, Дякую за коментар! Продовження скоро буде
Вітаю. Приєдналася до вашої компанії. Дуже цікаві персонажі в цій історії. Одразу скажу, Тамара мені неподобається! Дуже! Жорстока жінка, яка любить лише себе і ненавидить свою доньку.)) Мезка шкода, чоловіку випала доля покохати стервозну жінку, яка не гнушається переспати навіть з у два рази молодшим хлопцем. Анатолій також потрапив на гачок до цієї хижачки, сподіваюся, згодом він про це пошкодує. Євгенія...недолюблена матір'ю дівчина, навіть не просто недолюблена, мати її відкрито ненавидить і найжахливіше те, що Женя про це знає!)) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую вам.))))
Анна Багирова, Дякую за коментар! Приємно, що ця історія зацікавила вас! Продовження є)
Н-да... от значить якою являється Тамара. Вродлива та успішна жінка, що прагне кохати та бути коханою. Яка хоче через декілька років на пляжі лежати в обіймах судженого... Не помічає на руках червоної рідини?
Мені от цікаво, вона використала Мезко чи той свідомо те зробив? А та дівоча постать на камерах? Помста страшна річ, а жіноча помста це узагалі часом ховайся.
Дякую вам за чергову главу.
Наталія Ковган, дякую за коментар) все буде видно у продовженні)
Складно якось це все. З одного боку, хочется на фіг послати Женю, щоб не лізла. В Анатолія є вже наречена, він зайнятий. З іншого... що робити з почуттями? Коли серце калатає та не хоче слухати нічого й нікого.
Хоча ну їх ті почуття... Мене зацікавило інше: як донька та матір порозуміються, до чого прийдуть? Як узагалі можна вийти з такої досить делікатної ситуації. А ще цікавить, що там з минулим Тамари. Що можна було накоїти такого, що їй зараз там мстяться?
Дякую вам за продовження, чекаю наступну главу.
Наталія Ковган, Дякую за коментар! Тамара таке вчинила, що жах... Усе у продовженні )
У Євгенії зараз вибір: лишити все як є або остаточно зіпсувати стосунки з мамою, яких, по суті, немає. Єдине, що може втратити дівчина, це гроші. Тоді вже доведеться будувати життя самостійно.
Щодо Толіка, то наразі він веде себе правильно, але чи надовго його вистачить? Але тут таке: йому сподобалася Женя, тільки тому що молода та красива? Ну так собі аргументи, якщо немає більше нічого.
Тамару я розумію. Не скажу, что згодна з нею, але розумію. Анатолій її чоловік, поступатися вона не хоче та не повинна. З прочитаного я зрозуміла наступне: жінка вже встигла натворити справ у минулому. А от Женя ще тільки натворить... відчуває, що наламає дров.
Дякую вам за чергову главу, чекаю, що буде далі.
Наталія Ковган, Дякую, що читаєте та за коментар! Усі відповіді будуть далі )
Що ж, Томо! Знайшла час коли залишати нареченого самого. Коли твоя доня у вечірній сукні, молода та вродлива. Потім не жалійся. Узагалі, так собі ідея, коли чоловік молодший жінку на стільки років, це вже натякая не відсутність спільних інтересів.
Ярік... що ж, ненадовго його вистачило. Секс за букет білих тюльпанів якось дешево одначе... міг би й кави купити дівчині:)
Анатолій молодець, що вступився, але я не забуваю, що саме він стане причининою того, що мати й донька почнуть війну. Цікаво яку сторону барикад займе?
Вже прочитала половину твору "Пристрасть у тракторі". Жабка вже стрибає не у ту сторону, як планувала. Навіть не уявляю, який буде фінал цієї історії.
Дякую вам за чергову главу, чекаю на продовження.
Наталія Ковган, Дякую ща коментар! Та хто знає цього Толіка. Поки невідомо, кого він обере...
Як же все складно! Шкода Мезко, часто ми витрачаємо час та зусилля на тих, хто не здатен нам відповісти взаємністю. Тут певне таке життя. Я б порадила Мезко звільнитися та піти геть, щоб не бачити Тамари. Якщо не буде бачити, то простіше стане забути.
Щодо вчинку Ярослава, то це красивий жест. Здається, щодо Жені у нього виникли більш серйозні плани, аніж просто ліжко. Час покаже.
Ще у мене дві новини: прочитала ваш твір Блонда. Але цей твір (як і Габло) здався мені слабшим за попередні. Чогось не вистачило, не встановилася до кінця справедливість, а герої не мають особливої харизми. Але я це пояснюю тим, що деякі ваші книги настільки сильні, що інші губляться на їх тлі.
Почала читати "Пристрасть у тракторі". Відчуваю, що твір носитиме трохи гумористичний характер, то ж, це чудова нагода провести час за більш легким чтивом. Після прочитання, як завжди поділюся враженнями.
Дякую вам за вашу творчість та чекайте нових відгуків.
Наталія Ковган, дякую за коментар) мені самій шкода Олександра, але така у нього доля. Може ще зрозуміє, що Тамара не його жінка...
Щодо "Блонди", то, мабуть, ваша правда. Мені варто було над ним більше попрацювати. Якщо коли дійдуть руки, то я його перепишу, як це свого часу зробила з "Двома гранями".
Дякую, що читає та залишаєте відгуки)
От і сталася зустріч, яка мала статися. В принципі, майбутнього чоловіка Тамара не зуміє приховувати від доньки завжди, хоча певне, дуже б цього хотіла. За помилки треба розплачуватися. Помилилася у 15 років, то винна тільки ти. Донька теж має своє право на щастя. Уявляю, які пристрасті будуть далі.
Купили дві ваші книжечки. Тепер чтива мені вистачить надовго;)
Наталія Ковган, Дякую за коментар) Буду чекати відгуки про ті книги)
З одного боку хочеться побажати Тамарі пишного весілля та довгих років щасливого життя з коханим. Усі мають право на щастя. Крім того, жінка якій 36 років краще знає життя, тому може побудувати максимально правильні стосунки.
З іншого боку, маючи такі холодні стосунки з донькою, Тома сама напрошується на неприємності. Чого доньці тоді йти їй назустріч? Особливо, якщо у майбутньому в одного мужика вчепляться? У Жені дуже великий козир у рукаві: молодість. Ніякі гроші не поб'ють дану карту.
Дякую вам за чергову главу, дуже цікаво, як буде складатися далі.
Вчора розпочала читати ваш твір "Блонда". Дочитаю, поділюся враженнями.
Наталія Ковган, Дякую за коментар) Ваша правда, що у Жені є великий козир
Дякую, чекаю продовження історії
Тамара Миронова, дякую за коментар) наступна глава буде сьогодні
Щодо Тамари продовжую перебувати у роздумах. Звісно, народити дитину у 15 не цукор. Але ж жінка тепер має частинку свого кохання. Хіба це погано? Нехай той хлопець зрадник, але то вже на його сумлінні. Проте... якщо дитина була небажана, дуже важко любити того, до кого нічого не відчуваєш.
Скоро Анатолій побачить більш молоду копію Тамари. Й до чого це призведе? Очікую на продовження.
Наталія Ковган, дякую за коментар) поки складно гадати до чого все може призвести...
Поки що Євгенія здається милою дівчиною, але щось підказує, що будуть події, які змусять дивитися на життя інакше.
Судячи з анотації, я дуже боюся представити якою буде реакція матері, коли вони стануть суперницями. Це дуже владна жінка...
Авторе дякую за черговий розділ, а ще чекаю на Білу грань. Я дуже хочу дізнатися про Жанну... але не будемо забігати.
Наталія Ковган, Поки Євгенія мила дівчина, але може змінитися...
дякую за коментар:)
Щодо "Біла грань" оновлення вийде після 9 вечора;)
Дізнавшись про матір та доньку, розумієш, що кожна з ним права по-своєму. Та все одно, попит більше з Тамари, бо саме вона матір. З іншого боку, вона не хотіла ставати нею у такому юному, майже дитячому віці. Але донька не винна у цьому...
Заплутано тут все, як і саме життя. Поки що не можу сказати про емоції щодо цих героїнь. Хочу почекати, доки на сцену вийде той самий красунчик, від якого шаленіє Тамара.
Хочу ще сказати, що дуже вдала обкладинка. Вона показує, що в дівчини та жінки свій біль. Той біль, що можна зменшити, якщо матір та дочка підуть назустріч одна одній. От тільки чи підуть?
До речі, у вас усі класні обкладинки, таємничі та не схожі на інші, що є на сайті.
Наталія Ковган, Дякую за коментар! Це зрозуміло, адже поки початок книги) Щодо обкладинок - також дякую)
З новинкою!
Эллин Крыж, дякую!
Вітаю з новинкою! ) Натхнення, мирного неба і гарного настрою! )
Оксана Мрійченко, Дякую!
Прочитала початок книги. Приємно здивована, що ви вирішили порадувати читачів одразу двома книгами. Я дуже сподіваюся на регулярні оновлення. Щиро скажу, що СЛР не читаю, але у вашому виконанні порушу цей принцип, бо знаю: книга буде непростою, реалістичною та наповнена противоречивими речами.
Стосунки матері та доньки викликають цікавість, кожну з них можна зрозуміти. Тому дуже чекаю на продовження.
Наразі почала читати "Чорна грань". Дуже цікаво заглянути за лаштунки Каті Скляр, оскільки у "Дві грані" ця героїня промайнула та зникла, і навіть думки у мене не виникло, що у неї своя історія. Зате, тепер розумію її "ой, вибач, зайнята, багато справ". З таким бізнесом, дійсно важко знайти вільну хвилину.
Дякую вам за вашу творчість, знову повторю, що ви неймовірний автор.
Наталія Ковган, Дякую за коментар) Оновлення книги будуть часто. Надіюся, що вона вас також не розчарує. Дякую! Дуже приємно чути такі слова)
Вітаю з новинкою)Успіху книзі)
Анастасия Степанюк, Дякую!
Вітаю з новинкою!))
Юлія Міхаліна, Дякую!
З новинкою!)
Melena, дякую!
вітаю з новинкою!
Наталия Згама, дякую!
З новинкою!
Мартін Штарк, дякую!
Вітаю вас з новою книгою.
Наталія Ковган, дякую)!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати