Весь вечір Женя сумно валялася на ліжку у спальній. Вона намагалася заснути, але не вдавалося. Думки змушували дівчину відчувати бадьорість, яка дратувала її.
Тому вона піднялася та взялася за прибирання квартири. Цей їй здавалося найкращим варіантом. Так вона витратить свою енергію та частково забуде те, що так її турбувало. Хоча щодо останнього дівчина помилялася.
Чорнявка мила унітаз, а у голові сидів Анатолій. Вона бачила його перед собою та відчувала таку велику кількість емоцій, що її аж трясло. Це були пристрасть, захоплення, злість та ненависть одночасно. Також до цього додавалися інші, але дівчина не мала уявлення, як їх назвати.
Тому Євгенія заплакала. Її нерви бриніли мов струни гітари, яку декілька років не брали до рук та не грали. Тому мелодія стану дівчини нагадувала музичний гамуз, який дуже чітко характеризував стан у голові Слизько - цілковитий хаос.
Вона закохалася у Толіка, але не знала, що робити далі. Лихий демон на лівому плечі шепотів:
- Оля, каже правду. Закрути палкий роман із Толіком. Хай він буде потай від твоєї мами, але які ти матимеш спогади - на все життя. А далі ваші почуття згаснуть, та ви почнете жити простим життям. Євгеніє, погоджуйся на це.
Женя схилялася до цього, але совість наполягала на іншому. Вона говорила, що не варто таке вчиняти. Адже на чужому горі власного щастя не зведеш.
- Можливо вона була не найкращою матір’ю, але це не означає, що можна руйнувати її життя. Вона також заслуговує на щастя. Тому не винищуй нічого. Це тільки все погіршить.
У результаті Євгенія знову заплакала. У ній точилася запекла війна. Її мозок не міг боротися із серцем, яке так хотіло Анатолія. Воно шалено билося та змушувало відчувати дівчину болюче кохання.
Раптово завібрував телефон. Женя зиркнула на смартфон. Її турбував невідомий номер, а через п'ять секунд дівчина дізналася, хто її хотів чути.
- Привіт, - роздався голос Яріка.
- Чого тобі?
- Я хотів вибачитися. Ми не правильно почали стосунки...
- Невже? - іронічно запитала Женя. - Не правильно? А я думала, що зґвалтування - це найкраща подія, яка може статися з дівчиною!
- Вибач, я дійсно не хотів тобі чинити злого. Просто бажання вилізли під дією спиртного. Ти не уявляєш як важко стримувати себе, коли поряд гарна дівчина...
- Я тебе навіть чути не хочу!
Далі Женя поклала слухавку. Вона нічого не бажала чути. Дзвінок Яріка тільки ще більше вивів її зі себе. Нині дівчина відчувала неймовірне роздратування, адже їй без нього вистачало переживань, а тут він зі своїми непотрібними вибаченнями.
Євгенію не хвилював цей хлопець. Учора його вчинок дав їй зрозуміти все - він покидьок, який не вартий навіть її волосинки на голові, а інша справа Анатолій.
Слизько чекала та одночасно боялася завтрашнього вечора. Вона відчувала, що вечір вівторка стане для неї дуже важким, а якщо брати до уваги, що мама готує для неї якусь новину, то взагалі...
У жахливому настрої дівчина лягла спати. Однак сон її знову не хотів брати. Він немов знущався з неї. Він давав їй відчуття втоми, але не забирав у інший світ. Тому чорнявка до самого ранку лежала та думала про своє життя.
Настав вечір вівторка. Його дуже чекала Тамара Слизько, яка сьогодні вдома накрила розкішний стіл для гостей. Нині тільки приїхали батьки жінки. Вони сиділи у залі та ждали на решту гостей.
- Ми дуже раді, що у тебе все почало так гарно складатися в особистому житті, - говорила Людмила Миколаївна до доньки. - Ми з батьком раді, що в тебе з'явилася кохана людина.
- Дякую, мамо. Нарешті за стільки років я відчула щастя.
У відповідь літня жінка усміхнулася, а у двері хтось подзвонив. Тамара одразу побігла зустрічати гостей. Вона надіялася, що це був Толік зі сестрою, але на порозі в цей теплий вечір стояв Мезко. Він насупленим поглядом дивився на брюнетку, що для сьогоднішньої події обрала чорну довгу сукню з доволі відвертим декольте.
Сьогодні Олександр та Тамара на роботі не сказали один до одного жодного слова, а нині у Слизько не було вибору. При тому вона вже не так сильно злилася на нього. Переживання за інші речі викинули з її голови непотрібні емоції.
- Проходь.
- Ти впевнена, що я тут потрібний? Поки не пізно, то можу зникнути.
- Олександре, не починай, - проказала брюнетка, дивлячись на нього своїми красивими очима, які сьогодні прикрашали розкішні чорні стрілки. - У нас вчора вийшло непорозуміння, але це не значить злитися один на одного.
- Так, я з цим погоджуюсь. Однак вважаю, що не можна так просто не звертати увагу на той підпал.
- Давай завтра це обговоримо, - збрехала Тома. - Сьогодні сам бачиш - не та обстановка.
- Я радий, що ми нарешті дійшли згоди, - повірив їй Олександр.
У відповідь Тамара намагалася усміхнутися, але цієї миті на порозі з'явився Толік разом зі своєю сестрою Аліною. Тому вся увага Слизько перемкнулася на них.
Біля Анатолія стояла доволі висока дівчина зі синіми очима та рудим фарбованим волоссям до плечей. Вона мала тонкий ніс, пухкі губи та доволі масивне підборіддя. Також її ліву щоку прикрашала невеличка родимка в вигляді овалу.
#1962 в Жіночий роман
#8484 в Любовні романи
#3284 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 16.11.2022