Глава 2

Жінка з блакитними очима сиділа за столом. В руках вона тримала теку, в якій містився звіт її страхової компанії за місяць. Статистика, що там знаходилася, дуже сильно радувала. Ніщо сильно не тішило Тамару Слизько, як позитивна динаміка розвитку її бізнесу.

Однак настрій жінці зіпсувала донька, яка своїм дзвінком відвернула від роботи. Брюнетка відповіла Жені, що поки не знає, чи прийде. Хоча неділя була вільним днем, але вона планувала єдиний вихідний витратити на іншу людину.

Звісно Тамара любила свою доньку, але не настільки, щоб жертвувати своїм особистим життям. Слизько вважала, що вона так багато робить для неї - Євгенія має повну фінансову свободу та все, що тільки забажає.

- Якби я б її у віці мала таке, то була б найщасливішою, - думала жінка та одразу згадала себе у юності. Але останньої в неї фактично не було. Томі довелося одразу стати дорослою, а вина усьому шалене кохання, яке накрило брюнетку коли їй виповнилося чотирнадцять років.

Тоді Тамара думала, що це на все життя, але виявилося, що ні. Їхні відносини принесли лише вагітність та сльози, а батьку... Брюнетка криво посміхнулась. Вона не бажала більше ніколи в житті згадувати того хлопця. Однак Женя нагадувала того покидька, бо успадкувала його очі - чорні, мов смола, що кипить у казанку в самого сатани. Інколи вони лякали жінку, бо повертали у минуле.

Але те, що сталося навіть секунду назад уже не повернути. Минуле тікає, а у наших головах залишаються тільки найяскравіші моменти. Звісно краще коли вони позитивні та несуть щастя, а не злі. Хоча зазвичай найкраще ми запам'ятовуємо щось недобре, бо воно глибше врізається у наш мозок.
Тому Тамара намагалася якнайменше спілкуватися з донькою, бо їй було неприємно відчувати подих помилок юності.

Таке звісно не підтримували батьки жінки, але вона на них не зважала.
Утім глибоко в душі брюнетка розуміла, що саме ці всі негаразди дали їй сили на те, щоб стати кимось. Якби не всі ці гіркі халепи, то Тамара б ніколи б житті не ризикнула створити власну страхову компанію, яка зазнала успіху та нині перебуває в сотні найкращих.

Сапфірові очі жінки дивилися на телефон. Вона знала, що завтра напише Євгенії, що не зможе прийти, бо так краще буде для всіх.
Далі Тамара відкинула думки та знову поглинула в роботу. Але від цієї справи її знову  відірвали. До кабінету зайшов помічник жінки - Олександр Мезко.

Цей білявий чоловік із довгим волоссям, що було зібране у хвіст, постукав у двері, а потім уже показався перед своєю начальницею. Він був однорічкою Томи - мав тридцять шість років та був нежонатий. Але попри такий статус він не вів бурхливе життя, а всьому була причиною ця брюнетка, що сиділа перед ним.

Олександр був закоханий у неї ще з далекої юності, проте завжди мовчав про свої почуття, хоча Тамара про них знала, але вони її абсолютно не хвилювали. Цей чоловік ніколи не приваблював брюнетку.

Мезко через десять секунд сидів за столом та дивився своїми світло сірими очима на брюнетку, яка чекала поки він щось скаже.

- Нам відповіли наші партнери з Польщі, - пробурмотів Олександр. - Сьогодні ввечері зможуть із нами зустрітися. Дуже пощастило, що вони нині у столиці та...

- Сам підеш, - перебила його жінка, дивлячись на нього.

Мезко підняв свої світлі брови, які фактично не було видно. Відповідь Слизько його не тішила.

- Але це важлива зустріч? Ми ж так хотіли той контракт?

- Ти не мала дитина. Сам справишся.

- Тамаро...

- У мене сьогодні інша зустріч, - відкинулася вона на спинку крісла,  заплющила очі та хитро усміхнулася.

Помічник одразу зрозумів, що за зустріч має бути в Тамари, а саме тому запитав на свій страх та ризик:

- Невже це той хлопець, що ти з ним познайомилася понад тиждень тому на благодійному заході?

- Так, - промуркотіла вона.

- Це не розумно.

- Не вчи мене жити. Я сама знаю, що мені робити та коли.

Блондин опустив голову та глянув на свої чорні туфлі. Він чавив у собі відчуття, що називалося ревнощі. Йому було образливо, що вона ніколи не помічала його, але перший крок ніколи не думав робити, бо знав, що це може призвести до гіршого.

- Я маю право влаштовувати своє особисте життя. Тобі також раджу цим активно зайнятися.

Такі два речення промовили пухкі вуста жінки, а Мезко хитнув головою. Він не хотів ніяк коментувати слова Тамари, яка за останні пів року змінила щонайменше десять чоловіків. Помічник був переконаний, що це тільки розвага на одну ніч. Але від цього йому не ставало легше.

- Я тебе зрозумів щодо вечора, - встав він зі стільця. - Переговори проведу сам, а тобі бажаю успіху.

- Дякую, - відказала вона, дивлячись на Олександра, що попрямував до дверей, а там зникнув за ними.

Тома закотила очі та стала думати про зустріч, яка має статися ввечері. Вона мріяла скоріше сидіти у ресторані та дивитись на свого нового коханця…

Брюнетка коли вперше його побачила, то одразу зрозуміла, що це її ідеал. Він так їй сподобався, що вона сама хотіла до нього першою підійти, але незнайомець випередив думки Тамари.