Глава 6

Звісно Євгенія спочатку вагалася, а чи варто телефонувати саме Олександру, проте коли набрала його номер, то всі вагання відійшли в сторону. Дівчина знала, що помічник її матері не відмовить, а також розповість чому саме він приїхав до неї в лікарню.

- Слухаю, Євгеніє, - сказав голос Мезка.

- Я тебе не відриваю від справ? - запитала дівчина.

- Ні.

- Тоді я можу попросити тебе забрати мене? Я не хочу викликати таксі, бо мене зазвичай дуже сильно закачує в їхніх автівках.

- Без питань. Я завершу розмову з Тамарою та десь через годинку буду в тебе.

- Ти зараз із моєю матір'ю?

- Так.

- Ну добре... Тоді передавай їй привіт.

- Гаразд.

- Тоді до зустрічі, - промовила Женя.

- Ок, - проказав він та поклав трубку.

Брюнетка сумно дивилася на телефон. Її чомусь було дуже неспокійно. Однак це все могло бути від вчорашнього вечора, який не бажала прокручувати в голові дівчина.

Євгенія просто хотіла якнайшвидше приїхати додому та забутися про все. Наступні десять хвилин Слизько лежала на ліжку та дивилася у стелю, аж поки її не потурбував смартфон, який тихо пискнув. Це прийшло повідомлення від Ольги.

- Як ти? - питалася Лозіцька.

- Нормально, я у лікарні,- швидко відписала вона.

Подруга дівчини моментально прочитала ці короткі слова та настрочила:

- Мені дуже прикро, що так трапилося.

Зі своєї сторони Женя швидко надрукувала:

- Ти не винна. Я сама пила та видно не розрахувала свою норму.  Мабуть, мені багато не треба, щоб напитися.

- Це тебе, мабуть, Ярік напоїв, - прийшло повідомлення від Олі.

- Ніхто мене не поїв. Не вини його у цьому.

- Не знаю. Але мені соромно перед тобою.

- Ольго, все добре. Однак у мене є питання. Ти лікарям давала номер моєї матері?

- Так, - швидко прийшла відповідь від неї.

Женя підняла брови. Однак це було не здивування.

- А не треба було? - припливло ще одне повідомлення від Олі.

- Ні, все добре. Ти правильно зробила.

Після того, як дівчина відправила дане повідомлення, то відкинула телефон у сторону. Євгенія хотіла дізнатися, чому саме Олександр поїхав до неї . Вона бажала взнати причину, яка змусила її матір не звертати на неї увагу.

- Тобі привіт від доньки, - промовив Олександр до Тамари, яка сказала у відповідь:

- Що вона хотіла?

- Попросила забрати її з лікарні.

- Хм, дивно, що вона просить саме тебе... Чи може у вас якісь особливі стосунки? Якщо так, то можеш казати. Я не буду втручатися. Просто цікаво.

- Між нами нічого нема, - відказав Мезко, дивлячись на жінку.

- Ну добре. Це ваше діло.

- Якщо ти не проти, то я поїду за нею, - різко встав на ноги Олександр.

- Їдь, - пролунала відповідь від неї.

Блондин швидко покинув Тому, а невдовзі опинився у своєму авто. Він відчував неймовірну злість. Вона стосувалася того, що Тамара виходить заміж за якогось невідомого молодика, а також, що вона думає, що між ним та Євгенією щось є.

- Що за клятий день! - пробурмотів Олександр та рушив.

Фактично через годину чоловік приїхав до лікарні та чекав на Євгенію, яка вже стояла біля входу, а коли вона побачила знайому білу автівку, то одразу пішла до неї.

- Привіт, - сказала вона, відчинивши двері. - Надіюся, я не сильно тебе собою навантажую?

- Привіт, та ні.

- Ну це добре, - впала вона на сидіння та зачинила двері.

Світлі очі Олександра зиркали на цю гарну дівчину. Вона була схожою на матір. Мала темне волосся, гарну фігуру, миле обличчя, але природа дала їй чорні очі та фактично модельний зріст. Євгенія була вища за Тамару на цілу голову.

Також вони відрізнялися характерами. Євгенія була спокійною та трішки меланхолічною, а у Томи бурлила кров дракона. Вона закипала ледь не через кожну дрібницю та часто говорила образливі речі людям.

- Ти як себе почуваєш? - запитав він, виїхавши на дорогу.

- Зараз нормально.

- Мене це тішить.

- А чому вчора ти приїхав, а не моя мама?

Олександр глянув на дівчину, а потім знову перевів погляд на дорогу. Він не знав чи варто казати їй про ситуацію, що склалася, але вирішив нічого не приховувати.

- У твоєї мами вчора було побачення з невідомим мені чоловіком, яке виявилося доволі продуктивним.

- У сенсі продуктивним? - не зрозуміла Євгенія. - Що ти маєш на увазі? Вона вагітна?

- Тамара виходить заміж.