650 652
“Час кохати”
Анотація до книги "Час пробачати"
— Іншого місця для роботи не знайшла? — ріже кожну клітинку моєї зраненої душі.
— Я не знала, що це твоя фірма, — відповідаю тихо.
— Не знала, що я співвласник? — дивується. — Це відкрита інформація.
— Я можу піти, — тримаюся, щоб не опустити погляд. — Це не проблема.
— Достатньо того, що ти знову з’явилася, — хмикає. Переді мною абсолютно чужий чоловік. Байдужий. Холодний. Тільки зовнішність нагадує мені того, ким він колись був.
— Якщо не згадувати минуле, воно не набридатиме.
— А ти можеш не згадувати, Са-ш-шо? — шипить крізь зуби.
— Так, — у голосі тремтіння, але киваю впевнено.
— Гаразд, — підводиться. — Працюй, — виходить, залишивши мене варитися у спогадах…
Мабуть, вони ніколи не забудуться. Ніколи я не зможу дихати вільно. Ніколи не злечу на крилах, які він зламав…
— Я не знала, що це твоя фірма, — відповідаю тихо.
— Не знала, що я співвласник? — дивується. — Це відкрита інформація.
— Я можу піти, — тримаюся, щоб не опустити погляд. — Це не проблема.
— Достатньо того, що ти знову з’явилася, — хмикає. Переді мною абсолютно чужий чоловік. Байдужий. Холодний. Тільки зовнішність нагадує мені того, ким він колись був.
— Якщо не згадувати минуле, воно не набридатиме.
— А ти можеш не згадувати, Са-ш-шо? — шипить крізь зуби.
— Так, — у голосі тремтіння, але киваю впевнено.
— Гаразд, — підводиться. — Працюй, — виходить, залишивши мене варитися у спогадах…
Мабуть, вони ніколи не забудуться. Ніколи я не зможу дихати вільно. Ніколи не злечу на крилах, які він зламав…
Зміст книги: 40 глав
1 370 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОх, вміє Муз викликати сльози: і від радості, і від смутку... Все стало на свої місця. Тепер можливо Саша стане ближче з Ілоною, та й Ілона вирішила конкретно все змінити. Дуже добре, що вони поговорили, крига розтанула... Хочеться щоб нарешті все було добре. Дякую за продочку, чекаємо нову))). Гарного мирного дня))). Обіймаю, сонечко)))
Наталія Силенко, А у нас майже все вже добре))) Лишилося кілька приємних кроків і можна готувати хустинки, щоб проводити Сашок)) Дякую! Обіймаю)
Ось що робить справжнє кохання, навіть лід в серці Ілона почав танути… трохи сумно, але кожний сам вирішує, що важливо в його житті. Тепер Саша має не тільки люблячого чоловіка, а ще й маму. Чомусь мені здається, що вони ближче будуть після сьогоднішньої розмови. Дякую за проду! Дуже радію за Сашок, вони щасливі разом. Мирного дня.
Лета Евгения, Вони спробують спілкуватися, хоча й буде трохи незручно і дивно)) Щиро дякую!
Мирної ночі!
Мирон все-таки не мужик,оббрехав Сашу неодноразово. Залишилась без підтримки зовсім з боку сім'ї, зате знайшла цю підтримку в сім'ї Краєвських. Хоча є надія, що завдяки поштовху Олександра, батьки почнуть спілкуватися з нею, тим більше що мати вже знає про брехню любимого зятя.
Татьяна Пивторак, У реальному житті їх і побороти складно. Добре, що в книзі можна натравити на нього Олександра)))
Радість, сльози, полегшення, цілий спектр емоцій в одному розділі! Тепер стає зрозумілим поведінка Ілони. Зранене , пошматоване серце не може любити на повну, дарувати любов. Мені її дуже шкода, хоч і поводилась вона і не дуже. Але дуже тішусь що вони поговорили як мама і донька, дуже сподіваюсь , що у них все налагодиться.Хочеться щоб щасливими були усі. Дякую за прекрасний , чуттєвий розділ! Гарного дня. Мирного неба.
Ніна Серветник, Якби матір тоді підтримала її, було б набагато легше, а зараз доведеться довго повертати довіру... Щиро дякую! Тихої ночі!
Яка продочка класна, насичена подіями, відкриттями і одкровенням.) Все-таки Олександр зміг достукатись до серця Ілони! І це дуже гарний знак!) А Ілона, як виявилося, щастя з Віктором не знала, бо шлюб був...просто був.) Тішуся, що Саша порозумілася, нарешті, з мамою, і тепер між ними почнеться новий етап стосунків мама - донька.) Дякую тобі, моя квіточко, за сьогоднішню чудову продочку та чекатиму на продовження з нетерпінням.) Ніжно обіймаю тебе, сонечко, і люблю. Цьомаю.))))
Анна Багирова, Гадаю, вони спробують спілкуватися, якщо у матері знову не станеться приступ якийсь. Скільки втратила років... Навіть уявити страшно)) Добре, що у Сашки є Олександр, він більше не дасть їй впасти у депресію)) Дякую, моя хороша! Цьомаю)) Люблю і міцно обіймаю)
Я припускала, що не все так... як ми бачимо! Що на поверхні тільки вершина айсберга! Аж всередині все стиснулось від поняття такого життя... І треба ж, знову... саме завдяки Олександру, Ілона зустріла свого Славка!!! Бо якбиж він до неї не прийшов... вона б не прийшла до Саші! І, відповідно ж, не зайшла у той магазин!!! Ооох... Та вона без допомоги не залишиться... наші закохані, з ''каблучками'', їй допоможуть це пережити і почати жити повноцінним життям!
''Я кохаю тебе до тиші,
Ну, а ти мене - до мурашок.
В цьому світі немає гірших,
І водночас немає кращих.
Я кохаю тебе щасливо,
Ти кохаєш усупереч всьому.
Ти витримуєш всі мої зливи,
Ну, а ти мені небо... Сьоме.
Я кохаю тебе до болю!
Ти кохаєш мене до крику.
Я, мабуть, не дружу з головою,
Та від цього немає ліків.
Я кохаю тебе. Не складно...
Ти кохаєш мене так просто.
Я в тобі розіллюсь водоспадом,
А ти в серці гуляєш босим...
Я кохаю тебе до тиші...
Ти кохаєш мене до мурашок.
В цьому світі немає гірших.
І водночас... Немає кращих.''
(Dara biletska)
Дякую за продочку, сонечко!) Цілую у щічку!) Мирного дня!)
Вера, Немає ліків. Проти такої приємної хвороби їх і не хочеться шукати. Щастяяя))) Як ми довго його чекали! А Ілона теж має всі шанси щось змінити. Головне - бажати цього)) Дякую, сонечко! Обіймаю) Цьом)
Ого, які події, прийшла бабуся Іллона до Полінки, мама до Сашки - іншої не знала ж. Хоча б щось трохи прояснилося і про Сашку, і про життя батьків. І це все, дякуючи Олександрові!!! Не знаю, як його й хвалити?!! Суцільний позитив! А скоро весілля і вже тоді точно Сашка буде пані Краєвська!!! І мені думається, що тепер вона буде допомагати матері в подальшому житті і порадою, і юридичною підтримкою. Така наша Сашка! Чекаємо... Дякую за проду. Гарного дня.
Любов Трохимчук, Так, наша Сашка дуже добра людина. Вона навіть такі страшні речі може пробачити) Щиро дякую!
такої історії Ілони я точно не чекала,але тепер багато що стало зрозуміло.цікаво,а батько Саші тепер буде з нею спілкуватись?
Светлана Шевчук, Якщо хочете спойлер, можу сказати))
Дякую!
За ці дні Саша пережила стільки різних емоцій..... Завдяки Олександру відкрилось багато таємниць і тепер все стає зрозумілим і логічним...Сашка огорнута такою турботою і коханням і вона на це заслужила! А я прочитавши два розділи підряд розчулилась, зарюмсалась і отримала море емоцій і задоволення!!! Дякую моя мила!!! Гарної, тихої неділі! Обіймаю❤️❤️❤️
Лариса, А думаю, ну де це ви?)) Щиро дякую, люба!
Попереду дуже багато приємних подій!
Не змогла Ілона бути кремінем все життя. Це не легко.Боротися з самою собою, злитися, працювати, керувати і не мати спокою в житті. Тепер відкриваються справжні сторінки життя. А щастя майже не було, проходило пристосування до буднів. Але...добре, що тепер все відкрилось. Сашка знає правду, мама все розповіла, набагато легше буде їй самі. А наші закохані герої заслуговують бути щасливими поряд з такою донечкою!
Ще раз і раз дякую, шановна пані Ерін!
Успіхів і процвітання, легкого пера. Нам всім спокою!
Валенсія, Щиро дякую!
Далі стане краще, бо всі відкрилися одне перед одним)) Є шанс на щастя)
Кажуть , з ким поведешся ... , от так мабуть і Ілона жила з тим Віктором ! Але в житті всяке трапляється , хтось прозріває і щось міняє , а хтось волочить таке все життя ! Сподіваюся в Полінки будуть дві люблячі бабусі ! А Краєвським безмежного щастя , там вже сукня буде вибиратися , скоро весілля ! Ура !!! Чекаю дуже дуже !!! Дякую , Сонечко , міцно обіймаю , цьом !!!гарного мирного дня !!!♥️♥️♥️
Olga Mykhailytsia, Так-так, скоро весілля)) І ми вже можемо готуватися))) Дякую, Оленько! Цьом))
Час від часу не легше, вже й Ілону в якійсь мірі стало жаль, по своєму нещасна жінка. І, мабуть, вона жалкує, що в неї не вистачило сили і твердості в свій час поступити, як Саша, настояти на своєму. Хоч хлопець і розлютився, але не думаю, що покинув би її, якби бачив, що вона налаштована рішуче.
Татьяна Пивторак, На жаль, не наважилася. Вже стільки часу минуло, як одна мить... Дякую!
Сумна доля в мами та й багато чого пояснює. Добре що Сашки зустрілися і відтепер будуть тільки разом! А Полечка яка щаслива!!!))))) Дякую!!!!!
Svetlana Mischenko, Кожен має за плечима свою історію) Дякую!
Який Саша молодець. А від Мирона я такого не очікувала, мдааа…
Дякую )
Tatyana Aleksa, Згодна!
От хто взагалі сумнівався в котику?!! Той не я. Але якщо він ще раз вибачиться перед нею... то я на Сашку буду ображатись ще дуже довго. Одразу згадується та фраза її недо-батька про гени. Вони самі з неї робили такого "монстра" через цю вагітність. Зате, уявляю, якою б вона виросла, якби насправді було їхньою власною донькою!! Мирошенька з тим центром, ось то була їхня справжня "донька". А зараз, якщо захоче, то хоча б одна з них і перевчиться нарешті. А наступного разу нашим Сашкам можна збиратись за хлопчиком)) Чи одразу двома))) Щоб котик потім не вив, як Назар)))) Хоча, впевнена, йому тільки в радість все буде!))) Та й Назару також)) Але для проформи треба!))) Дякую, моя неймовірна киця!! Обіймаюююююю)) Тихого вдалого дня і пиши обов'язково!! Щоб Муз працював у поті чола!!♥️♥️♥️
Аля, Я довго шукала і знайшла тебе)) Одразу попереджаю, що я не пам'ятаю чи буде він ще раз вибачатися. Пропоную підготувати цукерки, як антистерес, раптом що))) Можна сказати, що Сашці навіть пощастило, що вона не їхня донька. Однак вона сумує, тому було б добре, якби Ілона обійшлася завтра без своїх безглуздих претензій. Наш котик вити не буде, його все-все влаштовує, він щасливий. Точно тобі кажу)) Дякую, моя перлинка! Цьомаю)
Дякую! Сашко намагається будь яким чином, додати Саші віри в себе. От і ця поїздка до " матері"... Не знаю, що тут сказати... Все залежить від її слів та дій.
Valentina, Так, завтра ми її почуємо і тоді вже зможемо щось коментувати)) Щиро дякую!
Михайлович абсолютно все зробить для спокою та комфорту коханої. Єдине тату, яке можна Сашуні, - обручка. Категорично, раз і назавжди))). Думаю, Ілона тепер розповість справжню історію Саші, здається, там ще є таємниця. А Мироша, "святе янголятко", так нагло оббрехав дівчину, розповів батькам практично все, тільки у дзеркальному відбитку. Хай чекає на решту, ще не все отримав. Мильна бульбашка має властивість лускатись) та здуватись)
Наталія Барвінок, Та він вже здувся. От як побачив Олександра, так і полетів за вітром. Туди йому й дорога)) Дякую, Наталочко!
Тихого вечора!
Ілонна була мамою швидше на бумазі,ніж на ділі-виховувала,але не любила,але вона єдина мама,яку мала Саша.Олександр має велику мужність вказати їй на помилку в спілкуванні з дочкою,от чи подіє? чи знову будуть винуваті всі,але не вони?
Светлана Шевчук, Якщо Ілона прийшла (в анонсі) значить щось таки защеміло у грудях)) Завтра почуємо її історію) Дякую!
Не маю коментарів на пів сторінки. Мирон мудак,я завжди це знала. Сашко котик,я завжди це казала, Дякую)))
Маріана Сорбало, І я з тобою повністю згодна! Дякую, крихітко))
Котик... Ось такий він, котик!) Його хаяли, ругали, звинувачували! А я знала, що він такий... такий!!! Найважливіше, що повинно бути у відносинах, на мою думку, це відчувати не пристрасть та бажання, хоча без цього аж ніяк теж,
а турботу та впевненість. У тому, що тебе цінують... що тебе не відпустять... що за тебе стають відповідальними... що захистять від будь-яких бід і просто хочуть бути поряд! Йому ж не так вже й легко було піти на цей компроміс... але заради її щастя, її спокою, він пішов на це! Ніщо не замінить цінність таких моментів, коли тебе просто дбайливо та міцно обіймають… Людину можна хотіти, а можна "ГОЛОДАТИ" по ній... відчувати сильну спрагу... перебувати в болісно-солодкому очікуванні... коли ж цю спрагу зможеш вгамувати...?! Дякую за продочку, киця!) Ох і посамкувала ж я сьогодні!) Обіймаю-цьомаю!) Мирного дня!
Вера, Ох, який же він котииик))) Ну прямо неймовірний! Я так прив'язуюся до героїв, що віддираю їх від себе по живому. Дуже люблю цю пару. Ще не кінець, але ми впевнено до нього рухаємося, а так хочеться побути з ними довше. Добре, що є Алінка)) Дякую тобі за підтримку та неповторні емоції! Обіймаю міцно))
Ох і падлюка Мирон...облив Сашу брудом, зробив зрадницею, хіба це мужчина??? Сволота він!!!) А Олександр просто неймовірний чоловік і добре, що поговорив з жінкою, що була матір'ю для Саші! Сподіваюся, що з цієї розмови буде толк!!! За батька не впевнена!)) Дякую тобі, моя хороша, за продочку та чекатиму на продовження з нетерпінням. Люблю тебе і обіймаю міцно-міцно.))))
Анна Багирова, Якщо Ілона прийшла, значить щось таки заворушилося у грудях. Маю надію, що вона хоча б подумала над його словами. Сашка ж чудова, вона заслуговує на гарне ставлення. Для неї ж вони справді батьки((
Дякую, моя хороша! Люблю, цілую, обіймаю міцно))
Олександр правильно зробив, захищає і підтримує кохану. Він хоче, щоб Саша була впевнена в собі і раділа життю. Це так чудово мати таку підтримку) Дякую за проду! Мирного та тихого дня.
Лета Евгения, Все складається так, як ми того бажали)) Віддаємо Сашку у міцні руки її коханого і скоро будемо прощатися з цією книгою)) Щиро дякую!
Спокійного вечора!
Дякую вам)))Здається все стає на свої місця.Саме головне,що у дівчат поряд ті люди,які вже ніколи їх не образять .Тай за біологічних батьків все ясно,можливо це і на краще, Але думаю,що Сашка не залишила б матір в біді і хоч щось тай вирішила в кращу сторону для неї,якби та була жива....
Ну а Олександр просто супер...Лише справжній чоловік ,який по справжньому кохає буде все робити для спокою своєї коханої....А Мирон виявився просто,вибачте-гівнюком і пліткарем!
Дякую за гарне продовження і з нетерпінням чекаю на далі...
Гарного вам дня та плідного натхнення ♥️♥️♥️ Історія просто супер...насолоджуюся від душі......
Ніна Дудніченко, Так, якби матір була живою, Саша навряд чи змогла б залишити її в біді. Вона не така, не байдужа. За Мирона не вибачайтеся, він ще не таких слів заслуговує)) Щиро дякую! Завтра продовжимо))
Тихого вечора!
Який наш котик молодець!!!!! Все зробив і зробить для своїх улюблених дівчаток. Обожнюю його))). Може ж таки Ілона задумається про те, як неправильно поводила себе і з дочкою, і з внучкою... А Краєвські! Захоплююся ними!Яка ж вони прекрасна родина, як тепло прийняли внучку і Сашу. А Полінка неначе всі 5 років знала дідуся і бабусю. Що то значить рідна кров, а саме головне відношення до дитини. Дякую, люба, за таку чуттєву продочку і за оновлення, які тепер будуть щодня.Чекаємо завтра))) Мирних вихідних.
Наталія Силенко, Краєвські старші безмежно щасливі, наш котик нарешті знає, що його кохають до безтями. Навіть якщо завтра Ілона казатиме щось погане, у Краєвських нічого не зміниться. Більше ніхто не зможе розбити їхні міцні почуття)) Щиро дякую, сонце! Обіймаю)
Вчинок Олександра говорить про його почуття до Саші
Молодець,зрозумів величезну рану,закомплексованість,відсутність душевної теплоти зі сторони батьків,яка тягнеться як маленька квіточка до сонця,до батьків Олександра!!!
Дякую за емоції.
Iryna H, У нього серце рветься, коли бачить сумною свою кохану. Усе готовий зробити, навіть до матері поїхав. Чудова сім'я у них виходить. Правда?) Дякую, Іринко! Тихого вечора!
Я радію за нашу дівчинку. Адже тепер вона щаслива. Бо коханий чоловік все робить для цього. Я передбачала, що він прийде до батьків, наразі до мами. Думаю, що вони будуть спілкуватися і з дочкою, і з внучкою. На протязі всього роману я проживала разом з героями. І сум, і радість і щасливі моменти. А в цьому розділі навіть плакала, так взяло за душу прагнення Олександра допомогти своїй улюбленій коханій, не дивлячись, що йому не дуже хотілося бачити її так звану маму. Він робить усе, і навіть більше, щоб загладити і свою вину. Як я рада, що познайомилася з вашими творами. Кожний ваш твір - це витвір мистецтва, і кожний по своєму цікавий. Та цей роман захопив мене дуже, стільки емоцій, стільки переживань за нашу Сашульку. Щиро рада, що все таки кохана людина все робить,щоб його дівчатка були щасливі! Мирного неба і нехай ваша муза вас надихає но нові, чудові і неймовірні твори!
Алла Огнівко, Ох... Я дуже ціную ваші емоції. Щиро дякую за них!
Кожне ваше слово надихає, тому попереду у нас ще багато цікавих книг та нових циклів)) Завтра ми почуємо матір і дізнаємося дещо цікаве))
Мирного вечора, тиші та спокою!
Розділ просто неймовірний! Скільки емоцій одразу: і радість ,і захоплення, і смуток,і щастя! Олександ молодець , вправив сподіваюсь клепки трішки « мамі» Сашки. Вона сумує, а після того що дізналась , їй ще важче. Авторко встав трішки клепок її прийомним батькам. Нахай хоч час від часу спілкуються. Дякую за такі приємні емоції зранку, гарних вихідних, мирного неба. Обожнюю Ваші твори! Легкого пера!
Ніна Серветник, Все, що могла я зробила, далі послухаємо матір. Не дарма ж вона прийшла) Не думаю, що буде сваритися, адже Олександр чітко вказав на спілкування. Щиро дякую! Мені приємно)
Який молодець Михайлович! Розумний, закоханий, батько для донечки - найкращий. Всі слова - справедливі. Наша Сашка заслужила таку долю.Він для неї все зробить, щоб бачити щастя у її очах. Вирішив всі питання, одним днем закрив двері у минунуле, а для майбутнього простелив стежку, на якій не має бути сумнівів і дорікань. Таке має бути сімейне життя закоханих, бездоганне і щасливе. Будемо разом з ними радіти далі.
Дякую Вам, шановна авторко, Ви найкраща! Спокою і Перемоги всім нам! Слава нашій Україні! Слава ЗСУ!
Валенсія, Героям Слава! Величезна подяка нашим Захисникам!
Наша Саша нарешті розправила свої красиві крила, тепер знову зможе літати, як колись)) Поряд той, хто ніколи не образить, завжди підтримає та оберігатиме)) Щиро дякую, люба Валенсіє! Тихого вечора!
Дякую, Вам, Ерін за чудову, чудрву книгу. Цю главу читала з різними відчутями та емоціями: плакала, раділа, сміялася і відчувала спокій. Рада за наших Сашок! Полінка прям Краєвська, наче нею була з народження. Веде себе у бабусі з дідусем начеб то всі ці роки з ними активно спілкувалася. А з татуся в'є такі гарні мотузочки:)) На рахунок Сашкиних батьків: молодець Михайлович що поїхав до матері, так сказати, познайомився з тещею, яка не впустила можливість "вкусити" його. Думаю, що вони з чоловіком хоч трохи змінять своє ставлення до Сашки та Полінки, а там, як вирішить Сашка - може й будуть спілкуватися?! Важко, але прийдеться і цих наших Героїв відпускати! Але у нас є Алінина історія.Дякую, що проди будуть тепер кожнденні... Мирного, спокійного дня.
Любов Трохимчук, Полінка ще й бантики скоро в'язатиме з нього))) Дитина, яку обожнюють! Щодо батьків, завтра почуємо історію, яка трішки здивує. Кожеш має за плечима спогади, а хтось багато років тримає їх у серці))) Дякую! Мирного вечора!
Олександре-ти справжній чоловік!!! Ти той образ, який хоче мати кожна жінка в своєму чоловікові. Дякую.
Людмила Мищенко, Згодна з кожним словом) Щиро дякую!
Як же чудово складаються стосунки доньки і тата! Неочікувано якось. Полінка така відкрита і щаслива. Олександр відчуває гордість за доньку та шкодує про втрачені роки. Але ж усе ще можна надолужити, було би бажання!!!
Людмила Азорская, Олександр дуже радіє, що донька одразу його прийняла, адже могло бути інакше. Мабуть, відчула, що він має чисте серце) Дякую!
Після стільки пережитого дуже важко бути впевненою у собі ,але Сашко дуже старається їй допомогти ! Бо кохає , піклується про неї Саша отримала від долі свою часточку щастя , то ж тепер триматися за нього міцно , пригорнутися і бути щасливою!!! Дякую , Сонечко , за цікаву проду !!! Ура кожен день продовження !!! Чекаю завтра ! Цьом цьом !!!
Olga Mykhailytsia, Усе в цьому світі не просто так, кожна зустріч матиме свої наслідки. Зустріч Сашок вилилася у безмежне кохання та щастя, хоч вони й довго до нього йшли. А завтра ще й матір почуємо, вона також здивує. Щиро дякую, люба! Цьом))
Михайлович, ти супер! Адже Саші так потрібна любов та підтримка, впевненість в завтра! Ну а Полінка, сонечко, яка купається в любові бабусі та дідуся!)) Дякую!!!!!!
Svetlana Mischenko, І ми будемо купатися у гарних емоціях, бо нарешті їх більше не чекають негаразди, тільки щастя)) Дякую!
І доля хоче познайомитися і батько бажає брати участь у житті доньки. Неначе ж гарно складається правда? Єдина проблема почуття Сашок.
Людмила Азорская, Все складу так, як має бути. Ми дуже довго цього чекали)) Щиро дякую!
Ух яка книга прям мурашки по шкірі дякую Люба авторкою за таку шалену проду.
Maryna Jovbak, Щиро дякую! Приємно)
Яка ж вона молодець, що нарешті відпустила себе, дала волю емоціям та подарувала незабутній подарунок Олександру! Почався новий виток їхнього життя. А малеча щаслива бути разом з бабусею та дідусем, які нарешті щасливі від появи онучки.
Дякую за насичену емоціями главу! Чекаю на продовження! Мирної спокійної ночі!❤️
Наталья Русанова, Двері у минуле закрили і почали все з чистого аркуша. Думаю, ця спроба буде вдалою, адже почали вони гаряче)) Щиро дякую, Наталочко!
Ожила наша дівчинка! Почала повертатися до життя! Зробила сюрприз Олександру і відкрилася перед ним повністю. А наша маленька Поліночка одержала люблячих дідуся і бабусю! Ви справді неймовірна авторка, читаю з таким задоволенням і з кожним разом чекаю на продовження! Миру і перемоги нам!
Алла Огнівко, Усі мають бути щасливими. Це незмінна складова моїх книг. А от поганці отримують по заслугам. У реальному житті так багато горя і суму, що мені дуже не хочеться впускати це у книги. Виключення - Алінка, але для неї я маю гарні ідеї)
Дякую!
Я так за них радію)))!
Дякую))))
Ярилла, Дуже вам дякую)) Приємно)
Ммммм, як смачно і вибухово спекотно. Добре, що вранці не прочитала, а тільки зараз. Тепер кайфую від їхньої пристрасті, кохання, ідилії... Перечитала вже декілька раз... Ох, як добре))). Захотілося і собі повторити шаленство юності))). Які ж вони милі, закохані до бестями! А Сашка молодець все відтворити змогла з точністю! Пишаюся нашою Сашунею! Дочекався і котик наш своєї сметанки, вишеньки на торті))) Тепер буде "облизувати" кожен міліметр))). Ох, яка ж солодка еротична продочка. І тішить те, що такі гарні склалися відносини у Полінки з дідусем і бабусею. Нехай тішаться внучкою і чекаю на поповнення, бо з такими подіями, воно не забариться))). Щиро дякую і з нетерпінням чекаю на продовження. Дуже тішить, що тепер буде кожного дня. Дякую, люба Ерін. Прямо бальзам на душу. Обіймаю міцно))).
Наталія Силенко, Так-так, я пам'ятаю про хлопчика)))
Ми довго чекали їхнього щастя, тепер можемо насолоджуватися аж до фіналу)) Дякую! Радію, що ви отримали гарні емоції, я сподівалася на це))
Обіймаю)
Сашка молодчинка! Все так класно продумала і організувала. А головне - змогла повернути себе колишню. Відчуваю і кайфую від Олександрової реакції. Оте здивування, отой захват і відчуття неймовірного щастя, пристрасті, всепоглинаючого кохання передані настільки майстерно, що весь цей спектр емоцій не можна не відчути, читаючи це шаленство)). Дякую, Сонечко! Вибухово! Неперевершено! Ти крута авторка!
Оксана, Не змушуй мене червоніти)
Дякую, мені дуже приємно))
Олександр на сьомому небі від щастя, тут і гадати не потрібно))
Памʼятає моє відео «Гаряче, Уф, як гаряче»? Це про сьогоднішнє продовження. Палає між ними і так солодко, що я, мабуть, нарешті сита))) Сміюсь зі своїх аналогій)) Дякую за незабутні емоції ❤️
ToriKa Reader, Круте відео!
Як все добре складається для наших закоханих .Саша починає оживати,бо почувається коханою і бажаною.І цікавий факт ,їхні стосунки почалися з університету ,там вони дуже не добре перервалася ,тобто стали на паузу.І ось сьогодні Саша прийшла до свого коханого викладача ,щоб продовжити те ,що в тих стінах зародилося.І виходить дуже солодко і пристрасно в нашої пари ,нехай радіють своєму коханню .А дідусь і бабуся нехай тішаться онучкою.Дякую ,Ерін .Чекаю на продовження.
Оксана Кіс, Можна сказати, що вони почали все спочатку, і так як має бути)) Навчені гірким досвідом, більше ніколи не допустять сумнівів та помилок) Дякую, Оксанко!
Мммм, я отримала дозу неймовірного задоволення! Кайфую від їхньої шаленої пристрасті, безмежного кохання... дууууже спекотно і смачно!) І новоспечені дідусь та бабуся щасливі та радіють онучці.)) Дякую тобі, квіточко за смачну продочку та чекатиму на продовження з нетерпінням. Люблю тебе, моя хороша, і міцно обіймаю.))))
Анна Багирова, Усі радіють. Нарешті! Тепер і ми можемо насолоджуватися їхнім щастям)) Дякую, сонечко! Люблю, цілую, обіймаю міцно)
Як же ж спекотно у всіх напрямках:Сашкиии надолужують упущене,дідусь з бабусею тішаться онуцею...неперевершені емоції,і як багато упускають таких моментів дідусь з бабусею із боку Сашки?Невже не зміняться хоча б заради того,щоб переглянути минуле,і свою поведінку з прийомною донькою!А ще інтелігентна сім'я медиків...
Я втішаюся,що у Сашки з Полінкою все так стрімко налагоджується.Але в глибині душі кортіло б,хоч у двох словах дізнатися долю біологічної матері...адже Олександр зробить це по своїм каналам ...просто,чисто,символічно,для спокою совісті.Можливо у її мами подібна доля була,як у Саші 5 років тому,де дівчина зробила все,щоб не тільки вберегти дитя,але і виховати?
Вибачте,але розгулялася моя цікавість...Тепер не тільки про маму,а ще й про батька цікаво було б дізнатися.Адже ж така донька прекрасна виросла))))
Гарного вам дня та плідного натхнення ....♥️♥️♥️
Ніна Дудніченко, Це дуже добре, що вам цікаво) Про усе розповім у майбутніх розділах, тепер будемо насолоджуватися ними кожного дня аж до фіналу) Щиро дякую!
Дякую! Намагаються надолужити, упущене. Старайтеся та отримайте задоволення, ви того варті.) При чому у кожного свої, у Сашок кохання, у старших Краєвських внучка.) Не уявляю наскільки переповнена щастям мама.)
Valentina, Дуже щасливі усі) Сашки зрозуміти свої помилки, прийняли їх, перепросили і пробачили. Тепер час радіти) Дякую, люба!
Ну і що це було??????? І Нащо??? Для чого??? Для чого я таке читаю рано вранці??? Як тепер налаштуватися на роботу після такооооооооого! Та це ж шедевр!!! Фантазія розігралася не на жарт! Тепер хочу виселити чоловіка,щоб я теж мала куди прийти в такому прикиді і здивувати)))) Взагалі це було гаряче,пристрасно,естетично,красиво...до мурах!!! Ерін,твої описи то любов! Нарешті все сталося!!!! Сталося так,що цей раз має змінити все! Для мене,в ідеалі,було б круто,якби цей раз теж приніс їм кіндер сюрприз)))) Ця глава прям змусила мене пишатися Сашкою,вона зробила великий крок вперед,назустріч. Лю те моя кицька,дякую)))
Маріана Сорбало, Сонцеее, я аж розгубилася після твого коментаря)) Дякую! Мені так приємно, що не передати словами))) До сліз)
Обіймаю)) Цьом))
Мууррррр-мур-мур-муууууур)))) А я вже думала не доживу)))) Як по справжньому запалало!! Оце вже інша справа!) Ледь всі пари не зірвали)))) І в Полінки нарешті з'явилися справжні дідусь і бабуся!)) Сонце, солодко то як!! Бідний котик, пари, робота, але дочекався таки на свою цукерочку!!)) Суперрррр!! Дякую, моя бубочко)) Піду ще перечитаю і помуркаю)) Ніжно-ніжно цьомаю)) ♥️♥️♥️
Аля, Сашка довго тягнула, але, наважившись, перевершила усі сподівання Олександра) На таке побачення він готовий летіти на крилах)) Які там пари можуть бути, коли вдома чекає його Сашка)) Муркай голосніше, кицю. Є привід))) Дякую! Цьом-цьомаю)))
Справжній кайф) такі гарячі і нестримні, а головне, що Саша стала собою і їм так добре разом) Дякую за проду! Мирного дня.
Лета Евгения, З ним не важко бути собою)) Нарешті наші Сашки щасливі! Щиро дякую)
Мирного дня.
Ой, гаряче -гаряче!!!! дякую за чудовий настрій!
Светлана Шевчук, Мені приємно)) Дякую!
Фух, наздогнала! Так наздоганяла вчора, що заснула з телефоном в руках)))) Ох, Сашки, до чого довели бідну тітоньку))) пхах))) Ладно, посміялися і доста!
Оу, а Олександра Вікторівна вміє дивувати і не тільки Олександра Михайловича) от що значить, коли поруч саме ТВІЙ чоловік!
Дякую, зіронько ⭐, за емоції...посмакувала) Затишного ранку та запашної кавусі з хорошими новинами) Обіймаю)
Reader Lana, Ото ти швидка)
І не тітоньку, а квіточку)
Дякую за емоції! Мені приємно))) Обіймаю!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати