15 327
“Красунчики з указками”
Анотація до книги "Будь мені тайною"
Ліка: Три роки тому у мене був курортний роман. Нетривалий. Згодом я зустріла чудового хлопця та вийшла за нього заміж і запальний брюнет із курорту залишився для мене лише спогадом бурхливої молодості. Нині ж я взірцева дружина. Однак одного дня минуле повертається та постає з коробкою цукерок на порозі мого дому...
Сашко: Коли дружина мене зрадила, я поїхав на море, щоб обміркувати своє життя. Тоді я познайомився з дивовижною дівчиною. Вона стала моїм ковтком живильної води та феєрверком емоцій. Проте я повідомив їй, що одружений і повернувся до дружини. Ми намагалися врятувати шлюб. Нещодавно з'ясувалося, що всі спроби марні. Тепер розрадити мене викликались давні друзі. Та хіба ж я знав, що погоджуючись на запрошення, зустріну її? Ту, яку досі не можу забути.
Сашко: Коли дружина мене зрадила, я поїхав на море, щоб обміркувати своє життя. Тоді я познайомився з дивовижною дівчиною. Вона стала моїм ковтком живильної води та феєрверком емоцій. Проте я повідомив їй, що одружений і повернувся до дружини. Ми намагалися врятувати шлюб. Нещодавно з'ясувалося, що всі спроби марні. Тепер розрадити мене викликались давні друзі. Та хіба ж я знав, що погоджуючись на запрошення, зустріну її? Ту, яку досі не можу забути.
“Ліка роками губилася в "щасливому" шлюбі, доки у двері не постукав чоловік з минулого. Він нагадав про шалений роман та змусив знову відчути себе живою. Що переможе: розум, що боїться довіряти, чи серце, що мріє кохати?”
Зміст книги: 60 глав
215 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПрекрасно розумію реакцію Ліки. Якби не було, а той біль тепер з нею назавжди. І від певних сумнівів в Сашкові так просто не позбавитися. Та й скільки вони разом побули? Кілька тижнів? А з Харитоном роками разом, судячи з розповіді, він мало не ідеальний ідеал. І якщо там, дійсно, немає жодних підсенсів, він молодець. Але... Не знаю, я досі чекаю підвох. Не вірю я, що такі люди роблять щось баз власної вигоди. Але подивимося, може, я даремно на людину наговорюю))
Дякую, Маринко!❤️ І тебе зі святом! Здійснення всіх мрій!))
Юлія Міхаліна, Саме так, проведені дні з Сашком на пальцях рух полічити можна, а з Харитоном вже довго, а стабільність для жінки дуже важлива. Ох, які неоднозначні, але цікаві погляди на Харитошу)) Час покаже, чи такий він ідеальний насправді, бо все може бути)
Дякую, Юлічко та навзаєм ❤️❤️❤️
Мариночко, і тебе з прийдешнім!))
Щось після цього розділу я глянула навіть на Харитона по іншому. Ну, він все той ще неприємний темщик і душніла, але таки вроді як непогана людина. Але він для неї більше як друг і тил, а треба ж почуття. А почуття у Ліки є до Сашка. Я вірю от , що Сашка не зупинить той факт, що у Ліки не може бути дітей, бо видно — і він її кохає. Ех...навіть не знаю що їм робити, але вірю що знає авторка, яка теж зичить їм щастя.
Інна Турянська, Щастя буде)) А за все інше — як піде))))
Маринко, ти розтоптала цим розділом всі мої надії на цю пару... Невже вони таки не будуть разом? А в Ліки не буде дітей? Як же корчить дізнатися))) Харитон звісно молодчинка, що не залишив Ліку і прийняв її з розбитим серцем, допомагає і підтримує, яким би він павичем не був би, але все ж він хороший)) З прийдешнім Новим роком ❤️
Вікторія Вецька, ❤️
5-й розділ такий домашній і водночас меланхолійний))
Кеті Рід, Дякую, що зазирнули у книжечку та за коментар:)))
Ой, як же все це жахливо та боляче... Після сповіді Ліки зрозумілі і кошмари її, і психолог і навіть життя з таким собі стабільним типу Харитоном. Емоцій свого часу наїлася дівчинка, що довго довелося розгрібати. Шкода їх з Сашком страшне. Дуже сподіваюся, що тепер, коли правда прояснилася, вони зможуть якось вийти з цього та стати щасливими.
Юлія Міхаліна, Щастя колись неодмінно настигне всіх обов'язково:) Але іноді заради нього треба пройти тернистий шлях... Сашко розуміє тепер Ліку набагато краще, а оскольки він бажає їй щастя, то неодмінно намагатиметься цьому посприяти. Питання, а чи вдасться йому?
Ох, Мариночко, навіть немаю слів...як же оце все болісно...і важко навіть читати, а що відчуває бідна Ліка, навіть важко уявити(( жах...і дитятко жаль, адже воно було бажаним. Я дуже рада, що вони то проговорили, ще й обійнялися....дуже вболіваю за них
Інна Турянська, Відчуття не солодкі, так(( Але час та обійми лікують. Принаймні, хочеться на то сподіватись. Ну і підтримка творить дива. Дякую, що вболіваєш:))
Сумний розділ, мені обох їх жаль :( Це невимовний біль, як же їм обом болить, як їм нестерпно важко, але хочеться вірити, що в них будуть діти, син якого так хотів Саша. Бо з Харитоном щастя, для Ліки не бачити, адже вона лише поверхневе, але не справжнє, адже справжнє буває з коханою людиною, хоч і Ліка любить Харитона, але Сашу вона кохає і досі, тільки боїться це визнати і зрозуміти, адже одружена.
Вікторія Вецька, Все буде добре, питання лише у тім — коли та як:))
Який жах, Мариночко...який жах. Як же мені жаль їх обох...отак життя і рухнуло(( бідні вони, нещасні. Але наполегливість Сашка мене радує, цього разу не відступив, а йде напролом! Тримаю за них кулачки
Інна Турянська, О так, вони нещасні... Драми в їх життях вистачає сповна...
Подивимось, чи йтиме Сашко і надалі так)
Дякую, що читаєш і тримаєш кулачки ❤️
Я просто вражена! Колишня Сашка — справжнє підле стерво. Головне вона нічого йому не сказала, а Ліка весь цей час була переконана, що це Саша таке влаштував! Хоча, знаєш, я одразу запідозрила, що тут щось не так — Саша не схожий на людину, який здатний на такі брудні ігри.
А тепер мені ще більше цікаво, що ж буде далі? Як вони вийдуть із цієї ситуації?
Марина Тітова, Тоді буду чекати)))
Чому мене завжди так веселять розділи від Сашка?))) я оце як читаю його думки щодо Харитона-Тона, то собі під носа регочу:)) про лома за спиною прям уявилося)))
Схоже "темщик" не в темі про те, що насправді, усі його не долюблюють, а не боготворять))))
Інна Турянська, Він сам напрошується)))
Здуріти можна... Через одне стерво стільки часу і головне маленьке життя шкереберть. Це прям жорстоко. От тобі й докопався до правди, тепер ще болючіше. Боюся уявити, що зараз відчуває Ліка і як вони вибиртимуться з цього...
Юлія Міхаліна, Так, так — стерво одне, а скільки наробило лиха... Боляче обом тепер буде... Але Сашко сам забажав розворушити минуле — тепер і має задачку із трьома зірочками...
Дякую, що читаєш ❤️
А нова інформація про Харитона все більше підтверджує, що такий собі він типчик)) От би ломякою його, та не уявною вже)) Все-таки правда Сашко все запланував, от хитрун))
Юлія Міхаліна, Харитончик такий — вужик ще той))) Може у майбутньому знайдеться щось для його спини))
А Сашко може й хитрун, але ж щирий))) Поїхати так просто не міг ніяк)
Ох, як же накрило Ліку... Але, здається, саме зараз вона оживає та починає відчувати. Якщо Сашко навмисне забув блокнотик, бо знав, що зможе цим сколихнути її, то він все-таки страшенно добре її відчуває.
Юлія Міхаліна, То точно, що накрило. Ліка згадує, як то відчувати, бо спогади для неї болючі насправді... У Сашка нічого не буває просто так:)
Оце так, хоча я й не сумнівалася, що Харитон саме такий, а Ліка так просто закриває на це очі, впевнена вона хоче працювати і займатися своєю улюбленою справою, але цей нарцис не хоче ходити голодним. Йому потрібна доглядальниця, і ось тепер Ліка нею стала :( А що це таке цікаве задумав Саша...
Марина Тітова, ❤️❤️❤️
В цьому розділі, я прям забула про існування Харитона, а уявила як Ліка бере магнітик в долоні і прикладає його до щоки, як щось неймовірно цінне. Зізнатися чесно, раніше теж захоплювалася французькою, але на більше ніж у Ліки мене не вистачило. А її цікавість до Сашка стала ще більшою))) Мені подобається Саша він такий романтик, а його знання французької лише добавляють йому плюсів))
Вікторія Вецька, ❤️❤️❤️
Які чуттєві у неї спогади) спочатку вона ніби намагалася від них відмахнутися, чи відігнати, але потім просто віддалася їм)) ех ...таки їх почуття з Сашком взаємні і тоді були і тепер. Цікаво як же вони далі будуть з цими почуттями. І може той блокнот він і навмисно залишив?)
Інна Турянська, Спочатку в ній говорила образа... Та справжні почуття не сховати) Насправді правильно мислиш))
Який же Харитон гидкий, скрізь шукає способи показати себе та принизити інших. Бор! Але нічо, він ще не знає, що принизив скоріш себе)) Цікаво, що вигадав Сашко і як розрулюватиме)) Він, бо речі, подобається мені все більше: і таким романтичним з Лікою в минулому був, і не менш романтична французька, і любов до подорожей і любов до Харкова... З зауваження про смажену картоплю та любов посміялась, досить тонко та точно відмічено))) Короче, треба кудись дівати Харитона))
Марина Тітова, Буду чекати на якийсь максимально його достойний варіант)))
Таки не квартира, а прохідний двір)) І це за такий короткий період)) Боюся уявити, скільки всяких шастає там за тиждень)) Про звільнення цікава інформація)) Чогось подібного я очікувала. Але я тепер думаю, як з такими ревнощами, він пускає в квартиру сторонніх чоловіків та не боїться лишати їх на ніч))
Юлія Міхаліна, Напишу так — (не) даремно дивно:)) А чи треба те "не", чи не треба, то час покаже)
Харитон не лише хвалько, але й зазнайка, хотів своїми досягненнями підколоти Сашу, але той вміло надав йому ще кращий удар. А коли в діалог втрутилася Ліка, я навіть уявила реакцію Харитона: в того, напевно, очі були по п'ять копійок. Але те, що Ліка магнітик береже, — це щось та й означає)) Цікаво читати розділи від імені Саши, він такий спостережливий)))
Вікторія Вецька, Все буде свого часу:))
Ахах...от Харитон весь час намагався чимось зачепити Сашка, і він не здогадується, що насправді Сашко тільки що розніс його в суху)) навіть розмазав можна сказати:)))
Насправді, Мариночко , дуже цікаво читати розділи від Сашка, бо вони просто просякнуті почуттями до Ліки, а ще його ревність, яку він бідний навіть проявити немає права, по суті))
Марина Тітова, Так має бути))
Коментар видалено
Ревнивець.... Цікаво, тепер зрозуміло, чому Ліка вдома сидить, впевнена їй це не подобається, але перечити чоловікові не хоче, от і змінилася, цікаво, що ж там далі буде))
Марина Тітова, ❤️❤️❤️
Дійсно яка ж емоційна пара — Марфуша і її коханий )) але от добре, що так навіть склалося, бо ж так
Сашко довідався вкрай цікаву інформацію про Ліку. Правда ще б деталі знати...але того, що вже ймовірно йому ніхто не скаже окрім самої Анжеліки)
Інна Турянська, Що не робиться — все на краще)) Деталі з часом довідається:)
❤️❤️❤️
Огооо! Невже ти хочеш сказати, що там була навіть дитинка? Сумніваюся, що після Сашка у Ліки був ще хтось лівий... Блін, це ще більше ускладнює ситуацію. Навіть не знаю, що сказати тепер...
Юлія Міхаліна, Дякую за побажання, Юлічко ❤️ І навзаєм ❤️ Приємно знати, що теми змушують задумуватись)
Нічого собі) так...так...так...це ж що виходить може то була Сашка дитина, чи ні? Ааа...інтригантка ти, Мариночко, а нам тепер томитися в невіданні до наступної проди
Інна Турянська, Сашка теж мучить це питання віднині) Розпитаємо скоро Ліку) А я тут ні до чого — то все ці двоє закрутили:)))
Дякую, що читаєш ❤️
Оце так новина, це вона втратила дитину від колишнього?) Бо я щось невпевнена, що з географом в неї було все так серйозно, чи все ж було?)
Вікторія Вецька, ❤️
Вітаю! Натрапила на вашу книгу, дуже сподобалась. Легко, невимушено і з гумором))
Кеті Рід, ❤️
О як все завертілося))) ще одну гостю я точно не чекала, та втім мені от теж здалося, що вони наче як фліртують з
Сашком, або може він навмисне то робить :) хоча нехай не забуває, що в Марфушки є ще братик Харитон, який йому не дуже то і до вподоби, чого не скажеш про дружину цього товариша:)
Інна Турянська, Квартира подружжя немов притягує тих гостей))) Точно, треба Сашкові нагадати, щоб тримав себе в руках:)
Весело їм живеться, як не сусіди то сестра посеред ночі прийде. Я тільки і встигала як не дивуватися, то сміятися, а Саша ще той звабник, а Ліка, здається, починає ревнувати:))
Вікторія Вецька, Нудно в цій квартирі не буває:))
Здається, щось таке є)) Але ще подивимось, хто кого ревнуватиме далі:)
Ахаха, ну Марфуша і кадр)) Та в них та ще сімейка, що сказати)) І я вкотре дивуюся дипломатичності Ліки) По мені якою б родичкою не була, але припхатися посеред ночі в чужу квартиру таке собі)
Юлія Міхаліна, Марфуша в тій сімейці одна з найприємніших)) але то не факт)) Принаймні, позитивна та емоційна)) Можливо за це їй Ліка пробачає такі моменти, як цього разу)) Все ж таки форс-мажорчик)
Ох, Ліка так старанно запевняє себе в своєму щасті мати такого чоловіка, як Харитон, що маєже вірить тому сама. Але враження, ніби вона сидить в золотій клітці, де всі її потреби в яскравих емоціях та справжніх почуттях затикаються матеріальними благами. Ну а як інакше? Харитоша все ж для неї типу робить, любить, цінить, терпить. Тільки той Харитоша намагається перед всіма показати свою ідеальність і дружина має в нього бути така: терпелива, спокійна та здається без зайвих емоцій. Мабуть, якби не поява Сашка, Ліка б і надалі вірила, що все в сімї круто в неї, а так потроху починає здумуватися)
Юлія Міхаліна, Так, є своє заковики
А от кошмари - це не є добре, це вже досить тривожний дзвіночок, що в житті щось не так. Цікаво, що тому стало причиною? І от ще думаю, може, пропустила, але як я розумію, Ліка після одруження з Харитоном сидить постійно вдома і єдина її самореалізація - це аби йому було добре?)
Побачення з Сашком дуууже милі)) Прям вона зовсім інакша з ним, жива))
Юлія Міхаліна, Дуже актуальні питаннячка підняла)))) До них саме підходимо. Сашко теж зацікавиться цим усім і захоче дізнатись, які на те є причини.
Тішуся, що тобі подобаються так їх побачення))) Дійсно, Ліка тоді була наче іншою людиною)
Ох, проблеми зі сном знайомі!)) У Ліки — кошмари, а у мене — творчі муки: ідеї до книги нападають ночами, і все — до ранку не заснеш із ними, як із непроханими гостями. Щодо спогадів. Такі милі, теплі моменти мають особливу силу: вони зігрівають душу й витісняють усе, що не є справжнім. Кохання до Харитона, здається, більше схоже на зручний вибір, а от Саша — це щось справжнє. Бо коли за плечима такі спогади, серце не обдуриш. Любов із глибиною, а не на поверхні)))
Вікторія Вецька, Скоро дізнаємось, чи спиться чи ні йому))
От,як то все романтично...дощ, літо, море....людина, яка дуже подобається)). Ось це воно і є щастя справжнє а не те примарне, у яке зараз вірить, чи радше переконує себе, Ліка. Так і хочеться, щоб вона знову ото все відчула....
Інна Турянська, Хоч десь море та тепло))
Так, зовсім інше щастя у неї зараз, різниця відчувається... Побачимо, чи буде змога повернути все те, чи схоче це робити...
Що ж мушу погодитися, коли в стосунках немає емоційних гойдалок, це навіть добре, і чудово, що Харитон любить Ліку такою якою вона є, та все ж його занадто багато)))
Марина Тітова, Тоді я вже завтра зазирну)))
Мені здається Ліка переконує сама себе, що щаслива. Водить себе про ідеальному гніздечку, а сама шукає де ж прибитися у своїй самотності.
Щодо вміння Харитона грати на трубі)...мені здається то вміння ні нікуди не ділося))) досі грає і на "трубі" і нервах...і на власній ідеальності, і робить то так само гучно як і той інструмент))
Ахах, чому це мене так роздратовує Харитончик?)) я не знаю
Інна Турянська, Як причепиться, то спробуй ще відвадити))
От мало було Харитона, ще й сусідів покликав))) невгамовний))) я реготнула з того, що ті не дружать зі спортом( по правді я теж з спортом з різних планет). Вже хочеться щоб Ліка схопила Сашка за руку в гайда з ним на море, а не оце все....
Інна Турянська, То він дав вухам Сашка відпочити, то й підкріплення покликав — не одному ж йому ляси терпіти))
Розумію) Я теж зі спортом не завжди знаходжу спільну мову)) Якби не городні роботи та не хвора спина, то б взагалі не зналася б з ним)))
А щодо моря... За сюжетом там теж зима, тож море мерзле — не на часі)))) Але нічо — ще буде літо й для них, і буде море)) Принаймні у спогадах))
Дякую ❤️
О, такому Харитону треба таку, як ота Катя. Обом рота не заткнеш, нехай би разом і спілкувалися)) Хоча Ліка молодець, добре тримається в цій екстравертній дурці))
Юлія Міхаліна, Ахах, таак, ті два гіганта балачок знайшли гідних конкурентів у своїх особах)
Але Ліку вони все ж не злять) Чомусь)) Чорти бояться янголів))
В мене б терпіння на такого Харитона не вистачило, безкінечне бла-бла-бла. позерство, хизування інтимним життям то вже занадто, як і кликати сходу Сашка до себе ночувати. Ліка точно янгол, якщо досі не зривалася на нього через оце все))
Юлія Міхаліна, В неї янгольське терпіння)) Але, може на це все у неї є свої причини, хто зна...
Дякую, що коментуєш ❤️
Не квартира, а проходний двір якийсь. Постійно хтось приходить, хтось ночує, всі з своїми вимогами. А Катя? Взагалі ні сорому, ні совісті. Таке враження, що вона дійсно як в себе в дома. Як Ліка це все терпить? Або їй справді подобається бути доглядальницею для всіх, або вона просто звикла. Хоч гостинність у неї, звісно, на висоті))) Усіх нагодує, усім допоможе, але… чи щаслива вона при цьому? От тут уже сумнівне питання. І її відповідь була така ж. Чомусь я не відчула в її словах щастя.
Марина Тітова, ❤️
Нормально так, а запитати чи хоче Ліка, щоб гость залишився, в дівчини навіть вибору немає. Харитон мене починає харити, я б з таким чоловіком не вжилася, бо не надто товариська, а коли люди нав'язують свою думку ще гірше))
Вікторія Вецька, Погоджуюсь із кожним словом
Думаю бажає, щоб залишився))
Я от, людина, як любить придумувати асоціації, після цього розділу остаточно поняла, що Харитон походить від слова харити) бо так воно і є. Може довести будь кого до ручки от просто собою)))
Інна Турянська, О так — це в нього добре виходить)
Щось цей Харитон занадто ідеальний, тільки ім'я в нього на любителя та любов до гостей)) Навіть не розумію поки, як на нього реагувати... Але абсолютно точно відчувається, що Ліка вийшла за нього не від великого неземного кохання.
Юлія Міхаліна, Як ти гарно підкреслила всі особливості Харитона)) А щодо кохання між ними ще побачимо — вона розповість)
Ахах, не знаю чому але мені вже забагато Харитона)) хочеться від нього відпочити:)) він заповнив собою весь простір
Марина Тітова, Ахах....))))
Харитон такий добренький, хоч до болячки клади, і квіточки тричі на тиждень дарує, і улюблені солодощі купує, не чоловік, а скарб прямо. Якісь він дивний, підозрілий мені, на нього хочеться дивитися з лупою)) Ну не можу я повірити в його ідеальність)
Вікторія Вецька, Так воно і є))
Ох, ну от і вона його не забула, тож обом відгукується в серці)) це от і радує, що взаємно, але й заганяє у якісь безвихідь....і питається, а що ж тепер робити? Може те, що не зробили тоді
Інна Турянська, Ти все вірно підкреслила — це і добре, і не дуже... Так, виправити було б гарною ідеєю, але чи можливо за цих обставин?)
Дякую, що читаєш ❤️
Вітаю з новинкою. Успіхів у творчості!
Герцог Фламберг, Дякую!))
Здається, кохання до Харитона це лише заспокоєння, справжні почуття в неї до Сашка, і мене вже дратує, цей Харитоша, через фартух бачу він ще той хвалько, і чим він міг взяти Анжелу, щоб вона на ньому одружилася, не люблю хвальків, а постійно зустрічати гостей і їм догоджати тим паче)))
Вікторія Вецька, Кохання буває різне, але яке з них справжнє їй доведеться ще з'ясувати)) О так, Харитон ще той хвалько)) Проте, щось і зацікавило в ньому Ліку. І це точно не це позерство. Ще побачимо, як він поводить себе із нею))
Дякую, що читаєш ❤️
Ага, та там ще на повну почуття вирують. Точніше, вона-то сховала їх глибоко в серденьку, але-але... От Харитон мене вже дратує: через надмірну компанійськість, через цей фартук, ну і взагалі))
Юлія Міхаліна, То точно, сховати сховала, але щось ненадійно...))
Ото ще той Харитон, ще не з'явився, а вже дратує)) Такий він цікавий)
Дякую, що читаєш ❤️
От мені чогось навіть шкода стала Сашка. Зрада це ж боляче...а якщо й не одна. Але діти це дійсно сильний
якір, чи корінь навіть, який часто не дає вирватися з місця. Тому розумію його. А взагалі його оці ніжні спогади про ангельські дівчинку торкають серденька, бо вони дуже такі чуттєві і щирі
Інна Турянська, Так, непрості випробування випали на долю Сашка... Але попри все він залишається щирим, як у своїх спогадах)
Дякую ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати