2 984
Анотація до книги "Дофаміновий капкан"
Засудження. От чого найбільше страшиться Ясмін. Вона вже мала досвід зневаги суспільства у дитинстві за свої покупки, рівень життя, вподобання, зовнішній вигляд, тож у дорослому віці все робила, аби більше цього не траплялось.
Однак, несподівана зустріч із людиною зі свого минулого змусила дівчину знову боятися осуду. За що? За кохання до вчителя хімії, яке Ясмін плекала ще бувши школяркою.
А втім, чи кохання це? Може, всього лиш дитяче захоплення? Вчитель не пара своїй, хоч і дорослій, колишній учениці. Адже так?
До того ж, якщо він впевненний, що кохання це лише нетривалий біохімічний процес і нічого більше.
♡♡♡
Однак, несподівана зустріч із людиною зі свого минулого змусила дівчину знову боятися осуду. За що? За кохання до вчителя хімії, яке Ясмін плекала ще бувши школяркою.
А втім, чи кохання це? Може, всього лиш дитяче захоплення? Вчитель не пара своїй, хоч і дорослій, колишній учениці. Адже так?
До того ж, якщо він впевненний, що кохання це лише нетривалий біохімічний процес і нічого більше.
♡♡♡
“Секретна квартира, учитель, учениця та стосунки без обов’язків. Почуття й вир емоцій – історія, яка захоплює з перших рядків!”
Зміст книги: 23 глави
53 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦікаво! інтригує з перших сторінок!)
Лія Серебро, Вай, дякую:))
"Ви головне не потрапляйте своїй дружині під гарячу руку, а головне з кип'ятком у чайнику" і тут я просто вибухнула сміхом, ось ці їхні жартики викликали в мене усмішку на обличчі))) Мене переповнюють емоції від того, як усе круто склалося. Я така рада за них! Алхімік змінився, але Ясмін, як завжди, продовжує його чимось обливати. Але знаєш, це їхній спосіб любити одне одного. І це так мило!
Я безмежно вдячна тобі, Мариночко, за цю книгу. Вона подарувала мені цілий океан емоцій! А фінал... О, цей фінал — такий ніжний, такий чуттєвий, що ще довго грітиме моє серце ❤️
Марина Тітова, Обіймаю ❤️
21. Карина, як та отруйна змія: поки всю отруту не випустить, не заспокоїться. Добре, що Дана підтримує Ясмін, а Оленки вміють дати їй словесного копняка, після чого вона, нарешті, йде))). Але от Алхімік — він мене реально дивує(・o・). Його ці розмови про наречену… Це що, спроба позлити Ясмін? Чи, може, та "наречена" ..... Думаю, ти зрозуміла, про що я, але спойлерити не буду.
22. Дякую за ще один чудовий розділ! Мстислав мене вразив, і, якщо чесно, дуже приємно. Три місяці явно пішли йому на користь, тепер це зовсім інша людина. А тепер я, затамувавши подих, йду читати останній розділ, бо цікавість просто розпирає. Сподіваюся, фінал буде вибуховим! Бо його пропозиція допомогти Ясмін мені дуже подобається, просто я досі як і Ясмін не можу повірити, що це той самозакоханий вчитель)))
Марина Тітова, Він конкретно змінився, я навіть і припустити не могла, що Алхімік здатний на такі подвиги)))
19. Ясмін поринула у свої мрії так глибоко, що зовсім не помітила, як обілляла бідного Мстислава, а він, здавалося, став ще суворішим. В цьому ми з нею схожі,бо ще та мрійниця)))
20. А далі все стало ще цікавіше. Цей розділ просто вибухнув емоціями — реакція Алхіміка мене здивувала більше, ніж я очікувала. Він зовсім не схожий на себе, і ще ця його наречена... Признаюся, вибачення Піддубного дійсно справили враження, а його історія була така чуттєва, що мені його навіть жаль. А потім цей загадковий дзвінок — спочатку я думала, що це хімік, але не втрималася і заглянула на початок в іншого розділу. І ось тут прийшло розчарування... Мабуть, я, як і Ясмін, наївно вірю, що вони можуть бути разом, дочитаю вже завтра, але була б моя воля прочитала б все відразу)))
Вікторія Вецька, Під момент із кавою, думаю, ідеально вписується вираз про "мріяти не шкідливо")) Виявляється шкідливо, просто не мрійникам, а тим, хто повз них минає:))
Так тішуся, що сприймаєш нові обставини історії вибухом емоцій)) Дякую тобі ❤️
Мені вже цікаво, що скажеш про заключні розділи:))
17. Ясмін настільки рішуча, що її аргументи просто неможливо ігнорувати. Іноді навіть у найтерплячіших людей терпіння може вичерпатися, і це дійсно не залишає іншого вибору, окрім як погодитися з її позицією.
18. Ці філософські роздуми про залежності вразили мене своєю глибиною. Я навіть почала сумніватися, чи не є я сама залежною від Букнету і написання книг. Щодо Ясмін — я вважаю, що їй варто піти на зустріч однокласників, адже враховуючи її ситуацію, це може стати важливим кроком для неї. Хоча я особисто, мабуть, не пішла б, але для неї це може бути іншим досвідом.
Вікторія Вецька, Всі ми тут трохи залежні)) Але залежність не завжди тотожна чомусь поганому.
Щодо однокласників, то теж розділяю твою думку) Я і у реальному житті, навіть, не ходила ніколи на ті зустрічі випускників, але в мене не було таких ситуацій, як у героїні, тому тож таке)) Ясмін робитиме сама свій незалежний вибір, залишається лише вірити, що вона не пошкодує про це)
Дякую, що читаєш ❤️
А ось момент, коли він почав говорити про себе і про батька, — це було настільки чуттєво! Вся розповідь тонула в емоціях, і я затамувала подих, аби не пропустити жодного слова. Особливо, коли він почав говорити про Ясмін… Його думка, хоч і була зрозуміла, не здивувала мене, адже він не міг думати інакше. Та ось якби я була на місці Ясмін, думаю, і сама б не захотіла розповідати всю правду. Не кожній дівчині приємно чути, що її вважають "зачухоною ученицею", яка не має шансів стати тією самою прекрасною лебідкою. Це досить болюче, і хоча його слова, можливо, і не мали на меті образити, вони все ж таки залишають враження, що він не розуміє її справжнього потенціалу. Якби він міг побачити її такою, якою вона є насправді, його погляд був би зовсім іншим.
Марина Тітова, ❤️
Трішки безсоння, і я знову поринула у читання, зупинившись на 17-му розділі. Оце так, Алхімік! Відчуваю, як його почуття пульсують: то ревнощі, то бажання захистити Ясмін. Невже це та сама магія — хімія почуттів, що так сильно на нього подіяла? Його емоції настільки переплітаються, що здається, він сам ще не розібрався, що саме з ним відбувається.
Мстислав, здається, теж переживає свої внутрішні бурі. Він або занадто перенервував, або ж зрозумів, що таку, як Ясмін, не можна просто втратити. Тут вже йому не допомагає раціональність — дофаміновий капкан спрацював на всі сто, і його почуття вивели його з рівноваги.
Марина Тітова, Я вірю в щасливий хепі енд)))
Мариночко, вітаю з завершенням)) яка чудова і романтична історія ♥️. Я теж втрапила у дофаміновий капкан
задоволення від героїв, особливо Ясмін-Саши. От, правильно її Слава називає — ніжнуля,бо така вона і є ніжна і тендітна,яку хочеться завжди обіймати і захищати. Ну а Мстислав, ого як здивував двоє прийомних дітей, законна дружина, служба. І де отой суворий і неприступний хімік?)))
Залишається побажати їм щастя і миру. Миру всім нам.
Тобі Мариночко, натхнення на нові історії. Дякую ♥️
Інна Турянська, Сердечно дякую, Інночко, що була весь час мені підтримкою всю історію ❤️❤️❤️
Я аж розтанула від твоїх вражень:)) "Ніжнуля" вивезла сюжет)) А от де той бісячий хімік дівся я й сама не знаю)) Взагалі планувалась кінцівка не такою — тож Мстислав обирав усе сам)) Мене він теж здивував такими змінами:)
А до побажання про щастя та мир я теж приєднуюсь! Мир нам всім життєвонеобхідний... Миру б усім і поскоріш.
Вітаю з завершенням книги, а в мені ще залишилося її дочитати, цікаво чим вона закінчиться)))
Вікторія Вецька, Дякую:)))
Сподіваюся, тобі вистачить снаги дочитати та витерпіти ті вибрики Алхіміка))) Цікаво, що скажеш, як дочитаєш))
Ааа...в мене аж мурашки пішли від його слів, про те, що вона повинна з ним одружитися бо так є шанси всиновити дітей. Ого, Алхімік навіть на таке згідний ради Ясмін❤️.
Дуже чутливий розділ, весь час пробирав мене на емоції. Я дуже хочу вже нарешті почути те, що він її кохає
Інна Турянська, Сценка: "а ви не чекали, а він приперся"))
Дякую, Інночко ❤️
13. Коли він сказав взяти паузу на три місяці в мене очі округлилися, а чоловік такого мого подиву зразу в телефон, щоб перевірити, що мене так здивувало. Не люблю паузи, та ще й такі довгі, адже вони не до чого хорошого не призводять.
Вікторія Вецька, Так, погоджуюсь, що паузи взагалі явища недоречні у стосунках. Такої ж думки й Ясмін. Тож ще подивимось, чия думка візьме гору) А щодо реакції, буду вважати, що ціль викликати емоції сюжетом досягнена) Емоції різні є звісно, але все ж..))
Була вільно кілька хвилинок, тож читаю далі, цікаво з що ж там далі, а поки ділюся думками))
Почуті слова Мстислава про його репетиторство і закоханість і ученицю вражає і мене, хоча тут немає чому дивуватися, адже для нього це цілком нормально як я зрозуміла. Бідна дівчинка :( , а ще як він говорив "Закоханість швидко минає" ось тільки у Ясмін її почуття, здаються, набагато глибші, ніж просто закоханість, а справжнє кохання не проходить так легко. Він каже, що хоч для неї найкращого, але я цього не бачу. А може, десь на іншій квартирі ховається зовсім інша правда, яку Ясмін поки що не знає? Мені так хочеться, щоб ця дівчина знайшла своє щастя. І все ж залишається запитання: чи є шанс на щирість у словах і діях Мстислава?
Вікторія Вецька, Цікаві думки)) Дякую, що ділишся ❤️
Але все ж таки брехати у цій парі, так вже заведено, доводиться більше Ясмін) Слава такий, що все викаже, хоч і боляче цим зробить... Пізніше він ще розкаже про себе. Ну, точніше, іншого вибору в нього не буде)
Щодо Алхіміка, його вчинки щодо Ясмін залишають багато запитань. Виглядає, що він виявляє якусь форму ніжності, приготувавши для неї пелюстки квітів та курочку, але чому він це робить, якщо для нього вона лише коханка? Можливо, він боїться або не хоче визнавати свої справжні почуття.
Вікторія Вецька, Здогадка цікава та має шанс на існування) Сподіваюсь, на ці всі запитання отримаєш відповіді до кінця читання) Трохи згодом про все це буде у книзі:)
Розділ 8 дійсно змусив посміятися, особливо з жартами про муміфікацію.
У розділі 9 образ Ясмін виглядає глибоко закоханою, і хоча її вчинок — приховувати правду — виглядає сумнівно, можна зрозуміти її прагнення уникнути болісних моментів. Однак, чим довше вона тримає це в собі, тим важче буде розповісти правду, і це створює невизначеність у її стосунках з Алхіміком. Водночас мене дивує, чи насправді Алхімік здатний на глибші почуття. Його емоції здаються поверхневими, і важко повірити в серйозність його ставлення до Ясмін, якщо все, що він пропонує, це близькість без справжніх почуттів.
Розділ 10 — це дійсно момент, який підкреслює глибину характеру Ясмін. Те, як вона вирішила забрати дитину додому, замість того, щоб піти на побачення, — це справжній вияв турботи та материнства. Вона проявляє свою людяність, що додає їй ще більше плюсів у моїх очах.
Вікторія Вецька, Тішуся, що Ясмін симпатизує й подобається, а деякі розділи змушують посміятися з жартів)) У цих стосунках й справді цілковита невизначенність і це проблема... Та подивимось, до чого взаємодія поверхневого Слави та людяної Ясмін призведе))
Дякую, що читаєш:)))
Який насичений розділ і на емоції і на події, хтось став кращим як от Піддубний, а хтось навпаки деградував, це я про Карину. Ясмін молодець, стійко трималася і перед нею і перед Алхіміком.
Просто вірю і надіюся, що наречена вчителя таки Ясмін, бо ж хочеться для неї щастя й кохання омріяного, вже он уявляла як вона вийде а він освідчиться, а тут така новина. . .
Інна Турянська, Перед фінішом, за законом жанру, насиченість всього аж бурлить)
Інночко, віра робить часом дива, тож, дякую, що віриш і хочеш щастя для героїв:)) Ще трохи і дізнаємось, чи приготувала доля це щастя для Ясмін, чи ні. Але поки що Ясмін думати буде зовсім не про своє щастя...
7 розділ. Я так і знала, що він позвав її не каву пити, а на його прямолінійності я не могла стримати емоцій, особливо на слові "голодний"))) ну нічого Ясмін(Саша) тепер його нагодує, але якщо позиція її зрозуміла, то його мені не подобається.
Вікторія Вецька, О тааак, герой цієї книги не подарунок)) Героїні це теж не подобається в ньому, але вона підсвідомо прагне його змінити, тож ще подивимось, чи вдасться їй зробити це)
Дякую, що продовжуєте читати:))
Кажуть, перше кохання – як вогонь: його можна загасити, але жар залишиться назавжди. Саме так було для Ясмін. Скільки б вона не намагалася забути, спалити мости чи збудувати нові дороги в своєму житті, Мстислав усе одно залишався в її серці.
Особисто для мене хімія завжди була загадкою. Я з жахом згадую шкільні роки, де вчитель із відчайдушною вірою намагався пояснити нам закони реакцій, поки я мрійливо дивилася у вікно. Якби тоді переді мною стояв хтось на кшталт Мстислава, можливо, я б і сама закохалася в формули й рівняння.
Ясмін я не засуджую. У її брехні є щось більше, ніж просто обман – це її відчайдушне прагнення знову відчути те, що змушувало її серце битися швидше. Так, обман – це нечесно, але хіба хтось із нас не робив дурниць заради кохання? А от Мстислав, можливо, і помітив щось знайоме в Ясмін, але, схоже, не надав цьому значення.
Розділ 6. Я здивована, мені вже цікаво, що буде далі )))
Вікторія Вецька, А далі буде багато пристрасті, емоційних гойдалок і трошечки хімії, але хімії цікавої)) Принаймні, сподіватимуся, що сприйматиметься вона буде цікавою))
Розчулена таким глибоким коментарем:))
Щиро дякую за прояв емпатичності до героїні))
3.В цьому розділі я на мить відчула себе на місці Ясмін, бідна дівчинка, хоч подібна ситуація мені не близька, але цей розділ дав мені зрозуміти її.
Вікторія Вецька, Дякую за читання та розуміння:)))
Який чуттєвий розділ, Мариночко. Мені піддубного щиро жаль ( все-таки коли ще в школі і розум не той і усвідомлення, дівчаток його щиро шкода. Хочеться щоб були красенечками як і Ясмін. То вже з віком і досвідом приходить те усвідомлення інколи що робив щось не так...
Ну, і цікаво звісно хто ж то подзвонив, чи не Алхімік часом?:)
Інна Турянська, Так, попри те, що Ясмін боялася цього дня косих поглядів, вона отримала зовсім неочікуване — розуміння)) Як і вона, так і однокласники її змінилися...
Дякую за емпатичність, Інночко:)) А про дзвіночок у наступному розділі стане ясно) Скажу лиш одне — Ясмін ще раз здивується)
Натрапила на книгу, і вирішила почитати, люблю книги про стосунки між викладачами та ученицями, беру до бібліотеки, вже встигла прочитати два розділи і їхня зустріч мене здивувала, це ж треба так зустрічатися навіть відчула як соромно стало героїні, бо мені б теж було б соромно в такій ситуації, а його пропозиція...
Вікторія Вецька, Вчитель у цій історії взагалі людина специфічна, ще не раз дивуватиме) Втім, можливо, як і ситуації)
Дякую, що зазирнули:))
Ааа...на самому цікавому завершилося...ну як так?)))
Якщо чесно мене трохи спантеличила поведінка Мстислава у парку, навіть сподівалася, що то не він)) такий грубіян), але я собі як Ясмін таємно мрію, що то він так озвірів через те, що Сашу втратив)) от тепер йому і кепсько і кидається на всіх)))
І навіть добре, що так правда викотилася, можна сказати витерла йому носа Ясміна))
Інна Турянська, Ще цікавеньке трохи лишилося в цій історії на десерт))
"Звір" ось-ось проявить себе, але от як саме — то питання)) До завершення всього кілька кроків, тож фінал усе покаже й побачимо))
Мариночко, рада що є продовження, дякую ♥️ а от тим, що відбувається в житті Ясмін не дуже рада, звісно. Можливо кохання дійсно є залежністю певною мірою, до речі цікаві роздуми))
Ну а щодо випускного то я дуже сподіваюся, що вона туди піде! І Мстислав зрозуміє хто вона, і свої почуття до неї)) принаймні мені дуже цього хотілося б))
Інна Турянська, Дякую, Інночко за підтримку ❤️❤️❤️
Ці зміни потрібні були Ясмін, але ще подивимось що з того вийде))
Ну а щодо зустрічі випускників то скоро побачимо, що з того вийде і чи наважиться вона)) Не тягнутиму з продовженням цього разу))
Яка Саша молодець) от чесно, бо мені часом здається, що іншими методами Мстислава не зрушити з його закорінілої позиції. А взагалі думаю, що ним керує страх, який він виправдовує гормонами, хімічними реакціями і тому подібним.
Інна Турянська, Так, вона вже не могла інакше) Але й тут подивимось, чи можна того горе-вченого розворушити таким чином)
Щодо страху — тут у ціль:)
Яка тяжка розмова для бідної Ясміни((, розумію чому вона ще більше закрилася. Хоча мені б мабуть хотілося йому в обличчя висказаьи, – ось це я дивися) і не спилася, і не заслухана((.
Хоча й його можна зрозуміти, не легкий шлях у нього. Батько добряче палок в колеса понапихав((.
І попри все хочеться тепер ще більше щоб вона відкрилася йому...
Інна Турянська, Розмови важкі, але без них було б ще важче( А правда рано чи пізно вспливає) У цій історії для цього ще трошечки треба почекати))
Дякую, Інночко:))
Нарешті Мстислав заворушився! Це радує! Дядько, хоч і пиятика, але он як свою дівчинку відстоює.
Інна Турянська, Так, так, ситуація змусила проявитись кожному:)
Спогади Ясміни про дитинство і аналогії з батьком беруть за душу. Бо й справді найбільшого болю завдають якраз найближчі люди((.
А от Мстислав, нарешті, заметушився)) хочеться навіть сказати : так йому, Сашо:))).
Інна Турянська, Так, чомусь із найріднішими людьми завжди найболючіший досвід((
А Саша-Ясмін Славі ще й згодом не дозволить розслабитися))
Дякую, Інночко))
Дратуюся разом з Ясміною)) хочеться струснути вчителя і сказати не сприймав любов як науку, бо то не хімія!)) дивуюся її витримці. Хвилюється за неї і її стан закоханості, а так хочеться,щоб він сам усвідомив, що залежний і не може без неї...ех...
Інна Турянська, Вірно підмітила, що залежність тут не однобока)) Ще трошки терпіння і час усе покаже) Дякую за підтримку:))
мені подобається ясмина додайте їй трохи характеру.а гг трохи з науки перейде в реалії життя
Tanya Diediurina, Характер загартовується часом — пізніше кожний матиме змогу проявити себе)
Дякую за читання!)) Приємно знати, що вподобали героїню:)
що за треш ?хіба можна так принижуватися навіть кохаючи людину ? Слава якийсь задрот -переросток.як то кажуть горе от ума
Tanya Diediurina, На жаль кохаючи й справді можна дозволити іншій людині вершити знущання над собою, але... всьому є межа) Ясміна-"Саша" ще не дала свою згоду на умови Слави, тому будемо сподіватися, що це все далеко не зайде... А щодо Мстислава, то тут ви праві...
Дякую за коментар:))
Ааа...ну що ж таке?(((...мені дуже прикро за Ясмін, вона така ніжна і щира. А Мстислав інколи занадто прямолінійний, настільки,що це видається як грубість(( хоч розумію,що він просто хоче бути чесним. Проте від цього їй не легше.
Хвилююся за цю дівчину...
Інна Турянська, О так, прямолінійності Мстиславу не позичати, але ще подивимось чому все так) Ясмін своєю щирістю обов'язково заслужила бути щасливою, тож все ще буде добре)) Питання, коли і як саме... Дякую, що залишаєшся з героями:))
Почала читати. Мда... З родиною Ясміні явно не поталанило... Ну а кінцівка першого розділу обіцяє цікавий розвиток подій))
Вікторія Франко, Дякую за читання:)))
Так, не всім щастить народитися у гарних сім'ях... Розвиток далі і справді багатообіцяючий)
Ясмін таки дуже ніжна...ну а Мстислав мислить раціонально. Все таки між ними помітна трохи різниця у віці та
поглядах. Він постійно, хоч напевно більше несвідомо, робить їй боляче і неприємно. Можливо якби він знав про глибину її почуттів, то би поводився з нею акуратніше хз, і більш бережно.
Ой, але схоже тепер їм точно доведеться поговорити відверто. Не знаю чому Саша не хоче сказати правду, адже в ній немає чогось соромітського!:)
Інна Турянська, Поступово пізнаватимуть один одну краще)) Ну й ми їх теж)
Дякую, Інночко:))
Дуже чуйне серце в Ясмін)..це дійсно дуже великий вчинок, пожертвувати часом з коханим, ради дитини. Дуже хочеться,щоб вона відкрилася йому, бо ж видно і її це томить.
Інна Турянська, Так, вона має велике серце)) Але чим більше серце, тим вище ризик, що буде більше йдрузочків, якщо воно розіб'ється(( Аби ж людські серця ніколи не розбивались ❤️
Вітаю з новинкою!)
Кара Веллс, Дякую)
Ох...Ясмін...що ж у неї в душі коїться, які хвилювання та страхи. До кінця не можу збагнути чому її так лякає той факт, що то її вчитель)) ну вчитель...а зараз ні. Вона ж давно не учениця) хіба ось вчиться бути щасливою та бажаною від бажаного чоловіка. Ну а Мстислав теж придумав)) хоча він ж бачить її комплекси, тому мабуть й припустив найбільш підходящий варіант. Але видно, що й він нею зачарований)) бо дівчина ця у всьому природня, не лише ззовні, і тілом, але й душа її така ж чиста і не забруднена отим всім зайвим
Інна Турянська, У кожного свої страхи)) Нарешті відчувши себе коханою Ясмін тепер боїться оступитися)
То вони обидвоє зачаровані стали один одною, й тому такі кумедні)) Як понавигадують чогось))
Дякую за твою увагу:))
Я реготнула з жартів про мумії:)) і з реакцій Саші. Вона така щира, що мені хочеться сказати Мстиславу – закутай
її в пледик і давай тепло!))) а от Мстислава, чесно кажучи,інколи хочеться гепнути чимось. Він чесний, звісно, але його холодність трішки аж болить за неї(...дуже хочеться, щоб дарував Саші ще й ніжність,романтику, а не лише дофамін:))))
Інна Турянська, Ця парочка ще ті жартівники:)))
Яка милість)) Рада, що так сприймаєш героїню, вона дуже ніжна)) А Мстислав ще зміниться... Мабуть)) Дякую, Інночко ❤️
От Алхімік)) який виявляється. Не вірить в кохання, і стверджує що все хімія...ну може й хімія, але я от особисто переконана, що то значно щось глибше і воно не пояснюється лиш хімічними формулами. Хочеться вірити, що Саша йому то доведе:))
Марина Тітова, Вболіваю за неї, але раз вона його кохає, тоді за них обох:))
Якщо чесно я реготнула з того моменту що Ясмін хвилювалася що він питатиме її формулу спирту:))))
Схоже вона все ще приміряє на себе роль учениці) но мені здається він впізнав її то ж не 50 років пройшло))
Інна Турянська, То Ясмін кумедною стає, коли хвилюється)))) Але ж добре, що усміхнула:))
Так, змінити ролі ще їй важко, адже сприймає чоловіка, як недосяжного ще)
А от чи впізнав він її — це питаннячко) Спитаємо у нього, може щось цікаве скаже))
Дякую, Інночко, що підтримуєш)))
От до речі, дійсно предмет залежить від вчителя. У мене був період, що я хімію не любила і не розуміла(. Викладач якось
поясняв, що геть нічого второпати не могла, а потім прийшла інша вчителька і мене були доволі непогані оцінки з хімії. Потім я ще до неї ходила на додаткове, бо треба було здавати ЗНО з цього предмета, і впринципі непоганий предмет. Але знову ж залежить від виду хімії)) у мене їх було багато видів в коледжі, так от орнанічно і фізколоїну я ненавиділа, а от аналітична хімія мені подобалося))
Героїню не засуджую) так не добре поч нати з брехні, але розумію її страх і минуле....вона хоче здаватися хорошою, але вона такою і є))
Інна Турянська, Твоя правда, підхід вчителя до учнів і манера викладання дуже важливо для засвоєння предмету) Тим паче таких наук, як хімія)) Ох, які страшнючі ці її види)) Я навмисно обрала суто гуманітарну професію, щоб після школи не стикатися, ні з математикою, ні з хімією, але математика один рік все ж була)) А в школі теж її не дуже любила, хоча розуміла, що в цілому це цікаво та пізнавально) Пощастило, що вчителька хімії заплющувала очі на певні мої нерозуміння та допомогала, але це більше через те, що знала мій потенціал, бо читала ще й географію та бачила мої гуманітарні схильності)
Та й взагалі, рідко зустрічала дітей, котрі б любили хімію)) Отож бо, що дивлячись яка вона))
Сподіваюся, мою хімію кохання полюблять:)) Радію, що тобі історія зайшла)) Сердечно дякую за таку чарівну рекомендацію)))) ❤️
І героїня теж тобі вдячна за те, що гарно розумієш її наміри та почуття:)))
Дійсно сильні почуття в неї) таке не мине навіть з роками. Я от певна, що в кохання немає терміну придатності)) жаль її...така доля непроста,і самотність. Розумію чого її серце обрало саме його)
А взагалі дуже хочеться й його почути, як він все це сприймав і чи відчував що до неї?))
Інна Турянська, І сподіватися на чесність) Все, як у житті)))
Жахлива ситуація...навіть не уявляю який сором, страх, біль і розчарування відчула дівчина. У мене теж є щоденник,і дійснт не хотілося б щоб хтось навіть краєм ока це читав)))
А взагалі розділ дуже цікавий, хімік видно розумний і цікаво доніс інформацію. От тільки в дівчини і справді були глибокі і щирі почуття, а не просто захопоення))
Інна Турянська, Так, Інночко, ситуація дуже погана, втім, героїню це зробило сильною у майбутньому. У мене теж були щоденники раніше, берегла їх, як зіницю ока, й не розповідала майже про нього нікому))
Хімія любить такі розповіді) Він ще буде й далі сяяти розумом своїм) А щодо почуттів героїні... Ось тут весь сенс) Хто кому що доведе у майбутньому, чи на все життя ці почуття чи лиш тимчасові?)
Дякую, що читаєш:))
Вітаю з новинкою) Успіху й вдячних читачів)
Лада Короп, Щиро дякую:))♡
На щастя, не доводилося нікого обливати))) але може якби я знала, що так зустріну свою долю, то сказала б на жаль)))...хз).
Ох відчуваю у цих героїв буде дуже чуттєва і глибока історія...мені дуже подобається початок
Інна Турянська, Якби за таких обставин всі зустрічали свою долю, то я уявляю, скільки б обливань було, з ніг й до голови)))
Так, твоя правда, історія цього кохання пропитана... могла б сказати, що пивом, але, насправді, мало не драматичними почуттями...)) Тішить, що початок зайшов:))
вітаю з початком! супер!
Ruslan B, Дякую за увагу:)))
Початок дуже чіпляє, Мариночко. Видно, яка непроста доля в героїні і видно, що це їй неприємно. А кому приємно? Мабуть тим людям теж, але на жаль далі обирають теж саме...
Ну а холодна піца дійсно не те((
Інна Турянська, Все так, Інночко, але кожен обирає, що хоче по життю, комусь й таке життя подобається, або ж просто змінюватись лінь... А героїню все це лиш робить сильнішою) Проте нічого — ще буде гаряча піца на її столі))
Вітаю з новинкою! Натхнення, успіху і вдячних та відданих читачів!)
Анні Ксандр, Щиро дякую за теплі побажання:)))♡
Вітаю з новинкою! Легкого пера та багато читачів! Початок захоплює))). Дякую.
Наталія Силенко, Дякую за гарні побажання:)) ♡
Тішусь, що початок зацікавив)))
Вітаю з новинкою! Успіхів, чекаю на продовження))
Анна Несторова, Сердечно дякую:)))♡
Скоро буде))
Вітаю з новинкою! Хай буде успішною!))
Лара Роса, Щиро дякую:)))♡
Мариночко, вітаю з новинкою) успіху книзі ❤
Інна Турянська, Дякую тобі, Інночко ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати