1 118
Анотація до книги "Згадала баба, як дівкою була Або Шлях до серця математика"
Тяжко жити на світі. Особливо, якщо ти пенсіонерка. Звичайна така, сільська, котра вічно порається по господарству.
Однак усе може змінитися, коли раптом бабусю навідає онучка. Та ще й не просто онука, а коуч жіночих марафонів! Яка стане нав'язувати бабі, що вона богиня і що треба любити себе, а не тільки кізоньок доїти...
Так і з'ясується, що ти пенсіонерка не зовсім і звичайна. Та й подруги твої, котрим теж до вподоби стануть лекції онучки-коуча, не такі вже й старі.
І згадають баби свої молоді літа та повторити забажають шаленства юності! Піти до клубу, де сама молодь, на танці? Легко! Кадрити п'ять дідів у день? Та раз плюнути! Створити жіночий клуб богинь? Уже зроблено! Накрутити компотів з трави? Залюбки!.. Ще й з не простої... Упс...
А чи надовго вистачить їх на другу молодість?
Однак усе може змінитися, коли раптом бабусю навідає онучка. Та ще й не просто онука, а коуч жіночих марафонів! Яка стане нав'язувати бабі, що вона богиня і що треба любити себе, а не тільки кізоньок доїти...
Так і з'ясується, що ти пенсіонерка не зовсім і звичайна. Та й подруги твої, котрим теж до вподоби стануть лекції онучки-коуча, не такі вже й старі.
І згадають баби свої молоді літа та повторити забажають шаленства юності! Піти до клубу, де сама молодь, на танці? Легко! Кадрити п'ять дідів у день? Та раз плюнути! Створити жіночий клуб богинь? Уже зроблено! Накрутити компотів з трави? Залюбки!.. Ще й з не простої... Упс...
А чи надовго вистачить їх на другу молодість?
Зміст книги: 9 глав
Останнє оновлення: 30 Серп
14 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОт так)) геть про все забула баба Катя, навіть про онуку)) Ну нічого посиділа, свіжим повітрям подихала)) Сама ж он всіх до цього штовхала)).
А у баби Каті велика господа, добрий шмат города і пухастики і собачка,велика в неї душа))
Інна Турянська, Яка душа, така й господа)))
Настала черга і бабі жити на повну))) Так, гляди, й щасливою ще більше стане))
Цікаве оповідання. Гарно з гумором подекуди, а подекуди серйозно описано сільські реалії. Ситуація з Вікою якась непевна. Щось та Віка задумала. Сподіваюсь бабуся їй організує "виховний момент". Чекаю продовження. Натхнення)))
Ніка Цвітан, Дякую за коментар:)) Рада, що зацікавила історія)) В ній справді купу всього) Щодо продовження, то в серпні будуть заключні глави, однак вони поки що в процесі — трохи бракує часу))
Ну така собі ситуація звісно(. Я от думаю може це Олега змовилася з Вікою чи як?) Щоб Галюсу позлити:)
Інна Турянська, То так, ситуація бажає кращого( Але ще подивимось, що буде в результаті)
Дякую, Інно, за здогадки:))
Ні ну це вже не жарти, звісно, бо дійсно Віка зле надумала)) але ж класно її бабуся залякувала анакондою:)) але Олена ж он насправді й сама розгублена) може марафон щось для обох змінить)
Інна Турянська, Віка – ще та заноза, то точно) Марафон вплине на усіх, насправді, і на Оленку, і на бабу Галю, ось тільки як?) Про це вже скоро дізнаємось:)) ❤️
Бинти Тутанхамона:)) ахах)) це смішно було. Ой я теж якось бабусі не то сполола)) вона мене послала вроді кабачки сікти, а хто ж знав що поміж ними баба огірки посадила. Я то дивилася, що щось наче як їстівне буде...то вирішила полоти через одне...одне лишала, одне сполювала))) потім баба думала гадала, а чого ж то огірки не прийнялися))
Інна Турянська, Ахах, а воно виявилось, що не прийнятися допомогли)) Як проріджувати, то вже проріджувати на совість:))) Втім, то може й на краще, бо потім огірки з кабачками побилися б, запилювали один одного, не смачними б були)) Але, ніхто з нас не святий, всі ми щось на городі та й плутали та сполювали не те))) Я так часто думала, що хрін росте, обполювала його, а потім виявлялося, що то бур'ян))
Дякую, Інночко, за спогад і читання:))
Курс уколів замість біциліну це не жарти, ахах)) хоча мені теж інколи буває боляче на манікюрі,особливо коли знімають старе покриття, часом аж пече, а часом нічого все добре, тому розумію бабусю Галю.
Цікаво вплине на них марафон чи ні)) але схоже богині вже щось таки хапанули запрягши Віку нести сумки замість себе. Хапають на льоту, так би мовити:)))
Інна Турянська, Трохи вміє прибіднятися баба Галя:)) Перетерпіла той манікюр і з красою тепер ходить)) Марафон ще тільки починається для
пенсіонерок) Вони ж тепер уже й так богині — то їм можна все:))) Ще розтрусять пилячку з себе та дадуть фору всім) Дякую, Інно, за враження:))
О то в бабусі стрес був:)) такого собі понавигадувала)), але то значить вона таки мрійниця і фантазія розвинена)) скоро справді відчує себе богинею після коцч-сесій:)
Інна Турянська, О так, баба Галя ще та фантазерка і панікерка:)) Ну і богиня, звісно, з неї буде ще та)) Дякую, Інночко:))
Коуч - це не заразно:)))) Ой, сміялася з баби Галі. Віка, певно, життя села трохи змінить;))
Катерина Федоровська, Так, Віка розфарбує сірі сільські дні)))
Подяка від мене та баби Галі за читання і емоції:)))
Ох відчуваю будуть ще ті пригоди із Вікою)) я сміялася з гусей, що насерили у тапки)) та блмби в рожевій валізі:)). Я так розумію у математика Оленка є, треба було відразу про це Вікусі заявити, бо ж бабуся як то кажуть шарить, фліртує її онука з ним))
Інна Турянська, Це точно, що пригоди)) Приїхала кипіш розводити)) Треба сподіватись на благородність математика та "важку руку" настанов бабусі — може приструнить онуку))
Дякую за читання:)))
Аже щемно так читалося про молодість баби Галі. Дійсно, от роки не повернути назад і життя ще раз не проживеш. Шкода, що у неї так трапилося в житті. Це ж весілля Ярослава та Олени буде в цій історії?:))) Така чудова пара :)))
Катерина Федоровська, Так, життя швидкоплинне... Але ж і в баби Галі час ще є, щоб пожити для себе, в задоволення)) Про Ярославу і Олену буде згадуватись в цій історії не раз, проте до їхнього весілля ще треба дожити))
Дякую за читання та увагу і цієї історії:)))
Дуже веселий і теплий розділ)) все мені нагадує і про мої канікули в бабусі)) і коврики на стінах, і стара грубка...ех, і високі пирини, під ними тепло було))
Квітка, себто кінець роботи, у мене з цим весела історія була. Я раз йшла з мамою вроді і будували багатоповерхівку, і от на самому вершку стояла штучна квітка, а я кажу — певно помер хто на будівництві, а мама реготати, що це мовляв квітка, кінець роботи:))
Жаль, що прожила Галина з людиною без любові, то є печаль велика)) вже так і хочеться, щоб хто її до життя вернув.
І щодо стосунків колись все таки було гарно,один одного поважали, не спали з усіма підряд, були сором'язливими:))) теж чула як мама мені розповідала про свою молодістю, любила я слухати про її кавалерів))
Інна Турянська, Є щось особливе та зворушливе в кожнім періоді часу)) Юність та молодість кожна людина мабуть теплими спогадами зберігає, тому оці розповіді старших поколінь так приємно слухати)) І трохи дивні, і страшенно цікаві ті історії)))
А Галині доля принесе ще сюрприз:)) Коханню вік не перепона))
Дякую за приємний коментар)) Усміхаюся, читаючи:)
Веселі бабусі, хоч і життя в них не дуже то й веселе було. Є про що згадати і підколити одна одну, поговорити про отруту для жуків, вважаю, не маловажна тема:))
Інна Турянська, Так, бабусі з вогниками такі)) Тема одна з найважливіших для них) Дякую, Інночко за коментар і прочитання:))
Вітаю з починанням. Бажаю багато щедрих на вподобайки читачів. Анотація дійсно класна., погоджуюсь з інною.
Єва Ромік, Щиро дякую за побажання та увагу! Тішуся, що анотація зацікавлює))
Мариночко, вітаю тебе з новинкою))
Ахах, я вже нареготалася лиш з анотації)) вже уявила процес виховання бабусі:)))
Інна Турянська, Дякую, Інночко!)))
Процес "епічний" — це точно)))) Щоправда, почнеться він десь з розділу третього, але буде дуже яскравим:))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати