Втеча у Нескінченність.

Оповідання «Втеча у Нескінченність», що ґрунтується на реальних подіях із життя Станіслава Курилова, — це значно більше, ніж просто історія про зухвалу втечу. Це глибока притча про природу свободи, межі людських можливостей і ціну, яку доводиться платити за право дихати на повні груди. Твір занурює в епіцентр стихії, а потім через ретроспективу розкриває передумови відчайдушного стрибка у невідомість.
У центрі — не просто людина, а цілий світ. Курилов постає не авантюристом, а філософом і йогом, для якого фізична клітка СРСР стала відображенням глибшої, екзистенційної несвободи. Розділ «Клітка» блискуче передає гнітючу клаустрофобію та регламентовану безвихідь, де навіть безмежний океан недоступний. Саме це задушливе відчуття робить стрибок не актом божевілля, а єдиним можливим актом життя