А що, якби ти могла прочитати завтрашній день… але не могла його змінити?

Вона знайшла книгу, якої не мало існувати.

На її сторінках були записи про події, які ще не сталися. Розмови, яких вона ще не вела. Люди, яких вона ще не зустріла.

І найстрашніше — остання сторінка завжди закінчувалася одним і тим самим реченням.

«Завтра ти прокинешся знову в цьому дні».

Спочатку це здається дивною випадковістю. Потім — подарунком долі.

Адже якщо прожити один день достатньо разів, хіба не можна нарешті зробити все правильно?

Але кожна спроба змінити майбутнє приводить її до тієї самої сторінки.

Тільки тепер на ній з'являється щось нове.

Її власне ім'я.

Що станеться, якщо майбутнє вже написане?

І хто залишає їй ці сторінки?

Можливо, завтрашній день — це не те, що потрібно змінити.

Можливо