41 240
Анотація до книги "Мій жахливий Роман"
Він нахиляється ближче.
Мої вії починають тремтіти. Усередині стає гаряче. Млосно. Наче щось затягується вузлом десь під ребрами.
І саме в цю мить мій язик вирішує жити окремим життям.
— Гетерохромія, — випалюю.
Він кліпає. Відсувається.
— Що?
Я червонію миттєво. По самі вуха.
— Ваші очі. У вас не однорідний колір райдужки. Це центральна гетерохромія. Ну, тобто не різні очі, а… — махаю рукою. — Неважливо.
Матінко рідна! Вбийте мене хтось.
Люба працює в офісі. У звичайному, скляному, з кавомашиною, фікусом і людьми з втомленими очима. І все було б нічого, якби не Роман.
Він — директор, якого бояться і ненавидять буквально всі. Холодний, строгий і бездоганний. І Люба його улюблений об’єкт для докорів і критики.
Аж поки їхній ліфт не застрягає між поверхами.
Мої вії починають тремтіти. Усередині стає гаряче. Млосно. Наче щось затягується вузлом десь під ребрами.
І саме в цю мить мій язик вирішує жити окремим життям.
— Гетерохромія, — випалюю.
Він кліпає. Відсувається.
— Що?
Я червонію миттєво. По самі вуха.
— Ваші очі. У вас не однорідний колір райдужки. Це центральна гетерохромія. Ну, тобто не різні очі, а… — махаю рукою. — Неважливо.
Матінко рідна! Вбийте мене хтось.
Люба працює в офісі. У звичайному, скляному, з кавомашиною, фікусом і людьми з втомленими очима. І все було б нічого, якби не Роман.
Він — директор, якого бояться і ненавидять буквально всі. Холодний, строгий і бездоганний. І Люба його улюблений об’єкт для докорів і критики.
Аж поки їхній ліфт не застрягає між поверхами.
“Вона — сонечко, яке працює в офісі. Він — її суворий бос, якого всі бояться. Між ними — дистанція, правила і ліфт, що одного вечора ламається. Вайбова різдвяна романтична історія для хорошого настрою.
”
Зміст книги: 26 глав
Останнє оновлення: вчора
147 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиАле ще й не ніч...))
Ура!!! Вперше, перший поцілунок на 55 сторінці)))
Тааак чуттєво!
Змій...Спокусник...Ох і Демонович...
Але дорвавшись вже не відпустить свою Любочку...І так ледь тримався..
Дякую ♥️♥️♥️
Ну, от. Завіса невідомості, здогадок, сумнівів зірвана. Демонович чітко і відверто пояснив причини своїх придирок до Любочки. І, здається, має намір презентувати їй свій новий план)))
Ну ж бо, ну давайте вже!
Демонович...Прибити мало...Оце то боротьба з самим собою і почуттями..
Що дівчина тремтіла як осиновий лист..
А все могло б бути так гарно..Романтично...Вже давно..
Дякую ♥️♥️♥️
Ну все. Тримайся Любочко, бо він вже тебе не відпустить!
Ох той Демонович..!!! Ходячий спокусник..!!! Любочка просто в афігу..!!! А його голос… змушує тремтіти… у передчутті…!!!…
Дякую за проду!!! ❤️❤️❤️
Яка чудова історія! Просто клас!
Дякую і чекаю продовження.
Ох, йо ма йо. Все що Любовні собі надумала то є зворотнє від реальності. Ммм. Я балдію від них. Дякую
Яка між ними ніжність!
Далі стає все цікавіше і гарячіше!
Дуже подобається книга. Читається легко, смішно прикольно і позитивно. Дякую.
Воу, воу, воу...Демонович...Це вже натяк...(•‿•)(•‿•)(•‿•)
Бідна Любочка сконфузилась від припущення..
Дякую ♥️ ♥️♥️
Збрехав, що захворів, щоб не йти на корпоратив і, сподіваючись, що Любочка приїде провідати хворого?
В рушнику..Без рушника..Без одягу..(•‿•)(•‿•)(•‿•)
Ящір своїм...Еммм.(•‿•)(•‿•)(•‿•)
Добре що в ящіра відсутній в одному місці степлер..(•‿•)(•‿•)(•‿•)Зате є ...Хвіст..(•‿•)(•‿•)(•‿•)Я балдію від Любочки...Як чарівно вона хвилюється...
А Демонович ,підступний ,то який брехун...Але куди діватись тепер...Коли сама прийшла...Спокуса..
(•‿•)(•‿•)(•‿•)
Дякую ♥️♥️♥️
"У нього в кишені степлер" - регочу)))
дуже ганий чекаю нову главу з нетепрінням
Ох Любочка, що ж ти графіки відключень не перевірила перш ніж до Демоновича у лігво йти. Добре, що світла не стало уже на порозі, а не в ліфті... :-))
Упс..!!! Любочка втрапила..!!! В лігво Демоновича і залишилася наодинці зі «степлером»,який чітко направився на неї..!!!… О-йой..!!!…
Дякую за проду!!! ❤️❤️❤️
-В безпеці.(•‿•)(•‿•)(•‿•)
Демонович в свої слова сам вірить то..
Зі своїм"стерлером",що вже в позі:готовий..
(•‿•)(•‿•)(•‿•)Бідна Любочка...Але її вини то немає ...Демонович сам винен..
(•‿•)(•‿•)(•‿•)
Дякую ♥️♥️♥️
Йоханий бабай. Я вже і сама боюся за Любочку чи то за Демоновича)))) Дякую.
Чекаю на наступне продовження!
А чи дійсно Любочка у безпеці коли такий Демонович поруч?!
Любочка така Любочка)))...чекаю продовження
Демонович знає, що Любочка боїться темноти, то ж, напевно, знову буде їх рятувати)) Добре, що в квартирі можна з Любочкою на руках сісти на диван, а не на підлогу, як в ліфті...
коли буде далі
чекаєм далі
Ото ж капець. Бляха та моя фантазія вже малює демона без рушника. Рушник налякався Любочки і втік з стегон Демона. Дякую ))))♡
Ну не вижене ж Демонович Любочку за двері. Тут або проводжати додому, або запросити в гості.
Ох та Любочка!.... Так і тягне її на подвиги. Цікаво чи наступна глава буде з " перчинкою"????
Яка милота) дякую ніжно
Любочку може хай и тримають семеро, а рушник не обов'язково)))
Та все правильно! Нема чого тримати те пальто дома )) Буде відволікати)). Краще віддати його власнику та й все. Тим паче, що, можливо, воно йому буде потрібне.
Йой. Тікай Любочко геть, щоб не зжер демон тебе))))). Дякую. З нетерпінням чекаю на продовження історії. ♡♡♡
Та невже зможе відволіктись від думок про Демоновича?
Ну не думаю, що це пальто дасть відпочити Любочці. Воно ж буде муляти. Дякую.
Ну... гарно відпочити, Любочко)
Паскудник Демонович..Своєю відсутністю зіпсував Любочці свято..
Адже всі думки про нього.
Дякую ♥️
Марино,а заздрити погано..!!! Від заздрості зморшки утворюються..!!!…
Іди,Любочко,краще додому..!!! Бо всеодно не тут твої думки ..!!!…
Дякую за проду!!! ❤️❤️❤️
Нечисть сидить дома. Ахаха)
Після цих слів Любочки ...
Очікую що поїде провідати хворого Демоновича..
Вона ж у нас відповідальна..
Дякую ♥️♥️♥️
Любочка така… Любочка..!!!… І Манюня… така ж…!!!…
Дякую за проду!!! ❤️❤️❤️
Любовна вже переживає за Демовича, а колеги тішиться. Невже піде провідати хворого і віддасть пакунок? Дякую
Звичайно, Любочка почуває себе винною в тому, що Демонович захворів, адже він віддав їй своє пальто ще в ліфті, а потім ще й сів на підлогу ліфту, щоб посадити Любочку на свої ноги. І що ж тепер їй робити? Відвезти пальто йому додому та заодно й провідати хворого???))
Перечитала ще раз та й дочиталась, що Демонович вже від'їхав від Любиного під'їзду. Та він, мабуть, навмисно, не нагадав їй про пальто, бо не хотів, щоб вона мерзла, поки дійде до своєї квартири))
))))) От що йому про неї думати? Злодюжка, приникала його пальто))). Він же не міг кричати їй в слід: "А моє пальто?". Чи Демонович ще не поїхав, і Люба ще може зараз повернути йому його пальто?
Аххаха)) Молодець, хай знає, що про нього колеги думають. Демонович))
Мабуть, після ліфту ставлення Романа до Любочки зміниться: він не буде таким прискіпливим. А ще дівчині потрібно повернути пальто.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати