Коли доля дає другий шанс...

Олекса виглядав дуже привабливо. Високий, світловолосий, в дорогому костюмі. Від нього важко було відвести погляд. Такого мужчину важко не помітити. Єдине, що засмучувало Іванку, так це те, що в порівнянні з ним, дівчина виглядала сірою міллю в спортивному костюмі.
-Рада тебе бачити. Ти як тут? А, чи ти до Марії Олександрівни заїхав?
-Вгадала. Мама попросила завезти їй деякі папери, а я саме був поруч, то вирішив заїхати. А ти як? Мама казала, що ти тут лікуєшся? Як себе почуваєш?
-Дякую. Вже добре. Навіть дуже добре. Мають на наступному тижні вже виписати.
-О! Круто! Може відмітимо чашкою кави твою виписку?
-Ммммм… звучить чудово. Я за!