Розділ 14

На наступний день після приїзду Іванка між парами поспішала в ректорат занести папери по конференції. Раптом в коридорі вона помітила знайомий силует, який наближався до неї.

-Привіт, красуне. Давно не бачилися. Я скучив. Як справи? - улесливо почав муркотати Олег.

Іванка аж офігіла від такого фінта колишнього. Але вирішила підіграти йому:

-Привіт. У мене все добре. Краще за всіх. - кокетливо відповіла Іванка.

Насправді їй хотілося зарядити відбірного ляща по задоволеній наглій пиці Олега, але дівчина вирішила стримати себе і подивитися для чого цей спектакль.

-Скучила за мною? - продовжував муркотати Олег.

При цьому чоловік став прям впритул біля Іванки і майже дихав їй у вухо. Однією рукою він вперся в стінку до якої прижилася Іванка, а іншою почав ніжно водити по руці дівчини і пристально дивився їй у вічі. Іванка зрозуміла, що такими діями Олег хоче збентежити дівчину і вибити рівновагу з -під ніг. Олег прекрасно знав, як діє на дівчину і на які кнопки треба натискати. Але цього разу Іванка намагалася взяти всю волю в кулак і не піддаватися спокусі цього улесливого змія.

-Ні. В мене були набагато цікавіші справи, ніж сумувати за тобою. - глузливо відповіла Іванка.

На хвильку вона побачила, як така відповідь дівчини заділа самовдоволеного хлопця, але Олег швидко вгамував своє невдоволення і продовжив ще більш улесливо і навіть трохи тролячи дівчину:

-Так, я чув, що в тебе новий роман. Невже він кращий за мене? - насмішливо запитав Олег.

-Уяви собі. А що тобі можна, а мені ні? Чи ти ревнуєш? - глузливо відповіла Іванка.

Дівчина ледь стримувала себе. Олег дійсно завжди діяв на неї як наркотик. Від одного його дотику, від одного його погляду вона танула, як сніг на сонці. І зараз ледь стримувалася, щоб не піддатися спокусі.

-Звичайно можна. - спробував байдужим тоном відповісти Олег, але в нього це погано вийшло.

-О! То ти дійсно ревнуєш? А що скаже твоя нова дівчина? Що ти мене ревнуєш? - продовжувала далі Іванка.

Дівчина не помітила, що на автоматі сама почала водити пальцем по сорочці Олега.

Олег це помітив і пішов у наступ:

-О, ні… я бачу, що це ти мене ревнуєш. - зверхньо відповів Олег

Іванка різко опустила руку і спробувала вирватися:

-Йди до біса!

-Піду… тільки з тобою, красуне! - хмикнув Олег.

Потім хлопець чмокнув Іванку в щоку, пустив і пішов не обертаючись.

Іванка ненавиділа себе за цю слабкість. Знову вона не втрималася і піддалася чарам Олега. Та з іншого боку, дівчина раділа, що змогла зачепити Олега своїм романом. Значить у нього є до неї почуття. Значить план  з помсти таки спрацював. Чудово. Це була чи не перша позитивна подія за останні декілька днів.

Повернувшись на кафедру, Іванка розповіла Олесі, що сталося.

-Ну, ти даєш - ошелешено сказала Олеся .

-Та я сама в шоці.

-Вас ніхто не бачив? - стривожено запитала Олеся.

-Не знаю. Я якось не розглядала по сторонам. - відповіла Іванка.

-Ага. Знаю я куди ти дивилася - глузливо підколола подругу Олеся.

-Та ну тебе. Завжди ти все перебільшуєш! - фиркнула Іванка.

-Ну тобі видніше, подруго! Але ти досі вся червона - далі продовжила тролити подругу Олеся.

-Так, щось мені не дуже добре. Піду вмиюся. - підтвердила Іванка.

-Правильно, іди охолонь, а то мені від тебе теж жарко - сміялася далі Олеся.

Іванка справді відчувала, що їй недобре, але списала це на емоційну складову після зустрічі з колишнім.

Раптом телефон дівчини завібрував і на екрані з'явилося нове повідомлення: “Привіт. Сподіваюся, що тобі вже краще. Зустрінемося сьогодні о 18.00 в кафе біля універу. Відмовки не прийму.”

Повідомлення було від Андрія. Цього ще бракувало. Іванка не була готова до двох потрясінь за один день. Але з іншого боку,  вже час закінчувати цей фарс. І підтвердила зустріч. Допрацювавши якось до вечора, Іванка морально готувалася до зустрічі з Андрієм.

-Не буду нічого тобі радити! Ти розумничка і сама впораєшся! Я в тебе вірю!  - давала останні настанови Олеся.

-Дякую, подруго. Ти завжди вміла підтримати. - відповіла Іванка.

Іванка найбільше зараз хотіла поїхати додому, залізти під плед і лягти спати. До вечора її самопочуття погіршилося. Її всю трясло. Тому зустріч з Андрієм ніяк не входила до її планів, але. Але дівчина вирішила не тягнути кота за хвіст і нарешті розставити всі крапки над “і” та закрити це питання. Тому після роботи пішла не в сторону метро, а в той бік, де знаходилося невеличке затишне кафе.