Розділ 16

Всю ніч у Іванки була лихоманка. Температура не падала. Іванка викликала швидку і лікарі порадили госпіталізацію. Уже в лікарні зранку з'ясувалося, що у дівчини запалення легень і потрібне серйозне лікування.

У Іванки просто була істерика. За що? Звідки?

Дівчина здогадувалася, що це може бути від прогулянки під дощем, але чому??? Зараз??? На початку нового навчального року, коли хворіти зовсім не можна… Та здається організм Іванки просто не витримав усіх тих емоційних потрясінь, в дощ, просто прискорив хворобу.

Через пару днів до неї в лікарню приїхала Олеся, щоб підтримати.

-Привіт подруго! Маєш доволі пристойний вигляд, як на хвору. Чи ти вирішили імітувати хворобу, щоб відпочити від роботи на початку нового навчального року? -вирішила трохи потролити подругу Олеся.

-Не знущайся! Так, я справді вже краще себе почуваю. Температуру збили тепер залишилося вилікувати запалення. - сумно відповіла Іванка.

-Та, ладно, я жартую. Як ти? - поблажливо запитала Олеся.

-Ну, як бачиш. Фізично ніби одужую… а морально… мені так кепсько… - і в Іванки потекли сльози.

-Е, Іванко, ти чого? - стривожено запитала Олеся.

-Мені так паршиво!

-Так, не ний. Тобі потрібні сили на одужання! Ти ж розумієш, що емоції в даному випадку грають проти тебе. Ти вже он як наемоціювала собі. Аж в лікарню потрапила.

-Ти думаєш, я не розумію цього. Але, що мені робити?

-Тобі хтось писав? Андрій? Олег?

-Ні. Після нашої розмови в кафе Андрій мовчить. Олег теж. Блін, як мене так угораздило вляпатися в цей любовний трикутник… ні, не трикутник, це вже якийсь квадрат. Я про Лізу забула . До речі, що вона там?

-Та ніби нічого. Перейшла працювати в ректорат.

-Ого! Круто!

-І Слава Богу! А то від її писку вже у вухах дзвеніло.

І дівчата засміялися.

-Слухай, вдар мене, коли я наступного разу закохаюся. До біса Олега, до біса Андрія і Лізу туди ж! - застогнала Іванка на плечі у подруги.

-Домовилися!  - підбадьорюючи, сказала Олеся.

-Як там твої карапузи? Як Костя?- вирішила змінити тему Іванка.

-Все добре, дякую. Передають тобі вітання і бажають скорішого одужання!

- Дякую. Поцілуй їх за мене. І дякую, що приїхала підтримати.

-Все ок. Одужуй, подруго. Я ще заїду до тебе за пару днів, або вже на вихідних.

Дівчата обнялися і Олеся пішла.

***

За пару днів на Іванку чекав несподіваний поворот.

Зранку при обході лікарів Іванка побачила Марію Олександрівну. Це була мама її однокласника. Іванка знала, що вона працює в лікарні, але не очікувала її побачити тут. На диво, Марія Олександрівна теж впізнала Іванку і після обходу підійшла до дівчини:

-Привіт, Іванка. Ти як тут?

-Добрий день, Маріє Олександрівно. Рада Вас бачити. Ось так. Із запаленням. Але наче мають на наступному тижні вже виписати.

-Добре, я глянув твою історію. Прізвище теж саме чи ти вже заміжня?

-Та, ні. Прізвище не змінила.

-Добре. Я тоді гляну твою історію. Тоді ще поговоримо. Побіжу. Одужуй. Ще побачимося.

-Дякую. До зустрічі.

Через день Іванка знову побачила Марію Олександрівну.

-О, привіт, Іванка. А я саме до тебе йшла. Як ти себе почуваєш?

-Добрий день. Дякую, вже набагато краще.

-Я подивилася твою історію. В тебе хороший лікар і правильно розписане лікування. Динаміка теж позитивна. Якщо так будеш тримати, то я думаю, що в кінці наступного тижня вже можна буде йти на виписку.

- Ой, яка класна новина. Дуже Вам дякую. А то мене вже робота чекає.

-Ну, робота ще почекає. Тобі потрібно відпочити. А ти до речі де працюєш?

-Я викладач. Викладаю економічну географію в університеті.

- Молодець. А як в особистому житті?

-Давайте не будемо про це.

-Зрозуміло.

-А як там Олекса? Як у нього справи?

Іванка ще минулого разу хотіла спитати про свого однокласника, але не встигла. Та зараз, коли Марія Олександрівна сама зачепила більш особисті теми, вирішила не втратити можливості поцікавитися.

-У нього все добре. Працює в юридичній фірмі. Не одружений. - відповіла Марія Олександрівна і з таємничою посмішкою поглянула на Іванку.

Іванка не могла пояснити чому, але вона була рада чути, що Олекса досі не одружений. Ні, в школі вони не зустрічалися, тобто хлопець не був її колишнім. Але він подобався Іванці, хоча дівчина і сама собі в цьому не зізнавалася. Вони якось бачилися з Олексою випадково декілька років тому. Так мимолітна зустріч на вулиці. Тоді Іванка зовсім по іншому глянула на свого однокласника, але далі 10-хвилинної розмови справа не пішла. А ще вони були підписані один на одного в соцмережах, але активного спілкування між ними не було.