3 242
“Агент Макс”
Анотація до книги "Агент 2601 та 1/2"
Продовження книги Агент 2601. Про хлопчика - спецагента, його вiрного собаку, та нового друга, який раніше здавався ворогом. Новi пригоди Макса не оставлять байдужими юних читачів.
Зміст книги: 21 глава
Останнє оновлення: 12 дн. тому
27 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯка весела глава ) Ну Рем жару задав хазяєвам, парфюмер бісов ) З іншого боку, шпигуна відлякнув, і те діло. Бідолашна Максова кішка, ото їй щастя було нюхати. Хоча, можливо, вона котяча міс Марпл і Рем спеціально так викачався, щоб вона уліки могла зібрати.
Дохлятина з кокосом - це все ) Уявляю собі такий парфум в каталозі для стерв'ятників )
Грайворона, Дякую! Дуже рада, що змогла розвеселити читача!)))
Колись цей твір стане бестселером...
Любитель Книг, Та дай Боже! Я не проти.)))
Оце так пес! Я б теж такого хотів! Чудова книжка! Той випадок, коли продовження навіть цікавіше за першу історію.
Anatol Teslenko, Дуже вам вдячна за прочитання та коментар!
Епічне футбольне змагання вийшло, з цього міг би прям новий вид спорту з'явитися, я думаю, у нього могло б бути чимало вболівальників )
Нда, що замалий зріст, що завеликий -- будь-яке відходження від норми болюче. Втім, Віталік, принаймні, свій метод рішення проблеми знайшов )
Грайворона, Дякую! Так, треба навчитися цi недоліки використовувати, як Плохіш.
Мiй собака, доречі, так у «футбол грав» з хлопчаками на майданчику. )
Максу однак пощастило, що хлопчик такий ввічливий попався і не почав за волосся смикати абощо, о це був би поворот.
З дроном він молодець, добре вигадав. І Елка молодець, що, виявляється, добре ним керує. Зараз, по-моєму, такі часи, що всім треба вміти.
Що ж, подивимось, як там полювання на шпигуна далі піде.
Грайворона, Дякую! Чудова ідея з бійкою. )))
Гарне продовження виходить! Так тримати!
Любитель Книг, Дуже вдячна за відгук!
Крутезна книга !
Diana, Красно дякую!)))
Дуже теплий і зворушливий день народження вийшов ) Думаю, Віталік відчуває себе так, ніби в інший світ потрапив. Все ж таки дуже щедра родина, що матеріально, що, головне, емоційно (бо, думаю, якби було перше без другого, могли б просто конверт сунути і все, і це вже було б зовсім інше). У Елки з Віталіком все ж особливе порозуміння ) І подарунок, як на мене, дуже правильний підібрали, жагу знань точно треба заохочувати.
Переформат подачі хибних відомостей правильний, як на мене. Подивимось. що з цього вийде.
Грайворона, Дуже дякую за коментар!
Ваші обкладинки захоплюючі! Це щось! ) А Сакура дійсно молодець!)
Лія Серебро, Дякую! Обкладинки роблю сама за допомогою ШI.
Дуже прикольна ілюстрація ) Плохіш таки кремезний хлопець )
Грайворона, Дякую!))) Так, вiн справжній велетень для свого віку. Але ж i Макс дуже малий на свої роки, та виглядає десь на 6 або 7. Тож рiзниця здається ще більшою.
Ух, перед Віталиком вже дійсно серйозне випробовування з'явилося. Цікаво, чи підстегне це вивчення інформації. До цього з усіма цими 32 числами та 29 годинами було відчуття якогось певного внутрнішнього/підсвідомого спротиву, типу образи через те ще шпаргалку не дали чи щось подібне.
Цікаво, яким вийде день народження. Думаю, Елка постарається для свого улюбленця )
Грайворона, Вiталiк відчуває себе справжнім агентом, тож має постаратися. Хоча, гадаю, Макс йому якось допоможе.))) Дякую за коментар!
Ура, дуже рада продовженню )
Добре, що так розв'язалась ситуація з Віталіком в тому, що стосується його статуса. Сакура молодчага ) А Віталік таки дійсно не такий простий, як здається --- принаймні, став непростим зараз. У мене склалося враження, що власне сам Макс змусив його шерстерні крутитися, відповідно, після цього і в його власний бік з'явилися підозри ) Втім, так чи інакше, все повернулося на добре.
Ну, подивимось, як піде справа з подвійним агенством. Чекатиму продовження )
Грайворона, Так, Плохiш умнiшає на очах. Макс має неабиякий вплив на хлопця, для нього він приклад для наслідування. Тому він й тягнеться за своїм кумиром. Дякую!
Чудова глава ) Хех, дружба з Максом -- найкращий різновид страховки від падіння ) При цьому вірю, що нехтування правилами безпеки й страх пречудово можуть поєднуватися.
Сітуація з тією невловимаю паскудою не дуже, звісно: коли рідним загружють, то найбліьш болюче, як на мене. Віталик молодець, що зізнався, а Макс молодець, що зачекав. До такого рішення дійсно треба було дозріти. Як на мій погляд, це як з гантелею -- щоб стати сильнішим, важливо самому підняти, без допомоги іншого.
Про Елку дуже мило, справжнього лицаря собі знайшла ) Щодо ревнощів -- так, у Макса дилема тепер. Розумію його -- такі речі важко прибрати просто за бажанням, типу не хочу ревнувати і не буду. Він молодець, що усвідомлює це почуття і бореться.
Грайворона, Дякую! Дійсно, загроза близьким - це найстрашніше. Віталік довірився Максові та секретному агентству. А припинити ревнощі - це неабияка робота над собою. Далі буде…
Та-а, глава подвійні відчуття викликає. З одного боку, все дуже мило і приємно, таке відчуття затишку та комфорту, що аж усміхалась, коли читала. З іншого -- сумно думати, яке життя очікує Віталіка за межами цієї квартири. Не дивно, що його так легко збили з пантелику. З іншого боку, у нього тепер є справжня підтримка і орієнтири, тож все не так погано.
Батьки велики молодці, що так серйозно поставились до цього прийому і взагалі не стали крутити носом на "погану компанію". Дуже розчулена була, коли мама йому дала гостинців з собою. Та і Еліка молодець ) Їх ігри -- така милота, теж дуже теплі почуття викликає )
І Макс молодець, що з нитками вигадав, мені аж самій захотілося спробувати :D
Дякую за продовження, з нетерпінням чекала.
Грайворона, Дякую за теплий відгук! Так, Віталіку повезло з другом. Я намагалася показати, в яких різних умовах живуть діти і як це впливає на їх життя.
Ого, яке цікаве протистояння вийшло. Перевдягнутися стюардессою, а не пасажиром - як на мене, дійсно було неочікуванно. Але рефлекси таки річ коварна, одразу згадала, як неодноразово проходила повз потрібного місця, бо звикла гуляти однім маршрутом.
Що ж, наші теж гідно боролися. Думаю, ситуацію рано ци пізно виправлять. А програші, до речі, іноді непогано тонізують і змушають триматись в формі. Тим більше, коли керівництво як тут, адекватне і не реагуює на помилки ором заради ору.
Грайворона, Дякую! Вважаю, що програші - чудова школа, вони зміцнюють характер і не дають розслаблятися на досягнутому.
О, нарешті! ) Цікава глава, дякую.
Макс буде Віталіку вже не тільки за наставника, а й за психотерапевта.
"Ти не берешся до уваги, бо член сім’ї" - так класно і тепло ) Першу частину речення поки читала, трохи засумувати встигла, а воно он як )
Брехня і стратегія -- це таки так, треба підібрати правильниий ракурс. Як і в ситуації собака/агент.
Рем - смертельний лизь, смертельний нюх ))
Дякую ще раз!
Грайворона, Ой, насмішили з Ремом!))))))))))))))) Дуже дякую! Так, Макс намагається допомогти Плохішу, але що з цього вийде, подивимось.
Макс досить вправно обходиться з учнем, хочу відмітити. І Віталик молодець, все ж впорався з розшифровкою. Мені здається, якщо його регулярно завданнями на розум завантажувати, там коліщатка закрутяться, то вони просто зараз трохі тугі, як механізм, котрий довго не використовувався.
Про дівчинку дуже мило )
А шпигун таки да, щось перебдів з маскуванням ) До речі, про те, що прикраси не знав, повірю -- здається, для деяких вони вже як частина тіла сприймаються. Ну або настільки важливий показник статуса, що без нього на вулицю вити - вся репутація рухне.
Грайворона, Дякую! Так, Макс намагається «розкрутити коліщатка» Вiталiка. Про прикраси ви точно описали, вони для деяких частина тiла i статут.
З "позаштатною" справою Макс чудово вигадав, по суті, чесно сказав. А щодо позивного - ну нічо, думаю, Віталик оцінить, як вирросте, кажуть, плохішей дівчата люблять )) Загалом таки цікавий позивний, для хлопчика може й образливий, але дорослий може прям втягнеться в темний шарм :D
Загалом вся ця ідея з навчанням, думаю, корисна для обох. Максу тепер, коли він став вчителем, теж доведеться скоріше рости над собою, щоб учень не наздогнав )
Про "бути собою" -- це вже досить доросла мудрість.
Тетяна Олiйник, Бути собою - не, я не в сенсі помилки, я просто як комплимент Максу ) Іноді діти досить мудрі речі кажуть, чому ні. Тим більше, дійсно, при порівняннях.
Віталік ррррозумник ) "якщо я не за себе, то хто за мене", воістину. Здається, він взяв приклад з Макса в тому, щоб за власною ініціативою себе удосконалювати.
Дуже трагічна смерть мурени :) Дійсно сумна доля спецагентів, навіть твір в школі не написати нормально.
А загадка цікава! Як на мене, Віталік ще й непогано впорався зі своєю базою, Данію наприклад міг не згадати. Молодець )
Стосовно рішення - дійсно, складне питання. Морально двояке, але кращого варіанта я теж не бачу. Тим більше, що якщо передати прям чітку відмову, це через певний час може підштовхути знову в погану компанію. А так і у людини буде сенс життя, і в принципі від дійсно може допомогти.
Грайворона, Дякую!))) про моральну сторону такого рішення ще буде далі. Дiйсно, Вiталiк бере приклад з Макса.
Створити людину з пса-порося -- благородне завдання ) Хоча Рем бідолаха, несодко йому мабуть було в форму назад влізати, мало самих тренувань, так ще й медичні процедури. Тепер ще й в, е-е, інтелектуальному плані наздоганяти забуте. Але молодець, тримається гідно!
Запросити Поганця в гості -- дуже шляхетна ідея. Хоч подивиться, що таке нормальна родина. Враження, що саме Макс стане для нього рятівним кругом в цьому світі.
Грайворона, Дякую! В цій книзі буде більше уваги відносинам двох друзів.
Як м'яко, обережно та хитро американська розвідка стала підступати до Макса :) Цікаво, чи матиме ця гілка продовження.
Детектор брехні - хороший вибір. До речі, мені цікаво, якщо в людини спогади спотворені, як він зреагує? Чогось згадала: у нас вдома колись була книга старинних китайських новел, все дуже поетично, звісно ) Одного разу мені дуже захотілось перечитати вірш про дракона та змію. Я його почала шукати, не знайшла, перелопатила все - і таки знайшла те речення, але то був не вірш, то було одне речення в прозі. У мене в пам'яті 10000% це був вірш курсивом, я навість візуально "пам'ятала", як він виглядав ¯\_(ツ)_/¯ Реально цікаво, як детектор реагуватиме у таких випадках.
Щодо поставок зброї -- така і сміливість, і відданість, і доречна дитача безпосердність. Знову-таки: коли у людина є чітко виражена мета, це відчувається. У Кастанеди є визначення, яке мені дуже подобається -- "упруге життя". Важко пояснити, як це відчувається, але. У Макса життя безсумнівно упруге, жодний шанс і пів шанса не пропустисть, все аби або покращити положення держави, або покращити себе для держави. Дуже подобється мені, яким він став.
Грайворона, Ото ж бо! Макс домовився! ;)))) Цікавий збіг…
Додаткова пропозиція - дуже круто ) Але Макс молодець, дійсно заслужив. І бітьки молодці, що вправно відмазали. До речі, зараз пишу і думаю, що це було як таке собі мета-завдання: показати класні шпигунські результати у локальних тестах і не розкрити себе як реального розвідника з набитою рукою при цьому.
А загалом крута система, коли відвідування музею поєднується з квестом. Думаю, для багатьох музеїв це могло б стати знахідкою, особливо не дуже популярних. Люди люблять ачівки ) Можна було б навіть створити застосунок з якимись наприклад цікавими музеями України і можливість ростити статус після їх відвідування.
Губна помада, що стріляє -- увявила каталог косметики на кшатал ейвон для шпигунок )))
І ще - Макс молодець, що самостійно вже розуміє, які навички йому потрібні для розвитку, без змушення до навчання.
Дякую за главу, дуже цікава.
Грайворона, Дякую за такий змістовний коментар! А щодо помади, то спецслужби й не на таке здатні.
Мені дуже подобається головний герой Макс з його неймовірною винахідливістю. Продовження першої книжки вийшло ще цікавішим в плані пригод. А зустріч з російським шпигуном з першої частини була дуже несподіваною. Але бабуся і з цим добре впоралася. Взагалі відносини Макса та Ба нагадують епізод з Єралашу, де бабуся грузовик штовхала, допомагаючи дорослому онуку. Дякую авторці за веселий пригодницький сюжет! Мої власні онуки у захваті. Побільше б таких книжок для дітей виходило у світ!
Anatol Teslenko, Щиро вам дякую! Так, я теж памʼятаю той эпiзод, де онук благав: «Бабусю, допоможи!» ))))) Щось схоже мається.
Макс молодец, знайшов класний вихід. Агент з позивним Панікер - це всьо )
Ну, думаю, у людини тепер теж спогади будуть на все життя, і чомусь здається, що в цих спогадах він досить швидко почне себе бачити таким себе Джеймбондом на максималках, який цю вибухівку голіруч знешкодив просто під час бійки зі зграєю лиходіїв.
Цікаво, чи вийдє ще Перший на звязок з Бабусею )
Грайворона, Розумію інтерес дорослих до залицянь Першого та Бабусі ;) Поживемо, побачимо… хто зна..
Стосовно уявного героя Джеймсбонда - гадаю, так і буде. У його розповідях друзям та знайомим пригода поступово обросте неймовірними вигаданими фактами, де Панікер був героєм із позивним по типу Халк чи щось подібне. Дякую за коментар!
Ого які гості випірнули з минулого. Слизький тип однак, що з попередньої передряги викрутився. Цікаво, чи з'явиться знову.
Хитра бабуся-Тор з молотом ) І який милий флірт у неї з першим пішов, однак, хе-хе, хотіла б я подивитися на цю пару )
А підводна безодня -- то мабуть дійсно вкрай лячно.
Грайворона, Дякую! Чи випiрне той шпiон знову, поки не знаю, все може статися. А бабуся-Тор насмiшила!)))
Інтрига прямо наростає з тим човном. Мабуть, якась нова людина завербована, що ще не попадалася службам. Добре, що бабуся так добре знається на оцих морських тонкощах з розпізнаванням катерів. «Вигуляти» таку чудову бабусю -- святе діло :) (До речі, вона молодець і щодо можливості вибору їжі).
Потиріччя між Максом та Актором - ой да, буває таке, що двом іпостасям сперечатися між собою доводиться, знайома річ.
Нові навички це зажди добре, чомусь здаєтьсяся, це вміння занурюватись ще не раз знадобиться. А господарські закупівлі -- нічо, Максе, зате м'язи прокачаєшь )
Стосовно Шерхана та ліктів -- до речі, непогана мотивація, тим більше, як мені здається, Макс схильний саме до здорової конкуренції, без злоби внутрішньої.
Чекаю продовження )
Грайворона, Дякую за пiдтримку та таку уважність до сюжету!
Ой, хто до нас повернувся ) Як тут люблять писати, вітаю з новинкою :D
По-перше - дуже класні обкладинки, на першу книгу теж, от саме такі, як я уявляла ) Назва теж шикарна, Ерке схвалює )
Ну і по подіям -- пригода шикарні просто одразу, бабуля прям молодчага, іспит скалала на відмінно, я вважаю, попри всі маленькі промашки ) Загалом агент на завданні з бабусею - це прям одразу задає настрій, одразу посмішка з'являється, те що треба сьогодні.
Передача об'єкта хитра, однак. Максу пощастило не тільки побачити, а ще й (здається) до себе увагу при цьому не привернути - думаю, навіть краще вийшло, що він вже там купався, а не відверто пішов за тим типом.
«Бийся як дівчинка», ага. Бабуся кунг-фу )
Грайворона, Ха-ха-ха про бабусю! Що до обкладинок, то це ви мене надихнули, за що щиро вдячна! От тiльки iлюстрації до книжки не виходять в мене, щоб те ж саме обличчя хлопчика було. Над цим ще ламати і ламати голову…. Дякую за прочитання та коментар! Це надихає! Моя вдячність Ерке за пiдказку щодо створення малюнків!;))))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати