Частина 15

У понеділок вранці Макс розповів куратору про те, що трапилося.

- Це не дивно, що російський шпигун, опинившись тут, одразу ж звернувся до Плохiша, адже хлопчик швидко піддається на обман і ним легко маніпулювати, - прокоментував він подію.

Почувши це, Макс відчув докір сумління, адже він теж обдурив Віталіка, тож виявився нічим не кращий за того самого шпигуна Кнежевича. "Необхідно якось виправити ситуацію", - вирішив він.

- Треба віддати належне цьому хлопчикові, він не піддався на шантаж, а вирішив усе розповісти нам. Але ж погрожували його рідній мамі, це не кожна дитина змогла б витримати, - вступила у розмову агентка Сакура.

- Що так, то так... Плохіш молодець! Мабуть, минулий сумний досвід пішов йому на користь, - погодився куратор.

- Ми повинні захистити Плохіша від Кнежевича, - заступився за друга Макс.

- Ми обов'язково що-небудь придумаємо. Нам треба порадитися з Першим, - заспокоїв його агент Бульдог, - проходьте в його кабінет.

Бос піднявся зі свого крісла і привітав кожного з агентів рукостисканням. Він уважно вислухав розповідь про зустріч Плохiша зі шпигуном і задумався:

- Чого ж намагається домогтися цей негідник Кнежевич?

- Думаю, йому вкрай цікава інформація про дії нашої спецслужби, - міркував агент Бульдог. - Адже останнім часом ми запобігли чимало терактів з боку росіян і суттєво порушили їхні плани щодо України. А все завдяки Акторові. Він у них як кістка в горлі! От і вирішив Кнежевич випитати про наші наміри через довірливого Плохiша, адже помітив їхню дружбу .

- Знову він використовує дітей у своїх брудних цілях, ще й до шантажу вдається, - з обуренням зауважила агентка Сакура, - нема йому вибачення, нехай тільки попадеться в наші руки!

- Зараз треба відставити емоції вбік і придумати, що робити далі, - нагадав Перший. - Які будуть пропозиції?

- Думаю, варто забезпечити цілодобовою охороною Плохіша, - запропонував агент Бульдог.

- І також його маму, - додала Сакура.

- Вважаю, російська агентура й так розуміє, що наш цінний агент Актор перебуває постійно під нашим захистом, тому не сунеться до нього. А щодо Плохiша, ви маєте рацію, - погодився Перший.

- А ось у мене є краща ідея, - усміхнувся Актор.

- А ну ж бо, розповідай, мені цікаво, до чого там додумалася твоя знаменита кмітливість, - зацікавився Бос.

Макс зібрався з думками і випалив:

- Пам'ятаєте, коли я був у шпигунському музеї, то там дізнався про існування подвійних агентів. Ось і зараз мені це згадалося не просто так! Що, як через Плохiша давати шпигунові неправдиву інформацію? Наприклад, продумати все так, щоб відвести ворожі війська від позицій, які нас цікавлять? Або повідомляти про постачання зброї зовсім в інший час і в іншому місці?

Здивовані агенти в усі очі дивилися на тямущого хлопчика, гадаючи, як же їм самим не спало таке на думку.

- Ось тобі й дитина! Ти ба, як макiтра варить! - вигукнув Перший. - Кращого виходу й не придумати.

- Актор правильно підмітив, що згодовуючи неправдиву інформацію шпигунові, ми не тільки зіграємо на користь Україні, а й захистимо Плохiша від російської розправи, - підсумував куратор.

- Вихід знайдено! Агенте 2601, хвалю за кмітливість! Виходить, не дарма ми тобі путівку до музею вручили, - посміхнувся Бос.

Але тут агентка Сакура поставила несподіване запитання:

- А чи погодиться Плохiш на таку небезпечну гру?

Усі разом замовкли і задумалися. Макс першим перервав тривале мовчання:

- Я за нього ручаюся! Він не боягуз і довів це, зізнавшись у всьому мені.

- І тим більше, хлопчик мріє стати секретним агентом і працювати на користь своєї країни, - додав агент Бульдог, пригадавши нещодавню розмову з Актором. - Щоправда, йому було в цьому відмовлено...

- Ось саме, відмовлено. То чи захоче він співпрацювати з нами після цього? - задумався Перший, підперши підборіддя рукою.

- А що як зробити цього хлопчика нашим позаштатним агентом? - прийшла на допомогу Сакура. - Це жодною мірою не суперечить правилам агентства і водночас дасть Плохiшу стимул погодитися на таку важливу операцію, - вимовляючи це, жінка багатозначно поглянула на Актора.

Той миттю зрозумів хід її думок. Завдяки такому збігу обставин його брехня перестане вважатися брехнею, а перетвориться на справжнісіньку правду. Ось так несподіваний поворот подій! Макс раптом згадав казку про Попелюшку, але тепер в ролі феї з чарівною паличкою виступала Сакура.

Перший помітно пожвавився:

- Чому б і ні?! Якщо хлопчина справді хотів стати спецагентом... Тоді ось вам і відповідь на ваше запитання!

- Дозвольте-но мені поговорити з цим хлопчиком і все з'ясувати, - запропонувала вона.

При цих словах у Макса відлягло від серця, адже Сакура була в курсі вимушеного обману на благо, а отже, не заперечуватиме, що Плохiш справжній агент.

- Дозволяю. Приступайте до виконання! - наказав керівник секретного агентства.

- До речі, про подвійних агентів... - згадав Актор. - Мені тут лист прийшов з Америки...

- Звідки? - здивувався Перший.

- Від американської розвідки, - пояснив Макс.

Агенти насторожено переглянулися.

- Чого ж вони хочуть?

- ЦРУ пропонує працювати на них.

- Оце так новина! - вигукнув Бос. - Звідки ж їм про тебе відомо?

- Та розумієте, я там шпигунські квести пройшов у музеї з найкращим результатом за всю історію, от і привернув увагу американських спецслужб. Вони навіть грошей моїм батькам запропонували, щоб я на них працював.

- Ого! Ось це буржуазне мислення! Ці америкоси думають, що за гроші можна купити все! - обурився Перший.

- Не хвилюйтеся, мій тато прогнав їх у три шиї та так відповів, що вдруге вони не сунуться!

- Однак, тепер вони вирішили діяти в обхід батьків, - зауважила Сакура.

- Знаєте, вони сказали моєму татові, що мене все одно рано чи пізно завербують якісь спецслужби, це неминуче з моїм талантом, то вже краще це буде ЦРУ, - додав Макс.